ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.06.2024Справа № 910/19843/23
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/19843/23.
За позовом Національного заповідника «Києва-Печерська лавра» (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 9, корп. 8)
До Громадської організації «Українське товариство охорони пам'яток історії та культури» (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 9, корп. 19)
про стягнення 100 527, 22 грн
Без виклику представників.
Національний заповідник «Києва-Печерська лавра» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Українське товариство охорони пам'яток історії та культури» про стягнення 100 527, 22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.05.2023 між сторонами укладено договір № 43-Н щодо відшкодування вартості електричної енергії. Однак відповідач не сплатив частину вартості використаної енергії за 2023 рік чим порушив умови договору № 43-Н від 17.05.2023.
У зв'язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 100 527, 22 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати (судовий збір).
22.01.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 22.01.2024 для усунення недоліків позовної заяви.
29.01.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою від 29.01.2024.
16.02.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/19843/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
17.05.2023 між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра», як балансоутримувачем (позивач) та Громадською організацією «Українське товариство охорони пам'яток історії та культури», як користувачем (відповідач) укладено договір № 43-Н у відповідності до умов якого балансоутримувач забезпечує передачу електричної енергії, а користувач своєчасно відшкодовує вартість спожитої електричної енергії, яка необхідна для технічних потреб та освітлення приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус № 19.
Орієнтована сума відшкодування за спожиту електричну енергію становить 304 088, 85 грн без ПДВ. Відшкодування за спожиту електроенергію проводиться відповідно до показників лічильника електричної енергії № 141190 (пункт 1.2. договору № 43-Н від 17.05.2023).
Пунктом 5.1. договору № 43-Н від 17.05.2023 встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2023 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. На підставі частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2023 року.
Згідно підпункті 2.1.1., 2.1.2. пункту 2.1. договору № 43-Н від 17.05.2023, балансоутримувач зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії користувачу за діючими розцінками і тарифами. Не пізніше 25 числа поточного місяця надавати користувачу всі відповідні рахунки та акти витрат за розподіл електричної енергії та перетікання реактивної електричної енергії. Не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним надавати користувачу всі відповідні рахунки та акти витрат за постачання електричної енергії. Нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному діючим законодавством України.
Так позивач на виконання умов договору № 43-Н від 17.05.2023 виставив відповідачу наступні рахунки:
1) за січень 2023 року:
- акт № 1 за постачання електричної енергії від 30.05.2023 на суму 19 724, 51 грн;
- акт № 1/1 за розподіл електричної енергії від 30.05.2023 на суму 2 526, 94 грн;
- акт № 1/2 за перетікання реактивної електричної енергії 30.05.2023 на суму 220, 99 грн.
2) за лютий 2023 року:
- акт №2 за постачання електричної енергії від 30.05.2023 на суму 24 716, 60 грн;
- акт № 2/1 за розподіл електричної енергії від 30.05.2023 на суму 3 365, 91 грн;
- акт № 2/2 за перетікання реактивної електричної енергії 30.05.2023 на суму 484, 79 грн.
3) за березень 2023 року:
- акт № 3 за постачання електричної енергії від 30.05.2023 на суму 20 064, 09 грн;
- акт № 3/1 за розподіл електричної енергії від 30.05.2023 на суму 2 712, 82 грн;
- акт № 3/2 за перетікання реактивної електричної енергії 30.05.2023 на суму 361, 04 грн.
4) за квітень 2023 року:
- акт № 4 за постачання електричної енергії від 30.05.2023 на суму 16 816, 74 грн;
- акт № 4/1 за розподіл електричної енергії від 30.05.2023 на суму 2 536, 99 грн;
- акт № 4/2 за перетікання реактивної електричної енергії 30.05.2023 на суму 319, 82 грн.
5) за травень 2023 року:
- акт № 5 за постачання електричної енергії від 16.06.2023 на суму 14 215, 92 грн;
- акт № 5/1 за розподіл електричної енергії від 02.06.2023 на суму 2 109, 97 грн;
- акт № 5/2 за перетікання реактивної електричної енергії 19.06.2023 на суму 219, 26 грн.
6) за червень 2023 року:
- акт № 6 за постачання електричної енергії від 13.07.2023 на суму 16 412, 22 грн;
- акт № 6/1 за розподіл електричної енергії від 12.07.2023 на суму 2 832, 67 грн;
- акт № 6/2 за перетікання реактивної електричної енергії від 13.07.2023 на суму 249, 90 грн.
7) за липень 2023 року:
- акт № 7 за постачання електричної енергії від 18.08.2023 на суму 17 274, 02 грн;
- акт № 7/1 за розподіл електричної енергії від 27.07.2023 на суму 3 050, 31 грн;
- акт № 7/2 за перетікання реактивної електричної енергії від 18.08.2023 на суму 228, 38 грн.
8) за серпень 2023 року:
- акт № 8 за постачання електричної енергії від 08.09.2023 на суму 17 174, 19 грн;
- акт № 8/1 за розподіл електричної енергії від 08.09.2023 на суму 2 711, 39 грн;
- акт № 8/2 за перетікання реактивної електричної енергії від 08.09.2023 на суму 231, 93 грн.
9) за вересень 2023 року:
- акт № 9 за постачання електричної енергії від 16.10.2023 на суму 16 681, 62 грн;
- акт № 9/1 за розподіл електричної енергії від 06.10.2023 на суму 2 786, 71 грн;
- акт № 9/2 за перетікання реактивної електричної енергії від 16.10.2023 на суму 273, 91 грн.
10) за жовтень 2023 року:
- акт № 10 за постачання електричної енергії від 14.11.2023 на суму 20 787, 74 грн;
- акт № 10/1 за розподіл електричної енергії від 27.10.2023 на суму 3 351, 58 грн;
- акт № 10/2 за перетікання реактивної електричної енергії від 14.11.2023 на суму 311, 46 грн.
11) за листопад 2023 року:
- акт № 11 за постачання електричної енергії від 12.12.2023 на суму 35 414, 81 грн;
- акт № 11/1 за розподіл електричної енергії від 28.11.2023 на суму 5 365, 35 грн;
- акт № 11/2 за перетікання реактивної електричної енергії від 14.11.2023 на суму 550, 77 грн.
Таким чином позивач за період з січня по листопад 2023 року надав відповідачу послуг з постачання, розподілу та перетікання електричної енергії в загальному розмірі 256 085, 35 грн.
Відповідно до підпункту 2.2.2. пункту 2.2. договору № 43-Н від 17.05.2023, користувач зобов'язується сплачувати рахунки балансоутримувача за: 1) постачання електричної енергії; 2) розподіл електричної енергії; 3) перетікання реактивної електричної енергії; 4) втрати в кабельній лінії, в розмірі 6, 93% від спожитої енергії. Протягом 5 (п'яти) днів після їх отримання, але не пізніше 30 числа поточного місяця - за розподіл електричної енергії та перетікання реактивної електричної енергії, не пізніше 15 числа поточного місяця - за постачання електричної енергії.
Відповідач всупереч умов договору № 43-Н від 17.05.2023 здійснив лише часткову оплату за надані позивачем послуги в загальному розмірі 155 558, 13 грн.
У відповідності до підпункту 3.1.2. пункту 3.1. договору № 43-Н від 17.05.2023, балансоутримувач має право стягнути в установленому законом порядку прострочену заборгованість по платежах у разі їх несвоєчасної сплати у строк наведений у п.п. 2.2.2. договору.
Пунктами 4.1. та 4.2. договору № 43-Н від 17.05.2023 сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Усі спори, що пов'язані із цим договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він віршується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору визначеному відповідним чинним законодавством України.
Позивач направляв відповідачу претензії вих. № 04-25/665 від 11.07.2023 та вих. № 04-25/1076 від 07.11.2023 з вимогами про сплату заборгованості за електричну енергію.
Однак, відповідач в порушення підпункту 2.2.2. пункту 2.2. договору № 43-Н від 17.05.2023 повної та своєчасної оплати за надані послуги позивачу не здійснив.
З огляду на зазначене позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача неоплаченої суми за послуги з постачання, розподілу та перетікання електричної енергії за період з січня по листопад 2023 року у загальному розмірі 100 527, 22 грн.
II. Предмет позову та підстави позову.
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього не оплаченої суми за послуги з постачання, розподілу та перетікання електричної енергії за період з січня по листопад 2023 року у загальному розмірі 100 527, 22 грн.
Юридичними підставами позову є статті 173, 193 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.
Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору № 43-Н від 17.05.2023 в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору № 43-Н від 17.05.2023 в період з січня по листопад 2023 року надав відповідачу послуги з постачання, розподілу та перетікання електричної енергії, а відповідач в порушення умов договору здійснив лише часткові оплату за надані позивачем послуги.
IV. Заперечення відповідача у справі.
18.10.2023 введено в дію норми Закону №3200-ІХ від 29.06.2023, яким внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У відповідності до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомуційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 Положення про ЄСІТС внормовано, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 16.02.2024 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронні кабінети сторін по справі.
Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В матеріалах справи міститься підтвердження доставлення до «Електронного кабінету» Громадської організації «Українське товариство охорони пам'яток історії та культури» документа по справі в електронному вигляді, так з повідомлення про доставку електронного листа вбачається, що ухвалу від 16.02.2024 по справі № 910/19843/23 доставлена в «Електронний кабінет» відповідача - 19.02.2024 о 21:25.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на те, що ухвалу від 16.02.2024 відповідач отримав 19.02.2024 о 21:25, таким чином вважається, що заявник отримав ухвалу в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» - 20.02.2024.
В пункті 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 16.02.2024 була вручена відповідачу - 20.02.2024.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/19843/23, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
V. Оцінка доказів судом та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи був порушений відповідачем обов'язок по оплаті за надані позивачем послуги по договору № 43-Н від 17.05.2023?
- чи підлягають позовні вимоги задоволенню?
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (частина 1, пункт 2 частини 2 стаття 11 Цивільного кодексу України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина 1, 2 стаття 202 Цивільного кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 стаття 509 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 стаття 626 Цивільного кодексу України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина 1 стаття 173 Господарського кодексу України).
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору (частина 7 статті 180 Господарського кодексу України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина 1 статті 631 Цивільного кодексу України).
Як підтверджено матеріалами справи, 17.05.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір № 43-Н у відповідності до умов якого позивач забезпечує передачу електричної енергії, а відповідач своєчасно відшкодовує вартість спожитої електричної енергії, яка необхідна для технічних потреб та освітлення приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус № 19 . В пункті 5.1. зазначеного договору сторони узгодили, що на підставі частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2023 року.
Підпунктом 2.1.2. пункту 2.1. договору № 43-Н від 17.05.2023 сторонами узгоджено, що позивач зобов'язується не пізніше 25 числа поточного місяця надавати користувачу всі відповідні рахунки та акти витрат за розподіл електричної енергії та перетікання реактивної електричної енергії. Не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним надавати користувачу всі відповідні рахунки та акти витрат за постачання електричної енергії.
На виконання вище зазначеного підпункту 2.1.2. позивач виставив відповідача акти за постачання, розподілу та перетікання електричної енергії за період з січня по листопад 2023 року на загальну суму 256 085, 35 грн.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 стаття 530 Цивільного кодексу України).
Сторони в підпункті 2.2.2. пункту 2.2. договору № 43-Н від 17.05.2023 встановили, що відповідач зобов'язується сплачувати рахунки позивача за постачання, розподіл та перетікання електричної енергії протягом 5 днів після їх отримання, але не пізніше 30 числа поточного місяця - за розподіл електричної енергії та перетікання реактивної електричної енергії, не пізніше 15 числа поточного місяця - за постачання електричної енергії.
Відповідач в свою чергу здійснив часткову оплату за надані позивачем послуги за постачання, розподіл та перетікання електричної енергії за період з січня по листопад 2023 року лише у розмірі 155 558, 13 грн.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 610 Цивільного кодексу України). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України).
Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів, що відповідач здійснив оплату позивачу за надані послуги, які передбачені договором № 43-Н від 17.05.2023 у розмірі, який залишився не оплаченим, а саме 100 527, 22 грн.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 25.01.2024 між позивачем та відповідачем за відшкодування спожитої електричної енергії, у відповідності до якого у відповідача наявний борг перед позивачем у розмірі 100 527, 22 грн.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.09.2019 по справі № 902/1260/15, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 19.09.2019 по справі № 910/14566/28, від 04.12.2019 по справі № 916/1727/17 наголошував, що акт звіряння взаєморозрахунків не є первинними документами, а відтак не є належними та допустимими доказами, з яких можливо встановити беззаперечну заборгованість. Акт звіряння взаєморозрахунків може лише опосередковано свідчити про наявність боргу за договором, однак судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Одночасно з цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 10.09.2019 по справі № 916/2403/18, від 19.09.2019 по справі № 910/14566/28, від 04.12.2019 по справі № 916/1727/17 зазначив, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
З вище зазначеного акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 25.01.2024 вбачається, що підписаний він зі сторони позивача заступником генерального директора з правових питань та безпеки Олександром Овчаром та головним бухгалтером Наталією Земляковою . Зі сторони відповідача акт підписаний Кулиняком М.А. , який відповідно до відомостей, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань є керівником Громадської організації «Українське товариство охорони пам'яток історії та культури» (відповідача) та окрім цього, зазначена особа підписувала договір № 43-Н від 17.05.2023.
Також, в матеріалах справи містяться первинні документи (акти), які підтверджують відомості, які зазначені в акті взаємних розрахунків і будь-яких заперечень проти зазначених обставин відповідач до суду не подав.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 3 статті 13 та частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на все вище зазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті за послуги з постачання, розподілу та перетікання електричної енергії за період з січня по листопад 2023 року по договору № 43-Н від 17.05.2023 складає 100 527, 22 грн, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Національного заповідника «Києва-Печерська лавра» до Громадської організації «Українське товариство охорони пам'яток історії та культури» про стягнення 100 527, 22 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Громадської організації «Українське товариство охорони пам'яток історії та культури» (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 9, корп. 19; ідентифікаційний код: 03922197) на користь Національного заповідника «Києва-Печерська лавра» (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 9, корп. 8; ідентифікаційний код: 20073260) заборгованість у розмірі 100 527 (сто тисяч п'ятсот двадцять сім) грн 22 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких