печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22244/24-к
16 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12022000000000869 від 02.09.2022 - прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12022000000000869 від 02.09.2022 - прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Слідчий в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити. Розгляд справи просив здійснювати без виклику власників майна.
Зважаючи на позицію органу досудового розслідування, слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12022000000000869 від 02.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує наступне.
Досудовим розслідування встановлено, що 05.10.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
15.02.2024 виділено з матеріалів досудового розслідування № 12022000000000869 від 02.09.2022 в окреме провадження № 12024000000000394 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
06.03.2024 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024000000000394 направлено до суду.
Під час розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 установлено, що службові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи за попередньою між собою та військово-лікарською комісією вказаного центру комплектування та соціальної підтримки змовою за грошову винагороду організували канал незаконного переправлення військовозобов'язаних осіб призовного віку за межі державного кордону України під час дії воєнного стану та оголошеної загальної мобілізації, шляхом протиправної видачі останнім довідки та тимчасового посвідчення про нібито непридатність їх до проходження військової служби, без фактичного проходження такої комісії.
05.10.2023 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2023 проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , який на той момент займав посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Під час проведення вказаного обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 14 Pro ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 та два флеш накопичувача «Transcend» 4 Gb № 14939 і VericoWanderer 16», якими фактично користувався та які належать ОСОБА_6 .
В подальшому в ході проведення огляду зазначеного мобільного телефону виявлено в месенджерах листування з різними особами, що свідчить про причетність ОСОБА_6 до протиправної діяльності. Під час огляду флешнакопичувачів зокрема виявлено списки військовозобов'язаних з помітками, які також можуть свідчити про незаконний характер його діяльності.
Крім того, 05.10.2023 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2023 проведено обшук за місцем знаходження ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час проведення вказаного обшуку зокрема виявлено та вилучено медичні документи та облікові картки осіб, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров'я.
В подальшому при порівнянні списків осіб виявлених на флешнакопичувачах вилучених у ОСОБА_6 з військово-обліковими документами непридатних до військової служби вилучених в ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлено збіг їх анкетних даних.
На виконання доручення, наданого в порядку ст. 40 КПК України ГУ «Д» ДЗНД СБ України перевірено вищевказаних осіб та установлено, що під час нібито проходження військово-лікарської комісії дані військовозобов'язані особи фактично знаходились в іншому місці, а після отримання зазначених військово-облікових документів використовували їх для виїзду за межі державного кордону України.
Так, у ході проведення слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні встановлено, що до вищевказаної протиправної діяльності, а саме організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням службового становища, вчинені з корисливих мотивів причетна ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6
14.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 , справа 757/19189/24-к від 30.04.2024 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , яке перебуває у фактичному користуванні останньої, під час якого виявлено та вилучено: грошові кошти, в сумі 18 151 доларів США, 1 870 Євро та 247 163 гривень, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, могли бути отримані у результаті злочинної діяльності, при цьому у вказаній ухвалі слідчого судді дозвіл на вилучення грошових коштів не надано.
Прокурор зазначає, що перелічені вище майно відповідає критеріям статті 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на можливість їх використання в якості речових доказів, а тому постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 14.05.2024 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
З метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, використання, передачі, відчуження вищевказаного майна, а саме: грошові кошти, в сумі 18 151 доларів США, 1 870 Євро та 247 163 гривень, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.
Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
За таких обставин приходжу до висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 14.05.2024 під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.04.2024 у справі № 757/19189/24-к, яке перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: грошові кошти, в сумі 18 151 доларів США, 1 870 Євро та 247 163 гривень, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1