03.06.2024 Справа №607/1963/24 Провадження №1-кп/607/1071/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши кримінальне провадження №62024140140000019, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Більська Воля Володимирецького району Рівненської області, освіта середня, українця, громадянина України, неодруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше несудженого
про обвинувачення за ч.4 ст.407 КК України,-
встановив:
Солдат військової служби за контрактом ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована у АДРЕСА_2 , без поважних причин о 08 годині 30 хвилин 14 травня 2018 року не з'явився, та у подальшому, проводячи час на власний розсуд, о 08 годині 30 хвилин 08 вересня 2018 року прибув у розташування військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов'язків, чим вчинив нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України - військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.407 КК України.
В суді, на запитання судді, в контексті ст.348 КПК України, ОСОБА_4 надав відповіді: суть обвинувачення зрозуміла, вину визнає, бажає надавати показання.
В порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи, що учасники не заперечували, суд визнав недоцільним досліджувати докази щодо обставин, які ніким не оспорюються, лише допитати обвинуваченого ОСОБА_4 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав показання: 14 травня 2018 року він не з'явився у військову частину НОМЕР_1 для проходження військової служби у зв'язку з тяжкими сімейними обставинами через розірвання шлюбу; вину визнає, у вчиненому щиро розкаюється.
Суд вважає, що показання ОСОБА_4 є належним і допустимим доказом його винуватості. Його дії кваліфіковано правильно. Отже, ОСОБА_4 необхідно визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.407 КК України, тобто нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, військовослужбовцем.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що підтверджується довідками №1548 від 21 липня 2019 року, №3241 від 15 грудня 2021 року та №769 від 03 листопада 2017 року, його вік, стан здоров'я, характеристику, а також, обставини, що пом'якшують покарання - це щире каяття, визнання вини, скоєння злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин - розірвання шлюбу. Обставин які обтяжують покарання в обвинувальному акті не зазначено.
З метою виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень йому доцільно призначити покарання передбачене ч.4 ст.407 КК України у виді позбавлення волі.
З врахуванням особи винного, досудової доповіді Тернопільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації», за висновком якої виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі на певний строк можливе і не становить високої небезпеки для суспільства, суд вважає доцільним, відповідно до ст.75 КК України звільнити його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, статями 349, 369-371, 373-376, 392-395, 532, 535 КПК України, 65, 66, 75, 76, 407 КК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробуванням та встановити йому іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_4 покласти обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляції, особами визначеними у ст.393 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Судове рішення, що набрало законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяОСОБА_1