про залишення позовної заяви без руху
18 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6183/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо непроведення своєчасного повного розрахунку при звільненні з військової служби; зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні з військової служби за період з 11 грудня 2021 року по 01 травня 2024 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з тим частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як визначено частиною першою статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом позовної заяви спірні правовідносини виникли щодо стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 10 грудня 2021 року з військової служби.
За статтею 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 сформулював правовий висновок, згідно із яким строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і у цьому випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, а саме строк звернення до суду обмежується місячним строком.
Із матеріалів позовної заяви слідує, що 23 червня 2023 року на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у справі №140/1235/22 ОСОБА_1 було виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 82370,73 грн; а 02 травня 2024 року на виконання рішення суду від 18 жовтня 2023 року у справі №140/21465/23 - у сумі 354183,95 грн.
Таким чином, строк звернення до суду із цим адміністративним позовом становить один місяць та такий строк обчислюється з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав. Таким днем є виплата належної суми заробітної плати (грошового забезпечення). У цьому випадку ОСОБА_1 отримала дві виплати за судовими рішеннями у справах №140/1235/22 (виплата 23 червня 2023 року) та №140/21465/23 (виплата 02 травня 2024 року).
Із цим позовом позивач звернулася до суду 10 червня 2024 року (дата на конверті, у якому надійшла позовна заява) - із пропуском місячного строку звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві (в порушення вимог частини шостої статті 161 КАС України не подала окремої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску) просила поновити їй строк звернення до суду у зв'язку із нестабільною ситуацією з військовими діями, що призвело до несвоєчасного надання Військовою частиною НОМЕР_1 відповіді на її заяву.
З приводу доводів позивача про нестабільну ситуацію, яка пов'язана з військовими діями, то Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Однак у позивач про такі обставини не зазначає.
При цьому отримання ОСОБА_1 листа відповідача від 05 червня 2024 року №398 не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2023 року у справі №420/10397/23.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України, згідно з частинами першою, другою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та на підставі частини першої статті 123 цього Кодексу позовну заяву належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
В задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява в частині позовних вимог буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк