Справа № 127/39329/23
Провадження № 22-ц/801/1076/2024
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф.
Доповідач:Сало Т. Б.
20 червня 2024 рокуСправа № 127/39329/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Стадника І.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 лютого 2024 року, ухвалене суддею Романюк Л.Ф., повне рішення складено 12 лютого 2024 року, в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У грудні 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 березня 2018 року у розмірі 104 699,88 грн станом на 02 листопада 2023 року - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Позовні вимоги мотивовані тим, що «Monobank» є мобільним банком, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень.
06 березня 2018 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 75 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Натомість, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 лютого 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Кредитним договором №б/н від 06 березня 2018 року у розмірі 104 699,88 грн, а також судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, а в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У скарзі зазначає, що в анкеті-заяві позичальника процентна ставка не зазначена, а також в ній відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву. Строк дії картки закінчується у 2024 році, тому у позивача відсутні правові підстави вимагати повернення всієї суми достроково.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, встановивши наявність між сторонами договірних зобов'язань, які випливають з договору кредиту, встановив, що права позивача порушені відповідачем, а відтак дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Встановлено, що 06 березня 2018 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк».
В анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку відповідно до умов договору та наведених нище умов.
Відповідач ОСОБА_1 своїм підписом у заяві погодився на те, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, і що він ознайомився з вказаними документами та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (пункти 2, 3).
ОСОБА_1 просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятись ним та/або банком з використанням електронного/удосконаленого електронного підпису (пункт 6) (а.с.14).
Разом із вказаною анкетою-заявою банком було надано роздруківку витягу Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, чинна редакція яких затверджена Протоколом Правління №46 від 24 листопада 2021 року і набула чинності з 27 листопада 2021 року, а також витяг з Тарифів за карткою monobank та Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с.15-32).
У позовній заяві зазначено і не заперечувалося ОСОБА_1 , що відповідачу було надано кредит в розмірі 75 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором б/н від 06 березня 2018 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , станом на 02 листопада 2023 року заборгованість відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 104 699,88 грн (а.с.6-13).
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Сторони відповідно до частини 2 статті 628 ЦК України мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч. 3 ст.11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону).
У пункті 6 Договору досягнуто згоди щодо використання електронного цифрового підпису.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Отже, між сторонами укладено кредитний договір в електронному вигляді у відповідності з проектом «monobank» шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.
Надавши відповідачу грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковому рахунку, банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.
Апеляційний суд звертає увагу, що після ухвалення рішення судом першої інстанції від ОСОБА_1 , у встановлений судом про відкриття провадження у справі строк, надійшов відзив на позов, у якому останній висловив свою позицію у справі. Зокрема, у відзиві на позов ОСОБА_1 визнав факт існування між ним та АТ «Універсал Банк» правовідносин. ОСОБА_1 зазначив, що ним на початку періоду було отримано грошові кошти в сумі 26 000 грн, а баланс на кінець періоду (02 лютого 2024 року) 32 383,88 грн. Відтак, ОСОБА_1 визнав позовні вимоги в сумі 58 383,88 грн. Крім того, копія анкети-заяви нечитабельна, доказів того, який рахунок відкрито та яку картку було видано банком не надано.
Натомість, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні позову, тобто заперечує позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що анкета-заява позичальника не містить відомостей щодо нарахування та сплати процентної ставки, а також неустойки за порушення зобов'язання. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву.
Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом статей 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Апеляційний суд виходить з того, що наданий АТ «Універсал Банк» розрахунок заборгованості за кредитним договором є належним та допустимим доказом стосовно надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів останнім.
ОСОБА_1 наданий АТ «Універсал Банк» розрахунок заборгованості за кредитним договором не спростував, власних розрахунків не навів.
Апеляційний суд зважає, що ОСОБА_1 , визнаючи наявність свого обов'язку повернути позику, не погашав кредит навіть частково.
За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Доводи скарги з приводу відсутності в анкеті-заяві відомостей щодо нарахування та сплати процентної ставки, а також неустойки за порушення зобов'язання відхиляються апеляційним судом, скільки предметом позову є стягнення заборгованості лише за тілом кредиту.
Доказів того, що відповідачем погоджувалися інші умови, чим ті, як зазначені в наданих позивачем документах, ОСОБА_1 не надано.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що оскільки строк дії картки закінчується у 2024 році, тому вважає, що у нього відсутні правові підстави вимагати повернення всієї суми достроково.
Вказані доводи відхиляються апеляційним судом, оскільки за умовами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
При розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не заперечував свою обізнаність щодо того, що за умовами договору він зобов'язався щомісяця сплачувати щомісячний платіж.
Підсумовуючи апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.В. Ковальчук
І.М. Стадник