ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 червня 2024 року Справа № 924/1012/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: представник Стельмах Ю.М. - адвокат
відповідача: представник Покотило Ю.В. - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фермерського господарства "ЗОЛОТИЙ ЖАЙВІР" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 07.02.24р. суддею Заярнюком І.В., у м.Хмельницькому, повний текст складено 21.02.24р. у справі № 924/1012/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
до відповідача Фермерського господарства "Золотий Жайвір"
про стягнення 4 457 155,76 грн. основного боргу, 4 376 317,61 грн. пені, 668 573,36 грн. штрафу, 1 353 768,95 грн. інфляційних втрат, 7 324 567,27 грн. 48% річних
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.02.2024 у справі №924/1012/23.
1.2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.02.2024 у справі №924/1012/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Фермерського господарства "ЗОЛОТИЙ ЖАЙВІР" про стягнення 18 180 382,95грн., з яких: 4 457 155,76грн. основного боргу, 4 376 317,61грн. пені, 668 573,36грн. штрафу, 1 353 768,95грн. інфляційних втрат, 7 324 567,27грн. 48% річних. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4 457 155,76грн. основного боргу, 1 353 768,95грн. інфляційних втрат, 7 324 567,27грн. 48% річних, 4 376 317,61грн. пені, 668 573,36 грн. штрафу, 272 705,74грн. витрат зі сплати судового збору.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2.1. Правовідносини між сторонами даного спору виникли з договору поставки №1300028292 від 01.12.2019, з урахування нової редакції договору від 22.02.2019, у п. 1.1 якого визначено, що даний договір є змішаним договором у розумінні частини 2 ст. 628 ЦК України та об'єднує договори поставки та надання послуг. Договір направлений на забезпечення продавцем покупця посівними матеріалами, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону, а також на надання послуг, пов'язаних із вирощуванням врожаю. Відповідно до п. 3.6 договору підписання видаткової накладної представником покупця можливе без довіреності на отримання матеріальних цінностей шляхом скріплення свого підпису на документах печаткою покупця. При цьому сторони погоджуються, що вони несуть відповідальність за використання власної печатки, що вважатиметься посвідченням підпису вповноваженої особи. Згідно з п. 4.2 договору ціна встановлюється із ПДВ, якщо тільки це не суперечить законодавству. За умовами п. 4.3 договору, якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, покупець зобов'язується оплатити вартість товару.
2.2. Відповідно до п. 7.1 договору в разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, а також проценти на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 4 % на місяць, 48 % річних від простроченої суми. Пунктом 7.2 договору визначено, що покупець додатково сплачує штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від суми прострочення за 1 (один) повні місяці прострочення.
2.3. На виконання умов вказаних договорів позивач поставив відповідачу визначений у договорі товар на загальну суму 69 511 942,35грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками їх печаток видатковими накладними. Відповідач частково розрахувався за отриманий товар на суму 48211050,93грн. що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача. Також сторонами були підписані акти зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 11 645357,48 грн. та здійснено коригування вартості товару на суму 5198378,18 грн.
2.4. Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст.692 ЦК України).
2.5. За умовами п. 4.3 договору, якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, покупець зобов'язується оплатити вартість товару не пізніше 31 жовтня 2020 року. Відповідач частково розрахувався за отриманий товар на суму 48 211050,93 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача. Також між сторонами були підписані акти зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 11645357,48 грн. та здійснено коригування вартості товару на суму 5198378,18 грн. Заборгованість відповідача за отриманий товар перед позивачем становить 4457155,76 грн. Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів повної оплати вартості товару, а також не спростовано факту його отримання. У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати отриманого товару, позивач заявив до стягнення 7 324 567,27 грн. 48 % річних, які нараховані за період з 01.12.2019 по 11.09.2023 та 1353768,95 грн. інфляційних втрат які нараховані за період 01.11.2019 по 31.07.2023.
2.6. Відповідно до п. 7.1 договору в разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю, зокрема проценти на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 48 % річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок 48 % річних є правомірним та арифметично правильним. Позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 324 567,27 грн. 48 % річних, які нараховані за період з 01.12.2019 по 11.09.2023 та 1353768,95 грн. інфляційних втрат які нараховані за період 01.11.2019 по 31.07.2023 підлягають задоволенню.
2.7. Також, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати отриманого товару, позивач заявив до стягнення 4376317,61грн. пені, нараховану за період з 01.11.2019 по 11.09.2023 та 668573,36грн. штрафу. Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Враховуючи норми цивільного законодавства, умови п. 7.1, 7.2 договору щодо несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем, наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, позивачем правомірно заявлено до стягнення 4376317,61 грн. пені та 668573,36 грн. штрафу.
2.8. У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд при прийнятті рішення зазначити в рішенні суду про нарахування 48% річних на суму боргу, яка буде існувати в період з 12.09.2023 до моменту виконання судового рішення з урахуванням приписів законодавства України. Відповідно, судом у резолютивній частині рішення з урахуванням частини 10 статті 238 ГПК України зазначено про нарахування 48% річних, починаючи з 12.09.2023 і до моменту виконання рішення суду у справі №924/1012/23.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство "ЗОЛОТИЙ ЖАЙВІР", 28.02.2024 поштовим зв'язком звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх. 1076/24 від 06.03.2024.), в якій просив в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду призначити у справі №924/1012/23 судову почеркознавчу експертизу. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.02.2024 у справі №924/1012/23 скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в позову про стягнення 4 457 155,76 грн. основного боргу, 4 376 317,61 грн. пені, 668 573,36 грн. штрафу, 1 353 768,95 грн. інфляційних втрат, 7 324 567,27 грн. 48% річних, в повному обсязі. Вирішити питання перерозподілу судових витрат.
3.2. Також, апелянтом в порядку статті 266 ГПК України, після отримання повного рішення суду, ознайомившись з його мотивами, подано доповнення до апеляційної скарги у справі №924/1012/23.
3.3. Апеляційна скарга, з урахуванням доповнення, мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Скаржник керуючись нормами цивільного законодавства, щодо договорів поставки, купівлі- продажу (статті 712, 655, 669, 673, 692 ЦК України) зазначає, що судом було неповно з'ясовано обставини, які мали істотне значення для справи, а саме, чи підтверджуються поставки товару, які відображені у видаткових накладних №5190035678 на суму 896851,96 грн.; №5190035677 на суму 1146215,95грн.; №5190035748 на суму 3081367,45грн.; №5190035938 на суму 97036,52грн.; №5190035835 на суму 432028,74грн.; №5190036444 на суму 361500,79грн.; №5190036506 на суму 1226610,34грн.; №5190036609 на суму 46476,31грн.; №5190036635 на суму 471306,34 грн.; №5190036639 на суму 47482,12грн.; №5190037097 на суму 235727,20грн.; №5190036809 на суму 1938300,84 грн.; №5190037098 на суму 38726,41грн.; №5190065632 на суму 3880968,48грн.; №5190067235 на суму 225615,83 грн., а всього на загальну суму 14 126 215,28грн.
3.4. У зв'язку із цим, для усунення даної неповноти судового розгляду, реалізації прав відповідача на подачу доказів на підтвердження його доводів та заперечень щодо не підписання керівником відповідача окремих видаткових та товарно-транспортних накладних, якими позивач підтверджував поставку товару на загальну суму 14 126 215,28 грн., а також через об'єктивну неможливість подання відповідачем відповідно висновку експерта з цих питань, відповідачем разом з апеляційною скаргою подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
3.5. Скаржник зазначив, що судом першої інстанції взагалі не надано жодної оцінки практично усім доводам, аргументам та запереченням відповідача, які були викладені у його заявах по суті. Так, відповідачем зазначалось, що в обох відомостях про розрахунки сторін, наданих позивачем, не враховано зміни умов поставки, пов'язані із укладенням 01.12.2019 договору поставки у новій редакції, 07.09.2020 - Додатку №3 до договору, 01.01.2022 - Додатку №4 до договору, якими було змінено термін оплати поставленого Товару. Таке неврахування змін до договору поставки та неправильна інтерпретація позивачем окремих коригуючих накладних призвели до виведення некоректного сальдо на календарні дати, вказані у його відомостях про взаєморозрахунки, починаючи з 12.10.2019 і по 29.03.2023.
3.6. У зв'язку із цим, відповідачем було проведено власні розрахунки (контррозрахунок) щодо виконання сторонами умов договору поставки №1300028292, згідно яких станом на момент звернення позивача з позовом переплата на користь ФГ «Золотий жайвір» в сумі 25 514 319,93 грн. (без урахування видаткових накладних, які не підписував відповідач), або ж на суму 11 388 104,65 грн. - згідно усіх видаткових та коригуючи накладних, копії яких долучено до позову Однак, суд вказані доводи відповідача залишив без уваги. Суд взагалі не досліджував умови договору поставки №1300028292, укладеного між сторонами 22.04.2019 , а також зміни до договору, пов'язані з укладенням сторонами 07.09.2020 - Додатку №3 до договору та 01.01.2022 - Додатку №4 до договору, якими було змінено термін оплати поставленого Товару, у зв'язку із чим було допущено істотну неповноту судового розгляду.
3.7. Згідно розрахунків самого позивача, станом на 31.10.2019 ФГ "Золотий жайвір" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" на виконання умов договору поставки (в редакції від 22.04.2019) було сплачено грошові кошти або поставлено Товару в зарахування зустрічних вимог на суму 9213328,59 грн. (різниця 281 572,27 грн. - на користь позивача, яка практично відразу (21.11.2019 та 21.11.2019) була погашена). При цьому, жодних зауважень, заперечень чи претензій з приводу належного виконання умов договору поставки в редакції від 22.04.2019 зі сторони ТОВ «Суффле Агро Україна» не було, що підтверджується тим, що 01.12.2019 для продовження співпраці між сторонами вказаний договір поставки було викладено в новій редакцій. Апелянт зазначає, що прострочення оплати за Товар, поставлений в ході виконання договору в редакції від 22.04.2019 відповідачем допущено не було. І навіть з врахуванням видаткових накладних, які керівником відповідача не підписувались. На підтвердження поставки Товару на підставі договору в редакції від 01.12.2019 за період з 01.12.2019 по 06.09.2020 позивачем до його позовної заяви долучено видаткові та коригуючі накладні. У той же час, як вбачається із розрахунків самого позивача, за період з 01.12.2019 і по 31.10.2020 ФГ "Золотий жайвір" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" на виконання умов договору поставки (в редакції від 01.12.2019) було сплачено грошові кошти або поставлено Товару в зарахування зустрічних вимог на суму 12555262,11 грн. (різниця 2764379,93 грн.). Відтак, відповідачем прострочення оплати за Товар, поставлений за період з 01.12.2019 року по 06.09.2020 року в ході виконання договору в редакції від 01.12.2019 допущено не було.
3.8. Щодо укладених між сторонами Додатків №3, 4 до договору поставки від №1300028292, у яких сторонами погоджено строки дії договору та умови розрахунків, скаржник зазначає, що відповідачем прострочення оплати за Товар, поставлений за період з 07.09.2020 і по 31.10.2021 в ході виконання договору в редакції від 01.12.2019, з урахуванням Додатку №3, допущено не було, як і не було прострочення оплати за Товар, поставлений за період з 01.11.2021 по 31.10.2022 в ході виконання договору навіть з врахуванням видаткових накладних, які ставляться під сумнів відповідачем. Оскільки останній вбачає відмінність почерку та підпису голови ФГ "Золотий жайвір" від тих, які поставлені від його імені у відповідній графі видаткових накладних, у зв'язку із чим відповідачем разом з відзивом подавалось клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, в задоволенні якого було відмовлено судом першої інстанції. Відповідно, таке клопотання подається скаржником разом з апеляційною скаргою.
