19 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5636/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Волинської обласної державної (військової) адміністрації до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови,
Волинська обласна державна (військова) адміністрація (далі - Волинська ОДА, облдержадміністрація, позивач) звернулася з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 07.05.2024 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №607363206 з виконання виконавчого листа №813/720/18, виданого 16.07.2018 Львівським окружним адміністративним судом.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 17.05.2024 Волинською ОДА отримано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС від 07.05.2024 про закінчення виконавчого провадження №60736206 з виконання виконавчого листа №813/720/18, виданого 16.07.2018 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Волинської ОДА виконати вимоги Розпорядження КМУ від 20.07.1998 №604-р в частині п.п.2, 3, 4 щодо місць давніх поховань єврейського кладовища у смт Олика Ківерцівського району Волинської області.
Підставою для закінчення виконавчого провадження слугував пункт 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» - фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Того ж дня Волинською ОДА отримано постанову про стягнення виконавчого збору, що винесена в межах виконавчого провадження №60736206.
Позивач вважає, що спірна постанова про стягнення виконавчого збору винесена безпідставно та з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконання судового рішення у справі №813/720/18 розпочате Волинською ОДА в добровільному порядку в січні 2019 року та фактично виконане до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
При цьому зазначає, що на виконання рішення суду були видані доручення голови облдержадміністрації №359/17/2-19 від 18.01.2019 та №2519/44/2-19 від 18.04.2019, якими голову Ківерцівської районної державної адміністрації, на території якого знаходиться смт Олика, зобов'язувалось: надати обласній державній адміністрації матеріали, що стосуються зазначеного об'єкта (історичну довідку, картографічні матеріали, архівні дані, акт технічного стану території, облікову картку); спільно з місцевими представниками територіальної громади та Представництвом американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу обґрунтувати відповідні матеріали згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»; встановити розповсюдження ймовірного кладовища з нанесенням на картографічну основу. Крім того, облдержадміністрацією на адресу Українського державного інституту культурної спадщини Міністерства культури України (м.Київ) скеровано лист від 17.05.2019 №3037/37/2-19 щодо проведення комплексу робіт з виявлення об'єкта культурної спадщини, який був предметом позовних вимог у справі (в разі його наявності): скласти облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану. Листом від 24.06.2019 №3747/37/2-19 на адресу Інституту були скеровані додаткові матеріали, що стосуються території колишнього єврейського кладовища у смт Олика Ківерцівського району Волинської області.
Таким чином, Волинська ОДА фактично виконала судове рішення у справі №813/720/18 до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №813/720/18, а усі подальші дії щодо об'єкту, який був предметом спору у справі №813/720/18, є похідними від дій, вчинених на виконання рішення протягом 2019 року.
Акцентує увагу суду на тому, що відповідачу було відомо про вищезгадані обставини, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження у справі №813/720/18 оскаржувалася Волинською ОДА до Львівського окружного адміністративного суду і в позовній заяві були детально описані хід та результати виконання судового рішення у справі №813/720/18 станом на момент відкриття виконавчого провадження.
З урахуванням наведеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 30.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України (а.23).
У відзиві на позовну заяву (а.с.28-31) відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Волинської ОДА до Департаменту ДВС про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору №60736206 від 07.05.2024.
В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що на виконання до Департаменту ДВС надійшов виконавчий лист №813/720/18, виданий 16.07.2018 Львівським окружним адміністративним судом, щодо зобов'язання Волинської ОДА виконати вимоги Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» в частині п.п.2, 3, 4 щодо місць давніх поховань єврейського кладовища у смт Олика Ківерцівського району Волинської області.
28.11.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. У встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк інформація про виконання рішення суду з підтверджуючими документами до відділу не надійшла. Жодних документів, що є підставою для відкладення проведення виконавчих дій чи зупинення вчинення виконавчих дій, боржником не надано. Таким чином, рішення суду боржником не виконано без поважних причин.
28.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення на Волинську ОДА штрафу у розмірі 5100 грн, пунктом 2 якої боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про відповідальність, передбачену статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 382 Кримінального кодексу України. Боржником оскаржено зазначену постанову про накладення штрафу в судовому порядку. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі №140/4384/20 в задоволенні позову Волинської ОДА до Департаменту ДВС про скасування постанови відмовлено повністю.
19.11.2020 Департаментом ДВС винесено постанову про накладення на Волинську ОДА штрафу в розмірі 10200 грн.
09.12.2020, керуючись вимогами п.11 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження. Стягувач не погодився з вказаною постановою та оскаржив її до суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 380/603/21 визнана протиправною та скасована постанова головного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №60736206 від 09.12.2020.
