18 червня 2024 року
м. Київ
справа № 190/1900/23
провадження № 61-8624ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 7,63 умовних кадастрових гектарів із земель, що перебували у колективній власності колишнього КСП «Лозуватка» П'ятихатського району Дніпропетровської області, розташованих на території Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області.
Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 7,63 умовних кадастрових гектарів із земель запасу, що перебували у колективній власності колишнього КСП «Лозуватка» П'ятихатського району Дніпропетровської області, розташованих на території Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 Здійснено розподіл судових витрат.
19 квітня 2024 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2024 року (провадження № 61-5764ск24) касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року повернуто.
14 червня 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року.
Згідно з частиною четвертою статті 389 ЦПК України особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження постанови апеляційної інстанції, оскільки направлено до Верховного Суду через систему «Електронний суд» 14 червня 2024 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У своєму клопотанні заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено 13 лютого 2024 року, проте, орган прокуратури, який не є учасником справи, при цьому, відповідно до статті 56 ЦПК України здійснює захист інтересів держави, 27 березня 2024 року повідомив Вишнівську селищну раду про ухвалення апеляційним судом оскаржуваного судового рішення, постановлене із порушенням норм права та інтересів держави щодо земель сільськогосподарського призначення, власником та розпорядником якої є зазначена селищна рада. Проте, від Вишнівської селищної ради надійшла відповідь про те, що дії щодо оскарження судового рішення апеляційного суду не вживалися.
Враховуючи наведене вважаємо за можливе поновити пропущений процесуальний строк.
У касаційній скарзі заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц, від 21 жовтня 2020 року у справі № 401/971/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 403/402/19, від 21 липня 2021 року у справі № 933/670/20, від 27 липня 2021 року у справі № 686/6892/20, від 04 серпня 2021 року у справі № 617/537/19, від 21 грудня 2022 року у справі № 654/2630/20, від 01 лютого 2023 року у справі № 289/624/21, від 19 квітня 2023 року у справі № 188/1842/21, від 24 травня 2023 року у справі № 916/875/20, від 06 грудня 2023 року у справі № 190/391/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Клопотання заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 190/1900/23 за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 17 липня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян