Справа № 130/3008/23
Провадження № 22-ц/801/1400/2024
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Вернік В. М.
Доповідач:Матківська М. В.
20 червня 2024 рокуСправа № 130/3008/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
Головуючого: Матківської М. В.
Суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
Рішення ухвалив суддя Вернік В. М.
Рішення ухвалено без виклику сторін у м. Жмеринка Вінницької області
Дата складення повного тексту рішення - 05 квітня 2024 року,
Встановив:
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання в якому просила стягнути на її користь з відповідача аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх його доходів щомісяця, до закінчення нею навчання у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки, тобто до 30 червня 2024 року.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що ОСОБА_1 являється її батьком. Після реєстрації 28 серпня 2021 року шлюбу з ОСОБА_3 вона змінила прізвище з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_2 " та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_5 .
На разі вона є студенткою факультету хімії, екології та фармації, денної форми навчання за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб другого (магістерського) рівня Волинського національного університету ім. Лесі Українки (ІV ступінь акредитації), термін навчання: з 01 вересня 2019 року до 30 червня 2024 року. Згідно договору № 1 (хім.) маг 2019с про надання освітніх послуг, укладеного між її матір'ю ОСОБА_6 та Східноєвропейським національним університетом ім. Л. Українки від 02 вересня 2019 року вартість освітньої послуги за 2019/2020 роки становить 20 940,00 грн. Згідно додаткової угоди № 2 до договору від 02 вересня 2019 року № 1 (хім.) маг 2019с про надання освітніх послуг від 31 серпня 2022 року вартість освітньої послуги за 2021/2022 роки становить 22 888,00 грн. Згідно додаткової угоди № 5 до договору від 02 вересня 2019 року № 1 (хім.) маг 2019с про надання освітніх послуг від 31 серпня 2022 року вартість освітньої послуги за 2022/2023 роки становить 26 426,00 грн. Її мати оплатила за надання освітніх послуг 47 554,00 грн.
Вона працює у ТОВ "Подорожник Вінниця" на посаді касира, її доходи за квітень-серпень 2023 року становили 17 933,01 грн, інших доходів у неї немає. Її матір по мірі можливості матеріально допомагає їй. Крім витрат на навчання вона повинна витрачати кошти на покупку продуктів харчування, одягу, купувати необхідні підручники для навчання, ноутбук, канцелярію, ліки в разі потреби, щомісяця поповнювати інтернет, який необхідний для її навчання та купувати інші необхідні речі, але їй матеріально важко, тому вона потребує матеріальної підтримки зі сторони батька під час навчання в учбовому закладі.
До досягнення нею 18-річного віку з відповідача стягувались аліменти на користь матері на її утримання до досягнення нею повноліття, проте між нею та відповідачем не досягнуто згоди щодо надання їй матеріальної допомоги в добровільному порядку під час її навчання в учбовому закладі після досягнення нею повноліття. Відповідач матеріально забезпечений, він щомісяця отримує доходи, також з нього стягуються аліменти на користь її матері на утримання її меншої сестри в розмірі 1/4 частини від усіх його доходів щомісяця.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 квітня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/7 частини заробітку (доходу) платника, починаючи з 27 жовтня 2023 року до закінчення нею навчання у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки, а саме до 30 червня 2024 року, а також одноразово стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця, а саме: з 27 жовтня 2023 року до 27 листопада 2023 року допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Демчик Н. О., посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що на думку адвоката судом першої інстанції порушено принципи рівності та змагальності сторін, а також основні засади судочинства, що полягають у неповідомленні відповідача у справі - ОСОБА_1 про наявність даної судової справи, що позбавило права особи на участь у справі, подачі обґрунтованих заперечень та доказів. За таких обставин, розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідач зазначає, що ніколи не ухилявся від виконання свого батьківського обов'язку щодо виховання та утримання дітей. Не дивлячись на розірвання шлюбу з матір'ю позивача, відповідач прикладав зусилля та вчиняв необхідні дії для забезпечення своїх доньок усім необхідним. Однак на даний час відповідач не може надавати матеріальну допомогу позивачу, зважаючи на незадовільний стан свого здоров'я, потребу в постійному лікуванні та необхідності оперативних втручань.
Крім цього, ОСОБА_1 має незадовільний матеріальний стан, що не дозволяє йому сплачувати аліменти, у зв'язку з наявністю власної родини, яку він має забезпечувати як чоловік; утримання ним свої непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги; незадовільний стан здоров'я та потребу у постійному лікуванні; відсутність власного житла та транспортних засобів.
У встановлений судом строк позивач ОСОБА_2 надіслала відзив у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, позовних вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою відповідача ОСОБА_1 (а. с. 5).
Після укладення 28 серпня 2021 року шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а. с .6)
Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 02 жовтня 2023 року № 2023/007911475 позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 02 вересня 2021 року значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 4)
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 позивач ОСОБА_2 являється матір'ю неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 7).
Згідно копії довідки Квартального комітету "Центральний" від 02 жовтня 2023 року № 462 позивач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та до складу її сім'ї входить син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 8).
Відповідно до довідки Волинського національного університету ім. Лесі Українки від 15 серпня 2023 року № 08/2278 ОСОБА_2 є студенткою факультету хімії, екології та фармації денної форми навчання за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб другого (магістерського) рівня Волинського національного університету ім. Лесі Українки (ІV рівень акредитації); термін навчання з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2024 року (а. с. 9).
З копії договору № 1 (хім.) маг 2019с про надання освітніх послуг від 02 вересня 2019 року встановлено, що ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 укладено договір про навчання позивача у Східноєвропейському національному університеті ім. Лесі Українки на денній формі за освітньою програмою "Фармація" за спеціальністю "Фармація, промислова фармація" для здобуття ступеня вищої освіти - магістр, вартість освітньої послуги за 2019/2020 роки становить 20 940,00 грн. (а. с. 10).
Згідно копії додаткової угоди № 2 до договору від 02 вересня 2019 року № 1 (Хім.) маг 2019с про надання освітніх послуг від 31 серпня 2022 року, що була укладена між Волинським національним університетом ім. Лесі Українки, який є правонаступником Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , змінено вартість освітньої послуги, яка за 2021/2022 роки склала 22 888,00 грн. (а. с. 11).
Згідно копії додаткової угоди № 5 до договору від 02 вересня 2019 року № 1 (Хім.) маг 2019с про надання освітніх послуг від 31 серпня 2022 року, що була укладена між Волинським національним університетом ім. Лесі Українки, який є правонаступником Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , змінено вартість освітньої послуги, яка за 2022/2023 роки склала 26 426,00 грн. (а. с. 12).
З копій квитанцій від 19 серпня 2019 року, 30 грудня 2021 року, 31 серпня 2022 року та платіжної інструкції від 20 грудня 2022 року вбачається, що ОСОБА_6 було здійснено оплату за навчання повнолітньої доньки на загальну суму 47 554,00 грн. (а. с.13-16).
Згідно довідок ТОВ «Подорожник Вінниця» від 31 серпня 2023 року № 00339 та 05 вересня 2023 року позивач ОСОБА_2 працює на посаді касира у ТОВ «Подорожник Вінниця», нарахований їй дохід за період з квітня 2023 року до серпня 2023 року включно становить 17 933,01 грн. (а. с. 17, 18).
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню, а саме 1/7 частини від усіх доходів відповідача щомісячно, вважав, що такий розмір не становить надмірного обтяження прав відповідача, не перевищуючи меж встановленого законом обмеження стягнення загалом не більше 1/2 частини заробітку платника аліментів, сукупно із вказаними у позові присудженими до стягнення з нього аліментами на неповнолітню дитину в розмірі 1/4 частини доходів.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отримувати необхідний і достатній розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 20 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно вимог частин 1 - 3 статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або у твердій грошовій сумі.
Правовідносини обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 Сімейного Кодексу України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 Верховний Суд дійшов висновків, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Колегія суддів вважає встановленим той факт, що у зв'язку із навчанням ОСОБА_2 потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати батьки.
Матеріалами справи підтверджено участь матері позивача ОСОБА_6 у витратах доньки на навчання, а саме - нею було здійснено оплату за навчання доньки ОСОБА_2 на загальну суму 47 554,00 грн., що підтверджується наданими квитанціями (а. с.13-16).
Будь-які докази, що підтвердили б участь батька - відповідача ОСОБА_1 в утриманні доньки, що продовжує навчання та яка потребує відповідної допомоги, в матеріалах справи відсутні.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на повнолітню доньку, яка продовжує навчання.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції допущено порушення принципів рівності та змагальності сторін, норм процесуального права, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про дату судового засідання, що позбавило його можливості подати заперечення та докази, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування рішення суду з огляду на наступне.
Встановлено, що згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 318751 від 13 листопада 2023 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 20).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14 листопада 2023 року відкрито провадження у даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу ОСОБА_1 подати протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду відзив на позов та посилання на докази, якими він обґрунтовується (а. с. 21).
Згідно супровідного листа № 16101/2023 від 27 листопада 2023 року ОСОБА_1 на поштову адресу: АДРЕСА_2 було направлено копію ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду від 14 листопада 2024 року і копію позову з додатками (а. с. 23).
Проте, конверт з відправленням повернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з відміткою на довідці про причини повернення/досилання «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 24).
Згідно з частинами другою-п'ятою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18), а також у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21) та інших.
За таких обставин, відповідач, відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається повідомленим про судові засідання (призначення справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін). При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості щодо повідомлення скаржником суду про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), що передбачено частиною першою статті 131 ЦПК України.
Більше того, у поданій апеляційній скарзі вказано таку ж адресу ОСОБА_1 (а. с. 122), що була зазначена у позовній заяві та на яку здійснювалось надсилання кореспонденції судом першої інстанції, що свідчить про умисне ухилення відповідача від одержання відправлення.
З усього зазначеного, вбачається, що суд першої інстанції діяв в межах вимог процесуального законодавства та правомірно розглянув справу по суті за таких обставин.
Крім того, ОСОБА_1 не наведено переконливих доводів, яким чином неподання ним відзиву на позовну заяву до суду першої інстанції вплинуло на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, зокрема на повноту з'ясування судом попередньої інстанції фактичних обставин справи. Між тим, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та права на апеляційне оскарження рішення суду, процесуальні права сторони позивача поновлені шляхом звернення до апеляційного суду і під час апеляційного розгляду судом безпосередньо перевірені докази, якими обґрунтовуються обставини, викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на наявність у нього власної родини, яку він має забезпечувати та відсутність власного житла і транспортних засобів не можуть бути підставою для звільнення його від сплати аліментів, оскільки вказані обставини не знімають з нього обов'язку, відповідно до частини 1 статті 199 СК України, надавати матеріальну допомогу доньці, яка продовжує навчання.
Доводи апеляційної скарги про те, що на утриманні відповідача перебувають непрацездатні батьки, а стан здоров'я ОСОБА_1 є незадовільним, тому він сам перебуває у скрутному матеріальному становищі, що унеможливлює сплату аліментів на утримання доньки, апеляційним судом відхиляються у зв'язку з наступним.
Обов'язок повнолітніх дочки, сина піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений у статті 51 Конституції України. Таке піклування може полягати в особистому догляді за батьками, допомозі в побуті, захисті їхніх прав та інтересів, матеріальній підтримці тощо. Необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків згідно статті 202 СК України є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі, які підлягають доказуванню.
Колегія суддів апеляційного суду не може прийняти доводи відповідача щодо перебування на його утриманні непрацездатних батьків, зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази такого утримання, зокрема, в матеріалах справи відсутні відомості про спільне проживання, або докази регулярного несення витрат на утримання батьків тощо. Крім того, будучи особами пенсійного віку, батьки відповідача мають регулярний дохід у вигляді щомісячних пенсійних виплат. Наявність інших утриманців не звільняє батька повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, від її утримання.
Посилання в апеляційній скарзі на незадовільний стан свого здоров'я, потребу в постійному лікуванні апеляційний суд розглядає критично, оскільки докази того, що відповідач має стійку втрату працездатності (призначення йому групи інвалідності чи будь-яких документально підтверджених витрат на придбання ним ліків або оплати будь-яких видів лікування, тощо) відсутні.
Додані до апеляційної скарги медичні виписки та довідки свідчать лише про набуті захворювання, пов'язані з проходженням військової служби, проте такі захворювання стали підставою для визнання особи обмежено-придатним до проходження військової служби, що не виключає проходження служби у частинах (підрозділах) забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, установах, організаціях, навчальних закладах (а. с. 118).
Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у нього незадовільного стану здоров'я, наявності матеріальних витрат, пов'язаних з лікуванням, неможливості сплати аліментів у зв'язку з відсутністю доходів.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, на те що позивач не просить зменшити розмір аліментів через вказані вище обставини, а бажає саме відмови у задоволенні позову, що свідчить про нехтування ним обов'язку визначеного ст. 199 СК України як такого, а також відсутність у нього реального бажання здійснювати свої обов'язки по відношенню до своєї доньки ОСОБА_2 , що є недопустимим.
Інші доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними та зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
За наведених обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому рішення у ній не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини 3 статті 389 ЦПК України).
На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. В. Матківська
СуддіЮ. Б. Войтко
І. В. Міхасішин