14.06.2024 Справа №607/13078/24 Провадження №1-кс/607/3540/2024
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 ,погоджене прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Бережанка, Лановецького району, Тернопільська область, громадянина України, не працвлаштованого, на утриманні неповнолітня дитина, проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
підозрюваногоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,-
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить застосувати щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначенням застави. В обґрунтування клопотання слідчий покликається на те, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, а також існують ризики, передбачені п.п. 1), 2), 3), 5) ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка/потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, окрім того, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов'язків, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 підтримав вказане клопотання, з мотивів у ньому наведеному.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання заперечив, пояснивши, що потерпілий заборгував йому гроші та не повернув, тому він не погоджується, що вимагав повернення неіснуючого боргу. Також вказав, що він одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, займається волонтерською діяльністю.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаного клопотання, вказавши на необґрунтованість підозри та недоведеність існування ризиків, про які вказано у клопотанні, просив урахувати, що підозрюваний одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, займається волонтерською діяльністю.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Слідчий суддя на підставі витягу з ЄРДР установив, що групою слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024210000000201 від 26 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Правоохоронними органами ставиться у провину підозрюваному ОСОБА_4 те, що ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою між собою, маючи на меті незаконне збагачення, в період правового режиму воєнного стану, розробили злочинну схему отримання грошових коштів, яка полягає у вимаганні та отриманні від потерпілого ОСОБА_12 грошових коштів.
Відтак, з метою отримання грошових коштів від потерпілого, останні вирішили використати вигадану ними ситуацію про неіснуючий борг у вигляді відсотків за невчасне повернення погашених потерпілим боргових зобов'язань.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимагання грошових коштів у потерпілого з погрозою застосування над ним насильства, 10 квітня 2024 року у вечірню пору доби, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою між собою, приїхали за місцем проживання потерпілого ОСОБА_12 , а саме до будинку АДРЕСА_2 та перебуваючи на території будинковолодіння ОСОБА_8 , повторно висунув вимогу стосовно повернення неіснуючого боргу в сумі 2000 доларів США, при цьому здійснював на потерпілого морально-психологічний тиск, погрожував заподіянням тілесних ушкоджень останньому і його дружині та неодноразово стверджував, що залучить людей, які допоможуть вибити неіснуючий борг із ОСОБА_12 .
Після чого, ОСОБА_10 , висловлюючись агресивно із використанням нецензурної лайки, погрожуючи кастетом, який був одягнутий на його праву руку погрожував виселити ОСОБА_12 із будинку та залучити людей, для того щоб вибити із останнього неіснуючий борг, що останній сприйняв як реальні погрози, які несуть загрозу життю та здоров'ю йому та членам його сім'ї.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 30 квітня 2024 року, близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою між собою приїхали на автомобілі Ford C-Max із н.з. НОМЕР_1 , до сільськогосподарського підприємства, яке розташоване в АДРЕСА_3 ,де очікували потерпілого ОСОБА_12 , з метою висунення йому вимог про повернення неіснуючого боргу та вчинення погроз застосування над ним насильства. Надалі, ОСОБА_10 , тримаючи в руках кастет, почав погрожувати потерпілому нанесенням тілесних ушкоджень, при цьому ОСОБА_8 , намагався розташуватись у потерпілого за спиною з метою створення морально-психологічної переваги над потерпілим та тиску на останнього, поряд з цим ОСОБА_8 , почав висувати потерпілому вимогу стосовно негайного повернення неіснуючого боргу, та сказав, що у разі негайного не повернення боргу, забере транспортний засіб «ВАЗ 2170» із н.з. НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_12 .
В подальшому ОСОБА_8 , підійшов до транспортного засобу «ВАЗ 2170» із н.з. НОМЕР_2 та дістав із салону автомобіля портмоне звідки витягнув грошові кошти в сумі 7000 гривень, при цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , користуючись подавленим станом потерпілого висунули йому вимогу про те, що ОСОБА_12 , повинен повернути їм 2000 доларів США в якості неіснуючого боргу за відсотки від невчасного повернення погашених потерпілим боргових зобов'язань та сприяння йому у придбанні транспортного засобу «Mercedes».
При цьому ОСОБА_10 , з метою підтвердження слів ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , продовжив погрожувати нанесенням тілесних ушкоджень кастетом, який був одітий на його руці, в цей момент ОСОБА_8 , в черговий раз висунув потерпілому ОСОБА_12 вимогу про те, що останній повинен віддати 2000 доларів США в якості неіснуючого боргу йому та ОСОБА_10 , а також 2000 доларів США як неіснуючий борг ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , внаслідок чого потерпілий під впливом морально-психологічного тиску, який на нього чинили ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_11 , та враховуючи погрози фізичною розправою, які були висловлені йому, усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю погодився віддавати грошові кошти частинами.
Після чого, 03.06.2024 близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_4 , та ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою та з відома ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , перебуваючи поруч із будинком АДРЕСА_4 де розташована гуртовня на якій потерпілий ОСОБА_12 , здійснює продаж продуктів харчування, зустрілись із останнім, де почали повторно висувати вимогу про повернення їм неіснуючого боргу в сумі 2000 доларів США, при цьому почали чинити на потерпілого морально-психологічний тиск та висловлювати погрози про застосування фізичного насильства.
Надалі, ОСОБА_4 , з метою підтвердження висунутої ним вимоги наніс потерпілому удар кулаком в ділянку грудної клітки, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_12 , впав на землю, та сприйняв дані погрози та дії як реальні, що несуть загрозу його життю та здоров'ю.
В подальшому, 04 червня 2024 року близько 17 год. 05 хв. ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою між собою, користуючись автомобілем Mercedes Benz E 270 CDI із н.з. НОМЕР_3 приїхали до приміщення кафе-бару «Дикий», який розташований по АДРЕСА_5 , де зустрілись із потерпілим ОСОБА_12 .
Відтак, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_4 , розташувавшись на літній терасі кафе-бару «Дикий» почали здійснювати морально-психологічний тиск на потерпілого та повторно висунули вимогу про повернення неіснуючого боргу в сумі 4000 доларів США, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, при цьому ОСОБА_8 , з метою пригнічення морально-психологічного стану потерпілого наніс йому один удар рукою в лобну ділянку голови, після чого почав погрожувати вбивством потерпілого та сказав, що в разі негайного не повернення неіснуючого боргу ОСОБА_12 повинен переписати на ОСОБА_8 свій автомобіль марки «Volkswagen», внаслідок чого потерпілий сприйняв дані погрози та дії як реальні, що несуть загрозу його життю та здоров'ю.
Після чого, ОСОБА_12 усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, враховуючи погрози фізичною розправою, які були висловлені йому в цей день як реальні, що цілком можуть бути реалізовані, стати дійсними, якщо він проігнорує їх вимогу про передачу грошових коштів на виконання раніше висунутої вимоги за вказівкою ОСОБА_10 поклав грошові кошти в сумі 1000 доларів США на землю що згідно курсу Нацбанку України станом на 04.06.2024 становило 40481 гривня 40 копійок, після чого ОСОБА_10 , підняв грошові кошти та передав їх ОСОБА_11 , який заховав їх у встановленому місці за межами кафе-бару «Дикий».
В цей час, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 діючи з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, домовилися з ОСОБА_12 про зустріч для передачі їм частини неіснуючого боргу в сумі 3000 доларів США. Після цього, 12.06.2024 ОСОБА_12 усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, враховуючи погрози фізичною розправою, які були йому висловлені на виконання вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 ,на що останній повідомив потерпілому щоб той віддав кошти ОСОБА_4 .
В цей день ОСОБА_4 призначив зустріч у АДРЕСА_6 . В цей же день біля 22:10 години ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , діючи з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 прибули до будинку АДРЕСА_6 де за попередньою домовленістю зустрілись із ОСОБА_12 . Під час цієї зустрічі ОСОБА_12 усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, враховуючи погрози фізичною розправою, які були висловлені йому раніше, передав ОСОБА_8 грошові кошти неіснуючого боргу в сумі 3000 доларів США.
13.06.2024 ОСОБА_4 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України.
На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме: тобто вимаганні вчиненому за попередньою змовою групою осіб з погрозою вбивства потерпілого та знищення майна, вчинене в умовах воєнного стану, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна та яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Вказане підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме даними: протоколів допиту потерпілого ОСОБА_12 від 12.06.2024, 13.06.2024; протоколів про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 04.06.2024; протоколів за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій від 04.06.2024, 05.06.2024; протоколу огляду місця події від 13.06.2024; протоколу обшуку від 13.06.2024; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 13.06.2024.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В свою чергу, підозрюваним та його захисником не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність ОСОБА_4 до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, з огляду на що на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим, а тому доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри слідчий суддя вважає передчасними.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, Так, підозрюваний ОСОБА_4 може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності, у якого наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 який дійсний до 16.01.2028. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).
Також, підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей насамперед не відшукані на даний, мобільні телефони, грошові кошти, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати; п.2 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, як вказано у п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, останній може незаконно впливати як особисто так і через третіх осіб на свідка/потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, в тому числі які ще встановлені та не допитані,з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, він особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на свідків/потерпілого та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.
Підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки він хоч раніше не судимий, однак, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу.
З урахуванням того, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням особи підозрюваного, що він не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, однак офіційно не працевлаштований, характеру вчиненого кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, характеру та обставин справи, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту не надають підстав для можливості застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки застосування таких запобіжних заходів не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя зазначає, що не визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, є правом слідчого судді. А тому не вбачає підстав для не застосування зазначеного альтернативного запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні підозрюваному ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд із положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , те, що він офіційно не працевлаштований, немає постійного законного заробітку, на утриманні має неповнолітню дитину, приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та забезпечить його належну поведінку у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год. 59 хв. 11.08.2024.
Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 , обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі № 607/13078/24, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.06.2024.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 23 год. 59 хв. 11 серпня 2024 року, наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає/перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до УДМС України в Тернопільській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подання апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1