12 червня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/10954/24
Провадження № 22-ц/4820/1225/24
Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Дияк Я.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/10954/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року (суддя Мазурок О.В.) у справі за заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про витребування доказів до пред'явлення позову.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
В квітні 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду із заявою про витребування доказів до пред'явлення позову зазначаючи, що 14.08.2018 між Банком та ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був укладений кредитний договір №б/н. І на момент смерті позичальника кредитні зобов'язання залишилися невиконаними, заборгованість складає 190900 грн, тому 20.12.2023 Банк звернувся до державної нотаріальної контори із претензією кредитора, яка листом була перенаправлена за місцем відкриття спадщини.
Заявник вказує, що згідно відповіді приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавської О.І. від 16.01.2024 претензія кредитора є зареєстрованою, проте інформація щодо спадкоємців не може бути надана в силу вимог статті 8 Закону України «Про нотаріат».
Посилаючись на те, що без інформації про спадкоємців товариство позбавлено можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, Банк просив витребувати у приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавської О.І. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і у відділу реєстрації місця проживання управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради - інформацію про склад сім'ї ОСОБА_1 та про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем станом на дату смерті 19.09.2023.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року в задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Не погоджуючись з цією ухвалою суду, АТ КБ «ПриватБанк» оскаржило її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Так, апелянт вказує, що АТ КБ «ПриватБанк» має намір подати до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців позичальника, однак позбавлений самостійно визначити відповідачів, адже не може отримати зазначену інформацію у нотаріуса. Тому, Банк подав клопотання про витребування доказів на підставі частини 4 статті 84 ЦПК України, вказавши, що витребовувана інформація необхідна особі, яка може набути статусу позивача, для звернення до суду з відповідним позовом. Заявник посилається на те, що позбавлений можливості самостійно отримати необхідні відомості про коло спадкоємців позичальника ОСОБА_1 , а також інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем станом на дату смерті померлого, для захисту своїх прав та інтересів у судовому порядку.
АТ КБ «ПриватБанк» також зазначає, що в заяві про витребування доказів звертає увагу суду на те, що він позбавлений можливості захистити свої права та інтереси в судовому порядку, оскільки не володіє інформацією про спадкоємців, а відтак не може визначити підсудність майбутнього позову та виконати вимоги процесуального закону в частині зазначення у позові інформації про відповідача(ів).
Тому, Банк просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Сторони до суду не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Положеннями частини 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
Відмовляючи у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про витребування доказів до пред'явлення позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності того, що засіб доказування - копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і був позичальником по кредитному договору №б/н від 14.08.2018 та інформація про склад сім'ї останнього і про осіб, зареєстрованих за однією адресою із спадкодавцем станом на дату смерті останнього, може бути втрачена або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 4 статті 84 ЦПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 3 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №367/6751/18-ц (провадження №61-23322св19) викладено наступну правову позицію: "Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України).
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом".
Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11 березня 2020 року у справі №9901/608/19.
Аналізуючи положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника (витребування доказів: копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 та інформацію про склад сім'ї ОСОБА_1 і про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем станом на дату смерті останнього 30.10.2023) насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.
Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
Відповідно до положень частин 3, 4 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вищенаведене, врахувавши мету заяви АТ КБ «ПриватБанк» (необхідність встановити спадкоємців позичальника для подальшого звернення до суду із вимогами про стягнення кредитної заборгованості) та оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України надані докази, вірним є висновок міськрайонного суду про недоведеність заявником саме існування достатніх підстав вважати, що з часом докази: спадкова справа, заведена після смерті ОСОБА_1 та інформація про склад сім'ї останнього і про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем станом на 30.10.2023, можуть бути безповоротно втрачені або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.
Оцінюючи твердження АТ КБ «ПриватБанк» про незаконність оскаржуваного судового рішення з підстав відсутності в заяві належного обґрунтування вжиття Банком заходів для отримання доказів та результатів таких заходів, судова колегія виходить з наступного.
Так, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку статей 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, що може бути подане учасником справи відповідно до статті 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.
Більш того, слід розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті 116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).
І помилковим є посилання суду першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні на положення пункту 4 частини 2 статті 84 ЦПК України, адже вимоги до заяви про забезпечення доказів визначені частиною 1 статті 117 ЦПК України. І, як наслідок, помилковими є висновки міськрайонного суду про необхідність надання заявником доказів вжиття ним заходів для отримання необхідних доказів.
Однак, це процесуальне порушення відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 376 ЦПК України не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, адже не призвело до невірного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 19 червня 2024 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай