Справа № 127/35052/23
Провадження № 22-ц/801/1386/2024
Категорія: 76
Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф.
Доповідач:Медвецький С. К.
20 червня 2024 рокуСправа № 127/35052/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Медвецького С. К.,
суддів: Голоти Л. О., Копаничук С. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Вінницький медичний фаховий коледж ім. акад. Д. К. Заболотного,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 127/35052/23 за апеляційною скаргою Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 квітня 2024 року, ухвалене у складі судді Романюк Л. Ф. у залі суду, повний текст якого складено 29 квітня 2024 року,
встановив:
Короткий зміст вимог
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що 01 вересня 2002 року вона прийнята на посаду викладача «Сестринської справи» Вінницького медичного коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного на умовах строкового трудового договору (контракту), а згодом дію контракту продовжено на невизначений строк.
13 грудня 2022 року студенти групи 3 м/с «А» на ім'я директора коледжу подали заяву про те, що у цій групі вона зарекомендувала себе з негативної сторони, а саме: телефонувала студентам у вільний час, змушувала розповідати про особисте життя, місце роботи та дохід батьків, під час пари не перевіряючи готовність до занять, вимагає продукти харчування з домашньої грядки та домашнього приготування, змушує купувати канцелярію та медичне оснащення, вимагає кошти за модульний контроль або за покращення оцінки.
Посилаючись на указане, студенти просили директора коледжу відсторонити її від викладання у їхній групі.
Для розгляду указаної заяви, директором коледжу було створено комісію з проведення службового розслідування.
На підставі висновку комісії, 10 січня 2023 року директором коледжу видано наказ № 04-02/10-к «Про дисциплінарне стягнення», який у подальшому був нею оскаржений до суду.
Відтак з грудня 2022 року у неї з керівництвом коледжу триває конфлікт.
14 квітня 2023 року студенти групи 2 м/с «Б» на ім'я директора коледжу написали заяву про те, що вона неналежно проводить практичні заняття та не пояснює алгоритм дій, не відповідає на питання студентів, змушує самостійно вивчати матеріали, тому вони не мають навичок з указаної дисципліни, на заняттях розповідає про своє життя, вимагає гроші за практичні заняття, несправедливо оцінює студентів, використовує образливі слова.
Наказом № 04-01/47 від 13 червня 2023 року її відсторонено від проведення 16 червня 2023 року іспиту з навчальної дисципліни «Основи медсестринства» у групі 2 м/с «Б» та призначено асистентом екзаменатора у групі 2 м/с «А».
22 червня 2023 року студентами групи 2 м/с «А» на ім'я директора коледжу було подано заяву, згідно з якою вони відмовляються від викладача ОСОБА_1 .
Також на початку червня 2023 року студентами групи 2 м/с «Б» та їх батьками подано ряд індивідуальних заяв щодо неї.
Для проведення перевірки указаних заяв було створено комісію для проведення службового розслідування.
29 червня 2023 року комісія підготувала висновок з пропозиціями: обговорити результати роботи комісії на педагогічній раді коледжу з метою запобігання в майбутньому конфліктів між викладачами та здобувачами освіти; винести питання стосовно застосування до викладача ОСОБА_1 мір дисциплінарної відповідальності на обговорення педагогічної ради у зв'язку з порушенням посадових обов'язків та педагогічної етики; висновки комісії та заяви батьків і студентів направити в правоохоронні органи для відповідного реагування.
20 липня 2023 року (до закінчення перевірок правоохоронними органами) директором коледжу винесено наказ № 04 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», згідно з яким за систематичне вимагання коштів від здобувачів освіти, приниження гідності студентів, дискредитацію моральних цінностей, створення психологічної напруги в колективі та цикловій комісії, нанесення шкоди авторитету та репутації ВМФК та відділенню сестринської справи до неї застосовано дисциплінарне покарання у вигляді догани.
Вважає указаний наказ незаконним з огляду на порушення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсутність у ньому обставин несумлінного ставлення до праці, несвоєчасного виконання розпорядження уповноваженого органу, не дотримання трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, недбайливе ставлення до майна власника.
Крім того, факт вчинення нею протиправних дій спростований результатими перевірок правоохоронних органів.
Указує, що організовані керівництвом коледжу заяви студентів щодо неї, проведення службового розслідування, нехтування директором коледжу її неодноразових звернень та незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності негативно вплинуло на її моральний стан, призвело до тривали душевних страждань та переживань.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила суд:
визнати незаконним та скасувати наказ директора Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного № 04-02/107-к від 20 липня 2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;
стягнути з Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного на її користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн та судові витрати.
Короткий зміст судового рішення
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 квітня 2024 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ директора Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного № 04-02/107-к від 20 липня 2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Стягнуто з Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного на користь ОСОБА_1 10 000 грн моральної шкоди та 3 757,60 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
оскаржуваний наказ не містить посилань того, які порушення при виконанні трудових обов'язків закріплених чинним законодавством, посадовою інструкцією чи правилами внутрішнього трудового розпорядку, трудового договору, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця, допустила ОСОБА_1 , посилань на конкретні обставини (факти), що свідчать про невиконання нею службових обов'язків і порушення трудової дисципліни, вказівки на те, за який конкретно дисциплінарний вчинок її притягнуто до відповідальності, які дії були протиправними (суперечили законодавству);
відбулося подвійне накладення дисциплінарних стягнень за грудень 2022 року та притягнення з порушенням строків за червень 2023 року, зокрема факт звернення студентів з заявами щодо неправомірних дій ОСОБА_1 були 22 червня 2023 року та на початку червня 2023 року, однак оспорюваний наказ винесено 20 липня 2023 року з порушенням місячного терміну, передбаченого статтею 148 КЗпП;
ураховуючи вимушені зміни у житті і виробничих стосунках ОСОБА_1 , час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, характер порушення прав позивача, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованою.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
У травні 2024 року Вінницький медичний фаховий коледж ім. акад. Д. К. Заболотного подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 17 травня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Голота Л. О., Копаничук С. Г.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 червня 2024 року справу призначено до розгляду на 20 червня 2024 року в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційні скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про подвійне накладення дисциплінарних стягнень за грудень 2022 року;
наказ № 04-02/10-к від 10 січня 2023 року та висновок комісії за грудень 2022 року не були підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності 20 липня 2023 року, мотивувальна частина наказу з посиланням на обставини 2022 року є характеристикою ОСОБА_1 та її ставлення до посадових обов'язків;
днем виявлення дисциплінарного проступку є 29 червня 2023 року та з цього часу починається обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення щодо позивача;
чинне законодавство не встановлює обов'язкової вимоги щодо змісту та форми наказу про накладення дисциплінарного стягнення;
в оскаржуваному наказі конкретизовано факт порушення ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків;
застосовуючи дисциплінарне стягнення до позивача, відповідачем дотримано вимоги трудового законодавства.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 указує, що:
рішення є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують;
суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оспорюваний наказ не містить чіткого формулювання, зокрема не встановлено, яке саме дисциплінарне порушення вона вчинила та які положення інструкції, наказу чи розпорядження директора нею порушено;
дисциплінарне стягнення у виді догани накладено поза межами місячного строку, що визначений частиною першою статті 148 КЗпП України;
неправомірними діями відповідача їй спричинена моральна шкода, яка виразилась у погіршені здоров'я, тривалих душевних стражданнях та переживаннях, оскільки службове розслідування призвело до негативного розголосу у стінах коледжу, знизило її престиж та ділову репутацію серед керівництва коледжу, педколективу, студентів;
місцевий суд дійшов правильного висновку, що роботодавцем при застосуванні дисциплінарного стягнення не дотримано вимоги трудового законодавства.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що згідно з контрактом, укладеним між Вінницьким медичним фаховим коледжем ім. акад. Д. К. Заболотного та ОСОБА_1 , позивача зараховано на роботу за посадою викладач «сестринської справи» на строк з 01 вересня 2002 року по 31 серпня 2003 року.
01 вересня 2003 року контракт переукладено до 31 серпня 2006 року. У подальшому дію контракту продовжено на невизначений строк.
На указаній посаді ОСОБА_1 працює по теперішній час.
Згідно з пунктом 14 розділом 4 посадової інструкції викладача Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного, затвердженої директором від 01 червня 2021 року, викладач зобов'язаний дотримуватися норм педагогічної етики, загальноприйнятих норм моралі, поважати гідність учасників освітнього процесу.
Пунктами 3, 4, 9, 10 розділу 5 указаної інструкції встановлено, що викладачу забороняється принижувати особисту гідність здобувачів освіти, а саме: підвищувати голос при розмові, ображати, некоректно робити публічні зауваження про зовнішність і одяг здобувачів освіти, обговорювати їх особисте життя або їх особові недоліки, вчиняти будь-які дії, що містять ознаки булінгу; не допускати здобувачів освіти на заняття та відправляти їх з аудиторії під час занять без погодження з адміністрацією; вимагати додаткову плату за освітні послуги; допускати приниження ділової репутації та іміджу коледжу, честі і гідності його працівників.
13 грудня 2022 року студенти групи 3 м/с А звернулися до директора Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного зі скаргою на роботу ОСОБА_1 . Заявники повідомили, що остання телефонує до студентів у вільний час та змушує розповідати про особисте життя, місце роботи та дохід батьків, під час пари не перевіряє готовність до занять, вимагає продукти харчування з домашньої грядки та домашнього приготування, змушує купувати канцелярію та медичне оснащення, вимагає кошти за модульний контроль або за покращення оцінки.
За наведеного студенти просили директора коледжу відсторонити ОСОБА_1 від викладання у їх групі.
Наказом № 04-02/10-к від 10 січня 2023 року «Про дисциплінарне стягнення» за результатами роботи комісії по проведенню службового розслідування за колективною заявою групи 3 м/с «А» стосовно викладачки циклової комісії сестринської справи ОСОБА_1 , на підставі висновків та пропозицій комісії у справі службового розслідування від 04 січня 2023 року ОСОБА_1 оголошено догану.
За колективною заявою викладачів циклової комісії коледжу рішенням комісії з питань академічної доброчесності від 22 березня 2023 року рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 міри морального впливу, розглянути факти порушення норм академічної доброчесності на Адміністративній раді коледжу, врахувати факти порушення академічної доброчесності при проведенні чергової атестації.
14 квітня 2023 року студенти групи 2 м/с «Б» звернулися до директора Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного зі скаргою на роботу ОСОБА_1 . Заявники повідомили, що остання неналежно проводить практичні заняття, неналежно пояснює алгоритм дій, не відповідає на питання студентів, змушує самостійно вивчати матеріал, тому вони не мають навичок з даної дисципліни. На заняттях ОСОБА_1 розповідає про своє життя, вимагає гроші за практичні заняття, несправедливо оцінює студентів, використовує образливі слова.
На підставі указаної заяви наказом директора коледжу № 04-01/47 від 13 червня 2023 року ОСОБА_1 відсторонено від проведення іспиту 16 червня 2023 року з навчальної дисципліни «Основи медсестринства» в групі 2 м/с «Б» та призначено асистентом екзаменатора в групі 2 м/с «А».
Згідно заяв студентів групи 2 м/с «Б» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 13 червня, поданих на ім'я директора Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного Івана Андрієвського, останні повідомили, що викладач ОСОБА_1 вимагає кошти за покращення оцінок та модулі, вживає образливі слова, принижує їх гідність та переходить на особисті питання, які не стосуються предмету, дзвонить у вільний від навчання час, забирає медичне обладнання куплене за власні кошти студентів, примушує забирати з лікарні, після практичних занять, шприци та пусті ампули, виганяє з кабінету та погрожує не допустити до здачі модуля, забирає мобільні телефони та дивиться особисту переписку, примушує мити парти після пари, носити її особисті речі та відлучатись з навчання для вирішення її особистих потреб. Просили замінити викладача та екзаменатора на іспиті.
Заявами батьків студентів групи 2 м/с «Б» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 15 червня 2023 року, поданих на ім'я директора Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного ОСОБА_8 , останні повідомили, що викладач ОСОБА_1 вимагає у дітей кошти за покращення оцінок та здачу модулів, принижує їх гідність, вживає образливі слова, телефонує у позаурочний час, забирає медичне обладнання куплене за власні кошти, змушує студентів розповідати про доходи батьків та місце роботи, вимагає принести шприци, медикаменти та інше медичне обладнання, здійснює психологічний тиск на студентів з метою отримання неправомірної вигоди. Просили замінити викладача та екзаменатора ні іспиті.
Відповідно до висновків та пропозицій комісії у справі службового розслідування за колективною заявою студентів групи 2 м/с «Б» та їх батьків щодо викладача Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного ОСОБА_1 за підсумками роботи комісії було встановлено, що факти викладені у заяві, мали місце. Вони підтверджуються письмовими заявами студентів, їх батьків та виступами на засіданні комісії.
Комісією встановлено, що викладач ОСОБА_1 :
вимагала кошти від студентів групи 2 м/с «Б» за пропущені заняття, за здачу модулів, за самостійну роботу від 200 до 1 000 грн;
студентка ОСОБА_9 , за вимогою викладача, привозила продукти домашнього господарства (м'ясо свинини);
здійснювала психологічний тиск на студентів, зокрема доводила до стресу студентку ОСОБА_9 , з метою отримання неправомірної вигоди, у зв'язку з перебуванням батька в ЗСУ в зоні бойових дій;
використовувала свою посаду з метою вигоди: змушувала студентку ОСОБА_10 нести пакет з особистими речами до зупинки громадського транспорту;
під час практичних занять в стаціонарі Вінницької обласної клінічної лікарні ім. Пирогова заставляла студентів збирати дозовані медичні препарати в ампулах, призначені для лікування пацієнтів, а також рукавички, пусті флакони від ліків, а у випадку їх відмови, без згоди студентів клала їм в кишені;
порушувала принципи педагогічної етики, втручалася в особисте життя студентів та їх батьків, телефонувала постійно в позаурочний час студентів ОСОБА_10 , з вимогою інформувати її стан справ у групі, як проводять заняття інші викладачі, що про неї говорять;
принижувала гідність студентів групи, зокрема старости групи ОСОБА_11 , погрожувала, що вона не здасть екзамен з основ медсестринства на «відмінно».
Після вивчення матеріалів справи, комісія запропонувала адміністрації коледжу обговорити результати роботи комісії на педагогічній раді коледжу з метою запобігання в майбутньому конфліктів між викладачами та здобувачами освіти; винести питання стосовно застосування до викладача ОСОБА_1 мір дисциплінарної відповідальності на обговорення педагогічної ради в зв'язку з порушенням посадових обов'язків та педагогічної етики; висновки комісії та заяви батьків і студентів направити в правоохоронні органи для відповідного реагування.
Протоколом засідання педагогічної ради № 7 від 30 червня 2023 року вирішено рекомендувати адміністрації Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного застосувати до викладача сестринської справи ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 147 КЗпП України у виді звільнення з посади.
Наказом № 04-02/107-к від 20 липня 2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», за результатами роботи комісії по проведенню службового розслідування скарг здобувачів освіти та їх батьків від 29 червня 2023 року щодо викладача сестринської справи ОСОБА_1 , на підставі рекомендації педагогічної ради та висновків комісії по розслідуванню скарг, за систематичне вимагання коштів від здобувачів освіти, приниження гідності студентів, дискредитацію моральних цінностей, створення психологічної напруги в колективі та цикловій комісії, нанесення шкоди авторитету та репутації ВМФК та відділенню сестринської справи застосовано до викладача ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Згідно з відміткою у наказі, ОСОБА_1 ознайомлена з ним та отримала його копію 30 серпня 2023 року.
З відповіді директора Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного № 661 від 31 жовтня 2023 року на письмове звернення ОСОБА_1 про скасування незаконного наказу № 04-02/107к від 20 липня 2023 року слідує, що факти викладені викладачами та студентами розглянуті комісією по службовому розслідуванню датовані квітнем 2023 року, тому підстави для скасування наказу відсутні.
Згідно відповіді Департаменту гуманітарної політики № 27-Б-73-1 від 18 липня 2023 року за інформацією, наданою адміністрацією коледжу (лист від 14 липня 2023 року № 521) за результатами службового розслідування фактів отримання неправомірної вигоди та вчинення психологічного тиску на здобувачів освіти викладачем ОСОБА_1 не виявлено.
З повідомлень Вінницького відділу поліції № Б-1801/200-2023 від 24 серпня 2023 року, № 209аз/200/01-2023 від 27 жовтня 2023 року слідує, що в провадженні слідчого відділу Вінницького РУП ГУНП перебувало кримінальне провадження № 42023022110000375 від 05 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 354 КК України, внесене до ЄРДР за заявою директора коледжу ОСОБА_12 19 липня 2023 року слідчим винесено постанову про закриття указаного кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.
Працівниками сектору ювенальної поліції також проводилась перевірка за зверненням заступника начальника служби у справах дітей Вінницької міської ради щодо здійснення та вжиття заходів протидії булінгу, підтвердження чи спростування факту вчинення ОСОБА_1 булінгу відносно здобувачів освіти, за зверненням директора коледжу ОСОБА_12 від 08 липня 2023 року ЄО № 10129.
Під час проведення перевірки, опитана заступник директора коледжу ОСОБА_13 повідомила, що ця подія мала місце у минулому навчальному році, а з 01 вересня 2023 року до керівництва закладу від здобувачів освіти та їх батьків скарг і заяв щодо можливих неправомірних дій викладача ОСОБА_1 не надходило, а тому факт булінгу не підтвердився.
Відповідно до подяк та грамот ОСОБА_1 показує високий рівень підготовки студентів, сумлінно працює, добросовісно відноситься до роботи.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2024 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування шкоди задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ директора Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного № 04-02/10-к від 10 січня 2023 року «Про дисциплінарне стягнення».
Зобов'язано Вінницький медичний фаховий коледж ім. акад. Д. К. Заболотного поновити ОСОБА_1 попередні умови праці, які існували до зняття педагогічного навантаження на 144 години, стягнути моральну шкоду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року постанову Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2024 року та додаткову постанову Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2024 року скасовано, залишено в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2023 року.
Позиція суду апеляційної інстанції
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справи, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 19 ЦПК України встановлено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Ураховуючи наведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи у роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані: дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та дослідницькій діяльності; дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства (пункти 4-6 статті 62 Закону України «Про фахову передвищу освіту»).
Відповідно до частини другої статті 54 Закону України «Про освіту» педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов'язані: дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою; додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов'язки.
Статтею 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення (частина перша статті 148 КЗпП України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 18 березня 2024 року у справі № 607/9072/22 зроблено висновок, що:
«ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності».
Під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.
Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків. Для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 липня 2019 року у справі № 359/4316/17 та від 30 березня 2020 року у справі № 489/7807/18.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 зроблено висновок, що:
«пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами».
Указаний правовий висновок підтриманий також Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 711/8227/16-ц, у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 754/4355/17, від 08 жовтня 2020 року у справі № 202/2817/19.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Матеріалами справи встановлено, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани на позивача накладено з урахуванням рекомендацій педагогічної ради та на підставі висновків комісії у справі по службовому розслідуванню скарг здобувачів освіти та їх батьків щодо порушення нею обов'язків викладача, які закріплені колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.
З висновку та пропозицій комісії, утвореної на підставі наказу відповідача з метою перевірки фактів, викладених у заявах студентів групи 2 м/с «Б» та їх батьків від 29 червня 2023 року слідує, що викладач Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного Бондаренко Н. В.:
вимагала кошти від студентів групи 2 м/с «Б» за пропущені заняття, за здачу модулів, за самостійну роботу від 200 до 1 000 грн;
за вимогою викладача, студентка ОСОБА_9 привозила продукти домашнього господарства (м'ясо свинини);
здійснювала психологічний тиск на студентів, зокрема доводила до стресу студентку ОСОБА_9 , з метою отримання неправомірної вигоди, у зв'язку з перебуванням батька в ЗСУ в зоні бойових дій;
використовувала свою посаду з метою вигоди: змушувала студентку ОСОБА_10 нести пакет з особистими речами до зупинки громадського транспорту;
під час практичних занять у стаціонарі Вінницької обласної клінічної лікарні ім. Пирогова заставляла студентів збирати дозовані медичні препарати в ампулах, призначені для лікування пацієнтів, а також рукавички, пусті флакони від ліків, а у випадку їх відмови, без згоди студентів клала їм в кишені;
порушувала принципи педагогічної етики, втручалася в особисте життя студентів та їх батьків, телефонувала постійно в позаурочний час студентці ОСОБА_10 , з вимогою інформувати її стан справ у групі, як проводять заняття інші викладачі, що про неї говорять;
принижувала гідність студентів групи, зокрема старости групи ОСОБА_11 , погрожувала, що вона не здасть екзамен з основ медсестринства на «відмінно».
Указаним висновком констатовано виявлений факт правопорушень та навчальної дисципліни викладача ОСОБА_1 та рекомендовано:
обговорити результати комісії на педагогічній раді коледжу з метою запобігання у майбутньому конфліктів між викладачами та здобувачами освіти;
винести питання стосовно застосування до викладача сестринської справи ОСОБА_1 мір дисциплінарної відповідальності, передбачених чинним законодавством на обговорення педагогічної ради у зв'язку з порушенням посадових обов'язків та педагогічної етики;
висновки комісії та заяви батьків і студентів направити в правоохоронні органи для відповідного реагування.
Протоколом засідання педагогічної ради № 7 від 30 червня 2023 року вирішено рекомендувати адміністрації Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного застосувати до викладача сестринської справи ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення, передбачене статтею 147 КЗпП України - звільнення з посади.
Статтею 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Ця норма передбачає обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення не лише факту (події), а саме проступку.
У постанові Верховного суду від 05 червня 2024 року у справі № 354/389/23 зроблено висновок, що:
«Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов'язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв'язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника. Як правило, місячний строк обчислюється з дня закінчення службового розслідування, проведення перевірки тощо. Водночас роботодавець наділений правом застосувати дисциплінарне стягнення до працівника не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку».
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 718/801/17, від 05 жовтня 2022 року у справі № 233/3117/19, від 09 грудня 2020 року у справі № 390/1374/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 464/3942/19, від 02 червня 2021 року у справі № 428/6597/19.
При цьому день виявлення дисциплінарного проступку не завжди може збігатися з днем його вчинення чи днем виявлення факту. День виявлення проступку може настати значно пізніше від дня його вчинення, а також від дня виявлення факту.
Фактичним моментом виявлення проступку є його фіксація у відповідному документі про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку уповноваженими на те особами, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Установлено, що днями вчинення дисциплінарного проступку позивачем є 14 квітня 2023 року, 13 червня 2023 року, 15 червня 2023 року (звернення здобувачів освіти та їх батьків зі скаргами).
При цьому, остаточна оцінка діям позивача, тобто виявлення проступку, зафіксована у висновку та пропозиціях комісії у справі службового розслідування, утвореної з метою перевірки фактів, викладених у заявах студентів групи 2 м/с «Б» та їх батьків від 29 червня 2023 року.
Відтак місячний строк притягнення позивача до дисциплінарного стягнення, передбачений частиною першою статті 148 КЗпП України, повинен рахуватися саме з дати складення висновку за результатами службового розслідування від 29 червня 2023 року.
Наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » виданий 20 липня 2023 року.
Отже оспорюваний наказ № 04-02/107-к від 20 липня 2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» видано у межах встановленого строку.
На указане суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у зв'язку з порушенням роботодавцем вимог статті 148 КЗпП України.
Ба більше, розглядаючи справу, суд першої інстанції не звернув належної уваги на наявні у матеріалах справи документи, складені у процедурі проведення службового розслідування щодо позивача, численні заяви студентів та їх батьків щодо фактів порушення ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, не урахував показання допитаних у судовому засіданні свідків, серед яких були заявники - студенти групи 2 м/с «Б», та не перевірив визначені посадовою інструкцією, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Положенням про організацію освітнього процесу та у Вінницькому медичному фаховому коледжі ім. акад. Д. К. Заболотного обов'язки позивача, а лише формально констатував відсутність в оспорюваному наказі достатньої інформації про дисциплінарний проступок, дійшов помилкового висновку про незаконність застосування роботодавцем до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Апеляційний суд вважає, що оспорюваний наказ № 04-02/107-к від 20 липня 2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» винесено з повним з'ясуванням усіх обставин справи та без порушень відповідної процедури його винесення.
Установивши, що ОСОБА_1 порушила трудову дисципліну, а відповідачем дотримано процедуру та строк накладення дисциплінарного стягнення, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання незаконним та скасування оскаржуваного наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Ураховуючи відсутність правових підстав для висновку про незаконність дій відповідача при притягненні ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від основної позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу № 04-02/107-к від 20 липня 2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Підсумовуючи викладене, висновок суду першої інстанції про задоволення позову, скасування наказу № 04-02/107-к від 20 липня 2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та стягнення моральної шкоди є помилковим, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Крім того, тлумачення положень статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою, ухвалюється у тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги.
Тобто додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України, є невід'ємною частиною основного рішення у справі по суті спору, та не може існувати окремо від нього. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 червня 2018 року у справі № 756/4441/17, від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 911/956/17(361/6664/20), від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21.
Ураховуючи наявність підстав для скасування рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 квітня 2024 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу також підлягає скасуванню.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є підставами для його скасування з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо судових витрат
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, то судові втрати понесені у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції слід залишити за позивачем.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного задоволено, то ОСОБА_1 на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5 636,40 грн за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного задовольнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 квітня 2024 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року скасувати.
Судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції залишити за позивачем.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д. К. Заболотного 5 636,40 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ
судді: Людмила ГОЛОТА
Світлана КОПАНИЧУК