Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 червня 2024 року Справа№200/2045/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Леваду Єгора Леонідовича, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12 березня 2024 року № 262340019188 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено, що 12 лютого 2024 року позивач звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», додавши до заяви усі необхідні документи.
Заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та рішенням від 18 березня 2024 року № 262340019188 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком за відсутності необхідного страхового стажу, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатом розгляду документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до страхового стажу позивача не було зараховано періоди її трудової діяльності згідно трудової книжки:
- з 1 вересня 1980 року до 28 липня 1981 року - у зв'язку із тим, що у трудовій книжці відсутня дата видачі атестату навчального закладу;
- з 6 серпня 1981 року до 1 листопада 1984 року - відсутній номер наказу прийняття на роботу.
За розрахунком Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області загальний страховий стаж позивача склав 28 років 4 місяці 28 днів. Право на призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням наданих документів позивач набуде після досягнення 63-річного віку, з 7 лютого 2026 року.
Позивач вважає, що не зарахування до її страхового стажу періодів роботи, що зазначені в трудовій книжці, не відповідає вимогам законодавства та свідчить про не забезпечення відповідачем належного розгляду її заяви про призначення пенсії за віком. Зазначає, що не може нести відповідальність за правильність оформлення та внесення записів до її трудової книжки.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду навчання позивача з 1 вересня 1980 року до 28 липня 1981 року, вказує, що нею надавалась довідка, яка видана ДНЗ «Бахмутський центр професійно-технічної освіти», про перейменування, реорганізацію та неможливість підтвердження періоду навчання позивача у зазначеному навчальному закладі через знищення архівних даних в результаті ведення активних бойових дій на території м. Бахмут Донецької області.
Позивач вважає, що дане рішення не може вважатися обґрунтованим, оскільки страховий стаж позивача підтверджено іншими документами (а.с. 1-6).
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог, обґрунтовуючи це наступним.
5 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та 12 березня 2024 року було прийнято рішення № 262340019188, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за відсутності необхідного страхового стажу, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. У разі відсутності страхового стажу, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; після досягнення віку 65 років - за наявності страхового стажу з 1 січня 2028 року по 31 грудня 2028 року - від 15 до 25 років.
За результатом розгляду документів, до страхового стажу не було зараховано періоди трудової діяльності позивача згідно трудової книжки (серія НОМЕР_1 ):
- період навчання позивача з 1 вересня 1980 року по 28 липня 1981 року, оскільки відсутня дата видачі атестату (для зарахування до страхового стажу зазначеного періоду необхідно надати атестат про навчання або уточнюючу довідку з навчального закладу про тривалість навчання за денною формою із зазначенням інформації про присвоєння відповідної кваліфікації);
- період роботи з 6 серпня 1981 року по 1 листопада 1984 року, оскільки відсутній номер наказу прийняття на роботу (для зарахування до страхового стажу даного періоду роботи позивача необхідно надати уточнюючу довідку про цей період роботи, видану підприємством, на якому працював заявник, на підставі первинних документів із зазначенням реорганізації).
За наданими документами страховий стаж позивача становить 28 років 4 місяці 28 днів; право на призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону з урахуванням наявних документів заявниця набуде після досягнення 63-річного віку, тобто з 7 лютого 2026 року.
З огляду на викладене, підстави для призначення позивачу пенсії за віком відсутні.
Просить суд відмовити позивачу у задоволенні її позовних вимог (а.с. 80-83).
У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві також зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог, обґрунтовуючи це наступним.
5 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою № 4428 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12 березня 2024 року № 262340019188 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатом розгляду документів, до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки (серія НОМЕР_2 ):
- період навчання з 1 вересня 1980 року по 28 липня 1981 року, оскільки відсутня дата видачі атестату. Для зарахування необхідно надати атестат про навчання або уточнюючу довідку з навчального закладу про тривалість навчання за денною формою із зазначенням інформації про присвоєння відповідної кваліфікації;
- період роботи з 6 серпня 1981 року по 1 листопада 1984 року, оскільки відсутній номер наказу прийняття па роботу. Для зарахування до страхового стажу періоду роботи необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану підприємством, на якому працював заявник, на підставі первинних документів із зазначенням реорганізації.
Право на призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону з урахуванням наявних документів позивач набуде після досягнення 63-річного віку, з 7 лютого 2026 року.
У зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (а.с. 102-105, 109-110).
Ухвалою суду від 15 квітня 2024 року позовна заява залишена без руху, позивачу встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 31).
15 квітня 2024 року до суду надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви (а.с. 35-36).
Ухвалою суду від 22 квітня 2024 року відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи (а.с. 37-38).
25 квітня 2024 року судом отримані від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві додаткові докази по справі (а.с. 42-79).
30 квітня 2024 року судом отримані від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відзив на позов та додаткові докази по справі (а.с. 80-99).
7 травня 2024 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив на позов (а.с. 102-108).
8 травня 2024 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшли уточнення до відзиву на позов (а.с. 109-113).
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 травня 2024 року № 271/2024 »Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 8 травня 2024 року № 3684-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 5 год 30 хв 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Станом на день розгляду даної справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України згідно паспорта НОМЕР_3 від 20 лютого 2001 року, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання/перебування згідно довідки ВПО від 9 серпня 2022 року №3003-7501200081 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10-14, 50-55, 87-91).
Перший відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, код ЄДРПОУ 42098368, зареєстроване місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, є органом державної влади та належним відповідачем у справі (а.с. 106).
Другий відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 20632802, зареєстроване місцезнаходження: 25009, Україна, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7а, є органом державної влади та належним відповідачем у справі (а.с. 85).
Як встановлено судом, позивач тричі - 13 лютого 2023 року, 13 березня 2023 року та 5 березня 2024 року - зверталась із заявами про призначення пенсії за віком до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Деснянський район) (а.с. 64-69, 43).
За наслідком розгляду заяви позивача від 13 лютого 2023 року (зареєстрована за № 2295), яка розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, було прийнято рішення від 20 лютого 2023 року № 262340019188, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із недостатністю страхового стажу для призначення пенсії за віком: не зараховані до загального страхового стажу періоди: період навчання з 1 вересня 1980 року по 28 липня 1981 року згідно з трудовою книжкою від 6 серпня 1981 року серія НОМЕР_5 , оскільки відсутня дата видачі атестату; період роботи з 6 серпня 1981 року по 1 листопада 1984 року згідно з трудовою книжкою від 6 серпня 1981 серія НОМЕР_5 , оскільки відсутній номер наказу прийняття на роботу; період догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку згідно зі свідоцтвом про народження дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки в документах відсутні відомості про видачу паспортів зазначених осіб (а.с. 64-65, 70, 79).
Листом від 21 лютого 2023 року (вих. № 2600-0206-8/30710) Відділ обслуговування громадян № 3 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомив позивачу про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення (а.с. 45).
Зазначене рішення не є спірним в межах даної справи.
За наслідком розгляду заяви позивача від 13 березня 2023 року (зареєстрована за № 4182), яка розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, було прийнято рішення від 17 березня 2023 року № 262340019188, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: у зв'язку із не зарахуванням до загального страхового стажу періодів:періоду навчання з 1 вересня 1980 року по 28 липня 1981 року згідно з трудовою книжкою від 6 серпня 1981 року серія НОМЕР_5 , оскільки відсутня дата видачі атестату;періоду роботи з 6 серпня 1981 року по 1 листопада 1984 року згідно з трудовою книжкою від 6 серпня 1981 серія НОМЕР_5 , оскільки відсутній номер наказу прийняття на роботу (а.с. 66-67, 71).
Листом від 22 березня 2023 року (вих. № 2600-0206-8/52784) Відділ обслуговування громадян № 3 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомив позивачу про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення (а.с. 17-18, 47-48).
Зазначене рішення також не є спірним в межах даної справи.
У звязку із отриманою нею двічі відмовою у призначенні пенсії за віком, представник позивача, адвокат Радченкова А.В. 6 вересня 2023 року звернулась із адвокатським запитом до Міністерства освіти і науки України з метою отримання документу на підтвердження її навчання в Артемівському професійно-технічному училищі № 13 (а.с. 23, 24).
Як вбачається з листа-відповіді Міністерства освіти і науки України від 7 вересня 2023 року (вих. № 5-914/23) на адвокатський запит адвоката Радченкової А.В. від 6 вересня 2023 року (вих. № 1), за даними Реєстру суб'єктів освітньої діяльності Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) правонаступником СПТУ № 13 м. Артемівська є Державний навчальний заклад «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» (фактичне місце розташування; 35400, Рівненська область, Рівненський р-н, смт Гоша, вул. Незалежності, буд. 72). Для підтвердження навчання ОСОБА_1 необхідно звернутись до архіву вищезазначеного закладу освіти.
Також у листі зазначено, що відповідно до пп. 6 п. 1 розд. VI Порядку замовлення, виготовлення, видачі та обліку документів про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 2 квітня 2015 року № 387 (у редакції наказу МОН від 15 грудня 2021 року № 1380), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2022 року за № 217/37553, у разі неможливості встановити інформацію,що необхідна, через втрату, знищення чи недоступність архівів закладу освіти у тому числі, якщо заклад освіти розташований в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні/блокуванні, такій особі необхідно звернутись до суду для встановлення юридичного факту здобуття нею відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня професійної (професійно-технічної) освіти. Після цього відповідальна особа закладу освіти завантажує рішення суду, що набрало законної сили, у замовлення на виготовлення дублікату в ЄДЕБО та видає дублікат (а.с. 24).
11 січня 2024 року позивач звернулась із заявою до Державного навчального закладу “Бахмутський центр професійно-технічної освіти”, в якій просила виготовити та направити на її адресу дублікат атестату (диплому) та його додаток кваліфікованого робітника у зв'язку із втратою оригіналу через воєнні дії у м. Бахмут Донецької області. Зазначила, що номер оригіналу атестату - 493, виданий СПТУ № 13 м. Бахмут; термін навчання: з 1 вересня 1980 року по 28 липня 1981 року (а.с. 21).
Листом від 12 січня 2024 року (вих. № 13) Державний навчальний заклад «Бахмуський центр професійно-технічної освіти» повідомив, що за наслідком реорганізації та перенайменувань відповідними наказами Міністерства освіти і науки України Артемівське технічне училище № 13 було реорганізовано та перейменовано в Державний навчальний заклад «Бахмутський центр професійно-технічної освіти».
По суті запиту у відповіді зазначено, що факт навчання ОСОБА_1 у період з 1 вересня 1980 року по 28 липня 1981 року неможливо підтвердити або спростувати у зв'язку із тим, що внаслідок агресієї Росії проти України, ведення активних бойових дій на території м. Бахмут Донецької області відбулось знищення архівних документів (а.с. 22).
5 березня 2024 року позивач втретє звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Деснянський район) із заявою про призначення пенсії за віком (зареєстрована за № 4428), до якої відповідно до розписки-повідомлення додала наступні документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, інші документи: анкета опитування, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, пам'ятку пенсіонера, свідоцтво про шлюб (а.с. 68-69, 93-94).
Суд зазначає, що при зверненні позивача до першого відповідача із заявами про призначення пенсії за віком від 13 лютого 2023 року та 13 березня 2023 року відповідно до розписок-повідомлень нею також надавались вказані вище документи, крім цього були надані заява про спосіб виплати пенсії та два свідоцтва про народження дітей (а.с. 65, 67).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 262340019188 від 12 березня 2024 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком (у рішенні зазначена дата звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії - 19 лютого 2024 року, за поясненням першого та другого відповідачів рішення приймалось за наслідком розгляду заяви позивача від 5 березня 2024 року) (а.с. 20, 26, 72, 86, 109).
Листом від 18 березня 2024 року (вих. № 2600-0206-8/57634) Відділ обслуговування громадян № 3 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві направив позивачу рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12 березня 2024 року № 262340019188 (а.с. 19, 25, 49).
В рішенні зазначено наступне.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
За результатом розгляду документів, до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки (серія НОМЕР_1 ):
- період навчання з 1 вересня 1980 року по 28 липня 1981 року, оскільки відсутня дата видачі атестату. Для зарахування необхідно надати атестат про навчання або уточнюючу довідку з навчального закладу про тривалість навчання за денною формою із зазначенням інформації про присвоєння відповідної кваліфікації;
- період роботи з 6 серпня 1981 року по 1 листопада 1984 року, оскільки відсутній номер наказу прийняття на роботу. Для зарахування до страхового стажу періоду роботи необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану підприємством, на якому працював заявник, на підставі первинних документів із зазначенням реорганізації; Страховий стаж особи становить 28 років 4 місяці 28 днів. Право на призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону з урахуванням наявних документів, заявниця набуде після досягнення 63-річного віку, з 7 лютого 2026 року (а.с. 72, 86).
Відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_5 від 6 серпня 1981 року, копія якої наявна в матеріалах справи, позивач у спірні періоди:
- з 1 вересня 1980 року по 28 липня 1981 року навчалась в сель.ПТУ № 13 м. Артемівська (підстава внесення запису: атестат з відзн. № 493) (запис № 1) ;
- з 6 серпня 1981 року по 1 листопада 1984 року працювала на Докучаєвському ордену «Знак Пошани» флюсо-доломитному заводі робітником зеленого будівництва на дільниці благоустрою та озеленення (підстава внесення запису про прийом на роботу: нак. від 30 липня 1981 р.) (записи №№ 2, 3) (а.с. 15, 56-57).
Згідно із довідкою РС-право, наданої суду відповідачами, до страхового (трудового) стажу позивача зараховано період з 22 травня 1983 року по 1 листопада 1984 року (частина спірного періоду) як догляд за дитиною до 3-років (1 рік 5 місяців 10 днів);
всього страховий стаж: 28 років 4 місяці 28 днів (а.с. 76-78, 99).
Суд зазначає, що питання правомірності зарахування/не зарахування до страхового стажу позивача інших періодів роботи/навчання/перебування у відпустці по догляду за дитиною - не є спірним в межах даної справи.
Будучи не згодною із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12 березня 2024 року № 262340019188, яким їй відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно зі ст. 8 Закону № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше […].
Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно зі ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР час навчання в професійно-технічному учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня, слухача, […].
Відповідно до ч.ч. 2, 4 цієї ж статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. […].
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. […].
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1) «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1) затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В абз. 3 п. 2.21 розділу II цього Порядку зазначено, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особа надає до органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (у тому числі копію трудової книжки із записом про працевлаштування та/або копію цивільно-правового договору).
Таким чином, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, документом, що підтверджує стаж роботи.
Як слідує із приписів ст. 48 Кодексу законів про працю України та ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній порядок підтвердження наявного трудового стажу встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Про зазначене йдеться і у п.п. 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), де вказано, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 (яка діяла станом на час внесення до трудової книжки позивача записів №№ 2-3), заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства […]. У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення […].
Відповідно до п. 2.3 цієї ж Інструкції всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно з пп. «б» п. 2.17 Інструкції № 162 у трудові книжки за місцем роботи вносяться окремим рядком із посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів наступних документів наступні записи: […] про час навчання у професійно-технічних та інших училищах, на курсах та школах з підвищення кваліфікації, з перекваліфікації та підготовки кадрів.
Відповідно до п. 2.19 Інструкції № 162 у графі 4 зазначається підстава для внесення запису до трудової книжки - наказ (розпорядження) керівника підприємства, дата його видання та номер.
Контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок у період внесення до трудової книжки позивача записів №№ 1-3 здійснювався в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 6 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робітників і службовців» (п. 8.1. Інструкції № 162).
Згідно з п. 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 6 вересня 1973 року «Про трудові книжки робітників та службовців» відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
З аналізу наведених приписів Інструкції № 162 та п. 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 6 вересня 1973 року «Про трудові книжки робітників та службовців» слідує, що обов'язок правильності заповнення трудової книжки особи покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, а не на працівника.
Як наслідок, відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
Отже, працівник не може нести відповідальність за правильність заповнення та ведення уповноваженими на це особами трудової книжки та, відповідно, не може бути обмежений в праві врахування до його трудового стажу періодів його роботи та навчання внаслідок порушення працівниками відділів кадрів цих підприємств (або іншими відповідальними за це працівниками) правил оформлення записів в трудовій книжці.
На переконання суду, не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18), в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Також у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що не врахування другим відповідачем при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком від 5 березня 2024 року записів № 1 та № 2 у трудовій книжці серія НОМЕР_5 від 6 серпня 1981 року з підстав не належного оформлення цього записі (відсутні дата видачі атестату ПТУ № 13 м. Артемівська та номер наказу про прийняття позивача на роботу в Докучаєвський ордену «Знак Пошани» флюсо-доломитний завод) є надмірним формалізмом, за наслідком якого до страхового (трудового) стажу позивача не було зараховано періоди її трудової діяльності з 6 серпня 1981 року по 21 травня 1983 року та навчання з 1 вересня 1980 року по 28 липня 1981 року.
Враховуючи, що за наслідком такого неврахування позивачу не вистачило загальної кількості страхового (трудового) стажу для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (30 років), а також беручи до уваги, що м. Докучаєвськ, в якому працювала позивач у періоди з 6 серпня 1981 року по 1 листопада 1984 року, знаходиться на тимчасово окупованій території України з 2014 року, а також, що позивач намагалась отримати документи на підтвердження навчання в ПТУ № 13 м. Артемівська, суд висновує, що рішення другого відповідача є таким, що порушило право позивача на отримання належного соціального захисту, гарантованого їй ст.ст. 3, 46 Конституції України, отже є протиправним.
Як наслідок, позовні вимоги позивача в частині скасування цього рішення підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо належного способу захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступного.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, […] від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч. 3 цієї ж статті у разі скасування […] індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. […] суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Статею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, встановлено, що кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Керуючись приписами ч. 2 ст. 245, ч. 2 ст. 9 КАС України, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву позивача від 5 березня 2024 року, зарахувавши до трудового/страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 6 серпня 1981 року по 21 травня 1983 року на Докучаєвському ордену «Знак Пошани» флюсо-доломитному заводі (враховуючи, що період з 22 травня 1983 року по 1 листопада 1984 року є зарахованим до трудового/страхового стажу позивача як період догляду за дитиною до досягнення нею трьох років) та період навчання з 1 вересня 1980 року по 28 липня 1981 року в ПТУ № 13 м. Артемівська.
При вирішенні питання - кого саме з відповідачів необхідно зобов'язувати вчинити визначені судом дії, суд виходить з наступного.
30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961.
Зазначеною постановою були внесені зміни в тому числі до Порядку № 22-1, які передбачають застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 1 квітня 2021 року, відповідно до якого заяви про призначення/перерахунок пенсії опрацьовуються бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає особа, що звернулась із цією заявою.
Запровадження принципу екстериторіальності відбувалось задля: створення єдиного підходу до застосування пенсійного законодавства; централізованої прозорої системи контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізації особистих контактів з громадянами; відв'язки звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).
Заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту […] через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID […].
Пунктом п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Відповідно до п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що:
- із заявою про призначення (перерахунок) пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто до сервісного центру) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);
- при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, […] сканує документи; на створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку; […] (п. 4.2);
- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).
- принцип екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок), незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, тобто територіального органу Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, тобто територіальному органу Пенсійного фонду України, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Виходячи із наведених приписів Порядку № 22-1, керуючись ст. 245 КАС України, суд приходить до висновку про те, що пенсійним органом, який має повторно розглянути заяву позивача від 5 березня 2024 року про призначення пенсії за віком є Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - як орган, що прийняв рішення, визнане судом протиправним.
Таким чином, адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з квитанцією АТ «Ощадбанк» до платіжної інструкції від 22 березня 2024 року та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Держбюджету України, позивачем за подання даного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (а.с. 27, 115).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Беручи до уваги наведені нормативно-правові приписи та встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне стягнути з другого відповідача, рішення якого судом визнано протиправним, на користь позивача витрати останньої зі сплати судового збору в повному обсязі, тобто в розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2-4, 6, 9, 12, 72-78, 90, 94, 139, 245, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, зареєстроване місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, зареєстроване місцезнаходження: 25009, Україна, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7 а) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12 березня 2024 року № 262340019188, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 5 березня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - із зарахуванням до її трудового/страхового стажу періоду роботи на Докучаєвському ордену «Знак Пошани» флюсо-доломитному заводі з 6 серпня 1981 року по 21 травня 1983 року та періоду навчання в ПТУ № 13 м. Артемівська з 1 вересня 1980 року по 28 липня 1981 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, зареєстроване місцезнаходження: 25009, Україна, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7 а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна