Справа № 728/886/24 Головуючий у 1 інстанції Глушко О. І.
Провадження № 33/4823/530/24
Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП
20 червня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять (п'ять) років з оплатним вилученням транспортного засобу - автомобіля OPEL ASKONA, державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться за місцем проживання ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 27.03.2024 року о 10 годині 37 хвилин ОСОБА_1 в м. Бахмач по вул. Куліша, керував автомобілем OPEL ASKONA, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно з постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12.12.2023 року (728/2540/23, 3/728/1266/23), чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив, поновивши строк на апеляційне оскарження, оскільки розгляд справи відбувся без його участі, а копію постанови отримав лише 03.05.2024, постанову місцевого суду змінити в частині застосування додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу. Вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, що призвело до порушення норм процесуального права. Зазначає, що свою вину він визнав повністю. Звертає увагу на те, що транспортний засіб знаходиться за місцем проживання його батька, який є належним користувачем, особою похилого віку і транспортний засіб ввірений йому власником за домовленістю. Крім того автомобіль йому не належить на праві власності, а тому, на думку апелянта, правові підстави для застосування такого виду стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу відсутні.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити апелянту строк на звернення до суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Факт учинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, кваліфікація його дій та доведеність вини в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому висновок суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не перевіряється.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення, зокрема, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Разом з тим, при накладенні на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги ст. 33 КУпАП та не мотивував належним чином підстави прийняття такого рішення.
При накладенні на ОСОБА_1 стягнення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, апеляційний суд враховує особу правопорушника, який свою вину визнав повністю, від його дій шкідливих наслідків не настало, те, що відповідно наявних у матеріалах справи документів, автомобіль OPEL ASKONA, державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 .
Крім того, як зазначає ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, вказаним автомобілем за домовленістю з власником, користується його батько, який є особою похилого віку.
З урахуванням викладеного та враховуючи, що санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП є альтернативною, яка передбачає додатковий вид стягнення - оплатне вилучення транспортного засобу чи без такого, апеляційний суд вважає за можливе виключити із оскаржуваної постанови вказівку суду, а саме, на оплатне вилучення транспортного засобу OPEL ASKONA, державний номерний знак НОМЕР_1 , який не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .
Відтак, постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП - змінити в частині накладення стягнення.
Виключити із резолютивної частини постанови призначене адміністративне стягнення, у вигляді оплатного вилучення у ОСОБА_1 транспортного засобу «OPEL ASKONA», державний номерний знак НОМЕР_1 .
У решті цю ж постанову суду залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай