20 червня 2024року
м. Київ
справа № 161/8939/23
провадження № 61-8551ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2023 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру та земельну ділянку, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно,
10 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Терещук Ю. О. через засоби поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2023 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
1. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відомості про дату складення повного тексту постанови Волинського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року відсутні. Процесуальний закон пов'язує початок обчислення строку на касаційне оскарження з днем складання повного тексту оскаржуваного судового рішення. Оскільки такі дані в постанові відсутні, то строк на касаційне оскарження слід обчислювати, починаючи з дня прийняття оскаржуваної постанови - 25 квітня 2024 року. Таким чином, останній день строку на касаційне оскарження припав на 27 травня 2024 року (з урахуванням положень частини третьої статті 124 ЦПК України). Касаційна скарга подана 10 червня 2024 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
Заявник не надав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим у суд позбавлений можливості вирішувати питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів.
Таким чином, заявнику необхідно подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
2. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У касаційній скарзі представник заявника просить відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у зв'язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків його доходу за попередній календарний рік. На підтвердження викладених обставин надано копію виписки по рахунку за період з 01 січня 2024 року по 27 травня 2024 року.
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Наведені представником заявника доводи та надані докази не можуть вважатись достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджують того, що майновий стан ОСОБА_1 на день звернення з касаційною скаргою перешкоджає сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі, оскільки не містять інформації, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Враховуючи зазначене, клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.
За таких обставин, заявникунеобхідно сплатити судовий збір.
Зважаючи на те, що позовні вимоги пред'явлено у травні 2023 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2023 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн).
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн), та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420,00 грн).
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Заявник оскаржує судові рішення у повному обсязі.
Позов ОСОБА_1 містить одну вимогу немайнового характеру (скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно) та дві вимоги майнового характеру (визнання права власності на квартиру та земельну ділянку).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір за вимогою немайнового характеру становить 2 147,20 грн (1 073,60 грн х 200 %).
Проте, аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині майнових вимог, оскільки неможливо встановити вартість квартири та земельної ділянки, про визнання права власності яких ОСОБА_1 просив у позові.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції інформацію про ціну позову в частині вимоги майнового характеру, самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.
При цьому Верховний Суд зазначає, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
За таких обставин ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги:
- у розмірі 2 147,20 грнв частині вирішення судами вимоги немайнового характеру (скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно);
- виходячи з 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру в частині вирішення судами позовних вимог про визнання права власності на квартиру та земельну ділянку з наданням суду касаційної інстанції інформації про ціну позову в цій частині вимог;
або надати документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2023 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року залишити без руху.
Надати строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко