Справа № 128/3027/23
Провадження № 22-ц/801/1317/2024
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк К. П.
Доповідач:Медвецький С. К.
20 червня 2024 рокуСправа № 128/3027/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Медвецького С. К.,
суддів: Голоти Л. О., Копаничук С. Г.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 128/3027/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2024 року, ухвалене у складі судді Гуменюка К. П. у залі суду,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 листопада 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 0844-6108 (далі - кредитний договір), за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у сумі 18 000 грн, строком кредитування 300 днів, на заявлений строк 21 днів, зі зниженою процентною ставкою 2,00 % в день та стандартною процентною ставкою 3,00 % в день.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді та підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, однак відповідач порушила взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 11 липня 2023 року становить 105 950,00 грн, з яких: 18 000 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 87 950,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Посилаючись на ці обставини, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 105 950,00 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 0844-6108 від 11 листопада 2021 року у розмірі 18 000 грн та 365 грн судового збору.
У решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
судом установлено дійсність укладеного кредитного договору між сторонами, неналежне виконання взятих на себе позичальником зобов'язань щодо повернення отриманих у борг коштів та наявність у відповідача боргових зобов'язань перед позивачем;
установлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання за кожен день прострочки, що становить 87 950,00 грн є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, оскільки тіло кредиту становить лише 18 000 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У квітні 2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 08 травня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий - суддя Медвецький С. К., судді: Голота Л. О., Оніщук В. В.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору.
15 травня 2024 року на виконання вимог ухвали заявником подано квитанцію про сплату судового збору.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2024 року для розгляду цієї справи замінено суддю Оніщука В. В. та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Голота Л. О., Копаничук С. Г.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 червня 2024 року справу призначено до розгляду на 20 червня 2024 року в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
судом першої інстанції не було досліджено усі обставини справи;
кредитний договір № 0844-6108 від 11 листопада 2021 року укладено у спосіб, визначений законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;
розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору;
норма Закону України «Про споживче кредитування, зокрема пункт 5 частини третьої статті 18, має застосовуватися щодо нарахування пені, а не до усіх умов договору.
Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого судом строку не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що 11 листопада 2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 0844-6108.
Указаний договір, паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та правила відкриття кредитної лінії підписані відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А967.
Кредитний договір разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір у якому визначаються усі його істотні умови та з яким позичальник була попередньо ознайомлена.
Відповідно до пункту 1.2 договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому договором.
Мета отримання кредиту: для задоволення особистих потреб позичальника (пункт 1.3 договору).
Загальний розмір кредиту - 18 000 грн, дата видачі кредиту - 11 листопада 2021 року, останній календарний день першого базового періоду - 01 грудня 2021 року (пункти 2.4.1 договору).
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована (пункт 2.3 договору).
Заявлений строк користування Кредитом складає 21 календарних днів з дня надання Кредиту. Заявлений строк це обраний Позичальником в момент укладання цього Договору строк користування Кредитом, протягом якого може бути використано право користування Кредитом за Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою (далі Заявлений строк). Позичальник має право достроково до закінчення Строку кредитування, передбаченого у п.2.8. цього Договору сплатити Кредит повністю у останній календарний день заявленого строку, як зазначено у п. п. 2.4.1. 2.4.5. цього Договору (п. 2.4).
Пунктом 2. 6 договору визначено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі Кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, в наступних розмірах:
Стандартна процентна ставка 3% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключення строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою ставкою). Знижена процентна ставка 2% (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п.3.4 -3.9. цього Договору).
Пільгова процентна ставка 0,01% (нуль цілих, одна сота відсотка) (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п. п. 3.4. - 3.6. цього Договору).
Пунктом 2.8. договору встановлено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів (до 06 вересня 2022) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Орієнтовна загальна вартість кредиту - 180 000 грн, з яких 162 000 грн проценти (п. 2.10).
З довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту по договору № 0844-6108 за допомогою системи TASYPAY_API слідує, що 11 листопада 2021 року здійснено ID платіж 1018146051 на платіжну картку ОСОБА_1 НОМЕР_1 з призначенням платежу «видача кредитних коштів за договором № 0844-6108 від 11 листопада 2021 року» на суму 18 000 грн.
Згідно довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 0844-6108 від 11 листопада 2021 року станом на 11 липня 2023 року становить 105950,00 грн, з яких: 18000,00 грн - основний борг, 87950,00 - заборгованість за відсотками.
Позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справи, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 19 ЦПК України встановлено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, яка виникла з правовідносин стосовно стягнення заборгованості за договором кредиту та ціна позову складає 105 950,00 грн, що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих у кредит.
Частиною першою статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другої статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Законом України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною восьмою статті 11 Законом України «Про електронну комерцію» встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Установлено, що кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подала заявку на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав останній за допомогою засобів зв'язку на указаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявниця використала для підтвердження підписання договору кредиту.
Установивши, що без здійснення указаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Усупереч умов укладеного кредитного договору, зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором, відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість.
За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Матеріалами справи встановлено, що у кредитному договорі сторони обумовили, що розмір стандартної процентної ставки за користування кредитом становить 3 % за кожен день користування кредитом; заявлений період складає 21 календарних днів, знижена процентна ставка - 2 % в день, пільгова процентна ставка - 0,01 %; строк кредитування становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику.
З інформації за укладеним договором слідує, що:
у періоди з 11 листопада 2021 року по 01 грудня 2021 року, з 25 квітня 2022 року по 25 липня 2022 року відповідачці нараховувалась знижена процентна ставка 2 % за кожен день користування кредитом;
у періоди з 02 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року, 27 липня 2022 року по 06 вересня 2022 року відповідачці нараховувалась стандартна процентна ставка 3 % за кожен день користування кредитом.
Нарахування позивачем процентів узгоджується з умовами укладеного сторонами кредитного договору № 0844-6108 від 11 листопада 2021 року.
Відповідно до розрахунку позивача станом на 11 липня 2023 року заборгованість відповідача за основним боргом становить 18 000 грн, за нарахованими процентами - 87 950 грн, а всього 105 950 грн.
Указаним розрахунком підтверджується, що підвищення відсоткової ставки не відбувалося, не нараховувалися суми неустойки (штрафи та пеня) за прострочення оплати за кредитним договором.
Згідно зі статтями 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Отже до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Законом визначено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
З дослідженого судом договору про відкриття кредитної лінії № 0844-6108 від 11 листопада 2021 року слідує, що його умови відповідають законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому частиною першою статті 1054 ЦК України, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Щодо розміру процентів, то такий розмір, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Тлумачення змісту пунктів 3.4 - 3.9 кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено види відсоткової ставки: стандартну, знижену, пільгову, в залежності від періоду користування кредитними коштами, а не відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання, що настає у разі невиконання зобов'язань за договором.
Отже положення статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути застосовані щодо розміру процентів за користування кредитом.
У даній справі проценти за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідача, нараховані виключно у межах строку дії кредитного договору та не є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов'язань позичальником.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що:
«стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню».
Договір, укладений між сторонами у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.
При розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не заявляла зустрічних вимог про визнання кредитного договору недійсним в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв'язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».
Оскільки суд розглядає справи в межах заявлених вимог, вирішення цього питання в межах даної справи є неможливим.
На указане суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, що встановлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання за кожен день прострочки у розмірі 3 % є несправедливими.
Отже матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 допустила неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 105 950 грн, яка добровільно відповідачем не погашена та підлягає стягненню з останньої.
Апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Підсумовуючи викладене, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позову в частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості за нарахованими процентами є помилковим, тому рішення суду слід скасувати з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки при вирішенні справи суд допустився порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Апеляційним судом рішення суду першої інстанції скасовується з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, а тому апеляційний суд скасовує це ж рішення в частині розподілу судових витрат та змінює їх розподіл.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 147,20 грн, який підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
За подання апеляційної скарги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачено 4 026 грн.
Оскільки апеляційну скаргу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено, то з ОСОБА_1 на його користь слід стягнути 4 026 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2024 року скасувати й ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 0844-6108 від 11 листопада 2021 року у розмірі 105 950 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір сплачений за подання позовної заяви у розмірі 2 147,20 грн та 4 026 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя-доповідач Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ
судді: Людмила ГОЛОТА
Світлана КОПАНИЧУК