Справа № 159/2351/24
Провадження № 3/159/1191/24
19 червня 2024 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, УБД
за ч.1ст. 130 КУпАП, -
07.04.2024 року о 21 год.07 хв. в м. Ковелі по вул. Незалежності, 101, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF VARIANT н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою технічного засобу Alcotest Drager ARBL-0718, результат огляду 2,03 % проміле, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису: боді камери 475419, 475401, чим порушив п.2.9 А ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 повторно до суду не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджено відеозаписами з боді камери 475419, 475401 та його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення та поштовим повідомленням про направлення судової повістки на адресу місця проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зазначену поліцейським при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ( 06 002 692 307 94).
На адресу суду від захисника ОСОБА_2 18.04.2024 через електронну адресу суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, з якими вона ознайомилася 15.05.2024 та 28.05.2024 подала заяву про відкладення судового засідання з метою належного ознайомлення з матеріалами справи. У зв'язку із чим було відкладено судове засідання.
Захисник ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, електронною поштою 19.06.2024 подала заяву про відкладення розгляду справи, оскільки зайнята невідкладними справами.Також повідомила що її підзахисний ОСОБА_1 не може прибути в судове засідання, оскільки, приймає сильні обезболюючі, в зв'язку з втратою кінцівки, що підтверджується медичними довідками.
Як вбачається з положень ст.268 КУпАП, суд розглядає в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
З аналізу зазначених норм закону, заявляти клопотання про відкладення розгляду належить лише особі яка притягається до адмістративної відповідальності.
Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи.
Отже, суд з метою дотримання строків розгляду справи, передбачених ч.1 ст.277 КУпАП та за відсутності клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, суд вважає таким що клопотання захисника про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Оскільки, ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд прийшов до висновку визнати причину неявки не поважною і розглянув справу у його відсутністі, на підставі наявних в справі матеріалів.
За таких умов, у задоволенні клопотання сторони захисту про відкладення розгляду справи суд постановив відмовити.
Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи додані до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 357470 від 07.04.2024 з яким ОСОБА_1 було ознайомлено під відеозапис, від надання пояснень на місці зупинки відмовився, також постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1851488 від 07.04.2024 за порушення ст.125 КУпАП, результатом тестування на алкоголь за допомогою Alcotest Drager тест № 2918 від 04.07.2024 результат огляду 2,03 % проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та відеозаписами з місця події з нагрудних камер поліцейських та відео реєстратора.
Так, з відеозапису вбачається, що 07.04.2024 року о 21 год. 07 хв. в м. Ковелі по вул. Незалежності, 101, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF VARIANT н.з. НОМЕР_1 та був зупинений співробітниками поліції як такий, що порушив ПДР під час розмови встановлено що у нього вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Після чого, ОСОБА_1 із застосуванням поліцейським технічного засобу відеозапису на вимогу працівника поліції в порядку визначеному статтею 266 КУпАП було запропоновано пройти огляд на стан сп'ягніння, огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою технічного засобу Alcotest Drager ARBL-0718 що підтверджується тестом № 2918 результат огляду 2,03 % проміле. На пропозицію працівника поліції, чи згоден він з результатом огляду ОСОБА_1 відповів, що з результатом алкотестера згоден та в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів розписався про те, що з результатом алкотестера згоден.
Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені докази в сукупності підтвердили, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння відбувся у відповідності до ст.266 КУпАП. ОСОБА_1 поліцейським було ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення, роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, про що свідчить його особистий підпис.
Крім того, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, 266 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Зазначені вище обставини дають підстави суду вважати, що дії працівників поліції є законними і такими, що не суперечать вимогам КУпАП та вказаної Інструкції і в своїй сукупності об'єктивно підтверджують вчинення ОСОБА_1 порушення п. 2.9А Правил дорожнього руху України.
Таким чином, досліджений судом відеозапис об'єктивно підтверджує правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , його було ознайомлено з протоколом про адмінправопорушення, роз'яснено йому його права та обов'язки передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП.
Отже суд приходе до висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння відбувся у відповідності до ст.266 КУпАП, що підтверджено, іншими доказами , а саме: показниками теста № 2918 Alcotest Drager ARBL-0718, результат огляду на стан сп'яніння - позитивний 2,03 % проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом поліцейського про подію, що мала місце 07.04.2024, зобов'язанням ОСОБА_1 не керувати транспортними засобами, DVD диском з відеозаписом з місця події.
Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Доказів, які б спростовували вказані обставини суду не надано.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, за яке підлягає адміністративній відповідальності, тому суд приймає рішення про застосування до нього адміністративного стягнення, у виді та межах, передбачених законом за його вчинення.
Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити ОСОБА_1 , суд виходить із того, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що є не тільки обставиною, що обтяжує відповідальність, а є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки сідаючи за керування транспортним засобом водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.13.ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій.
Як вбачається з матеріалів даної справи, ОСОБА_1 є учасником бойових дій ( посвідчення серії НОМЕР_2 ), а тому підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 221, 280, 283, 284,130 ч. 1 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік . (Найменування коду класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)»по території Волинської області: Отримувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/ 21081300 Номер рахунку (IBAN): UA588999980313050149000003001 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) Код отримувача (ЄДРПОУ):38009371.)
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.
СуддяО. Г. Шишилін