Номер провадження: 22-ц/813/5010/24
Справа № 523/273/24
Головуючий у першій інстанції Дяченко В.Г.
Доповідач Лозко Ю. П.
18.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Костицького В.В., Коновалової В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Пересипка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 14 березня 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У січні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним вище позовом, в якому просила розірвати укладений між нею та ОСОБА_2 шлюб, який було зареєстровано Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №3 від 08 січня 2014 року та видано свідоцтво про шлюб серії № НОМЕР_1 .
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 14 березня 2024 року задоволено позов ОСОБА_1 , розірвано шлюб між сторонами, який було зареєстровано 08 січня 2024 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №3.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Цейтліна В.Є., просила ухвалити судове рішення, яким змінити рішення суду першої інстанції від 14 березня 2024 року, доповнивши його мотивувальну частину висновком про те, що шлюбні стосунки між сторонами припинено з листопада 2022 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Цейтліна В.Є. на вказане вище рішення суду.
31 травня 2024 року позивачкою ОСОБА_1 до апеляційного суду подана заява про відмову від позову, визнання нечинним рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2024 року та закриття провадження у справі.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 червня 2024 року справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 червня 2024 року.
17 червня 2024 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Євценко Р.І. до Одеського апеляційного суду на вказану вище заяву позивачки подані заперечення, в яких останній просить відмовити у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про відмову від позову та розглянути по суті поданою останньою апеляційну скаргу.
Усудовому засіданні представник позивачки адвокат - Цейтліна В.Є. підтримала вимоги заяви ОСОБА_1 про відмову від позову, відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат - Євценко Р.І. заперечували проти задоволення цієї заяви яку просили залишити без розгляду, посилаючись на зловживання позивачкою процесуальними правами.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, не з'явилась, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката - Цейтліної В.Є., відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката - Євценка Р.І. щодо поданої позивачкою заяви про відмову від позову, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає є підстави для задоволення вказаної вище заяви скаржниці, з таких підстав.
У поданій стороною позивачки заяві зазначено про обізнаність ОСОБА_1 про процесуальні наслідки прийняття судом відмови від позову та постановлення ухвали про закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту першого частини другої ст.49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Статтею 373 ЦПК України передбачено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Положеннями ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Ураховуючи, що заява про відмову від позовної заяви, підписана особисто позивачкою - ОСОБА_1 , подана до закінчення апеляційного провадження, обставин, які б перешкоджали прийняттю такої відмови судом не встановлено, відмова від позову відповідає принципу диспозитивності, тому колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про відмову від позовних вимог підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю.
Колегія суддів не приймає до уваги подані 17 червня 2024 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом - Євценко Р.І. заперечення, зважаючи на безумовне право учасника справи розпоряджатись визначеними ЦПК України своїми процесуальними права.
Відповідно до ч. 2 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Отже колегія суддів вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 49, 206, 373, п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задовольнити.
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 14 березня 2024 року визнати нечинним.
Закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 908,40 грн, згідно з квитанцією №44877-8132-948-2391 від 02 квітня 2024 року, отримувач коштів: УГУДКCУ в Одеській області; код банку отримувача: МФО 899998; рахунок отримувача: UA903395000000029028000000005, призначення платежу: *;101;2377101640;;2377101640;Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , на рішення від 14.03.2024 по справі №523/273/24, Одеський апеляційний суд.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 20 червня 2024 року.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: В.В. Кострицький
В.А. Коновалова