19 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/5060/24
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у період з 01.10.2022 по 24.01.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у період з 01.10.2022 по 24.01.2023.
Обґрунтовуючи заявлені до Військової частини НОМЕР_1 позовні вимоги вказав, що у період з 01.10.2022 по 24.01.2023 проходив лікування та перебував у відпустці за станом здоров'я на підставі висновку ВЛК через отриману поранення у зв'язку з захистом Батьківщини, проте йому безпідставно не нарахована та не виплачена у цей період додаткова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 з розрахунку 100 000 грн.
Не погоджуючись із такими діями Відповідача Позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Ухвалою суду від 29.03.2024 року після усунення недоліків позовної заяви було відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , направив до суду відзив на позов, в якому про позову заперечується і зазначається, що Позивачу грошове забезпечення, в тому числі додаткова винагорода, передбачена постановою КМ України №168 від 28.02.2022 року, за спірні періоди виплачено в повному обсязі.
Так, за жовтень 2022 року Позивачу була нараховано і виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100 000,00 грн. за 19 днів і з розрахунку 30 000,00 грн. за 12 днів, а всього в розмірі 72903,23 грн. За листопад 2022 року Позивачу була нараховано і виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100000,00 грн. за 22 дні і з розрахунку 30000,00 грн. за 8 днів, а всього в розмірі 81333,33 грн. За грудень 2022 року Позивачу була нараховано і виплачено додаткову винагороду з розрахунку 30000,00 грн. за 31 день в розмірі 30000,00 грн. За січень 2023 року Позивачу була нараховано і виплачено додаткову винагороду з розрахунку 30000,00 грн. за 31 день в розмірі 30000,00 грн.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов грошового забезпечення військовослужбовців в тому числі під час дії воєнного стану, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
За приписами ст.9-2 цього ж Закону № 2011-XII під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов призначення та виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України регулюються правовими нормами постанови КМ України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 22 лютого 2022 р. № 168 (надалі - Постанова № 168), що були чинні на день спірних відносин.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач, ОСОБА_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України у складі Військової частини НОМЕР_1 та відноситься до категорії військовослужбовців, що мають право на отримання додаткової винагороди у розмірах, передбачених постановою №168.
Відповідно до довідки Відповідача від 28.11.2022 року, копія якої долучена до позову та досліджена судом, Позивач 10.06.2022 року в ході безпосередньої участі у бойових діях отримав мінно-вибухову травму та вогнепальне осколкове сліпе поранення (а.с.18).
Як зазначено у позові, після отримання поранення Позивач перебував на лікуванні в різних медичних установах, а в період з 31.10.2022 року по 30.11.2022 року - у відпустці. Позивач вважає, що Відповідачем за спірні періоди жовтень - грудень 2022 року та січень 2023 року йому безпідставно не нараховувалася та не виплачувалася допомога в розмірі 100 000,00 грн., передбачена Постановою №168.
Безспірно, приписами п.1 Постанови № 168 (в редакції на час спірних відносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому суд враховує, що приписами п.1 цієї ж Постанови №168 було передбачено, що нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Судом встановлено, що згідно наказу Відповідача від 09.09.2022 року №254 Позивач перебував у відпустці з 09.09.2022 року по 08.10.2022 року на підставі довідки ВЛК №853 від 07.09.2022 року, що стало підставою для призначення та виплати Позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за жовтень 2022 року в розмірі 30 000,00 грн.
Судом встановлено, що згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого Позивач з 13.10.2022 року по 24.10.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні у військовому гспіталі.
Подання Позивачем доказів на підтвердження його перебування на стаціонарному лікуванні стало підставою для перерахування йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за період 13-31 жовтня 2022 року із розрахунку 100000,00 грн. відповідно до наказу Відповідача від 21.12.2023 року №3770.
Таким чином, за жовтень 2022 року Позивачу виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, на загальну суму 72903,23 грн.
Судом встановлено, що згідно наказу Відповідача від 09.09.2022 року №254 Позивач перебував у відпустці з 01.11.2022 року по 22.11.2022 року на підставі довідки ВЛК №853 від 07.09.2022 року, що стало підставою для призначення та виплати Позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за листопад 2022 року в розмірі 30000,00грн.
Відповідно до наказу Відповідача №2091 від 04.12.2022 року проведено перерахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за 22 дні листопада 2022 року із розрахунку 100000,00 грн.
Таким чином, за листопад 2022 року Позивачу виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, на загальну суму 81333,33 грн.
Судом встановлено, що Позивачу за грудень 2022 року та січень 2023 року Відповідачем згідно наказів відповідно від 04.01.2023 року №5 та від 04.02.2023 року №268 була нарахована та виплачена додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, в розмірі по 30 000,00грн. за кожний місяць.
Нарахування та виплата Позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за період жовтень 2022 року - січень 2023 року підтверджується довідкою Відповідача від 17.04.2024 року, копія якої долучена до відзиву та досліджена судом.
Як зазначено в позові, Позивач вважає, що отримане поранення відповідно до вимог п.1 Постанови №168 зберігає за ним право на додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. на весь спірний період з 01.10.2022 року по 24.01.2023 року.
Такі доводи Позивача не відповідають матеріалам справи та не узгоджуються із вимогами чинного законодавства з огляду на таке.
Як вже зазначалося судом, приписи п.1 Постанови №168 до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються особи, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Судом встановлено, що Позивач згідно наказу Відповідача №329 від 23.11.2022 року вважався таким, що прибув із відпустки та зарахований на котлове забезпечення при оперативній групі в м.Житомирі.
Судом встановлено, що Позивач з 01.12.2022 року по 24.01.2023 року в районі проведення бойових дій не перебував.
Суд зазначає, що приписами п.1 Постанови №168, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, зберігається за військовослужбовцями ЗСУ, що отримали поранення, пов'язаним із захистом Батьківщини, та перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Як вже зазначалося судом, у зв'язку із наданням підтверджуючих документів про перебування Позивача з 13.10.2022 року по 24.10.2022 року на стаціонарному лікуванні, що зумовило одночасно надання йому відпусток в період по 22.11.2022 року, Відповідачем здійснено перерахунок та виплачено Позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, за ці періоди (з 13.10.2022 року по 22.11.2022року) із розрахунку 100000,00 грн.
Суд критично оцінює доводи Позивача, що в спірний період (01.12.2022 року по 24.01.2023 року) Позивач перебув на лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Так, всупереч вимогам ч.1 ст.77 КАС України Позивачем до позову не долучено такого висновку (постанови) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії чи відповідних довідок медичних установ.
На підставі викладеного суд погоджується із доводами Відповідача про відсутність підстав, передбачених Постановою №168, для нарахування та виплати Позивача додаткової винагороди із розрахунку 100000,00 грн. за спірні періоди (01.12.2022 року по 24.01.2023 року), так як Позивач перебував при оперативній групі Військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , не приймав участі в бойових діях та не перебував на стаціонарному лікуванні.
Таким чином, Відповідачем згідно наказу №3770 від 21.12.2022 року на усунення окремих недоліків при визначенні розміру додаткової винагороди Позивача за період з 13.10.2022 року по 22.11.2022 року проведено її (винагороди) донарахування і виплату, що свідчить про відсутність в потребі додаткового судового захисту у цій частині позовних вимог, а в іншій частині позовні вимоги Позивача є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк