20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 345/1782/23
провадження № 61-8688ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Савчук Роман Романович, на рішення Калуського міськрайонного суду від 22 лютого 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 травня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» про захист прав споживача,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» про визнання незаконним і скасування рішення постійно діючої комісії АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» з розгляду актів про порушення.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 22 лютого 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Калуського міськрайонного суду від 22 лютого 2024 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій 14 травня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Савчук Р. Р., просить скасувати рішення Калуського міськрайонного суду від 22 лютого 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 травня 2024 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання незаконним і скасування рішення постійно діючої комісії АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» з розгляду актів про порушення, яке оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ від 17 січня 2023 року, щодо розгляду акта про порушення Оператора ГРМ від 01 грудня 2022 року № 3478. В результаті зазначеного рішення АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» донараховано вартість природного газу на суму 212 560,14 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час подання касаційної скарги (250 х 3 028 грн = 757 000 грн).
Ця справа відноситься до категорії справ незначної складності та не належить до категорії тих справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Вирішення спору пов'язано з результатами дослідження доказів та підтвердження або спростування факту несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника. Висновками двох експертиз у цій справі встановлено втручання в обліковий механізм шляхом механічного пошкодження пломби заглушки газового лічильника та пошкодження елементів лічильного механізму лічильника.Отже спір вирішено за результатами оцінки доказів щодо наявності або відсутності факту порушення порядку використання природного газу.
Враховуючи наведене, судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Савчук Р. Р.,зазначає, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для неї та суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Верховний Суд, взявши до уваги предмет позову, складність справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини і надану обґрунтовану оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявницею аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі.
Незгода заявниці з встановленими судами обставинами не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики. Доводи ОСОБА_1 про те, що справа має виняткове значення для неї, а суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково є необґрунтованими.
ОСОБА_1 не була позбавлена можливості доводити обґрунтованість своїх позовних вимог у судах двох інстанцій, які досліджували докази у справі.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій.
Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у цій справі могли б підлягати касаційному оскарженню, не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Савчук Р. Р.,подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Савчук Роман Романович, на рішення Калуського міськрайонного суду від 22 лютого 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 травня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» про захист прав споживача.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович