Справа № 274/4225/24
Провадження 2-а/0274/48/24
Рішення
Іменем України
20.06.2024 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судових засідань - Рудич М.О., позивача, представника позивача Ковальчука А.О., розглянувши в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Семенюка Дмитра Вадимовича, Головного управління національної поліції у Житомирській області про скасування постанови -
16.05.2024 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковальчук А.О., звернувся до суду із зазначеним позовом. Просить скасувати постанову інспектора Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Семенюка Д.В. серії ЕГА №1425850 від 10.05.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що 10.05.2024 року інспектором Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції Семенюком Дмитром Вадимовичем винесено постанову серії ЕГА №1425850 про притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Із зазначеною постановою він повністю не погоджується, виклик в поліцію був правдивий, а відтак він не вчиняв адміністративних правопорушень. Зазначає, що 10.05.2024 року близько 18 год 40 хв. поблизу магазину "Полісся-Продукт" за адресою вулиця Є. Старікова в м.Бердичеві невідомі особи здійснили постріл з пістолета поряд з ним, в результаті чого він злякався за своє життя та життя інших осіб, які проходили поруч. Внаслідок хуліганських дій сторонніх осіб, він здійснив виклик працівників поліції по лінії 102. Після приїзду працівників поліції на місце події, він навіть вказав на особу яка підібрала гільзу після пострілу, але працівники поліції не опитали свідків та особу на яку він вказав, а фактично одразу скали оскаржувану постанову. Вважає, що правомірно викликав поліцію оскільки постріли які вчинила невідома особа поряд з ним, могли завдати шкоди як його здоров'ю, так і інших осіб, в тому числі, дітей. Фактично, дії особи яка здійснила постріл з пістолета залишились поза увагою працівників поліції, вони навіть не намагалися встановити істину, таким чином, вважає, що здійснив виклик поліції з метою захисту своїх прав.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Сторонам було направлено копію ухвали, а відповідачам також направлено копію позовної заяви із додатками ( а.с.13-14).
28.05.2024 представником ГУНП в Житомирській області подано відзив на позовну заяву. Представник відповідача вважає, повні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що 10.05.2024 о 19:08 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 10.05.2024 о 19:07 за адресою: м.Бердичів, вул.Одеська, заявник повідомив про злочин, а саме, що щойно біля пам'ятника "Пушка" в районі "Червона гора" невідомий чоловік вистрелив з пістолета в бочку. Заявник бачив гільзу жовтого кольору (система Макарова) пістолет в кобурі. На даний час чоловік біля магазину "Полісся продукт". Прикмети: чорна куртка, чорні штани, сидить з дівчиною на лавці, на вигляд 30-35 років. Гільзу забрав знайомий чоловік ЄО 6748. По прибуттю за вказаною адресою було опитано свідків, які знаходились поруч з магазином. Ніхто будь-яких пострілів не чув, слідів від пострілу на бочці не виявлено, гільзи не знайдено. Коли на місце прийшов заявник, останній знаходився в стані алкогольного сп'яніння, плутався в показах та говорив про речі незрозумілого змісту. Провівши поверхневий огляд особи на яку вказав заявник, будь-яких заборонених предметів та речей не виявлено. В зв'язку з чим, інспектором Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії ЕГА №1425850 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Доказами вини ОСОБА_1 являється винесена постанова, електронний рапорт з ІНПП та відеозапис з портативної камери працівника поліції ( а.с. 19-22).
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримали, та просили їх задовольнити.
Представник відповідача - ГУНП в Житомирській області в судове засідання не з"явився. У надісланому відзиві просили справу розглянути у їх відсутності.
Інспектор Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Семенюк Д.В. в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомлено.
З'ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.
За нормою п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч.2 ст.55 Конституції України та статтею 6 КАС України.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
За матеріалами справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що 10.05.2024 року інспектором Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Семенюком Д.В. винесено постанову серії ЕГА №1425850 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с.9).
Відповідно до зазначеної постанови, 10.05.2024 ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме зателефонував на лінію 102 та повідомив про стрільбу поблизу магазину "Полісся", хоча даного факту насправді не було.
На підставі чого, співробітником поліції прийнято по справі рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
На підтвердження обставин, викладених у позові, Головним управлінням національної поліції Житомирської області надано суду відеозапис з портативної камери працівника поліції, на якому зафіксовано опитування працівниками поліції невстановлених судом осіб, про подію, що мала місце 10.05.2024 біля магазину "Полліся Продукт" в м.Бердичеві та електронний рапорт з ІНПП (а.с.26).
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а(2-а/337/154/2016), адміністративне провадження № К/9901/29775/18, вбачається, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, що тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Об'єктивною стороною правопорушення є виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Дії особи при цьому спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліція.
Особа викликає поліцейського нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
На думку суду, відповідачами не надано суду жодних доказів в обґрунтування правомірності винесеного рішення.
Також, в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на докази, які підтверджують вину позивача у вчиненні інкримінованого правопорушення за вказаних обставин. Такими доказами міг бути протокол допиту свідків, протокол вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, на думку суду, навіть у випадку, коли особа звертається із заявою (в даному випадку викликає поліцію), в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина також не може сама по собі бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, без з'ясування умислу на подання неправдивої інформації, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Отже, відсутність доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у відповідності до статті 62 Конституції України, повинна тлумачитись судом на користь позивача і вказана обставина не дає змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Тому, суд дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_2 не надано доказів того, що прийняте ними рішення є правомірним, оскільки, на думку суду, відповідач ОСОБА_2 прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів, з порушенням вимог КУпАП, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1425850 від 10.05.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3400 гривень, такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією ID:9814-2904-6230-8313 від 15.05.2024 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду у сумі 605,60 грн., який відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України та ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Семенюка Дмитра Вадимовича, Головного управління національної поліції у Житомирській області про скасування постанови задовольнити.
Постанову серії ЕГА №1425850 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 10.05.2024 року поліцейським Бердичівського районного відділу поліції ГУНП у Житомирській області старшим сержантом поліції Семенюком Д.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 183 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень - скасувати.
Провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 , судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.М.Вдовиченко