18 червня 2024 року м.Суми
Справа №592/10289/22
Номер провадження 22-ц/816/697/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Сумська митниця Державної митної служби України,
третя особа - виконавчий комітет Сумської міської ради,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Сумської митниці Державної митної служби України
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 листопада 2023 року, в складі судді Бичкова І.Г., ухвалене у м.Суми,
22 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумської митниці Державної митної служби України, третя особа - виконавчий комітет Сумської міської ради про виключення жилого приміщення з числа службових.
Уточнені позовні вимоги мотивовані тим, що він, перебуваючи на посаді старшого інспектора Сумської митниці з 10.05.1993 року до 06.11.2009 року, на підставі ордера на житлове приміщення № 1103 від 25.03.1998 року разом зі своєю сім'єю отримав упорядковану трикімнатну квартиру жилою площею 41,35 м ?, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 і якій було надано статус “службова” та яка була закріплена за Сумською митницею. Він має намір приватизувати цю квартиру, а тому неодноразово звертався до Головної Державної митної служби України (10.08.2021 року та 26.01.2022 року) з проханням звернутися до виконавчого комітету Сумської міської ради, голови Сумської міської ради ОСОБА_2 для виключення із числа “службова” його квартири та передачу її до комунальної власності Сумської міської ради. На свої звернення він отримав відмову, яка мотивована тим, що тривають заходи з реорганізації територіальних органів державної митної служби України шляхом їх приєднання до Державної митної служби України і від Державної фіскальної служби України до Державної митної служби України службове житло не передавалося й відповідно до інформації наданої Сумською митницею, листом від 10.02.2022 року за № 7.24-08-1/21/4/925 його квартира на сьогодні не перебуває на оперативному обліку митниці.
12.09.2022 року він звернувся з заявою до в.о. начальника Сумської митниці Єрмакова Ю. з проханням про звернення з клопотанням до виконавчого комітету Сумської міської ради про виключення його квартири з числа службових. Листом за № 7.24-08-1/10/10/4035 від 24.10.2022 року Сумська митниця йому відмовила та надала відповідь про те що, Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Державній митній службі України та її територіальних органах на даний час не затверджено, а відповідна Комісія з житлових питань не створена, тому вирішити питання щодо можливості виключення службової кв. АДРЕСА_2 із числа службових, як такої, що відпала потреба у її використання, на даний час не вбачається можливим.
07.11.2022 року він звернувся з заявою до виконавчого комітету Сумської міської ради з проханням винести рішення про виключення його кв. АДРЕСА_2 з числа службових, яка була надана йому згідно ордеру на жиле приміщення № 1103 від 25.03.1998 року. На свою заяву він отримав відповідь про те, що у зв'язку з відсутністю клопотання адміністрації підприємства, яке надало жиле приміщення як службове, задовольнити його заяву виконавчий комітет Сумської міської ради не має законних підстав.
Вважає, що відповідно до Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР його не може бути виселено, як особу, яка пропрацювала в установі, яка надала службове жиле приміщення, не менше як десять років та є пенсіонером по старості.
Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що на даний час відпала потреба у використанні його квартири як службової, просив виключити житлове приміщення з числа службових за адресою: АДРЕСА_1 , яке було надане йому та його сім'ї, згідно ордеру № 1103 від 25.03 1998 року.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Виключено з числа службових жиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , яке було надане ОСОБА_1 та його сім'ї згідно ордеру № 1103 від 25 березня 1998 року.
В апеляційній скарзі Сумська митниця Державної митної служби України, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно використано висновки Верховного Суду у справах №№ 750/13081/18, 750/1063/19, 750/3925/18 та 750/967/19 так, як вони стосуються інших фактичних обставин справи та не є подібними в порівнянні з обставинами даної справи.
Вказує, що суд неправильно тлумачить норми Житлового кодексу України та Положення «Про службові жилі приміщення», затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 34. Вважає, що здійснення заходів щодо виключення жилих приміщень з числа службових не є обов'язком, а є виключно правом підприємства, установи, організації, яке може бути реалізоване за наявності відповідних правових підстав. На даний час вирішити питання щодо можливості виключення службової квартири за адресою: АДРЕСА_1 із числа службових, як такої, що відпала потреба у її використанні, не вбачається можливим.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, як законне та обґрунтоване.
У відзиві на апеляційну скаргу виконавчий комітет Сумської міської ради просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 за необґрунтованістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 , позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу у користування була надана квартира АДРЕСА_2 , як службове житло, на підставі ордеру на жиле приміщення №1103 від 25.03.1998р.
Маючи намір приватизувати спірну квартиру, позивач неодноразово звертався до Головної Державної митної служби України (10.08.2021 року та 26.01.2022 року) за допомогою та з проханням про звернення з клопотанням до виконавчого комітету Сумської міської ради, голови Сумської міської ради про виключення із числа «службова» квартири АДРЕСА_2 та передачу її до комунальної власності Сумської міської ради. Але Державна митна служба України йому відмовила та надала відповідь про те що, Державну митну службу України утворено шляхом реорганізації Державної фіскальної служби України, а саме: поділу Державної фіскальної служби на дві окремі юридичні особи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», яка є правонаступником прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. Заходи з реорганізації Державної фіскальної служби України тривають. Із змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Сумська митниця є відокремленим підрозділом юридичної особи - Державної митної служби України, ідентифікаційний код якої № 44017631. Місце знаходження відокремленого підрозділу юридичної особи є: Україна, 40024, Сумська обл. , м. Суми вул. Вєтрова Юрія, буд. 24. А також, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби», з урахуванням наказу Державної митної служби України від 27.10.2020 року № 480 «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби», тривають заходи з реорганізації територіальних органів державної митної служби України шляхом їх приєднання до Державної митної служби України. На сьогодні від Державної фіскальної служби України до Державної митної служби України службове житло не передавалося й у відповідно до інформації наданої Сумською митницею, листом від 10.02.2022 року за № 7.24-08-1/21/4/925 квартира на сьогодні не перебуває на оперативному обліку митниці.
12.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до в.о. начальника Сумської митниці Єрмакова Ю. з проханням про звернення з клопотанням до виконавчого комітету Сумської міської ради про виключення його службової кв. АДРЕСА_2 з числа службових. Листом за № 7.24-08-1/10/10/4035 від 24.10.2022 року Сумська митниця йому відмовила та надала відповідь про те що, у зв'язку із реорганізацією Державної фіскальної служби України, шляхом поділу та утворення Державної митної служби України, Департаментом бухгалтерського обліку, планово-фінансової та господарської роботи вживаються заходи щодо розробки та затвердження Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Державній митній службі України та її територіальних органах, яким в свою чергу передбачено створення Комісії з житлових питань. Як вбачається з наведеного, Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Державній митній службі України та її територіальних органах на даний час не затверджено, а відповідна Комісія з житлових питань не створена. Таким чином, вирішити питання щодо можливості виключення службової квартири АДРЕСА_2 із числа службових, як такої, що відпала потреба у її використанні, на даний час не вбачається можливим. На теперішній час в органах Державної митної служби відбуваються процеси реорганізації, в результаті яких утворювалися правонаступники, які успадкували всі права та обов'язки відповідно до установленого законодавством порядку. Наказом Держмитслужби від 29.10.2020 року № 489 було затверджено Положення про Сумську митницю, яка у зоні своєї діяльності здійснює митну справу та забезпечує виконання завдань, делегованих Держмитслужбою та є її відокремленим підрозділом.
У зв'язку з тим, що рішення про виключення приміщення з числа службового повинен приймати саме виконавчий комітет Сумської міської ради, 07.11.2022 року позивач звернувся з заявою до виконавчого комітету Сумської міської ради з проханням винести рішення про виключення його квартири з числа службових. 21.11.2022 року він отримав відповідь від виконавчого комітету Сумської міської ради про те, що вирішення питання про виключення жилого приміщення із числа службових можливо лише при наявності клопотання адміністрації підприємства, яке надало жиле приміщення, як службове. У зв'язку з відсутністю клопотання від організації, задовольнити його заяву виконавчий комітет Сумської міської ради не має законних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що має право зобов'язати орган вчинити певні дії, які гарантували б захист прав і свобод людини, оскільки Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст. 8) .
У наслідок бездіяльності відповідача позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Проте, з такими висновками колегія суддів не може погодитися.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов'язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.
Правовий статус службового житла визначений Житловим кодексом України, Положенням про порядок надання службових приміщень і користування ними в Українській РСР, затверджене постановою Ради Міністрів від 04.02.1988 № 37 «Про службові приміщення».
Згідно із ч. 1 ст. 118 ЖК України, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службового рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
Згідно ч.1 ст.122 ЖК України на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.
Відповідно до ст.ст.119,121 ЖК України перелік категорій робітників, яким може бути надано службові жилі приміщення, а також порядок надання службових жилих приміщень, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.
В свою чергу, постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року №37 затверджено Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення.
Вказаною постановою затверджено також Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР (далі - Положення).
Пунктом 2 вказаного Положення встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Підприємства, установи, організації мають використовувати службові жилі приміщення за їх цільовим призначенням.
Відповідно до п.3 Положення жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації.
Облік службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, яка прийняла рішення про включення жилого приміщення до числа службових (п.5 Положення).
Так, позивач звернувся до суду з позовом до Сумської митниці Державної митної служби України, який мотивує тим, що він, перебуваючи на посаді старшого інспектора відділу по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил, на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 137 від 17.03.1998 року разом зі своєю сім'єю отримав упорядковану трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 і якій було надано статус «службова» яка закріплена за Сумською митницею. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 починаючи з 1998 року постійно проживає та користується вказаною квартирою у нього з'явився намір її приватизувати. У своїй позовній заяві останній вказує, що він неодноразово звертався до Головної Державної митної служби України (листи від 10.08.2021 року та 26.01.2022 року) за допомогою і проханням про звернення з клопотанням до виконавчого комітету Сумської міської ради про виключення із числа «службова» його квартиру та передачу її до комунальної власності Сумської міської ради. Проте, Державною митною службою України йому відмовлено в задоволенні його прохання.
Відповідно до п. 6 Положення жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.
Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Аналізуючи наведене вище вбачається, що жиле приміщення підлягає виключенню з числа службових за наявності однієї з двох умов: 1) якщо відпала потреба в такому його використанні; 2) у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих.
Законодавством передбачено, що підставою для виключення житла зі складу службових є відповідне клопотання підприємства, установи, організації, яка надавала службове житло, оскільки згідно законодавства прийняття відповідного рішення віднесено до компетенції виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Подання балансоутримувачем жилого фонду до визначеного органу відповідного клопотання є лише однією з умов, і одночасно, стадією у процедурі прийняття рішення про виключення житла зі складу службових.
Крім того, позивачем у позові однією з підстав його задоволення зазначається, що службова квартира йому надана у користування майже 24 роки тому та не використовувалась як службова. Проте, у відповідності до п.6 Положення, вказана обставина не може слугувати підставою для виключення службового житлового приміщення із числа службових.
Також, позивачем у позові вказано, що у зв'язку з тим, що Державною фіскальною службою України до Державної митної служби України службове житло не передавалось, то квартира по АДРЕСА_1 не перебуває на оперативному обліку митниці.
З 1997 року в органах Державної митної служби відбувалися процеси реорганізації в результаті яких утворювалися правонаступники, які унаслідували всі права та обов'язки відповідно до установленого законодавством порядку.
Державну митну службу України утворено шляхом реорганізації Державної фіскальної служби України, а саме: поділу ДФС на дві окремі юридичні особи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», яка є правонаступником прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Водночас, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби», з урахуванням наказу Державної митної служби України від 27 жовтня 2020 року № 480 «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби» тривають заходи з реорганізації територіальних органів Державної митної служби України шляхом їх приєднання до Державної митної служби України.
Наказом Держмитслужби від 29.10.2020 №489 затверджено Положення про Сумську митницю, яка в зоні своєї діяльності здійснює митну справу та забезпечує виконання завдань, делегованих Держмислужбою та є її відокремленим підрозділом.
Позивач 12.09.2022 звертався із заявою до Сумської митниці з приводу виключення службової квартири по АДРЕСА_1 із числа службових.
З метою вирішення питання щодо можливості виключення вказаної квартири із числа службових, як такої, що відпала потреба у її використанні, Сумська митниця звернулася з листом від 21 вересня 2022 року до Державної митної служби України.
За результатами розгляду звернення Сумської митниці, Державна митна служба України листом від 18 жовтня 2022 року проінформувала, що у зв'язку із реорганізацією Державної фіскальної служби України, шляхом поділу та утворенням Державної митної служби України, Департаментом бухгалтерського обліку, планово- фінансової та господарської роботи вживаються заходи щодо розробки та затвердження Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Державній митній службі України та її територіальних органах, яким в свою чергу передбачено створення Комісій з житлових питань.
Таким чином, Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Державній митній службі України та її територіальних органах на даний час не затверджено, а відповідна Комісія з житлових питань не створена, тому позивачу було відмовлено у виключенні службової квартири із числа службових.
Відповідно до пункту 6 Положення «Про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Український РСР»,затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988року №37 жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено із числа службових. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.
Отже, здійснення заходів щодо виключення жилих приміщень з числа службових не є обов'язком, а є виключно правом підприємства, установи, організації, яке може бути реалізоване за наявності відповідних правових підстав.
Сумська митниця до Виконавчого комітету Сумської міської ради з відповідним клопотанням про виключення жилого приміщення з числа службових не зверталась.
Факт довгострокового проживання позивача та членів його сім'ї не є підставою для виключення спірної квартири з числа службових. Також не передбачено законом можливість виключення службового житла в зв'язку з реорганізацією підприємства, установи чи організації, яка надавала службове житло.
Сумською митницею не порушувалось питання про примусове виселення позивача із займаного ним житла, перешкоди у користуванні службовим житлом також не створювались.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
Тому, посилання позивача на наявність в нього правомірних очікувань в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не відповідає дійсності оскільки такі очікування повинні мати конкретний характер, ґрунтуватися не просто на надії, а на нормі права чи правовому акті.
Натомість ні ст. 125 ЖК України, що визначає перелік осіб, яких не може бути виселено із службових жилих приміщень без надання іншого житла, ані стаття 47 Конституції України, не дають позивачу підстав для правомірних очікувань задоволення заявленого у розглядуваній справі позову.
При вселенні у квартиру за адресою АДРЕСА_1 позивач був обізнаний про її статус службового житла.
Відповідно до положення ч.2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації.
Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року у справі № 643/15613/19 (провадження № 61-6585св20) викладено правовий висновок про те, що для того, щоб житло можна було приватизувати, першим кроком має бути його виведення з числа службових. Відповідно до Положення № 37 підставами для виключення квартири з числа службових є: відсутність потреби у подальшому використанні житла у якості службового; виключення у встановленому порядку житла з числа службових.
Спірна квартира знаходилася на балансі виконавчого комітету Сумської міської ради та саме до його компетенції належить вирішення питання про виключення квартири з числа службових за клопотанням відповідного органу, за яким житло закріплене як службове, а не за клопотанням наймача. Порушення питання про виключення жилого приміщення із числа службових є правом, а не обов'язком роботодавця.
На даний час квартира по АДРЕСА_1 перебуває на обліку як «службове» жиле приміщення, закріплене за Сумською митницею та обліковується в Сумській митниці як службове житло, що підтверджується Звітом про облік фонду службового житла за 2023 рік форма ДМЗРІ-2, копія якого надавалася суду першої інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення житлових прав позивача.
Крім того, вирішуючи позовні вимоги, Ковпаківський районний суд м. Суми вказує на подібні за змістом висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 13.02.2020 справа № 750/13081/18, від 27.05.2020 справа №750/1063/19, від 09.10.2020 справа № 750/3925/18 та від 12.11.2020 справа№750/967/19.
Так, за висновками Великої Палати Верховного Суду, подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16).
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанови від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 2- 3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19).
Проте, вивчивши висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 13.02.2020 справа № 750/13081/18, від 27.05.2020 справа №750/1063/19, від 09.10.2020 справа № 750/3925/18 та від 12.11.2020 справа№750/967/19 встановлено, що вони не є подібними зі змістом позову ОСОБА_1 та не є аналогічними спірним правовідносинам, а саме: у всіх випадках ініціаторами виключення житлових приміщень з числа службових є установи на балансі яких вони знаходяться та які зазначали, що відпала потреба у їх подальшому використанні.
В даному випадку Сумською митницею не ініціювалось питання про виключення квартири по АДРЕСА_1 з числа «службової» у зв'язку з відпаданням потреби у її використанні, а тому суд першої інстанції хибно застосував вищенаведені висновки Верховного Суду.
З огляду на наведене, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно використано висновки Верховного Суду у справах №№ 750/13081/18, 750/1063/19, 750/3925/18 та 750/967/19 так, як вони стосуються інших фактичних обставин справи та не є подібними в порівнянні з обставинами даної справи.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню на підставі п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови у задоволенні позову - на позивача (пункт 1 частини 2 статті 141 ЦПК України).
Отже, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь Сумської митниці належить стягнути 1488 грн 60 коп. компенсації судового збору за апеляційне оскарження рішення суду.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Сумської митниці Державної митної служби України задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 листопада 2023 року скасувати та прийняти постанову.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумської митниці Державної митної служби України, третя особа - виконавчий комітет Сумської міської ради про виключення жилого приміщення з числа службових.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумської митниці Державної митної служби України 1488 грн 60 коп. компенсації судового збору за апеляційне оскарження рішення суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина