19 червня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 689/1074/24
Провадження № 11-кп/4820/464/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Хмельницького апеляційного суду в режимі відеоконференції судове провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 червня 2024 року, у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024243000000991 від 21.03.2024 року, про продовження терміну тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 135 КК України, до 08 серпня 2024 року включно, -
В провадженні Ярмолинецького районного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024243000000991 від 21.03.2024 року, з обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 135 КК України.
За клопотанням прокурора, ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 червня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 08 серпня 2024 рокувключно. Мотивуючи вказане рішення, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 135 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та один із злочинів злочин поєднаний із застосування фізичного насильства, яке є небезпечне для життя потерпілої, з метою виконання вимог ст. 2 КПК України.
На зазначену ухвалу захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій прохав ухвалу суду скасувати та змінити йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту по місцю проживання з 22 години до 6 години.
Вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам КПК, оскільки не вказано обставин, які б свідчили про те, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК ризики на даний час не зменшились, та не наведено обставин, які перешкоджають завершенню судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. На думку апелянта, ризики, на які покликається сторона обвинувачення, стосуються періоду досудового розслідування, а тому - втратили актуальність.
Захисник в апеляційній скарзі зазначив, що в ухвалах суду про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою протягом багатьох місяців містяться посилання, фактично, на ті ж самі обставини, які слугували для обрання запобіжного заходу ще у березні 2024 року, тобто без належного доведення підстав продовження відносно нього виняткового запобіжного заходу та без урахування зменшення ризиків з плином часу, позиції потерпілої та її допиту, стану його здоров'я, постійного місця проживання, тісних соціальних зв'язків з його рідними, повним відшкодуванням заподіяної шкоди потерпілій, повним визнанням своєї вини та засудженням свого проступку, та прохав визнати, що таку тривалість тримання обвинуваченого під вартою не можна вважати виправданою.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого, захисника та потерпілу, які прохали задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд зазначає наступне.
Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 червня 2024 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 08 серпня 2024 року, включно.
Порядок продовження строків тримання під вартою судом першої інстанції на стадії розгляду кримінального провадження відбувається за загальними засадами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Апеляційний суд встановив, що вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 суд першої інстанції дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Суд першої інстанції, розглянув клопотання прокурора, дотримавшись вимог наведених норм процесуального законодавства та ухвалив законне рішення, в якому виклав обґрунтування прийнятого ним рішення. Також суд правильно зазначив ризики, передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для продовження дії такого запобіжного заходу.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає достатньо обґрунтованими мотиви суду, викладені в ухвалі про продовження ОСОБА_9 запобіжного заходу в виді тримання під вартою на час судового розгляду. Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою суд в повній мірі врахував, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 135 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та один із злочинів злочин поєднаний із застосування фізичного насильства, яке є небезпечне для життя потерпілої, з метою виконання вимог ст. 2 КПК України, виникла необхідність у продовженні відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існувати і надалі, а більш м'який запобіжний захід не дозволить запобігти вищевказаним ризикам та не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілу та свідків; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Враховуючи наведене, доводи захисту, викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, що стороною обвинувачення не було надано будь-яких доказів на підтвердження доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки за час тримання під вартою вказані ризики не зменшилися, а також відсутність у обвинуваченого іншого житла, де він міг би проживати за відсутністю потерпілої.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду та відсутності на цей час підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги захисника.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не є достатніми для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - відмовити.
Ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10 червня 2024 року, у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024243000000991 від 21.03.2024 року, про продовження терміну тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 135 КК України, до 08 серпня 2024 року включно - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді