Справа № 465/1841/23 Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С.
Провадження № 33/811/910/24 Доповідач: Партика І. В.
17 червня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2024 року, щодо ОСОБА_1 ,
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.
Строк оскарження такої постанови 10 днів з дня її винесення.
Не погоджуючись з постановою Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2023 року, ОСОБА_1 30 травня 2024 року подав апеляційну скаргу (а.с. 80-86), в якій просить скасувати постанову місцевого суду, провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, окрім того поновити строк на апеляційне оскарження.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вимоги апеляційної скарги, вважаю, що ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Згідно ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантується право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 через свого адвоката Зубашевського Н.П., вперше звернувся із апеляційною скаргою на постанову Франківського районного суду м. Львова 16 січня 2024 року (а.с.24-41), окрім того з матеріалів справи вбачається, що він був обізнаний з результатом розгляду справи судом першої інстанції та приймав участь в апеляційному перегляді, оскільки 28 січня 2024 року, до суду апеляційної інстанції, подавав клопотання про відкладення розгляду справи, яке підписав власноручно (а.с. 47).
29 лютого 2024 року постановою Львівського апеляційного суду поновлено захиснику особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокату Зубашевському Н.П. строк на апеляційне оскарження постанови Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2023 року. Апеляційну скаргу адвоката Зубашевського Н.П., подану в інте6ресах ОСОБА_1 , залишено без задоволення, а постанову Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
При апеляційному перегляді постанови суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови місцевого суду, не встановлено.
При вивченні даних матеріалів, апеляційний суд враховує усталену практику ЄСПЛ щодо дотримання принципу юридичної визначеності, як одного з аспектів верховенства права. Так, ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» у п. 40 рішення зазначив «Суд нагадує, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.
Так, чинний КУпАП не передбачає можливості та процедуру повторного перегляду рішення, яке набрало законної сили та було предметом перевірки апеляційною інстанцією.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.
Враховуючи, що постанова Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2023 року вже була предметом перегляду Львівського апеляційного суду за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , набрала законної сили, принцип res judicata (правової визначеності), практику ЄСПЛ, апеляційний суд вражає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ч. 4 ст. 399 КПК,-
відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2023 року.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.