Справа № 128/84/23
Провадження № 22-ц/801/1126/2024
Категорія: 61
Головуючий у суді 1-ї інстанції Васильєва Т. Ю.
Доповідач:Матківська М. В.
19 червня 2024 рокуСправа № 128/84/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
Головуючого: Матківської М. В.
Суддів: Войтка Ю. Б., Сопруна В. В.
Секретар: Кобенда Ю. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом,
Рішення ухвалила суддя Васильєва Т. Ю.
Рішення ухвалено о 14:00 год в м. Вінниця
Повний текст рішення складено 13 березня 2024 року,
Встановив:
У січні 2023 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , з яким вони проживали в смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається, з поміж іншого, із 51/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та належала померлому відповідно до ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 22 листопада 2006 року у справі № 2-83/2006 та земельної ділянки за цією ж адресою. Ухвалою Вінницького районного суду від 03 грудня 2007 року у цій же справі № 2-83/2006 було виправлено описки.
За життя ОСОБА_3 склав заповіт на все своє майно на її ім'я. Заповіт посвідчений 16 січня 2017 року державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори за № 3-24.
Вона прийняла спадщину після смерті її чоловіка, подавши заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Нідзельської І. Є., якою заведена спадкова справа № 124/2021.
19 жовтня 2022 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1035 га кадастровий номер 0520655900:02:007:0475.
19 жовтня 2022 року нотаріусом видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 123/02-31 щодо частки житлового будинку АДРЕСА_1 , що належала померлому ОСОБА_3 , оскільки їй не видалося можливим визначити склад спадкового майна.
Тому єдиним способом захисту її спадкових прав є звернення до суду із даним позовом, у якому вона просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Стрижавка Вінницького району, право власності на 51/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 147,9 кв. м., що складається із кімнат, зазначених у технічному паспорті від 16 серпня 2011 року: комори 1-3 (поверх 1 літ. А), гаража 1-2 (поверх 1 літ. А), котельні 1-1 (поверх 1 літ. А), житлової кімнати 1-11 (поверх ІІ літ. А), туалету 1-10 (поверх ІІ літ. А), ванної кімнати 1-9 (поверх ІІ літ. А), житлової кімнати 1-8 (поверх ІІ літ. А), частини коридора (4 кв. м.) 1-6 (поверх ІІ літ. А), частини підвалу ІІ (П/А літ. А), оглядової ями (О/А), вартістю 280 700,00 грн.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10 січня 2024 року залучено ОСОБА_1 до участі в справі за позовом ОСОБА_2 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом, в якості правонаступника позивача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 13 березня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом, відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги: визнати за нею, як правонаступником ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Стрижавка Вінницького району, право власності на 51/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 147,9 кв. м., що складається із кімнат, зазначених у технічному паспорті від 16 серпня 2011 року: комори 1-3 (поверх 1 літ. А), гаража 1-2 (поверх 1 літ. А), котельні 1-1 (поверх 1 літ. А), житлової кімнати 1-11 (поверх ІІ літ. А), туалету 1-10 (поверх ІІ літ. А), ванної кімнати 1-9 (поверх ІІ літ. А), житлової кімнати 1-8 (поверх ІІ літ. А), частини коридора (4 кв. м.) 1-6 (поверх ІІ літ. А), частини підвалу ІІ (П/А літ. А), оглядової ями (О/А), вартістю 280 700,00 грн.
Зазначила, що висновок суду про відмову у задоволенні позову до неналежного відповідача є необґрунтованим і зробленим без урахування всіх дійсних обставин справи.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_4 (дочка спадкодавця) і ОСОБА_5 (син спадкодавця) не набули права на спадкування після смерті ОСОБА_3 , хоча й подали заяви про прийняття спадщини і не можуть претендувати на отримання спадкового майна, оскільки спадкоємці за законом (визначені у статтях 1261-1265 ЦК України) отримують право на спадкування лише за наявності однієї з умов: - відсутності заповіту; - визнання заповіту недійсним; - неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом; - неохоплення заповітом усієї спадщини. ОСОБА_3 за життя зроблено заповіт, який не визнавався недійсним, ним охоплювалося все спадкове майно, а спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 прийняла спадщину у встановленому законом порядку.
Судом не враховано, що відповідачем у справах про визнання права власності мають бути особи, які це право не визнають або оспорюють, а подання потенційними спадкоємцями за законом заяв про прийняття спадщини за умови, що вони не одержали право на спадкування, не може бути підставою для визнання їх відповідачами у справі про спадкування. Тому є необґрунтованим висновок суду про неналежний склад відповідачів.
Також судом не вірно врахована правова позиція Верховного Суду у цивільній справі № 759/19779/18 в постанові від 10 листопада 2021 року, оскільки викладені в ній обставини не є тотожними із обставинами у даній справі.
У даній справі діти спадкоємця, які подали заяви про прийняття спадщини, відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування не отримали, зважаючи на прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом, складеним на все майно.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги висновки Верховного Суду щодо необхідності пред'явлення позовів до спадкоємців, які прийняли спадщину.
Відповідач Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області відзив на апеляційну скаргу не надав.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сташко П. М. підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Представник відповідача Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 30 серпня 2005 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 2014, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (том 1 а. с. 11 зворот).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Березина Вінницького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 26 жовтня 2021 року Виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради Вінницького району, актовий запис № 202 від 26 жовтня 2021 року (том 1 а. с. 11).
За життя ОСОБА_3 склав заповіт на випадок своєї смерті, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів своїй дружині ОСОБА_2 . Заповіт посвідчений державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори Когутницьким Є. В. 16 січня 2017 року за № 3-24 (том 1 а. с. 12-13).
Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 07 червня 2013 року за № 4553027, ОСОБА_3 належала на праві приватної власності 51/100 частка житлового будинку загальною площею 342,2 кв. м., житловою площею 84,3 кв. м. з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 на підставі ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 22 листопада 2006 року у справі № 2-83/2006 (том 1 а. с. 14).
Відповідно до реєстраційного посвідчення від 10 листопада 2009 року, виданого КП «ВООБТІ» 51/100 частка житлового будинку по АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі мирової угоди, визнаної ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 22 листопада 2006 року по справі № 2-83/2006 і ухвалою Вінницького районного суду від 03 грудня 2007 року у справі № 2-83/2006, яка складається із приміщень загальною площею 147,9 кв. м., з яких житлові приміщення площею 27,0 кв. м. та підвальні приміщення площею 16,0 кв. м. (том 1 а. с. 15).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованого 16 грудня 2022 року за № 317921166, 49/100 часток житлового будинку загальною площею 342,2 кв. м., житловою площею 84,3 кв. м. по АДРЕСА_1 на праві приватної власності (спільна часткова власність) належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування, серія та номер: 194, виданий 20 січня 2017 року, виданого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Подолян О. О.; Войтович Тетяні Феодосіївні на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,102 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування серія та номер: 195, виданий 20 січня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Подолян О. О. (том 1 а. с. 16-17).
Ухвалою Вінницького районного суду від 22 листопада 2006 року у справі № 2-83/2006 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про розподіл майна, яка набула чинності 08 грудня 2006 року, визнано мирову угоду, укладену між представником позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_4 та відповідачем по справі ОСОБА_3 (том 1 а. с. 18-20).
Мирова угода по справі № 2-83/2006 від 22 листопада 2006 року укладена та підписана сторонами: ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , в особі її представника ОСОБА_8 , діючої на підставі довіреності від 18 січня 2005 року ВВО № 446588, свідчить про погодження сторін на розподіл майна, що є спільною сумісною власністю подружжя (том 1 а. с. 21-22).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 03 грудня 2007 року у справі № 2-83/2006, що набрала законної сили 09 грудня 2007 року, внесені виправлення в ухвалу про затвердження мирової угоди Вінницьким районним судом від 22 листопада 2006 року у справі № 2-83/2006 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про розподіл майна (том 1 а. с. 23-24).
Сторони: ОСОБА_3 і ОСОБА_7 , в особі ОСОБА_8 , діючої на підставі довіреності від 18 січня 2005 року ВВО № 446588, погодили та підписали мирову угоду (уточнену) по справі № 2-83/2006 р. від 30 листопада 2007 року (том 1 а. с. 24-25).
Згідно зазначених ухвал суду та мирової угоди і уточненої мирової угоди, визнано мирову угоду по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , за якою сторони погодились розподілити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, у тому числі поділити будинковолодіння по АДРЕСА_1 за варіантом № НОМЕР_3 , визначеним за результатами судової будівель-технічної експертизи призначеної ухвалою суду, проведеної Приватним підприємством «Подільський Ізумруд-ЕЛЬ», з виділенням кожному із співвласників перерахованих приміщень, частка яких за кожним співвласником складає: ОСОБА_7 - 49/100 ідеальної частки будинку, ОСОБА_3 - 51/100 ідеальної частки будинку.
Згідно довідки № 75 від 30 вересня 2022 року, виданої Вінницьким відокремленим підрозділом КП «ВООБТІ» станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , 25 листопада 2009 року зареєстровано КП «ВООБТІ» та записано в реєстрову книгу № 5 під реєстровим № 1017 таким чином: на 51/100 частку житлового будинку - за ОСОБА_3 ; на 49/100 часток житлового будинку - за ОСОБА_7 , на підставі мирової угоди, визнаної ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 22 листопада 2006 року у справі № 2-83/2006, ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 03 грудня 2007 року у справі № 2-83/2006. Згідно рішення № 24 02 сесії 07 скликання Стрижавської селищної ради від 25 листопада 2015 року перейменовано АДРЕСА_1 (том 1 а. с. 26).
Згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 16 серпня 2011 року, його власниками є: ОСОБА_3 - 51/100 ідеальна частка; ОСОБА_7 - 49/100 ідеальної частки, до яких входять зазначені об'єкти, у тому числі самочинно збудовані приміщення (том 1 а. с. 27-30).
19 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Нідзельською І. Є. видано та зареєстровано в реєстрі за № 1070, ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається із: земельної ділянки площею 0,1035 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 0520655800:02:007:0475, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належної спадкодавцю на праві власності, що підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу: 74043696, виданий державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради Бадюк О. В. 25 листопада 2016 року (том 1 а. с. 42).
19 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Нідзельською І. Є. ухвалено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину зв заповітом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а саме на: частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а. с. 43).
Із спадкової справи № 124/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , розпочатої 11 листопада 2021 року (том 1 а. с. 52-102), вбачається, що заяву про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 16 січня 2017 року, подала ОСОБА_2 , яка також вказала про те, що крім неї інших спадкоємців, передбачених заповітом, спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, немає. Вона не претендує на видачу свідоцтва про право власності в спільному майні подружжя, оскільки спадкове майно є особистою приватною власністю померлого (том 1 а. с. 54); заяву про прийняття спадщини подали 19 листопада 2021 року: дочка спадкодавця ОСОБА_4 (заява зареєстрована в реєстрі за № 2-2564) і син спадкодавця ОСОБА_5 (заява зареєстрована в реєстрі за № 2-2565) (том 1 а. с. 67, 74); 19 жовтня 2022 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка складається із: земельної ділянки площею 0,1035 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 0520655800:02:007:0475, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належної спадкодавцю на праві власності; свідоцтво зареєстроване в реєстрі за № 1070 (том 1 а. с. 99).
Рішенням Виконавчого комітету Стрижавської селищної ради № 72 від 24 травня 2016 року присвоєно поштову адресу житловому будинку: « АДРЕСА_1 », що належить ОСОБА_3 (том 1 а. с. 106).
Із спадкової справи № 5/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , розпочатої 10 квітня 2023 року (том 1 а. с. 151-185), вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вінниця, актовий запис про смерть № 1139 від 31 березня 2023 року (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (том 1 а. с. 153). Із заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Довгалюк Л. Б. 05 лютого 2021 року по реєстру за № 43, звернулася 10 квітня 2023 року її дочка ОСОБА_1 , повідомивши, що крім неї спадкоємців на обов'язкову частку в спадщині та пережилого чоловіка, немає (том 1 а. с. 152). Заповітом, складеним 05 лютого 2021 року та посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Довгалюк Л. Б., зареєстрованого в реєстрі за № 43, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті, належні їй на праві власності 63/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_2 та земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0377 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0510100000:02:022:0309, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , заповідала своїй доньці - ОСОБА_1 (том 1 а. с. 164). 08 грудня 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 63/100 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_3 (до перейменування - АДРЕСА_4 та на земельну ділянку площею 0,0377 га кадастровий номер: 0510100000:02:022:0309, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована по АДРЕСА_5 (том 1 а. с. 163). 08 грудня 2023 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Довгалюк Л. Б. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що зареєстроване в реєстрі за № 772, спадщина, на яку видано це свідоцтво складається із: земельної ділянки площею 0,0377 га кадастровий номер: 0510100000:02:022:0309, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована по АДРЕСА_5 (том 1 а. с. 181, 182). 08 грудня 2023 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Довгалюк Л. Б. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що зареєстроване в реєстрі за № 771, спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із 63/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_4 (том 1 а. с. 183, 184). Згідно інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади № 84583 від 18 грудня 2023 року за адресою: АДРЕСА_2 , була зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку зі смертю знята із реєстрації місця проживання 31 березня 2023 року (том 1 а. с. 190, 191).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10 січня 2024 року залучено ОСОБА_1 до участі в справі за позовом ОСОБА_2 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом, в якості правонаступника позивача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вказав на те, що орган місцевого самоврядування, а саме - Стрижавська селищна рада, не є належним відповідачем у справі, оскільки наявні інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , крім спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 , якими є спадкоємці за законом - його діти, які звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк, тобто вважаються такими, що спадщину прийняли та на неї претендують, оскільки за відсутності спадкування за заповітом, таке спадкування здійснюється за законом та лише за відсутності будь-яких інших спадкоємців, як за заповітом, так і за законом, на спадщину може претендувати орган місцевого самоврядування в порядку визнання спадщини відумерлою.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на вимогах закону та на встановлених по справі обставинах.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або невизнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 0,1035 га, кадастровий номер 0520655800:02:007:0475, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 його діти подали нотаріусу 19 листопада 2021 року заяви про прийняття спадщини: дочка ОСОБА_4 подала заяву, яка зареєстрована в реєстрі за № 2-2564, син ОСОБА_5 подав заяву, яка зареєстрована в реєстрі за № 2-2565, у яких кожен із спадкоємців вказав, що приймає все спадкове майно, яке залишилося на день смерті спадкодавця - їх батька ОСОБА_3 (том 1 а. с. 67, 74).
Отже, у справі виник спір між спадкоємцями першої черги: за заповітом і за законом, щодо успадкування майна після смерті спадкодавця.
Вказані правовідносини урегульовані нормами Цивільного кодексу України у Книзі шостій.
У частині 1 статті 1216 ЦК України зазначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина 1 статті 1217 ЦК України).
У частині першій статті 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина 1 статті 1220 ЦК України).
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1). У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені в статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3).
Статтею 1261 ЦК України визначено коло осіб, які відносяться до першої черги спадкоємців за законом, а саме це діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).
За правилами статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина 1). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина 3).
За правилами статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1). Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини (ч. 5).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).
Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч. 1). Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців (ч. 2).
Як встановлено по справі після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно, яка прийнята спадкоємцями першої черги: дружиною ОСОБА_2 - за заповітом, дітьми спадкодавця ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - за законом.
Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. У видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на інше майно спадкодавця, а саме на частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом відмовлено, про що 19 жовтня 2022 року винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно положень статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об'єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Особи, які мають право або зобов'язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину (ч. 1). Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (ч. 2). Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна (ч. 3). Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них (ч. 4). Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу (ч. 5).
Таким чином, при відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, у випадку усунення спадкоємців від права на спадкування, неприйняття спадкоємцями спадщини, а також відмови спадкоємців від прийняття спадщини орган місцевого самоврядування зобов'язаний звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
У даній справі встановлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 є спадкоємці і за законом і за заповітом, які прийняли спадщину, заяв про відмову від її прийняття спадкоємці не подавали, від спадкування спадкоємців не усунуто, тому за правилами статті 1277 ЦК України в органу місцевого самоврядування відсутні правові підстави для виконання покладеного на нього законом обов'язку подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Отже, таких випадків, які б зобов'язували орган місцевого самоврядування подати до суду заяву з вимогою про визнання спадщини відумерлою, сторонами даного спору не зазначено і не доведено, а судом не встановлено.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3).
За правилами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача залучити до участі у справі співвідповідача (ч. 1). Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2).
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).
Як вбачається із матеріалів справи у січні 2023 року до суду із позовом звернулася ОСОБА_2 , яка просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Стрижавка Вінницького району, право власності на 51/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 147,9 кв. м., що складається із кімнат, зазначених у технічному паспорті від 16 серпня 2011 року: комори 1-3 (поверх 1 літ. А), гаража 1-2 (поверх 1 літ. А), котельні 1-1 (поверх 1 літ. А), житлової кімнати 1-11 (поверх ІІ літ. А), туалету 1-10 (поверх ІІ літ. А), ванної кімнати 1-9 (поверх ІІ літ. А), житлової кімнати 1-8 (поверх ІІ літ. А), частини коридора (4 кв. м.) 1-6 (поверх ІІ літ. А), частини підвалу ІІ (П/А літ. А), оглядової ями (О/А), вартістю 280 700,00 грн.
Позивач ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спадкоємець ОСОБА_2 - її дочка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті її матері ОСОБА_2 .
Поданий спадкодавцем ОСОБА_2 позов підтримала її спадкоємець ОСОБА_1 , про що було подано заяву її представником - адвокатом Тарасюк О. М. (том 1 а. с. 197) і ОСОБА_1 ухвалою суду залучена до участі у справі правонаступником позивача ОСОБА_2 .
Позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області у поданій до суду письмовій заяві (том 1 а. с. 197) і такі вимоги і саме до цього відповідача без змін підтримали у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Тарасюк О. М.
За відсутності відповідної заяви позивача по справі ОСОБА_1 про залучення інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , які прийняти спадщину: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до участі у справі відповідачами чи співвідповідачами та заявлення до них відповідних позовних вимог, суд не вправі вчиняти такі процесуальні дії самостійно.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (або непред'явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 199/4585/18.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 зазначив, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги, які як безпідставні і такі, що не ґрунтуються на цивільному процесуальному законі, не впливають на висновки суду першої інстанції.
З огляду на викладене та з урахуванням встановлених по справі обставин і вимог цивільного процесуального закону, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 і залишення без змін оскаржуваного нею рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийМ. В. Матківська
СуддіЮ. Б. Войтко
В. В. Сопрун
Повний текст судового рішення складено 20 червня 2024 року