3.9. Крім цього, серед іншого, за період з 01.11.2022 по 29.03.2023 відповідачем на користь позивача було додатково перераховано грошові кошти на загальну суму 11 500 000,00 грн. Також апелянт звертає увагу суду на те. що згідно розрахунків відповідача за весь період з моменту укладення договору поставки між сторонами (22.04.2019) і по день звернення позивача до суду з даним позовом поставило на користь відповідача Товарів на загальну суму 34 342 087,48 грн. (без урахування видаткових накладних, які не підписані керівником відповідача), або ж на суму 48 468 302,76 грн. - згідно усіх видаткових та коригуючи накладних, копії яких долучено до позову. Саме така загальна сума поставлених Товарів підтверджується документами, долученими позивачем до його позову (а не 69 511 942,35 грн. - як зазначено у позовній заяві). У той же час ФГ "Золотий жайвір" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" за цей же період сплатило грошові кошти або поставило Товар в зарахування зустрічних вимог на загальну суму 59 856 407,41 грн., що визнавалось позивачем та було встановлено судом першої інстанції. З наведеного вбачається, що станом на даний час заборгованість у відповідача перед позивачем за основним зобов'язанням на підставі договору поставки №1300028292 відсутня.
3.10. При цьому, апелянтом зауважено, що за умовами вказаних аграрних розписок весь урожай, який є предметом застави цих аграрних розписок, до цього часу не може бути реалізований відповідачем через дії самого позивача, який відмовляється сам приймати цей урожай і не дозволяє його реалізувати іншим особам. Крім того, станом на даний час частина урожаю зерна пшениці урожаю 2022 року арештована та описана приватним виконавцем в ході виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса. Такі дії позивача не лише свідчать про його недобросовісну поведінку, яка полягає у штучному створенні доказів існування заборгованості у відповідача, а й спричиняє останньому істотні збитки, оскільки ФГ «Золотий жайвір» уже майже два роки не може реалізувати зібраний урожай пшениці, який є предметом застави аграрних розписок, у той час як ціна на зерно пшениці через запроваджений воєнний стан та введені обмеження на експорт українського зерна продовжує стрімко падати. Діями, пов'язаними із наданням 11.11.2020 та 03.11.2021 відповідачу знижки «за вчасний розрахунок», та оплатою 13.01.2021 і 10.12.2021 грошових коштів на виконання наданої знижки, позивач підтвердив не лише відсутність грошових зобов'язань покупця перед продавцем, а й наявність невиконаних грошових зобов'язань у самого позивача перед відповідачем етаном на 10.12.2021. У зв'язку із цим висновки суду про обґрунтованість розрахунків позивача суперечить дійсним обставинам справи та положенням укладеного між сторонами договору поставки.
3.11. Варто зауважити, що відповідачем неодноразово зверталась увага суду на істотну невідповідність розрахунку позивача обставинам справи та умовам договору поставки, а також некоректність окремих відомостей, зазначених у розрахунках позивача. Неправильна інтерпретація позивачем окремих коригуючих накладних призвела до виведення некоректного сальдо на календарні дати, вказані у його відомостях про взаєморозрахунки, починаючи з 12.10.2019 і по 29.03.2023, що у свою чергу свідчить про створення позивачем хибного уявлення про виникнення прострочення відповідачем сплати за поставлений товар, якого насправді не відбулось. Також надані позивачем два розрахунки заборгованості частково суперечать один одному. У зв'язку із тим, що позивачем не коректно визначено сальдо на певні дати, періоди та суми першого, на думку позивача, прострочення оплати за товар, розрахунки позивача, очевидно, здійснені некоректно. Попри це, судом без наведення будь-яких мотивів неприйняття до уваги наведених вище невідповідностей та неточностей розрахунків позивача, про які неодноразово заявляв відповідач, беззастережно прийняв обидва розрахунки, які однозначно є неправильними та некоректними.
3.12. Щодо позовних вимог про стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та відсотків річних, скаржник зазначає, що позивачем заявлялись вимоги про стягнення 48% річних на прострочену, на його думку, суму заборгованості, починаючи з 01.12.2019. Однак, станом на 01.12.2019 позивачем на користь відповідача було здійснено поставки Товару на підставі договору поставки №1300028292 в редакції від 22.04.2019. При цьому, вказаною редакцією договору розмір процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання не встановлювався. Проценти річних в розмірі 48% були визначені умовами договору поставки в новій редакції, який був укладений сторонами 01.12.2019, умови якого в даному випадку можуть застосовуватись виключно щодо поставок та розрахунків за поставки Товару, які були здійснені на його виконання після 01.12.2019. Абсолютно у кожній специфікації та видатковій накладній зазначено номер та дату договору, на виконання якого здійснювались замовлення та поставка. У зв'язку із цим розрахунок процентів річних, здійснений позивачем, однозначно є некоректним. Станом на 01.12.2019 настав строк для оплати частини товару, який було поставлено позивачем на користь відповідача на підставі договору поставки №1300028292 в редакції від 22.04.2019 , що підтверджується посиланням у кожній із видаткових накладних на договір від 22.04.2019, яким розмір процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання не встановлювався. Однак, своїми діями, пов'язаними із наданням 11.11.2020 та 03.11.2021 відповідачу знижки "за вчасний розрахунок", та оплатою 13.01.2021 і 10.12.2021 на користь відповідача грошових коштів на виконання наданої знижки, позивач підтвердив відсутність невиконаних грошових зобов'язань у ФГ "Золотий жайвір" станом на 10.12.2021, а отже - відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій та сум на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з моменту укладення договору і до 10.12.2021. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
3.13. Як вбачається із позовної заяви, позовними вимогами ТОВ "Суффле Агро Україна" окрім стягнення основної заборгованості за договором (якої на думку апелянта не існує), заявлено також вимоги про стягнення неустойки та інших платежів (проценти річних, інфляційні втрати), нараховані включно з 24 лютого 2022 року. При цьому сума неустойки та інших платежів, нарахована позивачем кратно перевищує заборгованість, нараховану позивачем за основним зобов'язанням та є однозначно неспівмірною із збитками, оскільки такі у позивача взагалі відсутні, а тому ним не заявлялись. Враховуючи наведені норми матеріального права, запроваджений воєнний стан та введені обмеження на експорт українського зерна, позовні вимоги ТОВ "Суффле Агро Україна" в частині стягнення неустойки та сум на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані після 24.02.2022, навіть у випадку існування заборгованості відповідача, підлягали б зменшенню та списанню. У скаржник зазначає, що підстави для застосування штрафних санкцій у виді пені та штрафу, а також для нарахування та стягнення сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, були відсутні. Відтак, у випадку існування заборгованості відповідача, позовні вимоги в частині стягнення неустойки та сум на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані після 24.02.2022, підлягали б зменшенню та списанню.
3.14. Крім того, нарахування позивачем штрафних санкцій було здійснено без урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України. Як вбачається оскаржуваного рішення, позивачем нараховано, а судом стягнуто штрафні санкції поза межами 6-місячного строку, який в даному випадку був присічним. Таким чином, судом при вирішенні даного спору було неповно з'ясовано обставини, які були істотними, що призвело до невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права. Крім того, неповнота з'ясування обставин справи була допущена через порушення судом норм процесуального права, якими визначено порядок призначення та проведення експертиз у господарському процесі, внаслідок чого суд істотно обмежив відповідача у можливості надання доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень.
4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1.Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "ЗОЛОТИЙ ЖАЙВІР" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.02.2024 у справі №924/1012/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 08.05.2024 о 15:15 год.
4.1.2. В ухвалі колегією суддів, зазначено, що клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи буде розглядатися судом безпосередньо у судовому засіданні, до початку розгляду апеляційної скарги по суті, згідно встановленого Господарським процесуальним кодексом України порядку.
4.1.3. Як уже зазначалося, апелянт в апеляційній скарзі просив суд в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду призначити у справі №924/1012/23 судову почеркознавчу експертизу та відповідно до апеляційної скарги долучено відповідне клопотання (вх.1077/24 від 06.03.2024).
4.2. Позивач - ТОВ "Суффле Агро Україна" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.02.2024 у справі №924/1012/23 - без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Поновити строк та прийняти у якості доказів додані до відзиву докази, а саме звіт про фінансові результати та звіт про власний капітал позивача за 2023 рік
4.2.1. У заяві - заперечення на клопотання про призначення почеркознавчої експертизи позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення відповідної експертизи.
4.3. Судове засідання 08.05.2024 у даній справі розпочалося з розгляду клопотання відповідача-апелянта про призначення судової почеркознавчої експертизи (вх.1077/24 від 06.03.2024).
4.4. Апеляційним судом за результатами розгляду вказаного клопотання, після виходу з нарадчої кімнати оголошено про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи у даній справі; та зазначено, що мотиви суду щодо відмови у задоволенні вказаного клопотання, будуть наведені у постанові, за результатами розгляду справи про суті.
4.5. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 розгляд апеляційної скарги у даній справі відкладено на 03.06.2024 об 14:30, з урахуванням раніше поданих заяв/клопотань представників позивача та відповідача про їх участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції
4.6. Відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, колегія суддів апеляційної інстанції враховує наступне.
4.6.1. Статтею 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
4.6.2. В обґрунтування клопотання про призначення почеркознавчої експертизи відповідач зазначив про наступні обставини.
4.6.3. Апелянт вважає, оскаржуване рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.02.2024 є незаконним та необґрунтованим, в тому числі, у зв'язку із неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
4.6.4. Провадження у даній справі було відкрито 20.09.2023. До своєї позовної заяви у даній справі позивач для підтвердження поставок відповідачу товару за договором поставки, разом з іншими документами долучило копії наступних видаткових накладних, складених ТОВ "Суффле Агро Україна" та ФГ "Золотий жайвір" №5190035678 на суму 896851,96 грн.; №5190035677 на суму 1146215,95 грн.; №5190035748 на суму 3081367,45 грн.; №5190035938 на суму 97036,52 грн.; №5190035835 на суму 432028,74 грн.; №5190036444 на суму 361500,79 грн.; №5190036506 на суму 1226610,34 грн.; №5190036609 на суму 46476,31 грн.; №5190036635 на суму 471306,34 грн.; №5190036639 на суму 47482,12 грн.; №5190037097 на суму 235727,20 грн.; №5190036809 на суму 1938300,84 грн.; №5190037098 на суму 38726,41 грн.; №5190065632 на суму 3880968,48 грн.; №5190067235 на суму 225615,83 грн., а всього на загальну суму 14 126 215,28 грн.
4.6.7. Скаржник зазначає, що ознайомившись із копіями цих документів, було виявлено, що підпис поставлений у відповідній графі кожної з видаткових накладних від імені голови ФГ "Золотий жайвір" Дацківа В.П., останнім не ставився, а також істотно відрізняється від його дійсного підпису. Зауважує, що 10 та 11 жовтня 2023 року, тобто після відкриття провадження у справі №924/1012/23, на електронну пошту ФГ "Золотий жайвір" було отримано електронні листи від ТОВ "Суффле Агро Україна" з проханням підписати, відсканувати і відправити електронною поштою та Новою поштою на адреси ТОВ "Суффле Агро Україна" наступні документи: специфікацію №2500800247 від 26.04.22, а також видаткові накладні №5190065632 від 31.01.22 та №5190067235 від 06.05.22, які були направлені у вкладенні до цих електронних листів (копії електронних листів, долучено до матеріалів справи разом з клопотанням відповідача про витребування оригіналів письмових доказів). Однак, копії вказаних документів, які у своїх електронних листах просить підписати ТОВ "Суффле Агро Україна", останнім було долучено з підписами та печатками відповідача до його позовної заяви, про що вказувалось вище. Наведені обставини додатково підтверджують обґрунтованість сумнівів ФГ "Золотий жайвір" у достовірності наданих ТОВ позивачем видаткових накладних; №5190065632 від 31.01.22 та №5190067235 від 06.05.22, оскільки згідно електронних листів позивача ці видаткові накладні станом на 11.10.2023 уповноваженою особою ФГ "Золотий жайвір" не підписані.
4.6.8. Крім того, вже в ході підготовчого судового засідання у справі №924/1012/23 позивачем було додатково надано копію товарно-транспортної накладної №3500747163 від 06.05.2022, ознайомившись із якою також було виявлено істотну відмінність дійсних почерку та підпису голови ФГ "Золотий жайвір" від тих, які поставлені від його імені у відповідній графі цієї товарно-транспортної накладної, яка, до того ж, не містить відтиску печатки відповідача. Разом з тим, що вважаючи, що у зв'язку із поданням до суду в якості доказів завідомо підроблених видаткових та товарно-транспортної накладних в діях посадових осіб ТОВ "Суффле Агро Україна" вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України (Використання завідомо підроблених документів), ФГ "Золотий жайвір" 24.01.2024 звернулось із відповідної заявою про кримінальне правопорушення до правоохоронних органів.
4.6.9. Станом на даний час, ухвалою слідчого судді від 23.02.2024 у справі №686/3802/24 зобов'язано уповноважену службову особу Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області відповідно до ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою голови ФГ «Золотий жайвір» від 24.01.2024, зареєстрованою за №1847 01.02.2024. Крім того, про свої сумніви щодо справжності вищевказаних видаткових та ТТН, долучених позивачем до його позовної заяви та інших заяв по суті, через істотну відмінність почерку та підпису голови ФГ "Золотий жайвір" від тих, які поставлені від його імені у відповідній графі цих накладних, відповідачем заявлялось відразу у його відзиві, у зв'язку із чим було заявлено клопотання про витребування оригіналів цих письмових доказів, яке було задоволено судом відповідною ухвалою від 21.11.2023. На виконання вимог ухвали суду позивачем 29.11.2023 було надано оригінали відповідних видаткових та товарно-транспортних накладних, які на даний час містяться при матеріалах справи.
4.6.10. Також, апелянт зазначає, що заперечуючи проти того, що керівником відповідача підписувались окремі видаткові та товарно-транспортні накладні, якими позивач обґрунтовував факт поставки товару, стороною відповідача разом з відзивом було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке розглядалось судом в підготовчому судовому засіданні 05.12.2023, тобто, коли оригінали цих видаткових та товарно-транспортних накладних, які ставились під сумнів відповідачем, знаходились при матеріалах справи. На момент вирішення судом клопотання відповідача про призначення експертизи сторонами не було надано висновку експерта з питань справжності підпису голови ФГ "Золотий жайвір" у відповідних графах окремих видаткових та товарно-транспортних накладних, які ставились під сумнів відповідачем. При цьому єдиним допустимим доказом, який може об'єктивно підтвердити або спростувати обставини щодо того, чи підписував окремі видаткові та товарно-транспортні накладні керівник відповідача, від імені якого поставлено підписи у відповідних графах цих накладних, є висновок експерта почеркознавчої експертизи, у зв'язку із чим відповідачем і було заявлено відповідне клопотання в суді першої інстанції
4.6.11. Суд першої інстанції ухвалою від 05.12.2023 відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи такого ж змісту, мотивуючи своє рішення тим, що позивач не позбавлений права самостійно звернутися до експерта з метою отримання висновку експерта, який як передбачено положеннями п. 6 ст. 101 ГПК України має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Однак, без дослідження оригіналів окремих видаткових та товарно-транспортних накладних, які ставляться під сумнів відповідачем, отримати висновок експерта неможливо, а оригінали цих документів знаходились і знаходяться при матеріалах справи №924/1012/23, тобто перебувають у виключному розпорядженні суду, відповідач об'єктивно позбавлений можливості подати відповідний висновок експерта на підтвердження своїх доводів та заперечень.
4.6.12. Керуючись статтями 99, 267, 269 ГПК України, враховуючи наведене та неможливість подання до суду першої інстанції доказів з причин, що об'єктивно не залежали від позивача (у зв'язку із чим було заявлено відповідне клопотання), а також з метою усунення допущеної судом першої інстанції неповноти з'ясування усіх істотних обставин справи, апелянт просив апеляційний суд призначити судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Рівненському НДЕКЦ МВС України або Рівненському відділенню Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України або будь-якій іншій експертній установі, яка буде визначена апеляційним судом.
4.6.13. На вирішення експертів апелянт просив поставити наступні питання:
1) Ким, ОСОБА_1 , чи іншою особою поставлено підпис від імені ОСОБА_1 у наступних видаткових накладних, складених ТОВ "Суффле Агро Україна" та ФГ "Золотий жайвір": №5190035678 на суму 896851,96 грн.; №5190035677 на суму 1146215,95грн.; - №5190035748 на суму 3081367,45 грн.; №5190035938 на суму - 97036,52 грн.; - №5190035835 на суму32028,74 грн.; №5190036444 на суму 361500,79 грн.; - №5190036506 на суму 1226610,34 грн.; №5190036609 на суму 46476,31 грн.; №5190036635 на суму 471306,34 грн.; №5190036639 на суму 47482,12 грн.; №5190037097 на суму 235727,20 грн.; - №5190036809 на суму 1938300,84 грн.; №5190037098 на суму 38726,41 грн.; №5190065632 на суму 3880968,48 грн.; - №5190067235 на суму 225615,83 грн.
2) Ким, ОСОБА_1 , чи іншою особою поставлено підпис від імені ОСОБА_1 , у товарно-транспортній накладній №3500747163 від 06.05.2022 року, складеній ТОВ "Суффле Агро Україна" та ФГ "Золотий жайвір"?
4.6.14. На дослідження експертам надати матеріали цивільної справи, відібрані у ОСОБА_1 вільні зразки його підпису, та інші матеріали (на вимогу експертів). Оплату вартості проведення експертизи покласти на відповідача.
4.7. Судом апеляційної інстанції за результатами розгляду поданого відповідачем клопотання про призначення почеркознавчої експертизи під час апеляційного провадження у даній справі встановлено, що вказане клопотання, яке подав відповідач до суду апеляційної інстанції є ідентичним тому, що заявлялося ним у суді першої інстанції.
4.8. Враховуючи предмет даного спору, обставини справи які встановлені апеляційним судом в ході підготовки до розгляду даного спору за апеляційною скаргою відповідача, характер спірних правовідносин, керуючись статтями 77, 99 ГПК України, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні підстави для призначення почеркознавчої експертизи, про яку просить відповідач, необхідності дослідження підписів уповноваженої особи відповідача на зазначених документах: видаткових та товаро-транспортних накладних немає, для того, щоб повно, всебічно та об'єктивно розглянути апеляційну скаргу, та встановити усі обставини даного спору.
4.9. При цьому, колегією суддів, зокрема, встановлено, що зазначений у товаро-транспортній накладній №3500747163 від 06.05.2022 товар був оплачений відповідачем-апелянтом 29.04.2022, що підтверджується банківською випискою у справі. Так, в призначенні платежу зазначено оплата згідно рахунку №5200023145 від 26.04.2022, а рахунок містить перелік товару вказаний в ТТН та видатковій накладній.
4.10. Відповідно всі твердження, доводи щодо необхідності призначення почеркознавчої експертизи у даному випадку є безпідставними.
4.11. В даному випадку, апеляційний суд погоджується з доводами/запереченнями позивача на подане відповідачем клопотання про призначення експертизи.
4.12. Відповідно до вимог статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів
4.13. Враховуючи наведене, судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні про призначення почеркознавчої експертизи у справі №924/1012/23.
4.14. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися
4.15. В судовому засіданні 03.06.2024 представники відповідача (апелянта) та позивача (в режимі відеоконференції) надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Фермерського господарства "ЗОЛОТИЙ ЖАЙВІР" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.02.2024 у справі №924/1012/23 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:
6.1.1. Норми матеріального права:
Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);
Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);
Закон України "Про індексацію грошових доходів населення";
Закон України "Про судовий збір".
6.1.2. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. Як вбачається матеріалів справи, 01.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (продавець) та Фермерським господарством "Золотий Жайвір" (покупець) укладено договір поставки №1300028292 (договір), пунктом 1.1 якого передбачено, що договір направлений на забезпечення продавцем покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону 2020 року.
7.2.1. 22.04.2019 між сторонами ТОВ "Суффле Агро Україна" (продавець) та Фермерським господарством "Золотий Жайвір" (покупець) укладено договір, у пункті 1.1 якого визначили, що даний договір є змішаним договором у розумінні частини 2 ст. 628 ЦК України та об'єднує договори поставки та надання послуг. Договір направлений на забезпечення продавцем покупця посівними матеріалами, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону, а також на надання послуг, пов'язаних із вирощуванням врожаю.
7.2.2. Таким чином, сторонами викладено договір поставки від 01.12.2019 №1300028292 викладено у новій редакції.
7.3. Пунктом 1.1.1 договору визначено, що у відповідності до умов, зазначених у даному договорі, продавець зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів (що йменуються надалі -товари):
- насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита;
- засоби захисту рослин;
- мінеральні добрива, органічні добрива та сидерати;
- добрива для позакореневого підживлення.
7.4.Відповідно до пункту 1.2 договору загальний об'єм поставки - означатиме або плановий об'єм поставки, зазначений у специфікаціях до даного договору, або фактичний об'єм поставки відповідно до видаткових документів.
7.5. Згідно пункту 3.1 договору поставка здійснюється шляхом самовивозу покупцем товару власним автомобільним транспортом та за власний рахунок з одного чи кількох із наступних складів продавця, які визначені у даному пункті договору.
7.6. Право власності на товар переходить до покупця в момент відвантаження, якщо інше не погоджено сторонами додатково (пункт 3.1.1 договору).
7.7. Умовами пункту 3.2 договору визначено, що покупець зобов'язаний перевірити кількість товару при відвантаженні, його вагу, відсутність пошкоджень і, у випадку виявлення, негайно повідомити про це продавця. Товар вважається переданим за кількістю та якістю (цілісність упаковки та інші видимі дефекти) за умови підписання товарно-транспортної (залізничної) накладної чи видаткової накладної покупцем. Претензії по кількості після прийому-передачі товарів та підписання накладних не можуть бути заявлені покупцем та не приймаються продавцем. У разі виявлення претензій по кількості чи якості складається акт згідно пункту 3.4. договору.
7.8. Відповідно до пункту 3.6 договору підписання видаткової накладної представником покупця можливе без довіреності на отримання матеріальних цінностей шляхом скріплення свого підпису на документах печаткою покупця. При цьому сторони погоджуються, що вони несуть відповідальність за використання власної печатки, що вважатиметься посвідченням підпису вповноваженої особи.
7.9. Номенклатура товару, його кількість та ціна зазначаються у специфікаціях до даного договору. При оплаті товару покупець обов'язково повинен вказати номер та дату рахунку чи видаткової накладної, в іншому разі продавець залишає за собою право зарахувати кошти на закриття будь-якої існуючої заборгованості покупця. (пункт 4.1 договору).
7.10. Згідно пункту 4.2 договору ціна встановлюється із ПДВ, якщо тільки це не суперечить законодавству.
7.11. Пунктом 4.3 договору визначено, що якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, покупець зобов'язується оплатити вартість товару.
7.12. Відповідно до пункту 4.4 договору у разі поставки товару продавцем без отримання погодженої попередньої оплати від покупця, кінцевою датою розрахунків (в т. ч. для цілей обчислення штрафних санкцій) сторони домовилися рахувати день підписання видаткової накладної.
7.13. Згідно пункту 7.1 договору в разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, а також проценти на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 4 % на місяць, 48 % річних від простроченої суми.
7.14. Пунктом 7.2 договору визначено, що покупець додатково сплачує штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від суми прострочення за 1 (один) повні місяці прострочення.
7.15. На виконання умов вказаних договорів продавець поставив покупцю визначений у договорі товар на загальну суму 69 511 942,35 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками їх печаток видатковими накладними.
7.16. Матеріалами справи встановлено, що покупець частково розрахувався за отриманий товар на суму 48211050,93грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку продавця.
7.17. Також між сторонами договорів були підписані Акти зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 11 645357,48 грн. та здійснено коригування вартості товару на суму 5198378,18 грн.
7.18. Відповідно заборгованість покупця за отриманий товар перед продавцем станом на вересень 2023 становила 4457155,76 грн., та не сплачувалася покупцем.
7.19. В подальшому, враховуючи лише часткове виконання покупцем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого від продавця товару згідно умов укладеного між сторонами договору, 19.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "ЗОЛОТИЙ ЖАЙВІР" 4 457 155,76 грн. основного боргу, 4 376 317,61 грн., а також пені, 668 573,36 грн. штрафу, 1 353 768,95 грн. інфляційних втрат, 7 324 567,27 грн. 48% річних за невиконання відповідачем/покупцем договору поставки №130008292 від 22.04.2019р.
7.20. В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що на виконання укладеного між сторонами договору в редакції від 22.04.2019, позивач/продавець здійснив поставку товару відповідачу/покупцю на загальну суму 69 511 942,35 грн. Відповідач частково погасив борг за поставлений товар шляхом оплати на суму 48 211 050,93 грн.
7.20.1. Також заборгованість була частково погашена на суму 11 645 357,48 грн. на підставі ст. 601 ЦК України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
7.20.2. Крім цього вартість товару була зменшена на 5 198 378,18 грн.
7.21. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.09.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання по справі №924/1012/23.
7.22. Відповідач у відзиві від 02.10.2023 із позовними вимогами не погоджується, посилаючись на те, що у відомостях про розрахунки сторін, не враховано зміни умов поставки, пов'язані із укладенням 01.12.2019 договору поставки у новій редакції від 07.09.2020 Додатку №3 до договору, від 01.01.2022 Додатку №4 до договору, якими було змінено термін оплати поставленого товару.
7.22.1. Крім цього, відповідач зазначає, що прострочення за товар, поставлений в ході виконання договору поставки №1300028292 в редакції від 22.04.2019 допущено не було.
7.23 09.10.2024 відповідачем подано до суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі №924/1012/23
7.24. Позивач у відповіді на відзив від 13.10.2023 не погоджується із доводами відповідача у відзиві, просить задовольнити позов у повному обсязі.
7.24.1. Також позивач у відповіді на відзив надав заперечення щодо призначення експертизи.
7.25. 03.11.2023 відповідач подав до суду заяву про уточнення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у даній справі та заперечення, у яких просив відмовити позивачу у задоволені позову у повному обсязі
7.26. У підготовчому засіданні 05.12.2023 судом постановлено ухвалу про залишення без задоволення клопотання представника Фермерського господарства "ЗОЛОТИЙ ЖАЙВІР" про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі №924/1012/23. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 10.01.2024
7.27. 10.01.2024 у судовому засіданні оголошено перерву у розгляді даної справи до 07.02.2024.
7.28. 07.02.2024 за результатами розгляду даного спору, судом першої інстанції постановлено рішення (пункти 1.2 цієї постанови) з підстав, наведених у пунктах 2.1 - 2.8. цієї постанови.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
8.2. Згідно частини 1, 2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
8.3. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
8.4. Статтями 525, 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
8.5. Згідно статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
8.6. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України).
8.7. Згідно частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
8.8. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
8.9. Правовідносини, між сторонами у даній справі виникли з договору №1300028292, який за своєю правовою природою є договором поставки
8.10. Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
8.11. Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
8.12. Відповідно до частин 1, 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
8.13. Положеннями статті 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно частини 2 статті 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки.
8.14. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
8.15. Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
8.16. Так, за умовами пункту 4.3 договору №1300028292, якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, покупець зобов'язується оплатити вартість товару не пізніше 31 жовтня 2020 року.
8.17. Господарськими судами встановлено, що відповідач-покупець частково розрахувався за отриманий товар на суму 48 211050,93 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.
8.18. Разом з тим, між сторонами договору були підписані Акти зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 11645357,48грн. та здійснено коригування вартості товару на суму 5198378,18 грн.
8.19. Враховуючи наведене, заборгованість відповідача-покупця за отриманий товар/поставлений позивачем-продавцем товар становить 4 457 155,76 грн.
8.20. Матеріали даної справи не містять, а відповідачем не надано доказів повної оплати вартості товару, або ж часточкової оплати вказаної суми боргу. Також не спростовано факту отримання відповідного товару.
8.21. Таким чином, заявлений позивачем розмір основного боргу в сумі 4 457 155,76 грн. підтверджується матеріалами справи, є обґрунтованим.
8.22. Відповідно, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4 457 155,76 грн підлягають до задоволення.
8.23. Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
8.24. Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
8.25. Відповідно до п. 7.1 договору №1300028292 в разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю, зокрема проценти на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 48% річних від простроченої суми.
8.26. Позивачем, відповідно до вказаного пункту, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати отриманого товару, позивач за період з 01.12.2019р. по 11.09.2023р., нараховано та заявлено до стягнення 7 324 567,27 грн. 48 % річних та інфляційні втрати у розмірі 1353768,95 грн. за період 01.11.2019 по 31.07.2023.
8.27. Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
8.28. Отже, сторонами у договорі від №1300028292 з урахуванням статті 625 ЦК України встановлено інший розмір процентів річних, що відповідає вимогам закону.
8.29. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та відсотків річних, зокрема, згідно статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
8.30. Так, враховуючи вказаної положення частини 2 статті 625 ЦК України, нарахування, зокрема, інфляційних втрат на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника.
8.31. Апеляційний господарський суд, здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем 48 % річних у розмірі 7 324 567,27грн за вказані у позовній заяві періоди, погоджується із судом першої інстанції, що вказані нарахування є обґрунтованими, арифметично правильними, підтверджуються матеріалами справи.
8.32. Щодо нарахованих інфляційних втрат слід зазначити, що Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
8.32.1. Водночас, частиною 1 ст. 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
8.32.2. Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті. Водночас, частиною 2 ст. 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
8.32.3. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення").
8.32.4. Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
8.33. Здійснюючи перевірку правильності нарахування інфляційних втрат у розмірі 1353768,95 грн. за вказаний період з 01.11.2019. по 31.07.2023 судом апеляційної інстанції встановлено, що розмір таких втрат є правомірним.
8.34. Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7 324 567,27 грн. - 48 % річних та так і 1353768,95 грн - інфляційних нарахувань, також підлягає до задоволення у повному обсязі.
8.35. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 4376317,61грн. пені, нарахованої за період з 01.11.2019 по 11.09.2023 та штрафу у розмірі 668573,36 грн. штрафу, у зв'язку неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за отриманий товар слід зазначити наступне.
8.36. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
8.37. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (частина 1 статті 601 ЦК України).
8.38. Згідно частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
8.39. Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
8.40. Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
8.41. У сфері господарювання, згідно частини 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
8.42. Згідно приписів ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
8.43. Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
8.44. Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
8.45. Частиною 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
8.46. Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
8.47. Пунктом 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
8.48. Так, сторонами визначено у пункті 7.1 договору №1300028292, що в разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, і без врахування положення пункту 6 статті 232 Господарського Кодексу України.
8.48.1. У вказаному пункті сторонами договору узгоджено, що у разі прострочення виконання зобов'язання нарахування штрафних санкцій здійснюється поза межами встановленого частиною 6 статті 232 ГК України строку.
8.49. Також, за пунктом 7.2 вказаного договору покупець додатково сплачує штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від суми прострочення за кожен 1 (один) повний місяць прострочення.
8.50. Отже, нарахування позивачем та заявлення до стягнення з відповідача 4376317,61 грн. пені. за період з 01.11.2019 по 11.09.2023 та 668573,36 грн. штрафу в силу вимог закону та згідно умов укладеного між сторонами даного спору договору №1300028292 є правомірним. Вказані розрахунки є арифметично правильними.
8.51. Враховуючи наведені норми законодавства, обставини справи, наявні у матеріалах справи докази, позовні вимоги про стягнення з відповідача 18 180 382,95грн., з яких: 4 457 155,76грн. основного боргу, 4 376 317,61грн. пені, 668 573,36грн. штрафу, 1 353 768,95грн. інфляційних втрат, 7 324 567,27грн. 48% річних підлягають задоволенню.
8.52. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.53. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
8.54. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
8.55. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
8.56. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
8.57. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
8.58. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
8.59. Заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" позовні вимоги про стягнення з відповідача 18180382,95 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи.
8.60. Скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
8.61. Судом першої інстанції правомірно прийнято рішення про задоволення позовних вимог у даній справі у повному обсязі, та з урахуванням вимог позивача у позовній заяві та ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначено в судовому рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, зокрема, про нарахування 48% річних, починаючи з 12.09.2023р і до моменту виконання рішення суду у справі №924/1012/23.
8.62. З урахуванням наведеного, усі зазначені доводи апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.02.2024 у справі №924/1012/23 не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
8.63. За таких обставин апеляційну скаргу Фермерського господарства "ЗОЛОТИЙ ЖАЙВІР" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.02.2024 у справі №924/1012/23 - без змін.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду.
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.02.2024 у справі №924/1012/23 апелянт сплатив судовий збір у розмірі 409 058,61 гривень, згідно платіжної інструкції №101 від 22.03.2024.
10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .
10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "ЗОЛОТИЙ ЖАЙВІР" від 28.02.24р. залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 07 лютого 2024 року у справі №924/1012/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №924/1012/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "20" червня 2024 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Крейбух О.Г.