20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 758/14066/19
провадження № 61-8794ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла», про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги,
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду
з вищевказаним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Н. В. (далі - приватний нотаріус КМНО Іващенко Н. В.), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла» (далі - ТОВ «ФК «Амбрелла»), в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Іващенко Н. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48637690 від 10 вересня 2019 року.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року
у задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного нотаріуса КМНО
Іващенко Н. В., третя особа - ТОВ «ФК «Амбрелла», про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 березня 2023 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до приватного нотаріуса КМНО Іващенко Н. В., третя особа - ТОВ «ФК «Амбрелла», про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги відмовлено.
14 червня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року (касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 18 червня 2024 року), у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник заявила клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року зареєстрована - 18 травня 2024 року, забезпечено надання загального доступу - 21 травня 2024 року.
Дослідивши клопотання заявника, Верховний Суд вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.
Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі касаційної скарги.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць