Справа № 127/25129/23
Провадження № 33/801/513/2024
Категорія: 143
Головуючий у суді 1-ї інстанції Курбатова І. Л.
Доповідач: Рибчинський В. П.
19 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П., за участю ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 432636 від 08.08.2023 року, водій ОСОБА_1 06.08.2023 року о 22:09 год. в м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2, керуючи автомобілем “Toyota Highlander”, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем “Dacia Sandero”, державний номерний знак НОМЕР_2 та, будучи причетним до ДТП, залишив місце події.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2024 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік, стягнено судовий збір в розмірі 536, 80 грн на користь держави.
Не погоджуючись з такою постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив оскаржувану постанову в частині накладеного адміністративного стягнення змінити, наклавши на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2024 року, мотивуючи тим, що під час розгляду справи у судовому засіданні присутній не був, про дату, час та місце розгляду справи належним чином не повідомлявся, копію оскаржуваної постанови отримав лише 08 травня 2024 року.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2024 року належить задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження.
В судовому засіданні було заслухано пояснення свідка ОСОБА_2 щодо обставин ДТП, яка відбулась 06.08.2023 року, учасником якої був ОСОБА_1 .
Свідок зазначив, що дійсно ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota, здійснив зіткнення із автомобілем Dacia. Однак, свою вину ОСОБА_1 визнав одразу на місці та запропонував водієві автомобіля Dacia вирішити справу без виклику поліції. На думку свідка, вважаючи, що конфлікт між водіями залагоджено, ОСОБА_1 поїхав за грошима, щоб відшкодувати водієві автомобіля Dacia завдані збитки. Свідок наголошував, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Отже, постанова суду першої інстанції в частині визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, апеляційним судом не перевіряється, оскільки в цій частині не оскаржується.
Разом з тим, посилання скаржника щодо доцільності визначення іншого адміністративного стягнення на увагу не заслуговують, з огляду на наступне.
Загальні положення накладення адміністративного стягнення визначені в ст. 33 КУпАП, відповідно до якої при накладенні адміністративного стягнення має бути враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Цих вимог Закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП дотримався повністю.
Місцевим судом було досліджено долучені до матеріалів адміністративної справи докази, а саме схему місця ДТП від 06.08.2023 року та пояснення свідків ДТП, з яких встановлено, що при спробі урегулювати питань матеріального збитку, водій Toyota Highlander” ОСОБА_1 повідомив, що він напідпитку і не бажає спілкуватись з поліцією, після чого пропонував з'їхати з місця ДТП для урегулювання питань, однак водій автомобіля “Dacia Sandero” відмовила, після чого водій автомобіля “Toyota” залишив місце події та поїхав в невідомому напрямку.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, самовільно залишив місце пригоди.
Надані свідком ОСОБА_2 пояснення щодо обставин ДТП апеляційний суд оцінює критично, оскільки вони суперечать письмовим поясненням свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
До того ж, письмові пояснення були відібрані працівниками поліції на місці події, що не викликає сумніву у їх правдивості.
У відповідності до ст. ст. 34, 35 КУпАП обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено. Обставиною, що обтяжує відповідальність не встановлено.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на вищевикладене, при накладені адміністративного стягнення судом першої інстанції враховано характер вчинених порушень, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, ступінь суспільної небезпеки, поведінку особи після вчинення правопорушення, який жодним чином не відреагував на те, що вчинив зіткнення з транспортним засобом, не пересвідчився про відсутність потерпілих осіб, яким могла б бути потрібна допомога, а зник з місця події, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, врахувавши ч. 2 ст. 36 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобіганню вчиненню ним аналогічних правопорушень.
На переконання апеляційного суду, доводи скаржника спрямовані виключно на уникнення відповідальності за скоєне правопорушення, а відтак не заслуговують на увагу.
З огляду на викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення, не встановлено необґрунтованості постанови суду першої інстанції в частині накладеного стягнення, невідповідності висновків суду обставинам справи, як про це зазначає апелянт у поданій апеляційній скарзі, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: В.П. Рибчинський