20 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1706/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельського районного управління поліції Головного управління поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, виплату моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ковельського районного управління поліції Головного управління поліції у Волинській області (далі - Ковельське РУП ГУНП у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, виплату моральної шкоди.
Позовні вимоги, з урахуванням нової редакції позовної заяви (а. с. 29-31), обґрунтовані тим, що 09.01.2023 позивачу стало відомо про відсутність коштів на пенсійній картці, які були стягнуті у виконавчому провадженні, у зв'язку із чим 11.01.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про вчинення працівниками Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Ковельський ВДВС) кримінального правопорушення. Заява була прийнята, однак працівники поліції не вчиняли жодних дій по розгляду заяви, яка не була внесена в ЄРДР, чим порушено вимоги статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), у позивача не було відібрано пояснень, працівники органу державної виконавчої служби також не опитувалися. Крім того, відповідь на заяву не була відправлена у законодавчо встановлені строки та належним чином, тобто рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У зв'язку із бездіяльністю поліції позивачу так і не були повернуті безпідставно списані кошти (пенсію). В лютому 2023 року позивач отримав відповідь на свою заяву, однак по своїй суті заява розглянута не була.
27.05.2023 позивач звернувся до Ковельського відділу патрульної поліції з метою притягнення до відповідальності законних представників дітей, які дзвонили в дзвінок вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 , де проживає позивач, та втікали. Поліцейські відібрали у позивача заяву, однак не опитали та жодних пояснень не відібрали. Крім того, відповідь на заяву не була відправлена у законодавчо встановлені строки та належним чином, тобто рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідь на заяву позивач отримав в кінці червня 2023 року, з якої вбачалося, що відповідач розгляд заяви провів формально, жодних дій не вчиняв, надав позивачу виключно письмову відписку, додаткові пояснення не відбирав.
09.09.2023 позивач звернувся до Ковельського відділу патрульної поліції щодо дій водія сміттєвоза, який здійснював вивіз сміття з порушенням санітарних норм, проте відповіді на заяву позивач не отримав.
Позивач вказує на системність бездіяльності відповідача відносно розгляду заяв, які по суті не були розглянуті, відповідач підійшов до їх розгляду формально, чим не дотримав приписів пункту 1, 2 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.11.2017 № 930, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2017 за № 1493/31361 (далі - Порядок № 930).
Позивач також стверджує, що своєю бездіяльністю, не проведенням жодних дій по розгляду заяв, не проведенням перевірок, формальним розглядом заяв та наданням формальних відписок відповідач наніс моральну шкоду, розмір якої позивач визначив в сумі 1 500 000 грн.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Ковельського РУП ГУНП у Волинській області та зобов'язати відповідача змістовно розглянути заяви від 09.01.2023, 27.05.2023, 09.09.2023, вжити відповідних заходів для вирішення поставлених питань у заявах та виплатити 1 500 000 грн моральної шкоди.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 поновлено ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з цим позовом у частині позовних вимог, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 37).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 30.04.2024 № 1635/51/01-2024 (а. с. 47-48) представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що Ковельське РУП ГУНП у Волинській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Заяви ОСОБА_1 були розглянуті у строки, передбачені Порядком № 930, доводи позивача про бездіяльність відповідача при розгляді його звернень від 11.01.2023, 23.05.2023 та 09.09.2023 не відповідають дійсності.
Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.
Ухвалою суду від 02.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а. с. 42-43).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що в Ковельському РУП ГУНП у Волинській області за № 365 від 09.01.2023, № 436 від 11.01.2023, № 437 від 11.01.2023, № 896 від 20.01.2023 були зареєстровані звернення ОСОБА_1 з приводу неправомірних дій посадових осіб Ковельського ВДВС, та за результатами проведеної перевірки 27.01.2023 складено довідку (а. с. 49). Листом від 27.01.2023 № 896/51/01-2023 відповідач повідомив позивача про розгляд вказаних звернень, зазначивши, що проведеною перевіркою в діях працівників Ковельського ВДВС не здобуто ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК України, на підставі пунктів 5, 12 розділу IV Порядку № 930 перевірку за цими повідомленнями припинено (а. с. 15).
27.05.2023 за № 6686 в ІП «Єдиний облік» ІТС ІПНП Ковельського РУП ГУНП у Волинській області зареєстровано звернення позивача щодо вжиття заходів стосовно законних представників дітей, які постійно дзвонять у двері, та за результатами проведеної перевірки 31.05.2023 складено довідку (а. с. 51). Листом від 31.05.2023 № 6686/51/01-2023 відповідач повідомив позивача про розгляд звернення, вказавши, що в події відсутні ознаки будь-якого правопорушення, передбаченого КУпАП та КК України (а. с. 52).
09.09.2023 зі служби «102» в Ковельське РУП ГУНП у Волинській області надійшло повідомлення позивача про порушення працівниками РЖКП санітарних норм, та за результатами проведеної перевірки 25.09.2023 складено довідку (а. с. 53). Листом від 25.09.2023 № 12805/51/01-2023 відповідач повідомив позивача про розгляд звернення, вказавши, що за результатами проведеної перевірки директору РЖКП було направлено повідомлення з метою його втручання та вжиття заходів щодо дотримання працівниками РЖКП під час операцій, пов'язаних з перевезенням відходів, норм санітарного та епідемічного благополуччя населення (а. с. 54).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (стаття 3 Закону № 393/96-ВР).
За приписами частини першої статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
За змістом статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Пунктом 1 розділу I Порядку № 930 визначено, що цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ, організацій та закладів професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян.
Згідно із пунктом 3 розділу I Порядку № 930 дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України «Про доступ до судових рішень», «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження».
За приписами пунктів 1 - 3 розділу IV Порядку № 930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань. Безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з'ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України. До розгляду скарг на дії чи бездіяльність поліцейських і до перевірки інформації про неналежне виконання покладених на них обов'язків відповідно до законодавства України можуть залучати представників громадськості. Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне виконання прийнятого рішення відповідно до законодавства України, у разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку № 930 звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді.
Згідно із пунктом 12 розділу IV Порядку № 930 за результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, усебічного та повного розгляду звернення. До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються.
Пунктом 13 розділу IV Порядку № 930 визначено, що відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу.
З матеріалів справи вбачається, що усі вказані вище звернення позивача були належним чином зареєстровані та за усіма зверненнями була проведена перевірка інформації, викладеної у зверненнях, про що відповідно до пункту 12 розділу IV Порядку № 930 були складені відповідні довідки (а. с. 49, 51, 53), а відповіді на звернення згідно із пунктом 13 розділу IV Порядку № 930 були надіслані листами від 27.01.2023 № 896/51/01-2023 (а. с. 15), від 31.05.2023 № 6686/51/01-2023 (а. с. 52), від 25.09.2023 № 12805/51/01-2023 (а. с. 54).
Стосовно доводів позивача про те, що під час розгляду звернень не було дотримано вимог пунктів 1, 2 розділу IV Порядку № 930, то суд їх відхиляє та зазначає, що за змістом пунктів 1, 2 розділу IV Порядку № 930 під час здійснення перевірок за зверненнями громадян безпосередні виконавці спілкуються з їхніми авторами лише у разі необхідності та за наявності можливості, тобто, не передбачено обов'язку відбирати письмові пояснення від авторів звернень.
Суд також не бере до уваги доводи позивача про те, що під час розгляду звернень не вчинялося жодних дій, оскільки з довідок, складених відповідно до пункту 12 розділу IV Порядку № 930 (а. с. 49, 51, 53), вбачається проведення за зверненнями позивача відповідних перевірок, під час яких, зокрема, були опитані громадяни, проведені профілактичні бесіди, направлено повідомлення про вжиття заходів реагування, про що також було повідомлено позивача листами від 27.01.2023 № 896/51/01-2023 (а. с. 15), від 31.05.2023 № 6686/51/01-2023 (а. с. 52), від 25.09.2023 № 12805/51/01-2023 (а. с. 54).
Доводи позивача про те, що відповідач надав відповіді на звернення у неналежний спосіб суд до уваги не приймає, оскільки чинними нормативно-правовими актами не передбачено обов'язку відповідача направлення відповідей на звернення виключно рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд звертає увагу, що предметом розгляду цієї справи є лише питання щодо належного та своєчасного розгляду звернень та інформування відповідачем про результати розгляду звернень, по яким відсутні відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Бездіяльність посадових осіб щодо не внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР не може бути оскаржена у порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог Конституції України, Закону № 393/96-ВР, Порядку № 930 під час розгляду усіх звернень позивача, оскільки за такими зверненнями були проведені відповідні перевірки, а позивачу у письмовій формі були надані відповіді про результати розгляду звернень із зазначення дій, які вчинялися по таким зверненням. Тому з цих мотивів у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача змістовно розглянути заяви від 09.01.2023, 27.05.2023, 09.09.2023, вжити відповідних заходів для вирішення поставлених питань у заявах належить відмовити.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання виплатити моральну шкоду в сумі 1 500 000 грн суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 1173 Цивільного кодексу України (далі - УЦК України) шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
За приписами частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Отже, моральна шкода підлягає відшкодування лише у тому випадку, коли її завдано фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень.
Враховуючи, що судом при розгляді цієї справи не встановлено порушень вимог Конституції України, Закону № 393/96-ВР, Порядку № 930 чи інших актів законодавства під час розгляду звернень позивача, не встановлено факту порушень прав позивача, тому правові підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання виплатити моральну шкоду в сумі 1 500 000 грн також відсутні.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх