Житомирський апеляційний суд
Справа №293/1910/23 Головуючий у 1-й інст. Збаражський О. М.
Номер провадження №33/4805/581/24
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
19 червня 2024 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - Могильницького Віктора Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Богдан Лариси Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 31 січня 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 31 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 12.11.2023 о 03 год. 14 хв. по вул.Житомирська,14, смт Черняхів, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai Santa Fe, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Богдан Л.М. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях її підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, невідповідність висновків суду дійсним обставинам. Зокрема, вказала, що в справі відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки. При цьому, наявний у матеріалах справи рапорт поліцейського не може підтверджувати такого факту за відсутності в матеріалах справи інших доказів. Також, на її думку, не можна прийняти як доказ у справі доданий до протоколу відеозапис, оскільки такий не є безперервним, що свідчить про його зміну (редагування), що заборонено Інструкцією про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.022016 №100.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисниця посилається на те, що усунула недоліки апеляційної скарги, а саме, долучив документи на підтвердження повноважень надання правової допомоги ОСОБА_1 в апеляційному суді.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Могильницького В.Ю., перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 12.11.2023, серії ААД №171827 вбачається, що 12.11.2023 о 03 год. 14 хв. по вул.Житомирська,14, смт Черняхів, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai Santa Fe, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, крім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.11.2023 (а.с.5); рапортом інспектора СРПП ВПД №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області М.Даниленка (а.с.3); розписками про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.6-7); наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.39).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що дії працівників поліції під час проведення огляду на стан сп'яніння та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення не відповідали вимогам закону, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно та без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була обумовлена необхідністю перевірки транспортного засобу, який рухався під час дії комендантської години, про що водія було повідомлено. Останній ніяких заперечень з цього приводу, як і керуванням ним автомобілем, не виказував. Водію були роз'яснені відповідні права та обов'язки, а також наслідки ухилення від огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу, який складений у його присутності.
Не заслуговують на увагу посилання захисника у апеляційній скарзі про те, що рапорт працівника поліції не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, оскільки обставини викладені у рапорті працівника поліції підтверджується та узгоджуються з іншими матеріалами справи.
Під час апеляційного розгляду справи особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності та її захисником, не були спростовані обґрунтовані та об'єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у діях ОСОБА_1 .
Доводи ОСОБА_1 та його захисника Могильницького В.Ю. про те, що автомобілем керував Сарана Д. не підтверджені належними доказами, спростовуються відеозаписом обставин події, відповідно до якого ОСОБА_1 зазначав, що саме він керував транспортним засобом. Також не впливають на правильність оскаржуваного судового рішення пояснення захисника, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння та вчиняв всі дії за наказом командира.
Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та ст.266 КУпАП під час огляду ОСОБА_1 не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, не спростовуються доводами апеляційної скарги та поясненнями ОСОБА_1 та його захисника, наданими в суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання адвоката Богдан Лариси Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 31 січня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Богдан Лариси Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 31 січня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич