Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 910/3354/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1
до фізичної особи-підприємця Кравцова Євгена Олександровича, м. Харків
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Позивач, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Кравцова Євгена Олександровича, відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 72 715,33 грн пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №684/В33-2022 від 19.10.2022 щодо повної та своєчасної поставки товару. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Справу позивач просить суд розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 у справі №910/3354/24 позовну заяву з доданими до неї матеріалами передано до Господарського суду Харківської області.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 для розгляду справи №910/3354/24 визначено суддю Погорелову О.В.
Ухвалою суду від 25.04.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2024, на адресу суду від учасників справи не надходило.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, 25.04.2024 судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Втім, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, відповідач був повідомлений про розгляд справи у суді шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу відповідача, яка була отримана останнім 25.04.2024 та шляхом направлення телефонограми, яка була прийнята відповідачем особисто 26.04.2024.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/3354/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Зокрема, у справі "Осіпов проти України", Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, сплив процесуального строку встановленого для розгляду справи, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу II Положення про Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, затвердженого з указом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2015 №122 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2018 №307) (далі - Положення), основним завданням ВЧ НОМЕР_1 НГУ є забезпечення за рішенням Головного управління Національної гвардії України технікою, продовольчим, речовим, автотехнічним, медичним та іншим майном територіальних управлінь, з'єднань, військових частин і підрозділів, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), закладів охорони здоров'я та установ Національної гвардії України.
Відповідно до підпунктів 9) та 19) пункту 3 розділу II Положення, позивач відповідно до покладених на нього завдань та функцій зобов'язаний: організовувати і здійснювати всебічне та своєчасне забезпечення Головного управління Національної гвардії України, а також за рішеннями Головного управління Національної гвардії України - територіальних управлінь, з'єднань, військових частин і підрозділів, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я та установ Національної гвардії України, підрозділів військової частини озброєнням, військовою технікою, матеріально-технічними засобами, здійснювати контроль за їх використанням, планувати і здійснювати автомобільні перевезення; організовувати отримання, накопичення, зберігання, збереження військової техніки, матеріально-технічних засобів та їх видачу територіальним управлінням, з'єднанням, військовим частинам і підрозділам, вищим військовим навчальним закладам, навчальним військовим частинам (центрам), базам, закладам охорони здоров'я та установам Національної гвардії України за розпорядженнями Головного управління Національної гвардії України.
19.10.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник за договором, позивач, ВЧ НОМЕР_1 ) та ФОП Кравцовим Євгеном Олександровичем (постачальник за договором, відповідач) був укладений договір №684/ВЗЗ-2022 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1 до договору), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначена в додатку № 1 до цього договору (специфікації).
Відповідно до додатку № 1 до договору (специфікації) передбачено, що найменування товару (асортимент): Оброблені фрукти та овочі код ДК 021:2015- 15330000-0 - Морква консервована (далі - товар). Загальна кількість товару - 120 000 кг.
Відповідно до пункту 4.1. договору, ціна договору складає 8 418 000,00 грн. без ПДВ.
У п. 6.1. договору сторони обумовили, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену у розділі 14 договору. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. Постачальник (представник постачальника) завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки. У випадку корегування інформації, яка визначена у заявці, замовник має траво здійснити таке корегування засобами зв'язку, з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.
Пунктом 6.2. договору визначено, що передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження за адресою: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_2 та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою замовника.
Підпунктом 7.3.1. пункту 7.3. договору визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 8.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також іншими чинними нормативно-правовими актами України та цим договором.
У п. 8.3. договору сторони обумовили, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору в повному обсязі.
Згідно п. 8.8 договору, строк позовної давності три роки застосовується для вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій (неустойки, штраф, пеня).
Пунктом 10.1.договору визначено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.
Згідно п. 11.1. договору, він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2022.
Згідно пункту 12.8. договору, усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв'язку на адреси, вказані у розділі 14 цього договору). У будь-якому разі замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а постачальник з моменту направлення замовником відповідного листа (на електронну пошту постачальника, вказану у розділі 14 цього договору; передання до поштового відділення зв'язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання постачальником).
Відповідно до умов договору, 28.11.2022 позивач надав відповідачу під підпис, зроблений власноруч, заявку від 28.11.2022 №78/8/2-2268/1 про необхідність поставки товару, а саме: у кількості 20 000 кг. за адресою: АДРЕСА_3 , у строк до 07.12.2022; у кількості 27 000 кг. за адресою: АДРЕСА_4 , у строк до 08.12.2022; у кількості 20 000 кг. за адресою: АДРЕСА_5 , у строк до 09.12.2022; у кількості 10 000 кг. за адресою: АДРЕСА_1 у строк до 02.12.2022; у кількості 10 000 кг. за адресою: АДРЕСА_1 , у строк до 02.12.2022; у кількості 10 000 кг. за адресою: АДРЕСА_1 , у строк до 02.12.2022; у кількості 3 000 кг. за адресою: АДРЕСА_1 у строк до 02.12.2022; у кількості 10 000 кг. за адресою: АДРЕСА_6 у строк до 09.12.2022; у кількості 10 000 кг. за адресою: АДРЕСА_7 у строк до 09.12.2022.
Проте товар, визначений заявкою позивача від 28.11.2022 №78/8/2-2268/1, був поставлений відповідачем не у повному обсязі та з порушенням строків.
Так, 13.12.2022, відповідач, за адресою: АДРЕСА_6 , поставив товар у кількості 818,400 кг. та вартістю 57 410,76 грн., що підтверджується видатковою накладною № 07-3029 від 13.12.2022; 16.12.2022 відповідач за адресою: АДРЕСА_5 , поставив товар у кількості 6 932,00 кг. та вартістю 486 279,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 08-4114 від 16.12.2022; 23.12.2022 відповідач за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект доставив товар у кількості 5 490.00 кг. та вартістю 416 691,00 грн., що потверджується видатковою накладною № 09-3030 від 23.12.2022.
Решта товару станом на 17.12.2022 відповідачем поставлена не була.
Відповідно до п. 7.2.1. договору, у випадку порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо порядку постачання товару, у тому числі його кількості або якості, або термінів, або строків, або маркування, або тари, або упаковки, при зміні відповідачем в односторонньому порядку умов договору чи відмови від виконання договору, відмови відповідача від заміни на обґрунтовану вимогу позивача істотних умов договору у випадках передбачених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", позивач в односторонньому порядку, має право відмовитись від цього договору у повному обсязі або частково.
Про односторонню відмову від договору в повному обсязі або частково позивач повідомляє відповідача рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу відповідача, зазначену в цьому договорі, за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання договору. У таких випадках договір вважається відповідно зміненим або розірваним згідно з умовами викладеними в письмовому повідомленні позивача, надісланому на адресу відповідача.
У зв'язку із систематичним порушенням відповідачем строків поставки товару, 07.12.2022 позивачем засобами поштового зв'язку, цінним листом з описом вкладеного (штрихкодовий ідентифікатор 0408033295200) було направлено повідомлення від 07.12.2022 №78/8/2-2352/1 про односторонню відмову від договору з 17.12.2022.
Через порушення відповідачем умов договору що строків поставки товару, позивачем нараховано останньому пеню у розмірі 72 715.33 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 509 ЦК України, статті 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до статті 526 ЦК України, положення якої кореспондуються з частинами 1 та 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтю 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання неналежне виконання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ураховуючи встановлені обставини, суд погоджується з доводами позивача, що відповідач порушив договірні зобов'язання - у передбачений договором строк товар не був поставлений, що є підставою для застосування штрафних санкцій.
Відповідно до статті 216 ГК України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідач доказів, які б підтверджували своєчасну поставку товару не надав, доводів позивача не спростував.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку, що вони є арифметично правильними та виконані відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610 - 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Кравцова Євгена Олександровича ( АДРЕСА_8 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) - 72 715,33 грн. пені та 3 028,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Віськова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Відповідач - фізична особа-підприємець Кравцов Євген Олександрович ( АДРЕСА_8 , ІПН НОМЕР_2 ).
Рішення підписано 20 червня 2024 року.
Суддя О.В. Погорелова