Справа №295/4909/24
Категорія 149
3/295/1772/24
20.06.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Болейко А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
встановив:
21.03.2024 о 01 год 40 хв, ОСОБА_1 у м. Житомирі по пр-ту Миру, 89, керував транспортним засобом «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , при цьому не мав права керувати транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
В судове засідання ОСОБА_1 20.06.2024, як і минулі 30.05.2024, 01.05.2024 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення смс-повісток. Окрім того, ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його Богунським районним судом м. Житомира, про що свідчить підпис у відповідній графі протоколу. Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.)
Незважаючи на викладене, у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.126 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою. За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №132037 від 21.03.2024; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №326023 від 10.03.2024; рапортом від 21.03.2024; довідкою від 01.04.2024; довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії від 01.04.2024, відповідно якої посвідчення водія на право керування т/з відповідної категорії у ОСОБА_1 відсутнє; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції Motorola №475589, №475026, відповідно до яких ОСОБА_1 на слова поліцейського про те, що далі рух він продовжити не зможе, оскільки не має прав, ОСОБА_1 зазначає, що він «їде до людини»(02:14), чим підтвердив факт керування. А в подальшому запропонував поліцейському, що знайде людину, яка керувала його транспортним засобом, щоб не складати протокол відносно нього, що ще раз підтверджує вчинення правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , та намагання уникнути відповідальності.(02:16)
Своїми діями, що виразилися у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчиненого повторно протягом року, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1 «А» ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, особу яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір в розмірі 605, 60 грн. Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя А.П.Болейко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.