19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 161/7845/23
провадження № 61-8805ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 січня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у справі за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У травні 2023 року Державне комунальне підприємство «Луцьктепло» (далі - ДКП «Луцьктепло») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість з теплопостачання в розмірі 29 320,02 грн.
Заочним рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 серпня 2023 року позов задоволено.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2023 року скасовано зазначене судове рішення.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2024 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ДКП «Луцьктепло» до ОСОБА_3 .
У подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог до 26 465,01 грн.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року, позов задоволено.
Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ДКП «Луцьктепло» заборгованість в розмірі 26 465,01 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 січня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року.
У касаційній скарзі заявники, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення в частині оплати за гарячу воду з урахуванням відсутності у відповідачів боргу за постачання та використання гарячої води.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у справі складає 29 320,02 грн, яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250= 757 000,00 грн).
Враховуючи зазначене вище, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 січня 2024 року та постанова Волинського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки заявники подали касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 січня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у справі за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникам.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян