20.06.24
33/812/315/24
Справа № 489/2619/24
Провадження № 33/812/315/24
Іменем України
20 червня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Коломієць В.В.
із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д.
за участі особи захисника Федорова Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником - адвокатом Федоровим Дмитром Сергійовичем, на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 березня 2024 року серії ААД № 873619 22 березня 2024 року о 13:00 год. в м. Миколаїв по вул. Будівельників, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Mondeo», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 4.4., при перевірці документів було встановлено, що особа керує транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, правопорушення вчинено вдруге протягом року. Перший раз притягався до адміністративної відповідальності 15.03.2024 реєстраційний номер 1029 постанова БАД 32058. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Не погодившись із зазначеною постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Федоров Д.С. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги захисник Федоров Д.С. вказує, що оскаржувана постанова є невмотивованою, оскільки висновки суду про наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП є протилежними своїм же висновкам викладеним в абзаці 5 мотивувальної частини постанови, що станом на дату складання протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП в діях ОСОБА_1 була відсутня кваліфікуюча ознака - повторність, оскільки постанова серії БАД №32058 від 15.03.2024 за ч. 2 ст. 126 КУпАП не набрала законної сили так як не сплинув десятиденний строк для її оскарження. Також вказує, що зазначена у фабулі протоколу серії ААД №873619 від 22.03.2024 суть адміністративного правопорушення «не виконав вимогу дорожнього знаку 4.4.» не відповідає складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП та може мати наслідком адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Захисник ОСОБА_2 також звертає увагу суду на те, що враховуючи приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення відповідно до чинного законодавства України є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані потерпілих, свідків, якщо вони є і саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення. Проте всупереч вимогам ст. 278 КУпАП судом першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не вирішив питання про правильність складання протоколу.
В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Федоров Д.С. - підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вважаю, що суд першої інстанції наведених вище вимог законодавства дотримався.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. №3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачений обов'язок учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно вимог п.п."а" пункту 2.1. Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частинами 2-4 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
З оскаржуваної постанови вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП в повному обсязі підтверджена.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 березня 2024 року серії ААД № 873619 22 березня 2024 року о 13:00 год. в м. Миколаїв по вул. Будівельників, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Mondeo», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 4.4., при перевірці документів було встановлено, що особа керує транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, правопорушення вчинено вдруге протягом року. Перший раз притягався до адміністративної відповідальності 15.03.2024 реєстраційний номер 1029 постанова БАД 32058. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 1).
Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень, в поясненнях по суті порушення він зазначив, що пояснення надасть в суді.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки таке підтверджується матеріалами справи.
В матеріалах справи наявна копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №32058 від 15.03.2024, відповідно до якої, 15 березня 2024 року о 22:20 год. на автодорозі М-14 (Одеса - Мелітополь - Новоазовськ) 177 ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі «Ford Mondeo», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 6).
Також винуватість ОСОБА_1 підтверджується, наявними в матеріалах справи, довідками Управління патрульної поліції в Миколаївській області відповідно до яких, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с. 3), а також, що громадянин ОСОБА_1 протягом року (15.03.2024) вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КупАП та притягувався до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3400грн., згідно облікових даних інформаційного порталу Національної поліці України копія постанови була отримана ОСОБА_1 на місці її винесення (а.с. 5).
Вказані обставини підтверджуються відеозаписом працівників поліції, яким в чіткій послідовності зафіксовано зупинка транспортного засобу, перевірка документів водія та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Із дослідженого відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль ОСОБА_1 за невиконання вимог дорожнього знаку 4.4., при перевірці документів було встановлено, що особа керує транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії і що в цьому році він вже притягався до адміністративної відповідальності, за що була складена постанова БАД №032058 від 15.03.2024 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Відсутність в нього посвідчення водія ОСОБА_1 не заперечував, вказував, що зараз «здає на права», а також повідомив що, нещодавно відносно нього було складено постанову та накладено штраф 3400 грн, проте він його ще не оплатив, оскільки не знає реквізитів для оплати. Після чого працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, який буде направлено до суду для прийняття рішення. Також працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 повторності станом на дату складання протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки постанова серії БАД №32058 від 15.03.2024 за ч. 2 ст. 126 КУпАП не набрала законної сили, так як не сплинув десятиденний строк для її оскарження, - не заслуговують увагу.
Так, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 , які мали місце 22 березня 2024 року за ч. 5 ст. 126 КУпАП, особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 873619, послався на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року, з посиланням на постанову БАД №032058 від 15.03.2024.
Вказаною постановою серії БАД №032058 від 15.03.2024 ОСОБА_1 був визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності, зокрема, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за керування 15 березня 2024 року автомобілем, не маючи права керування таким транспортним засобом.
Зі змісту ст. 35 КУпАП слідує, що під повторним вчиненням адміністративного правопорушення слід розуміти повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, був притягнутий постановою серії БАД №032058 від 15 березня 2024 року.
Згідно ч.1 ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Отже, за загальним правилом постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, крім, зокрема, постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яка набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України №1395 (далі - Інструкція).
Пунктом 5 Розділу VII Особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені повторно, вищезазначеної Інструкції передбачено, що у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Як вбачається з довідки Управління патрульної поліції в Миколаївській області від 25.03.2024 (а.с.5), ОСОБА_1 згідно постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі БАД №032058 від 15.03.2024 притягувався до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Також в довідці зазначено, що копія вказаної постанови була отримана ОСОБА_1 на місці її винесення. Те що ОСОБА_1 знав про її наявність та отримав вказану постанову також підтверджується і відеозаписом здійсненим працівником поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, де ОСОБА_1 повідомив, що нещодавно відносно нього було складено постанову та він отримав штраф 3400 грн, проте він не може його оплатити, оскільки не знає реквізитів для оплати. Крім того, під час складання протоколу він з'ясував реквізити та сплатив вказаний штраф, про що повідомив поліцейського.
В суді апеляційної інстанції захисник не заперечував факт отримання ОСОБА_1 постанови від 15.03.2024 та те, що останнім вона не була оскаржена.
Отже, на час складання протоколу про адміністративне правопорушення 22 березня 2024 року про адміністративне правопорушення серії ААД №873619, постанова серії БАД №32058 від 15 березня 2024 року набрала законної сили. Даний висновок випливає з аналізу положень ч. 1, 2 ст. 291 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України №1395, і не потребує збирання судом додаткових доказів.
Доводи апеляційної скарги проте, що зазначена у фабулі протоколу серії ААД №873619 від 22.03.2024 суть адміністративного правопорушення не відповідає складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, слід визнати безпідставними з огляду на наступне.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачений склад адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , який полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, і в складеному протоколі йому ставилось в провину порушення вимог п. 2.1 а) ПДР, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Таким чином, обов'язковою підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП є керування транспортним засобом особою, яка не має права на керування транспортним засобом, вчинене повторно після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до положень статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Протокол про адміністративне правопорушення від 22 березня 2024 року серії ААД № 873619 містить детальний опис вчиненого водієм правопорушення, а саме в ньому вказано: про керування транспортним засобом, підстава зупинки - не виконав вимогу дорожнього знаку 4.4., вказано про відсутність посвідчення водія - при перевірці документів було встановлено, що особа керує транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, вказано про повторність правопорушення - правопорушення вчинено вдруге протягом року, перший раз притягався до адміністративної відповідальності 15.03.2024 реєстраційний номер 1029 постанова БАД 32058. Також в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про порушення водієм саме п.2.1 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП. Посилання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП (порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг) протокол про адміністративне правопорушення не містить.
На думку апеляційного суду, суддя суду першої інстанції в даному випадку вірно послався на фабулу протоколу про адміністративне правопорушення та не вийшов за межі протоколу, притягнувши ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності саме за ч. 5 ст.126 КУпАП.
Детальне описання працівниками поліції ходу виявлення правопорушення, починаючи з підстави для зупинки - не виконання вимог дорожнього знаку 4.4., не свідчить про недоліки викладення фабули правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення та не є підставою для скасування постанови суду.
Викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення відображає всі істотні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 5 т 126 КУпАП, суд самостійно не редагував її, та не відшуковував докази на користь обвинувачення.
Сам протокол про адміністративне правопорушення сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, та є належним доказом по справі.
Такий підхід, на якому наголошує особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, був би проявом надмірного формалізму та істотно порушував би основні принципи правовладдя (невідворотності покарання за скоєне порушення, справедливості, рівності).
Матеріали справи не містять жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення.
Апеляційний суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
З урахуванням викладеного, суддя суду першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Посилання захисника в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції на можливість застосування ст. 69 КК України є безпідставними, оскільки зазначене суперечить вимогам ч. 4 ст. 3 КК України, відповідно до яких застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.
В той же час, як вірно зазначено в апеляційній скарзі, при викладенні обставин справи в мотивувальній частині постанови суд першої інстанції серед іншого зазначив, що «з представлених суду матеріалів справи не вбачається наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, які наведені в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки немає доказів, які б підтверджували його вину, а саме: доказів факту керування транспортним засобом, що унеможливлює підтвердження обставин, які викладені в протоколі серії ААД №873619 від 22.03.2024 року».
Разом із тим викладене не впливає на правильно встановлені судом далі обставини справи та кваліфікацію дій ОСОБА_1 .
За такого у вищевказаній частині постанову суду слід змінити, виключивши це посилання при викладені висновків у мотивувальній частині.
Керуючись ст.294 КУпАП суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником - адвокатом Федоровим Дмитром Сергійовичем, задовольнити частково.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2024 року змінити шляхом виключення з мотивувальної частини постанови посилання суду на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та відсутність доказів, які б підтверджували його вину.
В іншій частині постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду В.В. Коломієць