вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" червня 2024 р. Справа № 911/396/24
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Даваян Тіруі Аршалуйсівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дс Пром груп»
про стягнення 2193510,81 грн
за участю представників
позивача: Пушкарьов Д.Є. - адвокат, ордер серії ВА № 1076683 від 28.03.2024;
відповідача: Петренко П.І. - адвокат, ордер серії АІ № 1520629 від 26.05.2024.
Фізична особа-підприємець Даваян Тіруі Аршалуйсівна (далі - позивачка, ФОП Даваян Т.А.) звернулася до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 30.01.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дс Пром груп» (далі - відповідач, ТОВ «Дс Пром груп») про стягнення 2193510,81 грн, з яких: 1511955,98 грн заборгованості за договором про надання послуг № 197 від 30.03.2021, 566952,90 грн інфляційних нарахувань, 114450,73 грн відсотків річних та 151,20 грн пені.
Господарський суд Київської області ухвалою від 18.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 08.04.2024.
З метою вирішення питань, визначених частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд неодноразово відкладав підготовче засідання.
Ухвалою від 29.04.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.05.2024.
У судовому засіданні 27.05.2024 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступні слова представників сторін щодо вимог заявленого позову, а також стосовно змісту та підстав заперечень проти позову, після чого оголосив перерву до 10.06.2024.
У судовому засіданні 10.06.2024 суд оголосив перерву до 17.06.2024.
Через канцелярію суду 12.06.2024 від позивачки надійшли письмові пояснення від 04.06.2024 з документами у додатку, необхідність у дослідженні яких виникла під час розгляду справи у судовому засіданні 27.05.2024.
У судовому засіданні 17.06.2024, після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представники сторін виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 ГПК України, 17.06.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ТОВ «Дс Пром груп» (замовник) і ФОП Даваян Т.А. (виконавець) уклали 30.03.2021 договір № 197 надання послуг (далі - договір № 197), відповідно до розділу І якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги по перевезенню вантажу (надалі іменується - послуги), а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити надані послуги. Послуги за цим договором надаються автотранспортом виконавця.
Згідно з пунктом 3.1 договору № 197 загальна вартість послуг за цим договором складається із вартості послуг, наданих в межах строку дії цього договору, відповідно до актів наданих послуг, складених на основі первинних документів (товарно-транспортних накладних, та подорожніх листів).
Пунктом 4.1 договору № 197 обумовлено, що розрахунки за надані послуги проводяться шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок виконавця після підписання сторонами акту наданих послуг та первинних документів (товарно-транспортних накладних, і подорожніх листів) та одержання рахунку на оплату вищевказаних послуг (далі - рахунок).
Сторони свідчать, що замовник зобов'язується розрахуватись з виконавцем за надані послуги протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання від виконавця документів відповідно до пункту 4.1 цього договору (пункт 4.2 договору № 197).
Розділом V договору № 197 врегульовано порядок надання послуг:
5.1. Після надання послуг між сторонами оформлюється відповідний акт наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін.
5.2. Виконавець готує акт наданих послуг та передає його замовникові. Замовник у 5-тиденний термін від дня отримання акту зобов'язаний направити виконавцю підписаний із свого боку акт наданих послуг або надати письмову мотивовану відмову від приймання послуг. По закінченні 5-тиденного терміну, у випадку неповернення виконавцю акту надання послуг й ненадання мотивованої відмови акт вважається підписаним, а послуги такими, що прийняті замовником.
5.3. Датою передачі наданих послуг від виконавця замовнику, вважається дата підписання акту наданих послуг.
5.4. Здавання-приймання послуг провадиться уповноваженими представниками замовника і виконавця.
Відповідно до пункту 6.1 договору № 197 замовник зобов'язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі провадити оплату за отримані послуги; приймати належним чином надані послуги згідно з актом наданих послуг.
Виконавець зобов'язаний за результатами наданих послуг надати замовнику акти наданих послуг та рахунки для їх оплати (підпункт 6.3.4 договору № 197).
Згідно з пунктом 10.1 договору № 197 останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 30.03.2022 або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
У період з 16.04.2021 по 31.07.2021 виконавець надала замовнику послуги по перевезенню вантажу загалом на суму в розмірі 945079,86 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000002 від 16.04.2021 на суму 66798,49 грн; № ОУ-0000003 від 30.04.2021 на суму 249577,92 грн; № ОУ-0000006 від 17.05.2021 на суму 66420,96 грн; № ОУ-0000007 від 01.06.2021 на суму 43078,32 грн; № ОУ-0000009 від 16.06.2021 на суму 169375,45 грн; № ОУ-0000010 від 01.07.2021 на суму 193335,56 грн; № ОУ-0000012 від 16.07.2021 на суму 76362,52 грн; № ОУ-0000014 від 31.07.2021 на суму 89130,64 грн. Зазначені акти підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками.
ФОП Дававян Т.А. склала в односторонньому порядку акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) про надання замовнику в період з 10.08.2021 по 31.10.2021 послуг з перевезення вантажу на загальну суму в розмірі 666876,12 грн, а саме: № ОУ-0000015 від 10.08.2021 на суму 59664,32 грн; № ОУ-0000018 від 31.08.2021 на суму 67107,34 грн; № ОУ-0000021 від 30.09.2021 на суму 154006,70 грн; № ОУ-0000022 від 31.10.2021 на суму 118341,80 грн; № ОУ-0000023 від 31.10.2021 на суму 177518,70 грн; № ОУ-0000024 від 30.09.2021 на суму 81237,26 грн.
Для оплати послуг з перевезення вантажу за кожним актом виконавець сформувала відповідні рахунки-фактури.
ФОП Дававян Т.А. звернулася до ТОВ «Дс Пром груп» із вимогою від 21.08.2023 про виконання умов договору, разом із якою відправила на адресу замовника по два підписані та скріплені з боку виконавця примірники актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000015 від 10.08.2021, № ОУ-0000018 від 31.08.2021, № ОУ-0000021 від 30.09.2021, № ОУ-0000024 від 30.09.2021, № ОУ-0000022 від 31.10.2021, № ОУ-0000023 від 31.10.2021. Крім того виконавець відправила 14 рахунків-фактур, а також підписані та скріплені печаткою виконавця два примірники акту звірки взаєморозрахунків станом на 08.08.2023.
Відповідно до змісту вимоги ФОП Дававян Т.А. просила ТОВ «Дс Пром груп» підписати та скріпити печаткою по одному примірнику кожного з шести вказаних вище актів і акту звірки взаєморозрахунків, після чого повернути їх на адресу виконавця.
Крім того ФОП Дававян Т.А. просила ТОВ «Дс Пром груп» в максимально стислий строк здійснити оплату за надані в рамках договору № 197 виконавцем замовнику послуги з перевезення вантажів в розмірі 1511955,98 грн.
У відповідь на вказану вимогу ТОВ «Дс Пром груп» листом № 03/09-01 від 05.09.2023 повідомило, що виконавець надала лише акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 2021 рік та рахунки-фактури, датовані 2021 роком, без надання товарно-транспортних накладних та подорожніх листів. З метою перевірки обсягів надання послуг за договором ТОВ «Дс Пром груп» просило ФОП Дававян Т.А. надати товарно-транспортні накладні та подорожні листи. Крім того ТОВ «Дс Пром груп» повідомило про неможливість підписання акту звірки взаєморозрахунків станом на 08.08.2023 у зв'язку із ненаданням виконавцем первинних документів на виконання умов договору.
Разом із листом № 03/09-01 від 05.09.2023 ТОВ «Дс Пром груп» повернуло ФОП Дававян Т.А. без підписання, зокрема, складені виконавцем у період з 10.08.2021 по 31.10.2021 акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).
На виконання висловленого у листі замовника № 05/09-01 від 05.09.2023 прохання ФОП Дававян Т.А. з листом від 24.10.2023, адресованим ТОВ «Дс Пром груп», надіслала копії товарно-транспортних накладних у кількості 121 шт. за період з 02.08.2021 по 29.10.2021, а саме: 17 - за серпень, 46 - за вересень та 58 - за жовтень, які стали підставою для складення актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). Разом з тим виконавець зазначила про повторне направлення замовнику по два примірники шести актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 10.08.2021 по 31.10.2021 та акту звірки взаєморозрахунків станом на 24.10.2023 для підписання, а також рахунків-фактур за період з 16.04.2017 по 31.10.2021 на оплату послуг з перевезення вантажів на загальну суму в розмірі 1611955,98 грн.
У листі від 24.10.2023 ФОП Дававян Т.А. просила ТОВ «Дс Пром груп» здійснити оплату решти суми в розмірі 1511955,98 грн за надані на підставі договору № 197.
Відповідно до викладених у позові обставин, лист ФОП Дававян Т.А. від 24.10.2023 повернувся позивачці з довідкою пошти про відмову адресата від отримання листа.
Вважаючи, що відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку з прийняття та оплати наданих позивачкою послуг з перевезення за договором № 197, ФОП Дававян Т.А. звернулась до суду за захистом порушеного, на її думку, права та просить суд стягнути з ТОВ «Дс Пром груп» на свою користь 1511955,98 грн заборгованості.
ТОВ «Дс Пром груп» в процесі розгляду справи письмового відзиву на позов не подало, однак під час розгляду справи по суті представник відповідача усно заперечував проти позовних вимог. Зокрема, відповідач стверджує, що ТОВ «Дс Пром груп» не отримувало від ФОП Дававян Т.А. листа від 24.10.2023 з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 10.08.2021 по 31.10.2021 для підписання разом із первинними документами, які, за твердженнями позивачки, стали підставою для складення виконавцем зазначених актів. Крім того відповідач вважає, що навіть за наявності підписаних обома сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 16.04.2021 по 31.07.2021 у замовника не настав строк оплати наданих послуг на підставі пункту 4.2 договору № 197, оскільки виконавець не виконала вимоги договору щодо надання замовнику повного пакету первинних документів.
Окремо представник відповідача зауважив на те, що лише за дванадцятьма із ста двадцяти однієї товарно-транспортної накладної, які надала позивачка, замовником та вантажоодержувачем є ТОВ «Дс Пром груп», в решті - зазначено іншу юридичну особу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.
За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Положеннями пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог частини першої статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Проаналізувавши правовідносини сторін, які виникли в рамках договору надання послуг від 30.03.2021 № 197, суд дійшов висновку про те, що цей договір за своє правовою природою є договором перевезення.
Відповідно до частини першої статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічна норма закріплена у статті 307 Господарського кодексу України.
Згідно із частиною першою статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною другою статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріали справи свідчать про те, що у період із 16.04.2021 по 31.07.2021 виконавець надала замовнику послуги з перевезення вантажу загалом на суму в розмірі 945079,86 грн, що підтверджується належним чином оформленими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані сторонами та скріплені печатками.
Доказів висловлення замовником заперечень щодо отриманих від виконавця послуг матеріали справи не містять, натомість у зазначених актах вказано, що сторони претензій одна до одної не мають.
Доводи відповідача про те, що строк оплати за послуги, які були надані позивачкою згідно з актами здачі-прийняття робіт за період з 16.04.2021 по 31.07.2021 є таким, що не настав, оскільки відповідач не отримав від позивачки повний пакет оригіналів документів відповідно до умов договору № 197, не узгоджуються із тим фактом, що відповідач підписав вказані акти без зауважень щодо наданих послуг.
Дійсно, пунктом 4.2 договору № 197 обумовлено, що замовник зобов'язується розрахуватись з виконавцем за надані послуги протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання від виконавця документів відповідно до пункту 4.1 цього договору
У пункті 4.1 договору визначено, що розрахунки за надані послуги проводяться шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок виконавця після підписання сторонами акту наданих послуг та первинних документів (товарно-транспортних накладних, і подорожніх листів) та одержання рахунку на оплату вищевказаних послуг.
Водночас необхідно зауважити, що датою передачі наданих послуг від виконавця замовнику, відповідно до пункту 5.3 договору № 197, вважається дата підписання акту наданих послуг.
Суд установив, що акти здачі-прийняття робіт за період з 16.04.2021 по 31.07.2021 за договором містять інформацію про сторони, які їх підписали, назву та обсяг наданих послуг, одиниці виміру та загальну суму вартості послуг, тобто вказані акти відповідають всім ознакам та містять всі необхідні реквізити первинного документа, а отже підтверджують обставини, викладені в таких актах.
Надання позивачкою відповідачу послуг за договором № 197 та підписання відповідачем відповідних актів здачі-прийняття робіт без зауважень щодо обсягу та вартості наданих послуг призвело до виникнення у позивачки як виконавця права на отримання від відповідача плати за фактично надані послуги, що передбачає, в тому числі, правомірне очікування виконавця (позивачки) того, що замовник (відповідач) здійснить оплату вартості фактично наданих послуг.
Навіть за відсутності у матеріалах справи доказів отримання відповідачем повного пакету первинних документів, які слугували підставою для складення актів здачі-прийняття робіт за період з 16.04.2021 по 31.07.2021, суд вважає, що відповідач щонайменше був ознайомлений з такими документами, про що свідчать дії відповідача щодо підписання актів, а отже й прийняття наданих позивачкою послуг як це визначено пунктом 5.3 договору № 197.
Варто також зазначити, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду (зокрема, постанови Верховного Суду у справі № 904/3315/18 від 24.10.2019, у справі № 917/803/18 від 15.05.2019) однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Згаданий принцип римського права «venire contra factum proprium» є вираженням «equitable estoppel» - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на «principles of fraud» та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Враховуючи викладене, доводи представника відповідача у спорі про те, що ТОВ «Дс Пром груп» не отримало від ФОП Дававян Т.А. повний пакет оригіналів документів відповідно до умов договору і тому строк оплати за послуги, які були надані позивачкою, є таким, що не настав, суд відхиляє, оскільки надані позивачкою суду акти здачі-прийняття робіт за період з 16.04.2021 по 31.07.2021 свідчать, що послуги прийняті та відповідні акти підписані відповідачем без зауважень.
Таким чином, суд вважає, що у відповідача виник обов'язок по сплаті наданих позивачкою послуг з перевезення відповідно до актів здачі-прийняття робіт за період з 16.04.2021 по 31.07.2021 на загальну суму 945079,86 грн.
Що стосується послуг з перевезення вантажу, відображених в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 10.08.2021 по 31.10.2021 на загальну суму в розмірі 666876,12 грн, суд зазначає таке.
Як свідчить зміст актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000015 від 10.08.2021, № ОУ-0000018 від 31.08.2021, № ОУ-0000021 від 30.09.2021, № ОУ-0000024 від 30.09.2021, № ОУ-0000022 від 31.10.2021, № ОУ-0000023 від 31.10.2021, - вони підписані та скріплені печаткою лише з боку виконавця.
За умовами укладеного між сторонами договору № 197 виконавець має обов'язок підготувати акт наданих послуг та передати його замовникові, а останній, в свою чергу, зобов'язаний у п'ятитиденний термін від дня отримання акту направити виконавцю підписаний із свого боку акт наданих послуг або надати письмову мотивовану відмову від приймання послуг.
Водночас умовою для здійснення розрахунків за надані послуги є факт підписання сторонами акту наданих послуг та отримання замовником від виконавця первинних документів (товарно-транспортних накладних, і подорожніх листів) та рахунку на оплату послуг.
Суд установив, що на виконання висловленого у листі замовника № 05/09-01 від 05.09.2023 прохання ФОП Дававян Т.А. з листом від 24.10.2023, адресованим ТОВ «Дс Пром груп», надіслала копії товарно-транспортних накладних у кількості 121 шт. за період з 02.08.2021 по 29.10.2021, а саме: 17 - за серпень, 46 - за вересень та 58 - за жовтень, які стали підставою для складення актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та по два примірники відповідних актів, підписаних з боку виконавця.
Під час дослідження обставин надіслання позивачкою на адресу відповідача листа від 24.10.2023 з відповідними додатками, суд установив, що до позовної заяви в якості доказів їх відправлення ФОП Дававян Т.А. надала копії таких документів: опису вкладення до цінного листа з відбитком календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку від 06.11.2023 з детальним переліком поданих на відправлення документів; накладної № 2500502121251 від 06.11.2023; конверта із довідками пошти про причини повернення поштового відправлення № 2500502121251 без вручення адресату.
Зміст довідки пошти свідчить про те, що адресат відмовився від прийняття листа про що працівник пошти здійснив запис такого змісту: «не знають хто це і не взяли».
У зв'язку з цим необхідно звернути увагу на невідповідність адреси ТОВ «Дс Пром груп», яка зазначена в описі вкладення, адресі, що вказана у поштовій накладній.
Так, в описі вкладення зазначена адреса ТОВ «Дс Пром груп»: 07403, Київська область, м. Бровари, вул. О.Онікієнка, 2/1. Ця адреса є зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження юридичної особи, а також відображена в усіх первинних документах та листуванні, які наявні у матеріалах справи. Натомість у поштовій накладній № 2500502121251 від 06.11.2023 вказана адреса: 07403, Київська область, м. Бровари, вул. О.Онікієнка, 98. Зазначена адреса не належить ТОВ «Дс Пром груп».
З метою встановлення дійсної адреси, на яку ФОП Дававян Т.А. надсилала лист від 24.10.2023 з додатками, позивачка разом із письмовими поясненнями від 04.06.2024 надала суду для огляду оригінал відповідного конверта.
Під час огляду в судовому засіданні 17.06.2024 наданого поштового конверта, суд установив, що та його частина, яка містить адресу ТОВ «Дс Пром груп», заклеєна довідками пошти, що перешкоджає встановленню судом суттєвих у цій справі обставин.
Відповідно до пояснень представника позивачки, відокремити наклеювання без пошкодження того, що знаходиться під ним, уникнути неможливо.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).
Зважаючи на вказану в поштовій накладній адресу одержувача та з огляду на зміст довідки пошти про причини повернення поштового відправлення № 2500502121251, суд вважає, що первинні документи, якими позивачка доводить факт надання відповідачу послуг у період із серпня по жовтень 2021 року, не були вручені ТОВ «Дс Пром груп» у зв'язку із надісланням їх за неналежною адресою.
Відтак послуги з перевезення вантажу, які відображені виконавцем в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000015 від 10.08.2021, № ОУ-0000018 від 31.08.2021, № ОУ-0000021 від 30.09.2021, № ОУ-0000024 від 30.09.2021, № ОУ-0000022 від 31.10.2021, № ОУ-0000023 від 31.10.2021, - не можуть вважатись такими, що прийняті замовником, а тому, на момент вирішення цього спору, відсутнє порушене право ФОП Дававян Т.А. на отримання від ТОВ «Дс Пром груп» оплати за надані послуги в сумі 666876,12 грн.
Водночас, як зазначено вище, у ТОВ «Дс Пром груп» наявний обов'язок по оплаті отриманих послуг з перевезення, наданих ФОП Дававян Т.А. в період з квітня по липень 2021 року, в загальній сумі 945079,86 грн.
Згідно із викладеними у позовній обставинами такий обов'язок відповідач виконав не в повному обсязі. Зокрема, як зазначила позивачка, відповідач здійснив лише один платіж 22.12.2022 на суму 100000,00 грн, які зараховані в якості оплати за актами в порядку їх підписання, тобто: 66798,49 грн - в якості повної оплати за актом № ОУ-0000002 від 16.04.2021, а решта 33201,51 грн - в якості часткової оплати за актом № ОУ-0000003 від 30.04.2021 на суму 249577,92 грн.
Водночас, відповідно до актів звірки, які ФОП Дававян Т.А. долучала до вимог, адресованих ТОВ «Дс Пром груп», оплата в розмірі 100000,00 грн відображена як така, що здійснена 22.12.2021.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи по суті представник відповідача не зміг ані підтвердити, ані спростувати факт такої оплати, а також у зв'язку із необхідністю усунення розбіжностей у даті здійснення такої оплати, позивачка надіслала до суду разом із письмовими поясненнями від 04.06.2024 виписку по особовому рахунку ФОП Дававян Т.А. за 22.12.2021 та платіжну інструкцію № 4614 від 22.12.2021, складену відділенням «Кропивницьке регіональне управління» Акціонерного товариства «Полтава-банк».
Надані платіжні документи свідчать про те, що ТОВ «Дс Пром груп» 22.12.2021 перерахувало на рахунок ФОП Дававян Т.А. 100000,00 грн з призначенням платежу «Оплата за перевезення вантажу зг. договору Без ПДВ».
Враховуючи факт часткової оплати відповідачем послуг з перевезення, станом на момент вирішення цього спору заборгованість ТОВ «Дс Пром груп» перед ФОП Дававян Т.А. становить 854079,86 грн, які підлягають стягненню з відповідача. Відтак вимоги ФОП Дававян Т.А. про стягнення з ТОВ «Дс Пром груп» основної заборгованості підлягають задоволенню частково.
Крім того, з підстав порушення строків оплати послуг з перевезення позивачка також просила суд стягнути з відповідача 566952,90 грн інфляційних втрат, 114450,73 грн 3% річних та 151,20 грн пені, нарахованих за загальний період з 27.04.2021 по 30.01.2024.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статті 612 Цивільного кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Положеннями статей 546, 549 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Підпунктом 7.3.4 договору № 197 обумовлено, що в разі порушення строків оплати послуг, замовник на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,01% але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вимоги частини п'ятої статті 236, статей 237 і 86 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивач здійснив неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Долучений позивачкою до заяви від 05.03.2024 про усунення недоліків розрахунок свідчить про те, що відповідні нарахування здійснено від кожного акта окремо, починаючи з одинадцятого календарного дня від дати підписання/складення акту.
Передусім необхідно зазначити, що суд не надає оцінку розрахункам пені, інфляційних втрат і 3% річних, які нараховані на заборгованість за актами, складеними в період з 10.08.2021 по 31.10.2021, оскільки як встановлено вище, право на стягнення такої заборгованості у позивачки на момент звернення із позовом до суду не виникло.
Натомість підлягають дослідженню нарахування, здійснені позивачкою за актами, складеними в період з 16.04.2021 по 31.07.2021.
Суд зазначає, що необхідною умовою для визначення обґрунтованості вимог в частині застосування до відповідача заходів відповідальності, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, а також неустойки (пені), окрім обставин наявності невиконаного боржником грошового зобов'язання, є правильність визначення позивачкою періодів нарахування, у тому числі, моменту (строку), з якого боржник вважається таким, що прострочив.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Умовами пункту 4.2 договору № 197 сторони погодили, що обов'язок замовника розрахуватись з виконавцем за надані послуги виникає протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання від виконавця документів, визначених відповідно до пункту 4.1 цього договору - актів надання послуг, товарно-транспортних накладних, подорожних листів і рахунків.
Тобто замовник вважається таким, що прострочив, починаючи з одинадцятого календарного дня від дня отримання перелічених вище документів.
Суд установив, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження дати отримання замовником визначених пунктом 4.1 договору № 197 документів, що має наслідком неможливість визначення судом моменту, з якого зобов'язання відповідача вважається простроченим.
Водночас позивачка помилково пов'язує момент виникнення прострочення замовника із датою підписання відповідного акту надання послуг, оскільки, відповідно до погоджених сторонами умов договору, строк оплати за надані послуги не пов'язується із моментом підписання актів.
У випадку, якщо дата отримання замовником у повному обсязі документів, передбачених пунктом 4.1 договору № 197, є пізнішою за дату підписання актів надання послуг, періоди прострочення становитимуть меншу кількість днів, ніж визначила позивачка в розрахунках. Отже стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних і пені за періоди, які визначені позивачкою, можуть зумовити необгрунтоване та несправедливе покладення на відповідача надмірної відповідальності за порушення грошових зобов'язань.
За приписами статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на відсутність у матеріалах доказів на підтвердження дати отримання замовником документів відповідно до пункту 4.1 договору № 197, а також на те, що строк оплати за надані послуги не пов'язаний із моментом підписання акту надання послуг, суд вважає, що наданий позивачкою розрахунок інфляційних втрат, 3% річних і пені є необгрунтованим, оскільки здійснений не відповідно до умов договору, без надання доказів, які підтверджують виникнення моменту прострочення відповідача.
За наведених вище обставин в їх сукупності суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП Дававян Т.А. про стягнення з ТОВ «Дс Пром груп» 566952,90 грн інфляційних втрат, 114450,73 грн 3% річних та 151,20 грн пені.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені ФОП Дававян Т.А. вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з ТОВ «Дс Пром груп» 854079,86 грн основного боргу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 12811,20 грн.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити позов частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дс Пром груп» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, буд. 2/1; код ЄДРПОУ 39810010) на користь фізичної особи-підприємця Даваян Тіруі Аршалуйсівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 854079 (вісімсот п'ятдесят чотири тисячі сімдесят дев'ять) грн 86 коп. основної заборгованості та 12811 (дванадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн 20 коп. судового збору.
3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 20.06.2024.
Суддя О.В. Щоткін