вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" червня 2024 р. Справа№ 910/14224/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Авраменко Л.С.
від відповідача: Павленко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024, повний текст якого складено та підписано 16.02.2024
у справі № 910/14224/23 (суддя Картавцева Ю.В).
за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамалі"
про стягнення 553 737,60 грн
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року Державна інноваційна фінансово-кредитна установа звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамалі" про стягнення 553 737,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови Договору про надання послуг з охорони №28/02/23 від 28.02.2023, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 553 737,60 грн штрафу.
Доводи та заперечення відповідача
Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що відповідача не було належним чином повідомлено про проведення перевірки несення служби працівниками Виконавця; позивачем не надано належних доказів на підтвердження порушення відповідачем зобов'язань за Договором; акти про факт неякісного надання послуг не містять обов'язкових реквізитів та підписані лише зі сторони позивача; позивачем штучно збільшено кількість порушень, з огляду на що заявлений позивачем штраф складає 100% ціни Договору.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження фактів порушення Виконавцем умов Договору та фактів порушення правил несення служби особовим складом Виконавця (в тому числі виявлення працівників охорони в нетверезому стані під час несення служби, або відсутність працівників Виконавця на посту).
Враховуючи наведене, підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляду стягнення штрафу відсутні, у зв'язку з чим, суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення 553 737,60 грн штрафу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:
- апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фіксація неякісного надання послуг/порушення Виконавцем умов договору здійснюється за участі уповноважених представників як Замовника, так і Виконавця, оскільки, як зазначає апелянт, в п. 5.4.1 Договору не вказано про обов'язкову участь Товариства при здійсненні такої перевірки;
- в оскаржуваному рішенні не наведено мотивів відхилення твердження про те, що електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зазначена у Договорі не могла бути використана під час листування Сторонами Договору, оскільки не є офіційною адресою Товариства; такі твердження суду є необґрунтованими;
- висновок суду першої інстанції про те, що копії актів від 08.06.2023 не містять жодних даних щодо уповноваженого представника Виконавця, який брав участь у здійсненні факту фіксації порушень, тобто посилання на те, що Установою не дотримано умови Договору (Додаток № 5) є необґрунтованим та не відповідає дійсності, оскільки, як стверджує апелянт, представник Товариства не прибув, а особа, яка представилася охоронцем Товариства відмовилася від його підпису, тому зазначений акт не містить підпису з боку Товариства;
- Установа чітко дотримувалася принципів добросовісності та розумності у здійсненні своїх цивільних прав, а тому твердження суду, що під час здійснення перевірки надання послуг Установа діяла не добросовісно, на думку апелянта, не відповідають дійсності.
Також в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
27.03.2024 апелянтом подано додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких останній повідомляє, що 14.03.2024 (після прийняття Господарським судом міста Києва оскаржуваного рішення та після направлення Установою апеляційної скарги) надійшов лист Департаменту взаємодії з Національною поліцією України від 04.03.2024 № 59993/38-2024 (копія додається (далі - лист від 04.03.2024) щодо надання інформації стосовно порушень у сфері охоронної діяльності ТОВ «Крамалі», встановлених комісією МВС за результатами проведеної позапланової перевірки, та вжитих органом ліцензування заходів реагування.
Тому, апелянт просить прийняти вказані додаткові пояснення та докази до апеляційного провадження у справі № 910/14224/23 та врахувати їх під час розгляду апеляційної скарги.
Доводи та заперечення відповідача
У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін посилаючись на те, що:
- електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 не є офіційною електронною поштою
відповідача, та окрім реквізитів договору - в інших установчих документах та/або офіційних реєстрах не відображається; лист відправлено 07.06.2023 о 17:56 годині, тема листа: «Надання інформації», а за змістом - повідомлення про проведення перевірки о 10:00 годині 08.06.2023;
- враховуючи наявні обставини, є всі підстави вважати, що Замовник не був зацікавлений в повноцінній участі нашого представника в цій перевірці
- відповідно до положень додатку №5 до Договору, а саме Акт про факт неякісного надання послуг/порушення Виконавцем умов Договору містить обов'язкові реквізити документа, до яких, зокрема, і належать підписи сторін (їх уповноважених представників), місце для яких зафіксоване в нижній частині документу. Тому, двосторонність такого акту є обов'язковою умовою його дійсності;
- перевірка, про яку вказується в листі (без участі належним чином уповноваженого представника Виконавця), була проведена з порушенням норм та принципів рівноправності сторін в цивільно-господарських правовідносинах;
- усі п'ять Актів були складенні в один день - 08.06.2023, тобто Замовником штучно збільшено кількість «порушень». На думку Виконавця, основною метою було фабрикування доказів рівно 5 порушень (по 20% штрафу за кожне), а загальна сума штрафних санкцій по яких відповідає 100% загальної ціни Договору;
- дії позивача можуть свідчити про його намір ухилитися від виконання власних зобов'язань за Договором, натомість - безпідставно збагатитися шляхом стягнення штрафних санкцій за надумані «порушення», які були зафіксовані без достатніх правових підстав;
- фіксація неякісного надання послуг/порушення Виконавцем умов договору здійснюється за участі уповноважених представників як Замовника, так і Виконавця;
- як стверджує відповідач, з доданого до позову файлу з нібито записом порушень, що зафіксовані в Актах від 08.06.2023 вбачається, що інформація у цьому файлі не містить ані факту порушення, ані процесу встановлення факту порушення, ані осіб, що встановили ці порушення. Запис не містить дати, часу, зйомки, не вказаний пристрій, на який здійснювався запис, а також носій, на якому зберігається інформація
- не можна брати до уваги надані позивачем фото та відео матеріали, оскільки, жодної приналежності до обставин здійснення перевірки за Договором, дати та місця проведення перевірки, осіб що брали участь у такій перевірці по наданих позивачем матеріалах встановити неможливо;
- підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляду стягнення штрафу відсутні.
Щодо посилання апелянта на лист Департаменту взаємодії з Національною поліцією України від 04.03.2024 № 59993/38-2024, відповідач зазначає, що відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів.
Заперечення позивача щодо відзиву на апеляційну скаргу
Ознайомившись з відзивом на апеляційну скаргу позивач зазначив наступне:
- аргументи відповідача, що погоджуючи в Договорі умови щодо відповідальності за факт неякісного надання послуг, який фіксується відповідним актом, Виконавець виходив, зокрема, з того, що про обставину здійснення такої фіксації його буде повідомлено в межах розумного строку для надання останньому можливості забезпечити направлення уповноваженого представника для участі в перевірці є безпідставними і необґрунтованими та вводять суд в оману, щодо реальних фактів;
- заперечення відповідача обставин приналежності йому електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1, як офіційної адреси є безпідставним з огляду на те, що ця адреса з 2020 року використовується Відповідачем постійно у відносинах з державними та приватними органами та організаціями, а також зазначається у всіх офіційних документах Відповідача, що підтверджується зокрема (копії додаються);
- відповідач, стверджуючи що не має обов'язку повідомляти Позивача про зміну електронної поштової скриньки вводить суд в оману, щодо реальних фактів;
- порядок складання та підписання актів про факт неякісного надання послуг/
порушення Виконавцем умов договору прямо не визначений у законодавстві України;
- аргументи відповідача, що погоджуючи в Договорі умови щодо відповідальності за факт неякісного надання послуг, Виконавець виходив, зокрема, з того, що про обставину здійснення такої фіксації його буде повідомлено в межах розумного строку для надання останньому можливості забезпечити направлення уповноваженого представника для участі в перевірці та що для підписання Актів про факт неякісного надання послуг/порушення Виконавцем умов договору необхідною умовою є участь належним чином уповноваженого представника Виконавця під час фіксації таких фактів є безпідставними та необґрунтованими, вводять суд в оману щодо реальних фактів;
- звинувачення Відповідача, щодо нібито штучного збільшення Замовником кількості «порушень» є наклепом, безпідставними та необґрунтованими, вводять суд в оману, щодо реальних фактів;
- оскільки Відповідачем не надано доказів які спростовують достовірність наданих відео та фото (електронних доказів), ці докази є належними та допустимими.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14224/23 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/14224/23.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю "Крамалі" листом з описом вкладення. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
20.03.2024 недоліки апеляційної скарги усунено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі № 910/14224/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 13.05.2024. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 06.05.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 06.05.2024. Явка учасників справи не визнана обов'язковою.
13.05.2024 судове засідання призначене не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному. А тому, ухвалою суду від 15.05.2024 розгляд справи перенесено на 10.06.2024.
Явка представників учасників справи
Представник позивача в судовому засіданні 10.06.2024 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити
Представник відповідача в судовому засіданні 10.06.2024 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розгляд клопотань та заяв учасників справи
26.03.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, до яких додано додаткові докази, а саме: лист Міністерства внутрішніх справ від 04.03.2024.
Дослідивши означені документи, суд апеляційної інстанції зазначив наступне.
За приписами частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Верховний Суд, у постановах від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19 (на які посилається скаржник у касаційній скарзі), зробив висновок про те, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Отже, колегія дійшла висновку відмовити у залученні зазначеного листа від 04.03.2024, оскільки його не існувало на момент прийняття рішення.
03.05.2024 до відзиву на апеляційну скаргу відповідачем долучено додатковий доказ, а саме копію договору про співробітництво від 04.01.2023, у залученні яких протокольною ухвалою суду від 10.06.2024 відмовлено на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України.
10.05.2024 до суду позивач подав додаткові пояснення у справі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, до яких долучив додаткові докази: копію формаційного листа від 18.04.2023, копію договору про надання охоронних послуг №26 від 12.06.2023, копію форми «Тендерна пропозиція» №15 від 06.03.2023 та №34 від 27.01.2022, копію листа №29 від 27.01.2022, копію договору про закупівлю охоронні послуги №6/2240 від 16.03.2021, проект договору про надання послуг з охорони №05 від 27.11.2020, копію відомостей про учасника №04 від 27.11.2020.
Дослідивши подані докази, суд апеляційної інстанції протокольною ухвалою суду від 10.06.2024 відмовив у їх залучення на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України, оскільки позивач не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
28.02.2023 між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамалі" (відповідач, Виконавець) укладено Договір № 28/02/23 про надання послуг з охорони (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає Виконавцю здійснювати послуги згідно з кодом ДК 021:2015: 79710000-4 - Охоронні послуги (Послуги з охорони приміщення).
Відповідно до п. 1.2 Договору послуги з охорони приміщення включають охорону адміністративної будівлі, майна, документів та цінностей, які в ній знаходяться та прилеглої території, цілодобова фізична охорона за адресою: м. Київ. вул. Б. Хмельницького, 65 Б (далі - Об'єкт охорони) та здійснюються з використанням технічних систем (систем відео нагляду, охоронної і тривожної сигналізації) та інших спецзасобів, посиленими групами швидкого реагування. Дотримання пропускного і внутрішньо-об'єктового режиму на об'єкті та забезпечення охорони майна і товарно-матеріальних цінностей визначається як контрольно-пропускний режим.
На території, де знаходиться Майно, в будівлях та приміщеннях Об'єктів Замовника, встановлюється пропускний та внутрішньо об'єктовий режим, умови та порядок здійснення якого визначаються в Інструкції. Інструкція передається Виконавцю по Акту приймання-передачі майна Замовника та документів, за формою згідно Додатку № 4 цього Договору, не пізніше строку початку надання Послуг і охорони за цим Договором (п. 1.3 Договору).
Відповідно до п. 1.4 Договору кількість постів їх розташування на території, що охороняється, вказано у Дислокації (Додаток І до даного Договору).
Місце надання послуг: 01054 м. Київ. вул. Б. Хмельницького, 65Б (п. 1.5 Договору).
Пунктом 2.1 Договору визначено, що Виконавець повинен надавати Замовнику Послуги, якість яких відповідає умовам Закону України «Про охоронну діяльність» та Ліцензійним умовам провадження охоронної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 року № 960 (далі - Ліцензійні умови).
Якість Послуг регламентується цим Договором, вимогами постової документації охорони Виконавця, погодженої із Замовником, а також вимогами законодавства України щодо таких послуг (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 2.3 Договору контроль якості Послуг об'єкта охорони здійснюється уповноваженими на те представниками Замовника.
Згідно з п. 2.4 Договору зауваження та пропозиції уповноважених осіб Замовника, які здійснюють контроль (перевірку) стану охорони об'єкта, є обов'язковими для виконання персоналом охорони Виконавця.
За змістом п. 5.1 Договору Виконавець зобов'язаний:
- виставити пости охорони на об'єкті Замовника в кількості і в часі, вказаних в Дислокації (Додаток 1 до даного Договору), забезпечувати громадський порядок та громадську безпеку на об'єкті та прилеглій території Замовника та прийнятих під охорону товарно-матеріальних цінностей від розкрадання, знищення, псування протягом терміну дії Договору;
- забезпечувати на об'єкті пропускний режим, контроль внесення та виносу товарно-матеріальних цінностей в приміщеннях, що охороняються;
- забезпечувати надійну охорону переданих під охорону цінностей та майна Замовника;
- своєчасно попереджувати та запобігати злочинам, правопорушенням; забезпечувати захист та приймати участь у проведенні спеціальних операцій на об'єктах у разі настання надзвичайних обставин (пожежа, стихійне лихо, інші катастрофи) та стихійних заворушень.
- при встановленні факту нападу, проникнення на об'єкти сторонніх осіб або знищення, пошкодження майна Замовника, терміново оповістити уповноважену особу Замовника, а також відповідні органи, служби та прийняти всі можливі заходи щодо недопущення протиправних дій;
- забезпечувати охорону та недоторканність території, об'єктів, а також іншого майна, що знаходиться на території, яка охороняється;
- не допускати проникнення сторонніх осіб на територію, що охороняється;
- забезпечувати дотримання встановлених правил пожежної безпеки на об'єкті, що охороняється, у разі виявлення пожежі невідкладно інформувати про це пожежну частину та Замовника, а також вживати невідкладні заходи щодо ліквідації пожежі;
- про факт порушення цілісності території, її огорожі, приміщень, що охороняються, або про заподіянні збитків та пошкодження майна Виконавець повідомляє Замовника та в чергову частину управління поліції.
- до прибуття представників управління поліції Виконавець забезпечує недоторканість місця події;
- не розголошувати будь-які відомості про діяльність Замовника та інші обставини, пов'язані з цією діяльністю, які стали відомі працівникам Замовника у зв'язку з виконанням своїх обов'язків;
- повідомляти Замовника про всі нестандартні ситуації, що виникатимуть під час здійснення охорони території (в тому числі про факти проникнення на територію сторонніх транспортних засобів та сторонніх осіб);
- дотримуватись вимог Інструкції щодо правил пропускної системи Державної інноваційної фінансово-кредитної установи; оперативно реагувати на правопорушення, що скоїлися на території охоронюваного об'єкта;
- забезпечити працівників, які заступають на охорону об'єкту «тривожною кнопкою».
Відповідно до п. 5.4.1 Договору Замовник вправі в будь-який час здійснювати перевірку несення служби працівниками Виконавця.
Замовник має право контролювати якість та обсяги надання Послуг (п. 5.4.2 Договору).
Пунктом 6.4 Договору визначено, що у разі виявлення Замовником фактів порушення Виконавцем умов Договору та фактів порушення правил несення служби особовим складом Виконавця (в тому числі виявлення працівників охорони в нетверезому стані під час несення служби, або відсутність працівників Виконавця на посту), Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% від ціни Договору за кожен такий випадок.
Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині третій статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зі змісту укладеного між позивачем та відповідачем Договору, вбачається, що цей правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вже було зазначено, 28.02.2023 між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамалі" укладено Договір № 28/02/23 про надання послуг з охорони, за умовами якого Замовник доручає Виконавцю здійснювати послуги згідно з кодом ДК 021:2015: 79710000-4 - Охоронні послуги (Послуги з охорони приміщення). (п. 1.1. Договору).
В п. 5.4.1 Договору сторони домовились, що Замовник вправі в будь-який час здійснювати перевірку несення служби працівниками Виконавця.
Замовник має право контролювати якість та обсяги надання Послуг (п. 5.4.2 Договору).
Додатком № 5 до Договору затверджено форму актів про факт неякісного надання послуг/порушення Виконавцем умов договору.
У цьому додатку сторонами погоджено такі обов'язкові реквізити акту: місце, дата, представник Замовника, представник Виконавця, дата виявлення порушення, місце знаходження та вид майна охорони, виявлений факт порушення зобов'язання, наявні та можливі негативні наслідки порушення, інші значні обставини, ПІБ та підписи представників Виконавця та Замовника.
Тобто, фіксація неякісного надання послуг/порушення Виконавцем умов договору здійснюється за участі уповноважених представників як Замовника, так і Виконавця.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, 07.06.2023 о 17:56 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачем направлено відповідачу лист про «надання інформації».
У цьому листі позивачем було зазначено, що він згідно п. 5.4.1 та 5.4.2 Договору повідомляє відповідача про те, що о 10 год. 00 хв. 08.06.2023 представниками Установи буде здійснюватись перевірка виконання умов зазначеного договору, у зв'язку з чим просив забезпечити явку уповноваженого представника відповідача за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 65-Б.
Судом першої інстанції встановлено, що сторонами в умовах Договору не визначалася можливість направлення документів по Договору засобами електронного зв'язку, зокрема, на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1.
Дослідивши обставини справи та умови договору, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
У цьому випадку колегія суддів враховує, що відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначена адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 - не є офіційною електронною адресою відповідача.
Колегія суддів вважає, що має місце різниця між повідомленням на офіційну електронну пошту та повідомлення на особисту електронну пошту, наприклад, gmail чи ukr.net.
Водночас, як свідчать матеріалах справи, докази направлення позивачем повідомлення про здійснення перевірки на зазначену у договорі поштову адресу відповідача відсутні.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
Отже, на переконання колегії суддів, доводи апеляційної скарги про те, що вказана адреса міститься у спірному договорі, як один із засобів зв'язку з Товариством, не є достатньою підставою, щоб вважати її офіційною.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що в п. 5.4.1 Договору не вказано про обов'язкову участь Товариства при здійсненні перевірки, колегія суддів зазначає наступне.
У Додатку № 5 до Договору затверджено форму актів про факт неякісного надання послуг/порушення Виконавцем умов договору.
У цьому Додатку сторонами погоджено такі обов'язкові реквізити акту: місце, дата, представник Замовника, представник Виконавця, дата виявлення порушення, місце знаходження та вид майна охорони, виявлений факт порушення зобов'язання, наявні та можливі негативні наслідки порушення, інші значні обставини, ПІБ та підписи представників Виконавця та Замовника.
Тобто, фіксація неякісного надання послуг/порушення Виконавцем умов договору здійснюється за участі уповноважених представників як Замовника, так і Виконавця.
Згідно п. 10.06. Договору, додаткові угоди та додатки до договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (у разі використання).
Усі Додатки до Договору набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками Сторін та діють протягом строку дії Договору та мають однакову юридичну силу. (п. 10.07 Договору).
Отже, доводи апелянта щодо відсутності обов'язкової участі Товариства при здійсненні перевірки у відповідності до п. 5.4.1 Договору колегія суддів відхиляє як безпідставні.
Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони фактично зводяться до власного трактування норм права, не впливають на законність оскаржуваного судового рішення, та спростовуються сталою судовою практикою Верховного Суду щодо надання доказів на підтвердження своїх вимог.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі № 910/14224/23 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 20.06.2024.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков