65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4695/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні заяву відповідача про розстрочення виконання рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (вул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411,м. Київ, 01133)
до відповідача: фізичної особи-підприємця Єрьоменко Олени Василівни
про стягнення 100000 грн
за участю представників:
від позивача - не прибули
від відповідача- Єрьоменко О.В.
встановив:
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до фізичної особи-підприємця Єрьоменко Олени Василівни про стягнення 100000 грн заборгованості за договором про надання кредиту № 186727-ОД1-001 від 02.12.2020, 2147,20грн витрат зі сплати судового збору та 5000грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням від 18.12.2023 стягнути з відповідача на користь позивача 100000 грн заборгованості та 2147,20грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 рішення змінено, стягнуто з відповідача на користь позивача 100000 грн заборгованості, 2147,20грн витрат зі сплати судового збору та 5000грн витрат на професійну правничу допомогу.
На виконання зазначеної постанови судом видано 03.06.2024 наказ.
До суду надійшла заява відповідача про розстрочення виконання рішення на 12 місяців.
Згідно з ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
З огляду на викладене, суд ухвалою від 03.06.2024 призначив розгляд заяви в засіданні 12.06.2024.
Суд направив 04.06.2024 ухвалу на електронну пошту відповідача radadance@ukr.net, яка зазначена ним в заяві про розстрочку, що підтверджується довідкою суду.
Позивач отримав ухвалу в електронному кабінеті 03.06.2024.
05.06.2024 через підсистему Електронний суд позивач подав заперечення щодо розстрочення виконання рішення.
19.06.2024 відповідачка подала для залучення до матеріалів справи копію свідоцтва про народження дочки від 2017 та посилається на те, що перебуває у тяжкому фінансовому стані, у неї на утриманні перебуває малолітня дитина.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В заяві про розстрочення виконання рішення відповідач, в якості підстав для її задоволення наводить такі факти та обставини:
а) Відповідач має необхідність допомогати своєму сину - ОСОБА_1 , який є учасником бойових дій та боронить нашу державу від збройної агресії російської федерації;
б) через вищезазначену причину матеріальний стан Відповідача не дозволяє йому швидко виплатити кошти за рішенням суду;
в) кожного місяця Відповідач надає матеріальну допомогу своєму синові, що в свою чергу не дозволяє Відповідачеві виконати рішення суду шляхом перерахування коштів одним платежем або в короткий строк, але Відповідач має змогу виплатити кошти в рівних частках протягом року;
г) у разі, якщо Позивач направить до виконання судовий наказ про стягнення з Відповідача відповідної суми, то Відповідач має додатково сплатити певну суму коштів і виконавцю, що буде додатковим тягарем для Відповідача;
д) наразі Відповідач знаходиться в уразливому матеріальному становищі.
Згідно з ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Вказана норма ГПК визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для розстрочки виконання рішення визначає лише ті конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. В той же час, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Відповідно до приписів ст. ст. 74, 76-79 ГПК України саме на заявника покладається обов'язок доведення існування відповідних обставин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2022 року у справі №.910/11949/21.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду, надання якого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Відтак особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду в конкретній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Оцінюючи доводи заяв про розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Проте, Відповідачем до Заяви про розстрочення не було долучено будь - яких доказів, які б свідчили про його складне фінансове становище - наприклад, відомостей та документів, з яких можна було б достеменно встановити розмір його доходів у різні періоди та наявність фактичного їх зменшення.
Зважаючи на ту обставину, що Кредитний договір був укладений Відповідачем саме в якості фізичної особи-підприємця і будь-яких доказів, що станом на даний момент Відповідач втратив зазначений статус ним доведено не було, такими б доказами, наприклад, могли б стати документи, які б підтверджували б відсутність доходів у Відповідача саме як у фізичної особи-підприємця, наприклад:
- податкові декларації, подані Відповідачем (насамперед, але не виключно -в якості фізичної особи-підприємця) до відповідних контролюючих органів, із обов'язковим відображенням в них розміру доходів, отриманих Відповідачем за відповідний період часу;
- докази відсутності коштів на банківських рахунках ФОП Єрьоменко О.В., довідки про рух коштів по них за період з моменту виникнення заборгованості за Кредитним договором по теперішній час (з метою доведення зниження оподатковуваних доходів);
- відомості, що містять інформацію про майнові активи Відповідача (рухоме, нерухоме майно, основні засоби виробництва і т.д.), інше майно, або відсутність його.
Відповідачем разом із Заявою про розстрочення та в якості підстав для її задоволення таких документів та/або інформації до суду також не було надано. За таких обставин додана Відповідачем до Заяви про зменшення копія посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 від 30.05.2023р. не може вважатись єдиною та/або достатньою підставою для визначення незадовільного фінансового стану Відповідача - адже, вона жодним чином не підтверджує наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення по цій судовій справі № 916/4695/23, визначених в ст. 331 ГПК України.
Крім того, суд враховує наступне:
1) спір, який розглядався судом по цій судовій справі № 916/4695/23 виник саме з вини Відповідача;
2) Відповідачем до Заяви про розстрочення не було також надано доказів того, що він зможе виконувати рішення суду з моменту та протягом періоду часу, на який він просить розстрочити виконання рішення.
3)вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають дотримуватись балансу інтересів сторін та обов'язково мають враховуватися й інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення (в даному випадку - Позивача) - адже Відповідач і Позивач знаходяться у рівних економічних умовах і в одній державі, тому незадовільний фінансовий стан Відповідача сам по собі є недостатньою причиною для розстрочення виконання рішення суду, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним в Постанові від 30.10.2019р. по справі № 2-1230/11.
Згідно з нормами частини четвертої статті 236 ГПК України «при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду».
Таким чином, із підстав, умов та меж надання розстрочення виконання судового рішення, передбачених нормами ГПК України, вбачається також, що безпідставне надання такого розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів Позивача та Відповідача порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє Позивача можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Щодо посилань відповідачки на те, що у неї на утриманні перебуває малолітня дитина, то нею не надано доказів, що вона є єдиною годувальницею дитини, оскільки не доведено чи бере участь в утриманні дитини батько. І знову ж таки, це не може бути безумовним підтвердженням тяжкого фінансового стану відповідачки, оскільки як вже зазначено вище, відповідачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження її матеріального становища.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що Відповідачем у Заяві про розстрочення та доданих до неї документах не було належним чином обґрунтовано та не доведено суду наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та є підставою для розстрочення виконання судових рішень по цій судовій справі № 916/4695/23, якими були задоволені позовні вимоги Позивача.
Положеннями ч. 1 - ч. 4 ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог частини першої статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 1 та ч. 2 ст. 86 ГПК України).
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
З огляду на викладене, зважаючи на недоведеність Відповідачем належним чином та належними і допустимими доказами (в розумінні норм ГПК України) обставин, з наявністю яких ГПК України передбачає можливість суду надати розстрочку виконання судового рішення по цій судовій справі (включаючи і тяжкий матеріальний стан Відповідача); - всі інші доводи, наведені Позивачем в якості підстав для відмови у задоволенні Заяви про розстрочення; - з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, суд вважає, що заява відповідача про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд, -
постановив:
1. Відмовити ФОП Єрьоменко О.В. у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення у справі № 916/4695/23.
Ухвала набрала законної сили 19.06.2024 та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 19.06.2024.
Суддя В.В. Литвинова