06.09.2021 виконавче провадження було відновлено.
Листом від 10.11.2022 № 6296/38/2-22 Волинська ОДА повідомила про виконання рішення суду, а саме: виконання вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» в частині п.п.2, 3, 4 щодо місць давніх поховань єврейського кладовища у смт. Олика Ківерцівського району Волинської області, про що надано підтверджуючі документи.
07.05.2024 держаним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.
З огляду на вказане, вважає що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та закону, а тому, позовні вимоги є безпідставними, підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.
В судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності (а.с.65).
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Враховуючи вимоги частини дев'ятої статті 205 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався у відсутності учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 у справі №813/720/18 задоволено позов Представництва американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу та зобов'язано Волинську ОДА виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» в частині пунктів 2, 3, 4 щодо місць давніх поховань єврейського кладовища у смт Олика Ківерцівського району Волинської області.
16.07.2018 на виконання вказаного рішення Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №813/720/18.
28.11.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Рекашовою А.М. за заявою Представництва американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60736206 щодо виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду №813/720/18 та зобов'язано боржника (Волинську ОДА) виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.37).
Зазначена постанова держаного виконавця була предметом судового оскарження за позовом Волинської ОДА. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №380/139/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020, в задоволенні позову облдержадміністрації відмовлено (а.с.40-42).
07.05.2024 державний виконавець у межах виконавчого провадження №60736206 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесла постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду №813/720/18 від 16.07.2018 (а.с.60 зворот-61).
Також 07.05.2024 державним виконавцем, на підставі частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про стягнення з Волинської ОДА виконавчого збору у розмірі 16692,00 гривень (а.с.63).
Не погоджуючись із постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, Волинська ОДА звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Так, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частини перша статті 27 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частини третьої цієї ж статті Закону №1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно з пунктом 8 Розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Розрахунок нарахування виконавчого збору обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, слід дійти висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження він повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.
Також суд зазначає, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.
Вказана правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 28.04.2020 (справа №520/9144/18), від 17.09.2020 (справа №640/16620/19), від 26.06.2020 (справа №360/3324/19).
Відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.
Як передбачає частина третя статті 40 Закону №1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення із винесенням відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору (не пізніше наступного робочого дня) з дня закінчення виконавчого провадження є те, що виконавчий збір не стягнуто.
Як встановлено судом з матеріалів справи, виконавче провадження №60736206 відкрите 28.11.2019 відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС на виконання виконавчого листа №813/720/18 від 16.7.2018, виданого Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язання Волинську обласну державну адміністрацію виконати вимоги Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» в частині п.п.2, 3, 4 щодо місць давніх поховань єврейського кладовища у смт. Олика Ківерцівського району Волинської області.
Суд зазначає, що вказаний вище виконавчий лист не підпадає під перелік виконавчих документів, за якими виконавчий збір не стягується відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону №1404-VIII.
Таким чином, у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець правомірно зазначив про стягнення з боржника виконавчого збору відповідно до пункту 3 статті 27 Закону №1404-VIII.
Постановою відповідача від 07.05.2024 виконавче провадження №60736206 було закінчене на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Враховуючи той факт, що виконавчий збір не було стягнуто з Волинської ОДА в межах виконавчого провадження №60736206, відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII державним виконавцем винесена оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору від 07.05.2024 ВП№60736206. Визначена державним виконавцем сума виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн відповідає чотирьом мінімальним розмірам заробітної плати станом на дату відкриття виконавчого провадження (28.11.2019).
Спірним питанням у даній справі є факт виконання Волинською ОДА рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 у справі №813/720/18 до моменту відкриття 28.11.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС виконавчого провадження №60736206.
Позивач, наводячи аргументи для скасування спірної постанови від 07.05.2024 про стягнення виконавчого збору, вказує на те, що ним вчинено усі можливі дії на виконання судового рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме: дорученнями голови Волинської ОДА №359/17/2-19 від 18.01.2019 та №2519/44/2-19 від 18.04.2019 голову Ківерцівської районної державної адміністрації зобов'язано надати матеріали (історичну довідку, картографічні матеріали, архівні дані, акт технічного стану території, облікову картку), що стосуються зазначеного об'єкта, та спільно з місцевими представниками територіальної громади та Представництвом американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу обґрунтувати відповідні матеріали згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»; встановити місце ймовірного кладовища з нанесенням на картографічну основу (а.с.14-16).
Крім того, облдержадміністрацією на адресу Українського державного інституту культурної спадщини Міністерства культури України (м.Київ) скеровано лист від 17.05.2019 №3037/37/2-19 щодо проведення комплексу робіт з виявлення об'єкта культурної спадщини, який був предметом позовних вимог у справі (в разі його наявності): скласти облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану. Листом від 24.06.2019 №3747/37/2-19 на адресу Інституту були скеровані додаткові матеріали, що стосуються території колишнього єврейського кладовища у смт Олика Ківерцівського району Волинської області (а.с.17-19).
Суд зазначає, що дані докази були предметом дослідження при розгляді Львівським окружним адміністративним судом справи №380/139/20 за позовом Волинської ОДА до Департаменту ДВС про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2019 №60736206, що слідує зі змісту судового рішення від 21.11.2020 у даній справі. Так, судом при вирішенні цього спору було встановлено, що Волинською ОДА не було надано державному виконавцю документального підтвердження повного виконання судового рішення, а тому суд залишив в силі постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2019 №60736206. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суд від 25.03.2020 рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/139/20 від 21.11.2020 залишено без змін.
09.12.2020 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №60736206 (а.с.54 зворот-55).
Разом з тим, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №380/603/21 вказана постанова про закінчення виконавчого провадження від 09.12.2020 №60736206 судом визнана протиправною та скасована. Як випливає із тексту даного рішення, адміністративний суд дійшов висновку, що рішення суду у справі №813/720/18, яке набрало законної сили, є невиконаним Волинською ОДА, а тому оскаржувана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є передчасною та такою що суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Конституції України.
Постановою державного виконавця Департаменту ДВС від 06.09.2021 виконавче провадження №60736206 було поновленим (а.с.55 зворот-56).
З матеріалів виконавчого провадження, наданих відповідачем на вимогу суду, вбачається, що на вимогу державного виконавця від 25.10.2022 №60736206/20.1/22 (а.с.57) Волинською ОДА надано пояснення №6296/38/2-22 від 10.11.2022 (а.с.58-60), згідно з якими позивач зазначив, що виконання судового рішення у справі №813/720/18 облдержадміністрацією розпочато в добровільному порядку в січні 2019 року, а тривалий термін виконання рішення пояснюється особливостями нормативно-правових актів, якими регулюються спірні правовідносини.
Разом з тим, серед згадуваних дій, вчинених на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 у справі №813/720/18 (доручення голови облдержадміністрації №359/17/2-19 від 18.01.2019, №2519/44/2-19 від 18.04.2019; надсилання на адресу Українського державного інституту культурної спадщини Міністерства культури України лист від 17.05.2019 №3037/37/2-19; скерування на адресу інституту додаткових матеріалів листом від 24.06.2019 №3747/37/2-19) позивачем також вказується про вчинення структурними підрозділами Волинської ОДА ряду заходів на виконання рішення суду, що мали місце протягом 2020-2022 років, в тому числі і видання розпорядження голови Волинської ОДА від 15.08.2022 №362 «Про внесення об'єктів культурної спадщини до переліку», відповідно до якого до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини унесено, зокрема, і місце масового знищення єврейського населення в смт Олика Ківерцівського району.
На підставі вказаного листа Волинської ОДА державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС винесена постанова від 07.05.2024 про закінчення виконавчого провадження №60736206.
З огляду на наведене, суд приходить висновку, що фактичне виконання виконавчого листа №813/720/18 від 16.07.2018, виданого Львівським окружним адміністративним судом, здійснено позивачем після відкриття 28.11.2019 Департаментом ДВС виконавчого провадження №60736206.
Також суд враховує, що в межах виконавчого провадження №60736206 державний виконавцем було винесено постанову від 28.02.2020 про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду в сумі 5100 грн, яка була предметом судового оскарження у справі №140/4384/20, та рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 у задоволенні позовних вимог Волинської ОДА відмовлено (а.с.38 зворот-39, 48 зворот-52).
Таким чином, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, обставини, що в силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України не підлягають доказуванню, свідчать, що Волинською ОДА рішення суду в межах виконавчого провадження №60736206 тривалий час не було виконане.
Отже, твердження позивача про виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження та, як наслідок, відсутність підстав для стягнення виконавчого збору не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши оскаржувану постанову від 07.05.2024 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №60736206, суд дійшов висновку, що остання винесена відповідно до норм статей 3, 27, 40 Закону №1404-VIIІ, та прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом №1404-VIIІ.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог Волинської ОДА, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту підписання судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій