м. Вінниця
19 червня 2024 р. Справа № 120/6790/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.05.2023 року № 69661524. Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач зазначає, що у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/7101/21-а. Рішенням від 21.12.2021 задоволено позов ОСОБА_1 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. В подальшому судом видано виконавчий лист №120/7101/21-а, який був направлений до відповідача для примусового виконання. Разом з тим, на день звернення до суду з цим позовом в рамках ВП №69661524 відповідачем не виконано судове рішення у справі №120/7101/21-а.
Обґрунтовуючи позов позивач також вказує, що, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду відповідно до виконавчого листа №120/7101/21-а та ненадання їй відповіді на звернення від 22.09.2022, вона звернулась до суду з позовом в адміністративній справі № 120/3406/23. Предметом розгляду у вказаній справі є бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду відповідно до виконавчого листа №120/7101/21-а та ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 22.09.2022 року.
Навіть під час розгляду вказаної справи позивач не отримувала відповіді, на яку посилається відповідач в постанові про закінчення виконавчого провадження, яку рішенням суду було зобов"язано надати. Тому позивачці невідомо на підставі чого державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. В свою чергу позивач зазначає, що така постанова є передчасною та такою, що прийнята без належного дослідження фактичних обставин, позаяк рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року в справі № 120/7101/21-а, на підставі якого відкрито виконавче провадження, фактично є невиконаним, оскільки жодних документів на його виконання ОСОБА_1 , як сторона виконавчого провадження, не отримувала.
Позивачка вказує, що оскільки відповідь на її звернення від 22.09.2022 у ВП №69661524 не була зареєстрована у Системі автоматично, відтак позивач стверджує, що їй (стягувачу ) така відповідь не направлялась і її не існує в природі. На підставі цього, на думку позивачки, постанова про закінчення виконавчого провадження від 01.05.2023 року є необґрунтованою та передчасною.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву та витребувані судом матеріали виконавчого провадження ВП №69661524. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відділ) перебувало виконавче провадження № 69661524 з примусового виконання виконавчого листа № 120/7101/21-а, виданого 21.02.2022 Вінницьким окружним адміністративним судом, про зобов'язання Васильківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 15.06.2020 та надати відповідь за результатом розгляду у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" та з урахуванням висновків суду.
17.08.2022 державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження № 69661524, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома та до виконання, де зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду та протягом 10 робочих днів повідомити державного виконавця про його виконання.
17.08.2022 державним виконавцем керуючись ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома та до виконання.
17.08.2022 державним виконавцем керуючись ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома та до виконання.
Відповідно до п. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
До відділу 26.09.2022 за вх.№ 10564 надійшов лист ОСОБА_1 відповідно до якого зазначено про надання інформації та про вжиті заходи щодо виконання ВП № 69661524.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.09.2022 року Відділом 14.10.2022 року направлено відповідь за № 11412/8, яку направлено заявнику на адресу, вказану у зверненні.
Листом Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив, що рішення суду виконано в повному обсязі до початку його примусового виконання. А саме надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 15.06.2020, копії якої наявні в матеріалах виконавчого провадження.
01.05.2023 державним виконавцем керуючись вимогами п.9 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, оригінал виконавчого документа направлено до суду, копії сторонам виконавчого провадження до відома.
Відповідач вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження".
Окремо відповідач звертає увагу, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року в справі №120/3406/23 відмовлено ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною у виконавчому провадженні № 69661524.
За таких обставин відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій вона повторно наголошується, що позивачкою не отримувалась відповідь на її звернення від 22.09.2022, відтак твердження відповідача про направлення такої відповіді не повинні братися судом до уваги, оскільки не підтверджені жодними доказами.
Ухвалою суду від 07.06.2023 року зупинено провадження у справі № 120/6790/23 до набрання законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/3406/23. Ухвалою суду від 17.07.2023 року поновлено провадження у справі.
З"ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №120/7101/21-а, крім іншого, зобов'язано Васильківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 15.06.2020 та надати відповідь за результатом розгляду у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" та з урахуванням висновків суду.
21.02.2022 видано виконавчий лист №120/7101/21-а.
Ухвалою від 04.08.2022 у справі №120/7101/21-а виправлено помилки, допущені при оформленні виконавчого листа від 21.02.2022 №120/7101/21-а.
17.08.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №69661524 з примусового виконання виконавчого листа від 21.02.2022 №120/7101/21-а.
Крім того, 17.08.2022 в рамках виконавчого провадження ВП №69661524 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
26.09.2022 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою від 22.09.2022, в якій просила надати інформацію про вжиті заходи щодо виконання виконавчого провадження №69661524.
01.05.2023 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №69661524.
В той же час, позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду відповідно до виконавчого листа №120/7101/21-а у ВП №69661524 та ненадання відповіді на її заяву від 22.09.2022, звернулась до суду з відповідним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відділ, відповідач), в якому просила:
- визнати бездіяльність щодо невиконання виконавчого провадження № 69661524;
- визнати бездіяльність щодо ненадання відповіді на звернення від 22.09.2022;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2021 в справі №120/7101/21-а.
За наслідком розгляду вказаного позову рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №120/3406/23 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Разом з тим, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 року в справі №120/3406/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року в частині відмови у визнанні бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання відповіді на звернення від 22 вересня 2022 року скасовано, прийнято в цій частині нову постанову, якою позовну вимогу ОСОБА_1 задовольнено. Визнано бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання відповіді на звернення від 22 вересня 2022 року.
При цьому, в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 року в справі №120/3406/23 зазначено, що визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невиконання виконавчого провадження № 69661524 колегія суддів враховує, що на дату постановляння оскаржуваного рішення у суду першої інстанції були наявні докази винесення відповідачем постанови від 01.05.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП № 69661524 у зв'язку з виконанням судового рішення боржником до початку його примусового виконання. Отже, з огляду на вищезазначене правовідносини у цій справі перейшли у площину нового спору, та не можуть бути вирішені в межах заявлених позовних вимог.
В свою чергу, не погоджуючись з постановою про закінчення виконавчого провадження № 69661524 від 01.05.2023 року, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд керуються наступними мотивами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до положень частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною другою вищевказаної статті Закону № 1404-VIII передбачено, що, серед іншого, виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Відповідно до приписів пункту 9 частини першої статті 39 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Спірною у даній справі є постанова про закінчення виконавчого провадження №69661524 від 01.05.2023 року. Позивач, обґрунтовуючи протиправність вказаної постанови зазначає, що відповідь на її звернення від 15.06.2020 року, на яку посилається відповідач в постанові про закінчення виконавчого провадження та яку рішенням суду було зобов"язано надати, позивачка не отримувала. Відтак, позивачці невідомо на підставі чого державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Позивачка вважає, що рішення суду від 21.02.2022 року в справі №120/7101/21 залишається невиконаним. В той же час, відповідачем не повідомлено її про хід виконавчого провадження, не надано відповідь на її звернення від 22.09.2022 у ВП №69661524 щодо надання інформації про хід виконавчого провадження. Крім того, позивачка вказує, що відповідь відповідача на її звернення від 22.09.2022 року не була зареєстрована у Системі автоматично, відтак позивач стверджує, що їй ( стягувачу ) така відповідь не направлялась і її не існує в природі.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що 01.05.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №69661524 з примусового виконання виконавчого листа від 21.02.2022 №120/7101/21-а.
Вказана постанова мотивована тим, що листом Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Киівської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) повідомлено, що рішення суду виконано в повному обсязі до початку його примусового виконання, а саме надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 15.06.2020 року, копія якої наявна в матеріалах виконавчого провадження.
Надаючи оцінку вказаним підставам для закінчення виконавчого провадження та правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд зауважує таке.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 1 ч. 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Це право державного виконавця кореспондує з його обов”язком здійснити таку перевірку у випадку, передбаченому ст. 63 Закону №1404-VIII.
Частиною 1 статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Проте, за встановлених фактичних обставин справи суд констатує, що в порушення вимог Закону України “Про виконавче провадження” відповідачем не здійснено належної перевірки виконання боржником рішення суду в справі № 120/7701/21а, зокрема не перевірено чи надано відповідь ОСОБА_1 на її звернення від 15.06.2020 року.
Більш того, суд зауважує, що з постанови про закінчення виконавчого провадження неможливо встановити про яку відповідь ( який лист) Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Киівської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) йдеться мова, оскільки реквізити такого ( номер та дата ) в постанові не зазначені.
Разом з тим, щодо наявного в матеріалах виконавчого провадження листа Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Киівської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) від 11.07.2022 року за вих. 19347 на адресу ОСОБА_1 , як підстави виконання рішення суду та закриття виконавчого провадження, слід зауважити, що позивачка заперечує, що на її адресу боржником був направлений такий лист і що вона його отримала. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
При цьому, суд зауважує, що про обгрунтованість таких доводів позивачки ( щодо не отримання листа від 11.07.2022 року за вих. 19347 ) свідчить той факт, що ОСОБА_1 звернулась до відповідача 10.08.2022 року з заявою про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа в справі № 120/7101/21 а, а в подальшому заявою від 22 вересня 2022 року просила державного виконавця надати інформацію про вжиті заходи щодо виконання ВП69661524.
В свою чергу, Сьомий апеляційний адміністративний суд, задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовуючи постановою від 28.06.2023 року в справі №120/3406/23 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року в частині відмови у визнанні бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання відповіді на звернення від 22 вересня 2022 року, зазначив, що попри наявність в матеріалах справи листів про надання відповіді Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14.10.2022 №11412/8 на заяву позивача від 22.09.2022 (вх. №10564 від 26.09.2022) відповідачем не надано до суду жодного підтверджуючого документу, що такий лист був надісланий ОСОБА_1 . Також відсутня інформація щодо отримання останньою такої відповіді.
Суд зауважує, що такі докази також не надані представником відповідача і під час розгляду цієї справи № 120/6790/23.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд зауважує, що відповідачем не надано доказів щодо належної перевірки державним виконавцем виконання рішення суду в справі № 120/7101/22 перед винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження № 69661524 від 01.05.2023.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що постанова державного виконавця від 01.05.2023 про закінчення виконавчого провадження №69661524 прийнята без належного з"ясування всіх обставин щодо виконання виконавчого листа №120/7101/21, передчасно, необгрунтовано, відтак є протиправною та підлягає скасуванню.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, надавши оцінку наявним в справі доказам, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову відповідно до вищевикладених мотивів.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд не встановив факту понесення позивачем витрат зі сплати судового збору, адже від його сплати позивача звільнено відповідно до ухвали про відкриття провадження в справі.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження № 69661524 від 01.05.2023 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Виборзька, 32, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 43315602)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна