м. Вінниця
20 червня 2024 р. Справа № 120/2642/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №004629 повна маса транспортного засобу з причепом становить 42,43 тони при нормативно допустимій 40 тонн, що перевищує встановлені п.22.5 Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 параметри транспортного засобу на 6,07 %. Однак, на переконання позивача, перевезення вантажу здійснювалось двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, а відтак допустима фактична маса такого транспортного засобу становить 44 тони. Таким чином, на переконання позивача, при здійсненні вантажного перевезення його автомобіль не перевищував встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів.
Також, позивач зазначив, що посадовими особами відповідача не проводились заміри між осями транспортного засобу, що стало підставою для помилкового висновку про перевищення позивачем нормативно допустимої ваги на одиничну (другу) вісь автомобіля.
За наведених обставин, вказав на протиправність прийнятої відповідачем постанови №ПШ 000783 від 24.10.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
22.03.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, представник відповідача вказав на обґрунтованість та правомірність дій Укртрансбезпеки під час винесення оскаржуваної постанови. Також відповідачем зазначено, що посадовими особами Укртрансбезпеки вірно визначено максимально допустиму повну вагу транспортного засобу з напівпричепом в розмірі 40 тон.
Щодо заміру відстані між осями, то представник відповідача вказав, що ваговий контроль здійснювався за допомогою приладу №2050 та згідно чеку зважування №250 від 13.09.2023 встановлено, що друга вісь тягача становить 13080 кг при нормативно допустимій 11,5 т. При цьому, позивачем у позовній заяві не заперечується того, що тягач є двовісним.
На переконання представника відповідача, Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області правомірно було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 000783 від 24.10.2023, а наведені у позовній заяві твердження є надуманими та спростовуються матеріалами справи, направлені лише на ухилення від встановленої законом відповідальності.
Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
13.09.2023 у пункті габаритно-вагового контролю а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 164 км посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, Харківській областях проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом TRAILOR реєстраційний ФОП ОСОБА_1 .
Зокрема, під час габаритно-вагового контролю транспортного засобу на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 164 км DAF реєстраційний номер та НОМЕР_1 з напівпричепом TRAILOR реєстраційний номер НОМЕР_2 , зафіксовано перевезення вантажу з встановлено фактичне перевантаження загальної маси ТЗ становить 42,43 при допустимих 40 т, що у відсотках складає. 6,07%, навантаження на одиночну, вісь 13,08 т при нормативно допустимій 11,5 т, що у відсотках складає 13,7%.
Ваговий контроль здійснювався за допомогою приладу №2050. На підтвердження справності ваг до відзиву на позовну заяву стороною відповідача долучено свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №2050, чинне до 25.08.2024.
За результатами проведення перевірки, складено акт № 019384 від 13.09.2023 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у якому зафіксовано порушення ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажу згідно ТТН №681081 від 13.09.2023 з перевищенням вагових обмежень (загальна маса т.з. 42,43 т. при допустимих 40 т, що у відсотках складає 6,07 %, навантаження на одиночну вісь складає 13,08 т. при допустимих 11,5 т., що у відсотках складає 13,7 %).
Також, за результатами проведеної перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки було складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №004629 від 13.09.2023, в якій, окрім іншого, визначено тип транспортного засобу, навантаження на осі та повну масу.
З підстав вищезазначеного інспекторами відповідача виготовлено Акт №0067214 від 13.09.2023 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
24.10.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки прийнято постанову № ПШ000783, якою застосовано до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", в розмірі 17000 грн, який передбачено абзацом 15 ч. 1 ст. 60 цього Закону.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Згідно пп.15, 27, 29 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» до великовагових та великогабаритних транспортних засобів відносяться транспортні засоби вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.
Положеннями п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30, встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.
Згідно п.22.1 ПДР маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Відповідно до п.22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів на автомобільних дорогах державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, фактичної маси:
- вантажні автомобілі: двовісний автомобіль 18 тон, трьохвісний автомобіль 25 (26) тон, чотирьохвісний автомобіль 32 тони, чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 тон;
- комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 тони; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 тони.
Таким чином, ПДР встановлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують хоча б один нормативно-ваговий параметр фактичної маси та/або навантаження на вісь. А відтак, перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
В матеріалах справи міститься довідка №004629 від 13.09.2023, якою підтверджено фіксацію фактичної загальної маси транспортних засобів, належних позивачу на момент фіксації порушення, які складали: 42,43 т, тобто більше за максимально дозволену порівняно з 40 тонами на 2,43 т (6,07%).
Позивач стверджує, що відповідач невірно визначив повну максимально допустиму масу транспортного засобу DAF реєстраційний номер та НОМЕР_1 з напівпричепом TRAILOR реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка на його думку становить 44 т, а не 40 т., як про це вказано в Акті №019384 від 13.09.2023.
Втім, суд такі твердження позивача оцінює критично, адже згідно п.22.5 ПДР максимальне значення фактичної маси транспортного засобу в розмірі 44 т встановлено для трьохвісного автомобіля (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра
В свою чергу, згідно цього ж пункту ПДР для двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом визначено максимальне значення фактичної маси в розмірі 40 т.
Аналізуючи вищенаведені положення п.22.5 ПДР України можна зробити висновок, що істотною умовою для визначення максимально допустимої маси транспортного засобу є визначення довжини контейнерів або змінних кузовів.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 13.09.2023 позивач здійснював перевезення вантажу транспортним засобом DAF реєстраційний номер та НОМЕР_1 з напівпричепом TRAILOR реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі товарно транспортної накладної від 13.09.2023, копію якої долучено до матеріалів позовної заяви. Так, згідно відомостей вказано ТТН, напівпричіп TRAILOR реєстраційний номер НОМЕР_2 має наступні параметри: довжина - 13,6 м, ширина 2,5 м., висота 3,8 м., загальна вага т.з. 8 т.
З огляду на технічні характеристики напівпричепу TRAILOR з реєстраційним номером АВ3180В, суд приходить до висновку, що в даному випадку перевезення вантажу позивач здійснював двовісним автомобілем (тягачем) DAF з напівпричепом TRAILOR, які згідно своїх технічних характеристик відповідають визначеним п. 22.5 ПДР України критеріям для транспортних засобів з максимальною фактичною масою 40 т.
Також, стверджуючи про відсутність факту перевищення його транспортним засобом нормативних вагових параметрів навантаження на осі, позивач в позовній заяві також посилався на те, що відповідачем не було проведено замірів відстані належних позивачу транспортних засобів.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства слідує, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених упункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 13.09.2023, повна маса транспортного засобу DAF реєстраційний номер та НОМЕР_1 з напівпричепом TRAILOR реєстраційний номер НОМЕР_2 становила 42,43 тонн, втім осьове навантаження на одиночну вісь транспортного засобу становило 7,59 / 13,08/ 6,93 / 6,74 / 8,09 т при нормативно допустимій масі 11,5 т на кожну одинарну вісь, що свідчить про перевезення позивачем вантажу із перевищенням встановленого осьового навантаження.
Також, згідно чеку зважування №2050 від 13.09.2023 вбачається та достовірно встановлено, що навантаження на другу вісь тягача становить 13080 кг при нормативно-допустимому 11,5 т., що у відсотковому розмірі складає 13,7%.
При цьому, суд критично оцінює посилання позивача на відсутність в п. 9 Акту №0067214 від 13.09.2023 відомостей про відстані між осями, адже останнє, з урахуванням перевищення допустимої повна маса на 2,43 т, не спростовує технічних характеристик транспортного засобу DAF реєстраційний номер та НОМЕР_1 з напівпричепом TRAILOR реєстраційний номер НОМЕР_2 щодо їх відстаней між осями. Крім того, в позовній заяві позивач не заперечує правильності визначення відповідачем типу перевіряємого транспортного засобу.
Таким чином, недоліки в оформленні Акту №0067214, з урахуванням встановлення перевищення як повної маси так і навантаження на вісь перевіряємого транспортного засобу, не можуть слугувати безумовною підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення вимог ст. 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Таким чином, з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про застосування до позивача адміністративного-господарського штрафу від 24.10.2023 № ПШ000783 прийнята в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, а тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, позивач немає права на відшкодування понесених у цій справі судових витрат.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 39816845)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна