Справа № 583/2641/24
3/583/978/24
20 червня 2024 року м. Охтирка
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Соколова Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ВАД № 191255 від 24.05.2024 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 24.05.2024 о 21 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , перебуваючи в нетверезому стані, висловлювався брутальною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді пояснив, що виносив сміття, а група підлітків, які вживали алкогольні напої, вчинила з ним сварку, вдарили його та відібрали пістолет «Пугач». Поруч з ним був його брат ОСОБА_2 . ОСОБА_1 викликав поліцію, однак працівники поліції, які приїхали на виклик, склали протокол щодо нього.
Проаналізувавши матеріали справи, доходжу наступного висновку.
Відповідно до витягу із системи Армор про реєстрацію правопорушення 24.05.2024 о 21 год. 08 хв. на службу 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що 24.05.2024 о 21.07. за адресою район м. Охтирка,провулок Вербовий, 2, повідомив, що 30-40 хв. тому виносив сміття і група невідомих осіб 4-5 хлопців, одна чи дві дівчини і забрали пістолет «Пугач», останні в районі «Шанхай» живають а/н, один вдарив заявника.
Згідно з ч. 1 ст. 9Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інше.
Так, статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП, об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з'ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом. Однак, для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю (свавілля).
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.
Зауважу на тому, що обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є хуліганський мотив та умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих є головним моментом, що визначає зміст поведінки хулігана.
Хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку негативізму й ворожого ставлення до суспільства.
Для юридичної оцінки діяння за статтею 173 КУпАП обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього правопорушення у виді порушення громадського порядку і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
За відсутності відповідного мотиву, коли діяння зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і такі дії спрямовані до конкретної особи з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Так, як роз'яснив ВС в своїй постанові від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к, що обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому, хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.
Отже, як зазначив Верховний Суд, за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства (пошкодження майна) зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
В даному випадку, судом встановлено, що 24.05.2024 між ОСОБА_3 стався конфлікт з невстановленими поліцейськими особами, що вбачається з рапорту та особистих пояснень ОСОБА_3 в суді, а тому, в діях ОСОБА_3 відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин, що в даному випадку відсутнє.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Перевіряючи матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відсутності достатніх доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно з ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, приходжу до висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та необхідності закриття справи за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись 247, 251, 283, 284 КпАП України, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА