20 червня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 677/980/23
Провадження № 33/4820/396/24
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції за участю секретаря Мельничук К.С., захисника - Киричука С.В., апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Красилівського районного суду від 24 квітня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
Постановою суду встановлено, що 29.05.2023 року о 20 год. 58 хв. в с. Щиборівка вул. Центральна, 50, ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер 6810», тест №1674, чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стверджує, що огляд на стан сп'яніння був проведений з порушенням вимог п. 8 Розділу І та п. 3 Розділу 3 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» №1452/535 від 09.11.2015 року, оскільки такий був проведений не лікарем закладу охорони здоров'я, куди він був доставлений, у зв'язку з тим, що мала місце ДТП, а поліцейським з використанням приладу «Драгер 6810», отже, вважає такий огляд недійсним.
Разом з тим, зазначає, що в результаті даної ДТП її учасники отримали тілесні ушкодження та були доставлені до лікарні, а особисто він перебував у непритомному стані, проте суд на вказане уваги не звернув.
Посилається і на те, що суд не вправі був допитувати поліцейського в якості свідка, оскільки такий є заінтересованою особою у цій справі.
А тому, вважає, що суд не дав належної правової оцінки усім доказам по справі, не врахував грубі порушення під час його огляду на стан сп'яніння, отже виніс постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи захисник Киричук С.В. підтримав доводи апеляційної скарги, поданої особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Мотиви суду
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 306039 від 29.05.2023 року, з якого вбачається, що 29.05.2023 року о 20 год. 58 хв. в с. Щиборівка вул. Центральна, 50, ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер 6810», зі згоди водія, тест №1674, чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП (а.с.1);
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 був проведений у зв'язку з наявністю запаху алкоголю із порожнини рота, із результатом такого проведення ОСОБА_1 був згідний (а.с.4);
- роздруківкою результату тестування «Drager ALCOTEST 6810»від 29.05.2023 року, результат - 2,22 ‰ (а.с.5);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.05.2023 року (а.с.6);
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , який підтвердив факт вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 у вечірню пору 29.05.2023 року, після чого останній керував транспортним засобом (а.с.9);
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 306039 від 29.05.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив факт вживання алкогольних напоїв, пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер 6810», результат огляду становив 2,22 ‰, із результатом останній погодився (а.с.13);
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
За результатами апеляційного перегляду провадження суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є надуманими, і спростовуються наведеними доказами.
Посилання ОСОБА_1 на порушення вимог п. 8 Розділу І та п. 3 Розділу 3 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у зв'язку з чим огляд повинен бути визнаний недійсним, апеляційний суд відкидає за таких підстав.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Згідно ст. 266 ч.ч. 2.3 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із відеозапису події, зокрема під час встановлення особи водія автомобіля Форд Фієста, яким є ОСОБА_1 , останній визнав, що вживав алкоголь, надав згоду на проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» в медичному закладі, куди був доставлений працівниками поліції у зв'язку із отриманою травмою внаслідок ДТП. За результатами огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, тест № 1674, результат 2,22 ‰, на запитання поліцейського чи згідний він з результатом водій відповів, що з результатом згідний.
Будь-яких заперечень щодо процедури проведення огляду ОСОБА_1 не висловлював, показ приладу «Drager ALCOTEST 6810» не спростовував, бажання пройти повторний огляд в медичному закладі лікарем наркологом не висловлював.
Разом з тим, як вбачається з акту огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 від 29.05.2023 року, останній скріпив власноручним підписом графу «З результатами згоден», при цьому не висував жодних заперечень чи скарг (а.с.4).
Свідок ОСОБА_3 під час апеляційного перегляду провадження пояснив, що був учасником ДТП 29.05.23 року за участю водія ОСОБА_1 , отримав травми був доставлений до лікарні, де йому надавалася медична допомога, проходив лікування. Він не знає, чи перебував у стані сп'яніння водій ОСОБА_1 на час ДТП.
Апеляційний суд виходить з того, що факту ДТП та травмування водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та пасажира, їх доставка до лікарні 29.05.23 року ніким не оспорюється та є доведеним.
Апеляційні твердження захисту про те, що оскільки ОСОБА_1 вчинив ДТП де травмувалися інші учасники дорожнього руху та він сам, тому огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 мав проходити виключно в медичному закладі, та висновків суду про керування ним транспортним засобом у стані сп'яніння не спростовують. Суд вважає такі твердження помилковими, оскільки ОСОБА_1 , виходячи з відеозапису подій, перебував у свідомості, погодився продути алкотест драгер, що знаходився у працівників поліції, результатів огляду не заперечував.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву у їх достовірності та допустимості, а також є беззаперечними, а отже підтверджують винуватість ОСОБА_1 в повному обсязі. При цьому ж проведення поліцейським огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», а не лікарем закладу охорони здоров'я, не є істотним порушенням вимог КУпАП, з огляду на те, що це порушення не призвело до порушення конституційних прав та свобод, яке могло б вплинути на результат проведення такого огляду.
Крім того, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди її учасники отримали тілесні ушкодження та були доставлені до лікарні, а особисто він перебував у непритомному стані, апеляційний суд вважає неспроможними.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд не вправі був допитувати поліцейського в якості свідка, оскільки такий є заінтересованим у розгляді справи, на переконання суду, є безпідставними, оскільки інспектор поліції Кирилюк О.І. був допитаний як посадова особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та надав пояснення які стосувалися обставин складання такого протоколу.
Інші доводи апеляційної скарги також є безпідставними та необґрунтованими, а тому не беруться до уваги та не можуть бути підставою для зміни чи скасування постанови суду.
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Красилівського районного суду від 24 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: