Ухвала
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 591/6212/23
провадження № 61-6458ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 01 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу місцевого самоврядування,
02 травня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сумського апеляційного суду від 01 травня 2024 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику необхідно було надати до суду докази надсилання копії касаційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України (шляхом надсилання до електронних кабінетів інших учасників справи, а у разі відсутності в інших учасників справи електронних кабінетів чи відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи електронних кабінетів - у паперовій формі листом з описом вкладення), і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав заяву про усунення недоліків (17732/1/220-24 від 23.05.2024), в якій зазначив, що він додає копію касаційної скарги та доказ відправлення стороні.
Разом із цим, згідно з актом Верховного Суду від 24 травня 2024 року № 579 під час опрацювання заяви про усунення недоліків, надісланої від ОСОБА_1 у підсистемі «Електронний суд» було виявлено відсутність документів, а саме - доказ відправлення стороні касаційної скарги.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд доходить висновку, що ОСОБА_1 недоліки касаційної скарги не усунуто.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявнику.
У відведений судом строк та станом на 19 червня 2024 року вимоги ухвали заявником не виконано, недоліки касаційної скарги не усунуто, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому наявні підстави для її повернення заявнику.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 01 травня 2024 року повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев