65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/780/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/780/24
За позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця,5; код ЄДРПОУ 40075815)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремтодас” (69014, м.Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд. 52; код ЄДРПОУ 42792107)
Про стягнення 198741,63 грн.
Встановив: Акціонерне товариство “Українська залізниця” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремтодас” про стягнення 198741,63 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2024р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/780/24. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Суд зазначає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремтодас”, як у особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, в порушення положень ст.6 ГПК України, відповідний кабінет відсутній, у зв'язку з чим позивачем не було здійснено направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України.
Суд зазначає також, що у ухвалі суду від 04.03.2024р. було роз'яснено сторонам, що 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України №3200-ІХ від 29.06.2023р. щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС. Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Також суд доводить до відома, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
За час розгляду справи судом з'ясовано, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремтодас”: 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд. 52.
29.05.2024р. судом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремтодас”: 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд. 52 було скеровано ухвалу суду від 04.03.2024р. по справі №916/780/24.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвали суду. Однак кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштової організації, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку “відсутній за вказаною адресою” вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі №906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження №14-507цс18.
Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.
Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Позивачем було зазначено суду, що між за результатами проведення процедури закупівлі № UA-2021-04-27-005783-с між сторонами було укладено договір від 06.08.2021 №604/2021-ЦЮ про надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів (далі - Договір).
Згідно пункту 1.1. Договору, Виконавець зобов'язується надати послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов'язаного обладнання та супутні послуги - код ДК 021:2015:50220000-3 (Послуги з ремонту турбокомпресорів PDH50), переданого Виконавцю Замовником в особі Фактичних Отримувачів, згідно з Специфікацією (Додаток 1 до Договору), Графіком подачі в ремонт та видачі з ремонту обладнання (Додаток 2 до Договору), Протоколом узгодження цін (Додаток 3 до Договору), Технічними вимогами (Додаток 4 до Договору), які є невід'ємною частиною Договору, у порядку та строки, визначені цим Договором, а Замовник зобов'язаний прийняти надані послуги та здійснити оплату у порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно Специфікації Виконавець зобов'язується надати послуги з ремонту 24 турбокомпресорів PDH50 (далі - Обладнання).
Згідно п. 3.2 Договору, вартість послуг з ремонту складає 7643908,80 гривень з ПДВ.
Відповідно до п. 5.11 Договору, строк надання послуг по кожній одиниці ремонту визначається Графіком подачі в ремонт та видачі з ремонту Обладнання (далі - Графік) та становить не більше 35 календарних днів після підписання Акта приймання обладнання в ремонт.
Згідно з пунктом 5.10 Договору, датою завершення ремонту Обладнання є дата підписання Акта приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 18.08.2021 №1 передано в ремонт турбокомпресори PDH50 №№101916, 65043. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2022 прийнято з ремонту турбокомпресори PDH50 №№101916, 65043. Тобто, фактичний строк перебування Обладнання в ремонті становить 43 календарних дні, що на 8 календарних днів більше, ніж передбачено Графіком.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 31.08.2021 №4 передано в ремонт турбокомпресор PDH50 №№88225. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 13.10.2022 прийнято з ремонту турбокомпресор PDH50 №№88225. Тобто, фактичний строк перебування Обладнання в ремонті становить 43 календарних дні, що на 8 календарних днів більше, ніж передбачено Графіком.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 30.09.2021 передано в ремонт турбокомпресор PDH50 б/н. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2022 прийнято з ремонту турбокомпресор PDH50 б/н. Тобто, фактичний строк перебування Обладнання в ремонті становить 61 календарний день, що на 26 календарних днів більше, ніж передбачено Графіком.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 04.10.2021 передано в ремонт турбокомпресор PDH50 №б/н. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 24.11.2022 прийнято з ремонту турбокомпресор PDH50 №б/н. Тобто, фактичний строк перебування Обладнання в ремонті становить 51 календарний день, що на 16 календарних днів більше, ніж передбачено Графіком.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 07.10.2021 передано в ремонт турбокомпресори PDH50 №№27373, 67976. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 23.12.2021 прийнято з ремонту турбокомпресори PDH50 №№27373, 67976. Тобто, фактичний строк перебування Обладнання в ремонті становить 77 календарних днів, що на 42 календарних дні більше, ніж передбачено Графіком.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 12.10.2021 передано в ремонт турбокомпресор PDH50 №193369. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 08.12.2022 прийнято з ремонту турбокомпресор PDH50. Тобто, фактичний строк перебування Обладнання в ремонті становить 57 календарних днів, що на 22 календарних дні більше, ніж передбачено Графіком.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 25.01.2022 передано в ремонт турбокомпресор PDH50 №98213. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 16.05.2022 прийнято турбокомпресор PDH50 №98213. Тобто, фактичний строк перебування Обладнання в ремонті становить 111 календарних днів, що на 76 календарних днів більше, ніж передбачено Графіком.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 25.01.2022 передано в ремонт турбокомпресор PDH50 №59483. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 16.05.2022 прийнято з ремонту турбокомпресор PDH50 №59483. Тобто, фактичний строк перебування Обладнання в ремонті становить 111 календарних днів, що на 76 календарних днів більше, ніж передбачено Графіком.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 09.02.2022 передано в ремонт турбокомпресор PDH50 №93605. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 17.05.2022 прийнято з ремонту турбокомпресор PDH50 №93605. Тобто, фактичний строк перебування Обладнання в ремонті становить 97 календарних днів, що на 62 календарних дні більше, ніж передбачено Графіком.
За посиланням позивача, відповідачем надано послуги з ремонту турбокомпресорів PDH50 з порушенням граничних строків, встановлених Договором. Поряд з тим, сторони у Договорі передбачили відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за ним.
Так, відповідно до пункту 8.4 Договору, за порушення Виконавцем строків надання послуг, передбачених цим Договором, останній сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, крім того, за прострочення понад 30 днів, Виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Обов'язковість виконання договору сторонами визначена статтею 629 Цивільного кодексу України (ЦК України).
Також позивачем було зазначено суду, що з метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу Претензію від 28.11.2023 №ЦТ-08/203 щодо сплати неустойки, передбаченої п. 8.4 Договору від 06.08.2021 № 604/2021-ЦЮ, у розмірі 198741,63 грн та відповідь на зазначену претензію не надходила. Сума коштів, визначена у претензії №ЦТ-08/203 від 28.11.2023 станом на дату подання позову не сплачена.
Позовні вимоги направлено на стягнення з відповідача неустойки у розмірі 198741,63грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як з'ясовано судом, 06.08.2021р. між сторонами було укладено договір №604/2021-ЦЮ про надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом з'ясовано, що відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 18.08.2021 №1 передано в ремонт турбокомпресори PDH50 №№101916, 65043. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2022 прийнято з ремонту турбокомпресори PDH50 №№101916, 65043.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 31.08.2021 №4 передано в ремонт турбокомпресор PDH50 №№88225. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 13.10.2022 прийнято з ремонту турбокомпресор PDH50 №№88225.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 30.09.2021 передано в ремонт турбокомпресор PDH50 б/н. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2022 прийнято з ремонту турбокомпресор PDH50 б/н.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 04.10.2021 передано в ремонт турбокомпресор PDH50 №б/н. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 24.11.2022 прийнято з ремонту турбокомпресор PDH50 №б/н.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 07.10.2021 передано в ремонт турбокомпресори PDH50 №№27373, 67976. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 23.12.2021 прийнято з ремонту турбокомпресори PDH50 №№27373, 67976.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 12.10.2021 передано в ремонт турбокомпресор PDH50 №193369. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 08.12.2022 прийнято з ремонту турбокомпресор PDH50.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 25.01.2022 передано в ремонт турбокомпресор PDH50 №98213. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 16.05.2022 прийнято турбокомпресор PDH50 №98213.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 25.01.2022 передано в ремонт турбокомпресор PDH50 №59483. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 16.05.2022 прийнято з ремонту турбокомпресор PDH50 №59483.
Відповідно до Акта приймання обладнання в ремонт від 09.02.2022 передано в ремонт турбокомпресор PDH50 №93605. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 17.05.2022 прийнято з ремонту турбокомпресор PDH50 №93605.
За наявними в матеріалах справи доказами, судом з'ясовано, що відповідачем було порушено виконання зобов'язання в частині строку надання послуг, що визначено п. 5.11 Договору.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Незважаючи, що послуги з ремонту обладнання виконавцем були здійснені у повному обсязі, вони були здійснені з простроченням, за що передбачено відповідальність, згідно умов Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас, вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Так, відповідно до пункту 8.4 Договору за порушення Виконавцем строків надання послуг, передбачених цим Договором, останній сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, крім того, за прострочення понад 30 днів, Виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Обов'язковість виконання договору сторонами визначена статтею 629 Цивільного кодексу України (ЦК України).
Позивачем було здійснено нарахування неустойки, відповідно до умов п. 8.4. Договору у розмірі 198741,63 грн. Суд, переривши розрахунок позивача, вважає його вірним, а вимоги про стягнення - правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2422,40 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця” - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремтодас” (69014, м.Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд. 52; код ЄДРПОУ 42792107) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця,5; код ЄДРПОУ 40075815) неустойку у розмірі 198741 (сто дев'яносто вісім тисяч сімсот сорок одну) грн. 63 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Повний текст рішення складено 20 червня 2024 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко