Справа № 761/8375/24
Провадження № 2/761/6045/2024
03 червня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді Аббасової Н.В.,
за участю секретаря судових засідань Сухини А.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Нестерової К.Ю. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визнання діяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Київської міської державної адміністрації про визнання діяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, у якому просив суд визнати бездіяльність Київської міської державної адміністрації, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 , учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС категорії 1, гарантованої державою житлової площі - протиправною та зобов'язати вчинити дії - надати житлову площу відповідно до п. 10 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1. З 26 липня 2002 року перебуває разом зі своєю сім'єю на обліку в Шевченківській районній державній адміністрації м. Києва у черзі на позачергове отримання житлової площі (пільга - учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії), зі складом сім'ї - 4 особи.
Позивач вказує, що він та його родина віднесені до категорії громадян, які мають бути забезпечені житлом протягом року з дати звернення до відповідача з відповідною заявою.
Однак, відповідач, допустивши протиправну бездіяльність, досі не забезпечив ОСОБА_1 та членів його сім'ї відповідною жилою площею, чим порушив права та законні інтереси.
20.02.2023 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про винесення на розгляд Міської комісії з питань розподілу жилої площі, що надається громадянам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь - якого ступеня або стали інвалідами, дітям - інвалідам, які потребують особливого догляду, сім'ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1, особам, які самостійно переселилися з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС його заяви від 07.09.2022 щодо поліпшення житлових умов його родини.
Враховуючи відсутність розгляду цього клопотання, представник позивача звернувся з адвокатським запитом щодо його розгляду, на який отримав відповідь, що через відсутність Голови міської комісії ОСОБА_4 та члена комісії ОСОБА_3 . комісією прийнято рішення про перенесення розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.09.2022 щодо поліпшення житлових умов його родини та розгляд квартирної справи на наступне засідання міської ради. Однак, на даний час вказане питання розглянуто не було.
Враховуючи наведене, позивач вважає, що бездіяльність відповідача, яка проявляється у ненадання гарантованому державною житлі, є протиправною.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.
08.03.2024 ухвалою Шевченківського районного суду міста відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
12.04.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому вказано, що порядок надання житлових приміщень здійснюється в порядку черговості виключно з дотриманням вимог чинного законодавства. Станом на 01.01.2024 у загальноміському реєстрі за категорією «Потерпілі у зв'язку з аварією на ЧАЕС (1 категорія)» черга ОСОБА_1 під № 1052.
Також відповідач вказує, що позовна заява не містить доводів стосовно допущення відповідачем порушень закону під час здійснення владних управлінських функцій щодо ОСОБА_1 , а тому просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 18.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (категорія 1), є інвалідом 2 групи.
З 26 липня 2002 року позивач та члени його сім'ї у складі 4 осіб перебувають на квартирному обліку у Шевченківській районній державній адміністрації міста Києва та мають позачерговий порядок забезпечення житлом, відповідно до довідки від 10 квітня 2023 року №89.
07.09.2022 позивач звернувся із листом до голови Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва у якому просив про сприяння у винесенні питання про надання позивачу та його родині квартири по АДРЕСА_1 або рівноцінну їй.
20.02.2023 позивач звернувся із клопотанням на ім'я Директора департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просив внести на розгляд міської комісії по розподілу житлової площі постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС його заяву від 07.09.2022 про винесення питання для поліпшення житлових умов його родині.
У відповідь на адвокатський запит від 31.01.2024, адресованим адвокатом Шестаковою Ю.В. на адресу Київської міської державної адміністрації щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 20.02.2023, Департамент соціальної та ветеранської політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 20.02.2023 Департамент листом від 17.03.2023 № 051/ОП/М-2881-005/3 проінформував заявника про те, що Департамент винесе на розгляд Міської комісії питання поліпшення житлових умов ОСОБА_1 на найближчому засіданні комісії. 15.08.2023 в приміщенні Департаменту відбулося засідання Міської комісії, одним із пунктів порядку денного якого було питання розгляду звернення ОСОБА_1 від 07.08.2022, яке надійшло відповідно до клопотання від 20.02.2023. Однак, у зв'язку із відсутністю Голови міської комісії ОСОБА_4 та члена комісії ОСОБА_3 . комісією прийнято рішення про перенесення розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.09.2022 щодо поліпшення житлових умов його родини та розгляд квартирної справи на наступне засідання міської ради.
Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Частиною першою статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, до яких, згідно матеріалів справи, належить і позивач - відносяться до категорії 1.
Відповідно до статті 43 ЖК Української РСР, громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Перелік громадян, які мають право на першочергове та позачергове отримання житлових приміщень, визначений статтями 45, 46 ЖК Української РСР.
Статтею 46 ЖК Української РСР визначено перелік осіб, яким жилі приміщення можуть бути надані поза чергою.
Згідно з частиною першою статті 46 ЖК Української РСР передбачено надання жилого приміщення поза чергою, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них особам з інвалідністю першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків;
Частиною другою статті 46 ЖК Української РСР визначено, що поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно із пунктом 10 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадяни, віднесені до категорії 1 мають право на позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Порядок надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на квартирному обліку, врегульовано Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та надання їм жилих приміщень, що затверджені постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила).
Згідно із пунктом 39 Правил жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, що мають право першочергового одержання жилих приміщень, осіб, які користуються перевагою у строках одержання жилих приміщень, а також випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.
У абзаці третьому пункту 38 Правил визначено, що черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття осіб, які потребують поліпшення житлових умов, на облік (включенням до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Інших підходів, ніж дата взяття на облік, у формуванні черговості забезпечення житлом осіб, які користуються певним правом (мають однакові пільги) в черговості одержання таких приміщень, законодавство України не встановлює.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 758/15583/17(провадження № 61-2710св20).
Із відзиву на позовну заяву вбачається, що станом на 01.01.2024, у загальноміському Реєстрі за категорією «Потерпілі в зв'язку з аварією на ЧАЕС (1 категорія)» черга ОСОБА_1 під № 1 052.
Судом встановлено, що інших доказів того, що позивач має право на зміну черговості видачі квартир, до суду не було надано.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2019 року у справі № 761/40646/17 (провадження № 61-37419св18) у подібних правовідносинах вказав, що позивач має право на позачергове отримання житла у відповідності до вимог пункту 10 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини третьої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», але в порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла перед ним, що узгоджується з положенням статті 43 ЖК Української РСР та є підставою для відмови у задоволенні заявленого у цій справі позову.
Такий же висновок Верховний Суд зробив у постанові від 03 червня 2021 року у справі № 522/6826/19 (провадження № 61-3778св21), у постанові від 07.07.2021 року у справі № 758/5305/19 (провадження № 61-17424св20).
Так, 07 вересня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся Департаменту соціальної політики з проханням винести питання щодо поліпшення житлових умов його та його родини на розгляд Міської комісії.
Як вбачається із витягу із протоколу № 1 від 23.11.2022 засідання міської ради з питань розподілу житлової площі, що надається громадянам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь - якого ступеня або стали інвалідами, до порядку денного було внесено розгляд звернення ОСОБА_1 від 07.09.2022, яке надійшло до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стосовно поліпшення житлових умов родини, таке питання порядку денного за зверненням члена міської комісії ОСОБА_1 (позивача) знято з порядку денного.
При цьому, клопотання позивача від 20.02.2023 не було розглянуто на комісії, у зв'язку із відсутністю Голови міської комісії ОСОБА_4 та члена комісії ОСОБА_3 та прийнято рішення про перенесення розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.09.2022 щодо поліпшення житлових умов його родини та розгляд квартирної справи на наступне засідання міської ради.
За таких обставин судом не встановлено фактів бездіяльності відповідача в частині розгляду звернення позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За наведених вище обставин, судом не установлено достатніх правових підстав для задоволення позову, з огляду на що слід відмовити у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354, суд -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визнання діяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя