СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/20396/18
пр. № 3-в/759/44/24
20 червня 2024 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь Вікторія Олексіївна, за участю секретаря Волкової А.О., прокурора Янковської О.М., особи, щодо якої розглядається подання ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання Святошинського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , від відбування адміністративного стягнення, накладеного постановою Святошинського районного суду міста Києва від 25.01.2019, у зв'язку із закінченням строків давності виконання судового рішення,
Святошинський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області звернувся з поданням про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Святошинського районного суду міста Києва від 25.01.2019, у зв'язку із закінченням строків давності виконання судового рішення.
Дане подання обґрунтовується тим, що 14.02.2019 до Святошинського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області надійшло на виконання постанова Святошинського районного суду м. Києва стосовно ОСОБА_1 на якого накладено адміністративне стягнення у виді 200 годин суспільно корисних робіт. 10.05.2019 ОСОБА_1 був ознайомлений із порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у виді 200 годин суспільно корисних робіт та отримав направлення до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» для відбування стягнення. 17.05.2019 до Святошинського районного відділу з питань пробації надійшов Наказ про призначення для відпрацювання громадських робіт, довідки про те, що порушник прибув до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», наказ та графік виходу на роботу, довідка про те, що 16.05.2021 ОСОБА_1 повинен приступити до відпрацювання адміністративного стягнення, а також графік виходу на роботу. 24.05.2019 з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» надійшла довідка про те, що правопорушник не приступив до відпрацювання 200 годин суспільно корисних робіт з 17.05.2019 по 20.05.2019. 22.08.2022. до інспектора зателефонував працівник військового комісаріату та повідомив, що ОСОБА_1 дійсно призваний на військову службу і зобов'язався надати підтверджуючий документ. 08.03.2023 до Святошинського районного відділу з питань пробації надійшов документ з ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що солдат ОСОБА_1 24.02.2022 був призваний на військову службу по загальній мобілізації до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). До вищезазначеної військової частини неодноразово були направлені запити, однак, відповіді до Святошинського районного відділу з питань пробації не надходили.
Таким чином, станом на 10.06.2024 постанова про накладення на громадянина ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 200 годин суспільно корисних робіт залишається не виконаною з об'єктивних обставин, які не належать до компетенції уповноважених органів з питань пробації.
Представник Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області у судове засідання не прибув. Причини неприбуття суду не відомі.
Вислухавши думку прокурора та ОСОБА_1 , які не заперечували щодо розгляду подання з відсутності представника Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, суддя вважає за можливе розглянути подання за відсутності вказаної особи.
У судовому засіданні прокурор не заперечував щодо задоволення подання.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він з 2015 до 2018 року перебував у ЗСУ за контрактом, після звільнення перебував на реабілітації, тому не міг відбувати адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт. У 2022 році він був мобілізований до ЗСУ, на даний час проходить лікування. Просив подання задовольнити.
Вислухавши думку прокурора та ОСОБА_1 , дослідивши подання та матеріали особової справи № 07/2019 стосовно ОСОБА_1 , суддя дійшла такого висновку.
Відповідно до постанови Святошинського районного суду міста Києва від 25.01.2019 ОСОБА_1 визнано винуваим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1831 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 200 (двісті) годин.
Вказана постанова відповідно до розпорядження про виконання постанови, що набрала законної сили, 14.02.2019 прийнята Святошинським РВ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області до виконання.
Згідно матеріалів особової справи № 07/2019 стосовно ОСОБА_1 , останній відповідно до виписки № 8369 із медичної картки амбулаторного хворого (стаціонарного) хворого перебував на лікуванні з 02.06.2019 по 03.07.2019, у подальшому проходив реабілітацію (а.с. 34).
Відповідно ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21.02.1984, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей ст. 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії ст. 6 ЄКПЛ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації №R(91)1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов'язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю. Натомість, дані строки, передбачені в Кримінальному кодексі України, а саме, ст. 80 регламентує звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Таким чином, порушено інший фундаментальний із принципів права принцип справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні з адміністративним правопорушенням на підставі ст. 80 КК України звільняються судом від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).
Крім цього, з часу набрання законної сили постановою про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 200 годин минуло більше ніж чотири роки.
На підставі викладеного, виходячи із неможливості виконання постанови про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 відповідно до ст. 303, 304 КУПАП, його слід звільнити від відбування покарання у виді суспільно корисних робіт у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.303,304 КУпАП, суддя,
Подання Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 200 годин за ч. 1 ст. 1831 КУпАП, призначеного постановою Святошинського районного суду міста Києва від 25.01.2019, у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу, не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Святошинського
районного суду міста Києва В.О. Жмудь