Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/4903/22
Провадження №
20.06.2024 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , , ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12022100070000856, внесеного до ЄРДР 13.05.2022 року відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , уродженця м Донецьк, громадянина України, українця, освіта середня технічна, одруженого, працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, -
24.02.2022 розпочалась повномасштабна військова агресія російської федерації проти України, в ході якої Збройні сили та інші військові формування російської федерації розпочали тимчасову окупацію території України. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.І ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану» № 133/2022 в Україні продовжено введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану» № 259/2022 в Україні продовжено введення воєнного стану із 05 год 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову повторно вчинив корисливий злочини за наступних обставин.
Так, 13 травня 2022 року, близько 20 год. 30 хв., ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував біля буд. АДРЕСА_3 , де побачив раніше не знайому ОСОБА_7 , з мобільним телефоном в руці, в цей час у ОСОБА_9 , виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_9 , 13 травня 2022 року, близько 20 год. 32 хв., знаходячись біля буд. АДРЕСА_3 , з метою власного збагачення, діючи з корисливих мотивів підійшов з заду до ОСОБА_7 , та обхопив її шию однією рукою, а іншою рукою шляхом ривка намагався вирвати з руки ОСОБА_7 мобільний телефон «Redmi 9а» синього кольору ЕМЕІ НОМЕР_2, модель m2006C3LG, 23 Gb, вартістю 4500 гривень. В подальшому, ОСОБА_7 , почала голосно кричати, чинити опір, внаслідок чого ОСОБА_9 не зміг вирвати телефон, та відштовхнув останню від чого вона впала на землю. Після чого ОСОБА_9 , намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця та злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9 свою вину в інкримінованому йому злочині передбаченому ч. 3 ст 15, ч 4 ст. 186 КК України не визнавав повністю, оспорював фактичні обставини та по суті пред'явленого обвинувачення дав показання, що він дійсно 13 травня 2022 року, йшов повз будинок АДРЕСА_3 , з сумкою на плечі, пакетом в лівій руці та рюкзаком на спині. Біля будинку побачив раніше не знайому потерпілу ОСОБА_7 , яка йому сподобалась і він захотів з нею познайомитись, і , він підійшов до неї справа мовчки і доторкнувся рукою і обійняв за шию, а вона почала кричати. Вона не відштовхувалась від нього. Коли вона почала кричати, то він пішов від неї далі по дорозі. Телефон він не бачив і не виривав. Пройшовши метрів 50 його зупинили працівники поліції. Він не збирався викрадати телефон потерпілої да ще і з застосування насильства. Повністю заперечує пред'явлене йому обвинувачення бо хотів просто познайомитись з дівчиною.
Не дивлячись на не визнання обвинуваченим своєї вини в пред'явленому йому обвинуваченні за ч 3 ст 15 ч 4 ст 186 КК України, його вина підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що вона поверталась ввечері 13 травня 2022 року з роботи додому. Йшла по АДРЕСА_3 , розмовляла по телефону в навушниках, телефон тримала в руках. Раптово з лівої сторони від неї підійшов обвинувачений і поклав на неї руку, вона подумала що це хтось знайомий і повернулась і побачила незнайому людину, в цей час обвинувачений почав міцно стискати її шию а другою рукою почав виривати телефон, і, вона почала кричати, і , тоді обвинувачений кинув її на асфальт.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що він був на АДРЕСА_3 біля другого парадного де зустрів сусідку яка повідомила, що біля третього парадного у їх сусідки ОСОБА_7 намагались відібрати телефон. Обвинувачений вийшов на нього і він його затримав. Обвинувачений намагався втекти, але йому вдалось його затримати. Обвинувачений показав свій паспорт та довідку про перебування в наркологічному диспансері. У обвинуваченого був рюкзак, який був на плечах ззаду, в руках сумка. В рюкзаку були речі обвинуваченого. Обвинувачений був в неадекватному стані, запаху алкоголю не було, що це був за стан він не знане. Закатувались очі, поведінка неадекватна, стан схожий на наркотичний. Він намагався ампули, які у нього були, то сховати то викинути.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона прогулюваласьіз коляскою у дворі будинку біля 20 год вечора на АДРЕСА_3. приблизно метрів 200-300 від неї побачила як обвинувачений тримав дівчину і потім штовхнув потекрпілу і вона впала на бік на асфальт, вона наздогнала обвинуваченого, який почав тікати, і запитала навіщо він це зробів, він одразу почав знімати з себе сумку і кидати її. Вона покликала сусіда ОСОБА_13 на допомогу пояснила йому що сталось і він затримав обвинуваченого. Підійшла до них потерпіла і розповіла що сталось і що хотів від неї обвинувачений, що він захватив її і хотів забрати телефон, але вона міцно тримала телефон і він не зміг вирвати у неї телефон. Потерпіла сказала що вже викликала поліцію. поки їхала поліцію то обвинувачений був в неадекватному стані, не розумів де він знаходиться, не міг відповісти як його звати, його прізвище, спочатку казав одне, потім друге, розкидав свої речі. Коли приїхала поліція то обвинувачений сказав поліцейським що це нібито ми напали на нього. Сказав що приймає ліки від наркотичної залежності, сказав що Довідку купив.
В свою чергу, з досліджених судом у судовому засіданні, документів було встановлено наступне.
Відповідно до Витягу з ЄРДР від 13.05.2022 року встановлено, що 13.05.2022 року приблизно о 20 год 30 хв ОСОБА_9 перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 шляхом ривка здійснив спробу відкрито заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_7 , однак з причин що не залежали від його волі не вчинив усіх дій які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.05.2022 року встановлено, що потерпіла ОСОБА_7 заявила, що 13.05.2022 року приблизно о 20 год 30 хв ОСОБА_9 перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 шляхом ривка здійснив спробу відкрито заволодіти її мобільним телефоном «редмі». Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно Рапорту від 13.05.2022 року встановлено, що 13.05.2022 року о 20 год 30 хв ОСОБА_9 перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 шляхом ривка здійснив спробу відкрито заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_7 , однак з причин що не залежали від його волі не вчинив усіх дій які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно Протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 14.05.2022 року встановлено, що потерпіла ОСОБА_7 впізнала на фото 1 ОСОБА_9 , який 13.05.2022 року о 20 год 30 хв перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 шляхом ривка здійснив спробу відкрито заволодіти мобільним телефоном. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно Протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 18.05.2022 року встановлено, що свідок ОСОБА_15 впізнала на фото 1 ОСОБА_9 , який 13.05.2022 року о 20 год 30 хв ОСОБА_9 перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 шляхом ривка здійснив спробу відкрито заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_7 . Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.05.2022 року встановлено, що свідок ОСОБА_13 впізнав на фото 1 ОСОБА_9 , який 13.05.2022 року о 20 год 30 хв ОСОБА_9 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 шляхом ривка здійснив спробу відкрито заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_7 . Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 13.05.2022 року встановлено, що було оглянуто мобільний телефон потерпілої, а саме мобільний телефон «Redmi 9а» синього кольору ЕМЕІ НОМЕР_2, модель m2006C3LG, 23 Gb з чохлом червоного кольору. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно до протоколу затримання особи від 13.05.2022 року моментом фактичного затримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є 13.05.2022 року о 20 годині 30 хвилин. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно до Протоколу проведення слідчого експерименту від 16.06.2022 року встановлено, що за участі потерпілої ОСОБА_7 , понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , було проведено слідчий експеримент. Жодних зауважень від учасників не зазначено. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно до протоколу огляду від 20.05.2022 року слідчий СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві провів огляд речей, вилучених під час затримання на АДРЕСА_3 13.05.2022 року. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно до Висновку судово-психіатричної експертизи № 173 від 09.06.2022 року зазначено, що « ОСОБА_9 на період кримінального правопорушення, у скоєнні якого він обвинувачується, стійким хронічним психічним розладом не страждав. За своїм психічним станом під час кримінального правопорушення, у скоєнні якого він обвинувачується , він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.» Фактичні дані, що містяться у висновку цієї експертизи, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно до Протоколу проведення слідчого експерименту від 10.04.2024 року встановлено, що за участі обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_8 , понятих ОСОБА_18 . ОСОБА_19 , було проведено слідчий експеримент. Без потерпілої ОСОБА_7 .. Захисником зазначені зауваження щодо проведення слідчого експерименту, від інших учасників зауваження відсутні. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Розглядаючи докази з точки зору їх допустимості, суд звертає увагу, що покази обвинуваченого, потерпілої, свідків отримано з дотриманням вимог КПК України, а тому вони є допустимими.
Оцінюючи всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд звертає увагу на послідовні, логічні і змістовні покази потерпілої, свідків, які узгоджуються з матеріалами справи, і які суд вважає правдивими і такими, які можна покласти в основу обвинувального вироку.
Показання ОСОБА_9 суд вважає непослідовними та такими, які направлені на уникнення кримінальної відповідальності і які спростовуються іншими доказами.
Слід зазначити, що, аналізуючи показання обвинуваченого в ході судового розгляду, суд приходить до висновку, що вони є непослідовними та протиричивими між собою, а також такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження. У зв'язку з цим, суд критично оцінює показання обвинуваченого, надаючи перевагу показанням потерпілої, які за своєю суттю є незмінними та цілком узгоджуються з матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочину повністю доводиться зібраними доказами, будь-яких даних, які б спростовували його непричетність під час судового розгляду не здобуто.
Оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, про достатність доказів для визнання ОСОБА_9 винуватим у тому, що він своїми умисними діями, які виразились у незакінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, вчиненого в умовах воєнного стану, коли він з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
Вирішуючи питання, щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого, з врахуванням того, що суд розглядає справу лише в межах пред'явленого обвинувачення, суд вважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого правильною.
Суд не приймає до уваги доводи захисника та обвинуваченого в частині необхідності перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_9 з ч.3 ст.15, ч.4 ст.186 КК України на ч.1 ст.296 КК України, оскільки наведені доводи спростовуються сукупністю досліджених судом доказів та показами потерпілої, свідків.
Суд не вбачає підстав, у відповідності до ч.3 ст.337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у незакінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровья потерпілої, вчиненого в умовах воєнного стану, коли він з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує вимоги ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, межі санкцій ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, що даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, на підставі ст. 12 КК України, особу винного, який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин, отже правильних висновків для себе не робить, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, не працевлаштований.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , передбачених ст 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , передбаченою ст 67 КК України, є рецидив злочинів.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_9 до покарання у виді позбавлення волі реально.
Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 вимог ст. 75 КК України чи призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 6-1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 та відповідно до положень ч.3 ст. 68 КК України у разі засудження за замах на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК. При цьому, призначаючи особі покарання згідно з частинами 2 і 3 статті 68 КК України, у вироку суд повинен наводити відповідні мотиви; посилатися на статтю 69 КК у такому разі не потрібно.
Таким чином, вимоги ч. 3 ст. 68 КК України обмежують максимальний розмір покарання, який може бути призначений за незакінчене кримінальне правопорушення. Ця норма має імперативний характер і тому суд зобов'язаний її дотримуватися у всіх випадках призначення покарання за вчинення замаху на кримінальне правопорушення.
Цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шість) років 7 (сім) місяців позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили обраний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою - залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 13.05.2022 року.
Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк його попереднього ув'язнення з 13.05.2022 року до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати відсутні.
Згідно ст. 100 КПК України речові докази: мобільний телефон «Redmi 9а» синього кольору - залишити у потерпілій ОСОБА_7 , як законному власнику, диски з відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1