Справа №:755/7977/24
Провадження №: 2/755/5223/24
"20" червня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі головуючого судді Хромової О.О., розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Штеренберг Олесі Олександрівни, про огляд доказів за їх місцезнаходженням, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13 червня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Штеренберг О.А., подала клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, а саме: квартири АДРЕСА_1 , на предмет наявності у квартирі централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Необхідність огляду доказів за їх місцезнаходженням обґрунтовано тим, що у зв'язку із практичною неможливістю дослідження технічних комунікацій у квартирі
АДРЕСА_1 безпосередньо в суді, існує необхідність дослідження доказів за їх місцезнаходженням із залученням експерта.
Суд, вивчивши матеріали справи та зміст поданого клопотання, дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі № 910/1550/23, від
19 березня 2024 року у cправі № 924/702/23, постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 757/62381/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно з частинами першою, сьомою статті 85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адовката ОСОБА_2 , про дослідження доказів за їх місцезнаходженням подано у порядку статті 85 ЦПК України.
Отже, огляд доказів за їх місцезнаходженням це процесуальна дія, що спрямована на збирання доказів без застосування примусу, шляхом спостереження та відображення його результатів у відповідному протоколі.
У поданому клопотанні представник відповідача зазначає, що метою здійснення огляду квартири АДРЕСА_1 є підтвердження факту відсутності комунікацій у такій квартирі і, як наслідок, відсутність споживання відповідачем комунальних послуг з централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що надаються позивачем.
Поряд з цим, до відзиву на позовну заяву відповідачем долучено технічний паспорт від 10 червня 2024 року, № ТІ01:8752-9735-5844-9501 на квартиру АДРЕСА_1 , довідку про показники об'єкта нерухомого майна від 10 червня 2024 року № 10/06/24-40639 та витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 12 червня 2024 року, в якій представником ТОВ «Київське міське бюро технічної інвентаризації» зафіксовано, що на момент обстеження на об'єкті повністю відсутні комунікації централізованого опалення - відсутній стояк опалення та будь-які труби та конструктивні елементи централізованого опалення, до труби гарячого водопостачання під'єднань не зафіксовано.
Відповідачем не наведено достатнього обґрунтування необхідності огляду доказів за місцезнаходженням, не надано аргументів стосовно неможливості подання доказів в інший спосіб, тобто без проведення огляду наявних комунікацій у приміщенні квартири саме судом. Представник відповідача не зазначає, яким саме чином огляд зазначеного майна може бути необхідним для всебічного та повного розгляду цивільної справи, чи стосується він періоду нарахування заборгованості, за який позивач просить стягнути заборгованість. Також представник відповідача не надає суду відомостей, щодо того, з яких причин ОСОБА_1 , або його представник не можуть самостійно здійснити фото-відео фіксацію такого майна. Так само представником відповідача не надано обґрунтування необхідності залучення до такої процесуальної дії експерта, при цьому відповідач не позбавлений можливості ініціювати проведення будівельно-технічної експертизи шляхом подачі відповідного клопотання, якщо він вважає, що вирішені експертом питання підтвердять обставини, що входять до предмету доказування у справі.
Таким чином, з огляду на предмет спору, що виник між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та з урахуванням документів, що містяться в матеріалах справи та долучених, зокрема, стороною відповідача, суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача про огляд доказів за їх місцезнаходженням залишити без задоволення.
Керуючись статтями 85, 89, 260, ЦПК України суд, -
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Штеренберг Олесі Олександрівни, про огляд доказів за їх місцезнаходженням, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 ЦПК України, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 352 ЦПК України).
Відповідно до положень частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України).
Суддя О.О. Хромова