14.06.2024 Справа №607/13085/24 Провадження №1-кс/607/3543/2024
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024210000000201 від 26.04.2024 року стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Вівківці Шумського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,-
до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить застосувати щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, терміном на 60 діб.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, окрім того, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов'язків, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, з мотивів наведених у ньому.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, просив застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає наступне.
Слідчий суддя встановив, що групою слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024210000000201 від 26 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Правоохоронними органами ставиться у провину підозрюваному ОСОБА_4 те, що ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 діючи за попередньою змовою між собою, маючи на меті незаконне збагачення, в період правового режиму воєнного стану, розробили злочинну схему отримання грошових коштів, яка полягає у вимаганні та отриманні від потерпілого ОСОБА_11 грошових коштів.
Відтак, з метою отримання грошових коштів від потерпілого, останні вирішили використати вигадану ними ситуацію про неіснуючий борг у вигляді відсотків за невчасне повернення погашених потерпілим боргових зобов'язань.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимагання грошових коштів у потерпілого з погрозою застосування над ним насильства, 10 квітня 2024 року у вечірню пору доби, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою між собою, приїхали за місцем проживання потерпілого ОСОБА_11 , а саме до будинку АДРЕСА_2 та перебуваючи на території будинковолодіння ОСОБА_7 , повторно висунув вимогу стосовно повернення неіснуючого боргу в сумі 2000 доларів США, при цьому здійснював на потерпілого морально-психологічний тиск, погрожував заподіянням тілесних ушкоджень останньому і його дружині та неодноразово стверджував, що залучить людей, які допоможуть вибити неіснуючий борг із ОСОБА_11 .
Після чого, ОСОБА_4 , висловлюючись агресивно із використанням нецензурної лайки, погрожуючи кастетом, який був одягнутий на його праву руку погрожував виселити ОСОБА_11 із будинку та залучити людей, для того щоб вибити із останнього неіснуючий борг, що останній сприйняв як реальні погрози, які несуть загрозу життю та здоров'ю йому та членам його сім'ї.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 30 квітня 2024 року, близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою між собою приїхали на автомобілі Ford C-Max із н.з. НОМЕР_1 , до сільськогосподарського підприємства, яке розташоване в АДРЕСА_3 де очікували потерпілого ОСОБА_11 , з метою висунення йому вимог про повернення неіснуючого боргу та вчинення погроз застосування над ним насильства.
Надалі, ОСОБА_4 , тримаючи в руках кастет, почав погрожувати потерпілому нанесенням тілесних ушкоджень, при цьому ОСОБА_7 , намагався розташуватись у потерпілого за спиною з метою створення морально-психологічної переваги над потерпілим та тиску на останнього, поряд з цим ОСОБА_7 , почав висувати потерпілому вимогу стосовно негайного повернення неіснуючого боргу, та сказав, що у разі негайного не повернення боргу, забере транспортний засіб «ВАЗ 2170» із н.з. НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_11 .
В подальшому ОСОБА_7 , підійшов до транспортного засобу «ВАЗ 2170» із н.з. НОМЕР_2 та дістав із салону автомобіля портмоне звідки витягнув грошові кошти в сумі 7000 гривень, при цьому ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , користуючись подавленим станом потерпілого висунули йому вимогу про те, що ОСОБА_11 , повинен повернути їм 2000 доларів США в якості неіснуючого боргу за відсотки від невчасного повернення погашених потерпілим боргових зобов'язань та сприяння йому у придбанні транспортного засобу «Mercedes».
При цьому ОСОБА_4 , з метою підтвердження слів ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , продовжив погрожувати нанесенням тілесних ушкоджень кастетом, який був одітий на його руці, в цей момент ОСОБА_7 , в черговий раз висунув потерпілому ОСОБА_11 вимогу про те, що останній повинен віддати 2000 доларів США в якості неіснуючого боргу йому та ОСОБА_4 , а також 2000 доларів США як неіснуючий борг ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , внаслідок чого потерпілий під впливом морально-психологічного тиску, який на нього чинили ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_9 , та враховуючи погрози фізичною розправою, які були висловлені йому, усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю погодився віддавати грошові кошти частинами.
Після чого, 03.06.2024 близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_10 , та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою та з відома ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , перебуваючи поруч із будинком АДРЕСА_4 де розташована гуртовня на якій потерпілий ОСОБА_11 , здійснює продаж продуктів харчування зустрілись із останнім, де почали повторно висувати вимогу про повернення їм неіснуючого боргу в сумі 2000 доларів США, при цьому почали чинити на потерпілого морально-психологічний тиск та висловлювати погрози про застосування фізичного насильства.
Надалі, ОСОБА_10 , з метою підтвердження висунутої ним вимоги наніс потерпілому удар кулаком в ділянку грудної клітки, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_11 , впав на землю, та сприйняв дані погрози та дії як реальні, що несуть загрозу його життю та здоров'ю.
В подальшому, 04 червня 2024 року близько 17 год. 05 хв. ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою між собою, користуючись автомобілем Mercedes Benz E 270 CDI із н.з. НОМЕР_3 приїхали до приміщення кафе-бару «Дикий», який розташований по АДРЕСА_5 , де зустрілись із потерпілим ОСОБА_11 .
Відтак, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , розташувавшись на літній терасі кафе-бару «Дикий» почали здійснювати морально-психологічний тиск на потерпілого та повторно висунули вимогу про повернення неіснуючого боргу в сумі 4000 доларів США, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, при цьому ОСОБА_7 , з метою пригнічення морально-психологічного стану потерпілого наніс йому один удар рукою в лобну ділянку голови, після чого почав погрожувати вбивством потерпілого та сказав, що в разі негайного не повернення неіснуючого боргу ОСОБА_11 повинен переписати на ОСОБА_7 свій автомобіль марки «Volkswagen», внаслідок чого потерпілий сприйняв дані погрози та дії як реальні, що несуть загрозу його життю та здоров'ю.
Після чого, ОСОБА_11 усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, враховуючи погрози фізичною розправою, які були висловлені йому в цей день як реальні, що цілком можуть бути реалізовані, стати дійсними, якщо він проігнорує їх вимогу про передачу грошових коштів на виконання раніше висунутої вимоги за вказівкою ОСОБА_4 поклав грошові кошти в сумі 1000 доларів США на землю, що згідно курсу Нацбанку України станом на 04.06.2024 становило 40481 гривня 40 копійок, після чого ОСОБА_4 , підняв грошові кошти та передав їх ОСОБА_9 , який заховав їх у встановленому місці за межами кафе-бару «Дикий».
В цей час, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 діючи з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_9 умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, домовилися з ОСОБА_11 про зустріч для передачі їм частини неіснуючого боргу в сумі 3000 доларів США.
Після цього, 12.06.2024 ОСОБА_11 усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, враховуючи погрози фізичною розправою, які були йому висловлені на виконання вказівки ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_7 , на що останній повідомив потерпілому щоб той віддав кошти ОСОБА_10 .
В цей день ОСОБА_10 призначив зустріч у АДРЕСА_6 . В цей же день біля 22:10 години ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , діючи з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_9 прибули до будинку АДРЕСА_6 , де за попередньою домовленістю зустрілись із ОСОБА_11 .
Під час цієї зустрічі ОСОБА_11 усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, враховуючи погрози фізичною розправою, які були висловлені йому раніше, передав ОСОБА_7 грошові кошти неіснуючого боргу в сумі 3000 доларів США.
13.06.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України).
У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, слідчий суддя з'ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Вказане підтверджується доказами, а саме: заявою потерпілого; протоколами допитів потерпілого; протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій; іншими матеріалами досудового розслідування відкриття яких, на даній стадії зашкодить досудовому розслідуванню.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п.4 ч.2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкцією ч.4 ст.189 КК України, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме: - п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_12 . На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. ОСОБА_4 не працює, немає постійного законного заробітку, у ОСОБА_4 на утриманні особи не перебувають, що також свідчить про слабку міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місцях його проживання. Також слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків/потерпілого та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь. Оскільки на даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані, водночас, вони можуть бути відомі ОСОБА_4 , а від так останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків/потерпілого з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.
Окрім того, у слідчого судді відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримувати ОСОБА_4 під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального правопорушення, приходить до висновку про доцільність визначити останньому заставу в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та забезпечить його належну поведінку у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя також враховує, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання сторони обвинувачення - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 12 серпня 2024 року включно.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/13085/24, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.06.2024.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- не відлучатися з Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними, потерпілим та свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Термін дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 серпня 2024 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1