вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" травня 2024 р. Справа№ 910/287/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Ткаченка Б.О.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від ТОВ «Рівнетеплоенерго»: Мицько Р.М. (в залі суду);
від ПАТ «Златобанк»: Пиріг О.В. (в залі суду);
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024
про повернення заяви про скасування судового наказу
у справі № 910/287/19 (суддя Усатенко І.В.)
за заявою Публічного акціонерного товариства «Златобанк»
про скасування судового наказу від 22.04.2019
при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»
про видачу судового наказу за вимогою
до Публічного акціонерного товариства «Златобанк»
про стягнення 51 063,29 грн заборгованості за договором № 1573 на постачання теплової енергії від 09.12.2016 року
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 повернуто заяву про скасування судового наказу від 22.04.2019 у справі № 910/287/19 Публічному акціонерному товариству «Златобанк».
Ухвала мотивована тим, що Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення № 0103050331451, яким було направлено боржнику копію заяви про видачу судового наказу та копію судового наказу від 22.04.2019 № 910/287/19, було отримано адресатом ПАТ «Златобанк» 06.05.2019. Тобто, боржник був належним чином повідомлений щодо розгляду даної заяви, а строк на подачу заяви про скасування судового наказу закінчився 22.05.2019. Боржник не надав суду доказів того, що особа, яка 06.05.2019 отримала копію заяви про видачу судового наказу та копію судового наказу не мала необхідного обсягу повноважень діяти від імені боржника. Також суду не було надано доказів того, що поштову кореспонденцію від імені ПАТ «Златобанк», має повноваження та право отримувати виключно уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк». Також суду не було надано жодного доказу, що в межах наданих процесуальних строків у АТ «Златобанк» були відсутні уповноважені представники та відсутня можливість подати заяву про скасування судового наказу. Наявність інших судових справи, пов'язаних з ліквідацією та оспоренням реєстраційних дій, не підтверджує обставин щодо неможливості подати заяву про скасування судового наказу у межах строків, передбачених ст. 157 ГПК України (15 днів). Суд наголошує, що з моменту отримання боржником судового наказу пройшло майже 5 років. І заявником не було подано суду жодного доказу, який би підтвердив неможливість подати заяву про скасування наказу у визначений законом строк, чи доказу, який би підтвердив наявність підстав для поновлення п'ятнадцятиденного строку на подання заяви про скасування судового наказу через майже 5 років. Суд не вбачає підстав для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Златобанк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити провадження у справі. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/287/19. Поновити строк на звернення з заявою про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ від 22.04.2019 у справі № 910/287/19 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» основної заборгованості у розмірі 49013 грн. 83 коп. та судових витрат у розмірі 176,20 грн судового збору.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, суд першої інстанції ухвалюючи рішення про видачу наказу не перевірив та не дослідив обставини, що АТ «Златобанк» перебуває в процедурі ліквідації та видав наказ.
Скаржник вказує на те, що задоволення вимог з банку, який перебуває в процедурі ліквідації здійснюється лише відповідно з нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», крім того, відсутність відомостей про уповноважену особу ФГВФО Славкіної М.А. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань обмежило можливість представництво інтересів АТ «Златобанк» отримання поштової кореспонденції належними представниками, оскарження судових рішень, водночас, до АТ «Златобанк» в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк» копія оскаржуваного судового наказу не надходила.
Скаржник зазначає, що особи, зазначені у Реєстрі, не могли бути належними представниками банку, а право представництва залишалося за уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк» (без можливості його фактичної реалізації).
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, ТОВ «Рівнетеплоенерго» у відзиві на апеляційну скаргу вказало на те, що боржник не надав суду доказів того, що особа, яка 06.05.2019 отримала копію заяви про видачу судового наказу та копію судового наказу не мала необхідного обсягу повноважень діяти від імені боржника, як не надано доказів того, що поштову кореспонденцію від імені ПАТ «Златобанк», має повноваження та право отримувати виключно уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк», а також того, що у межах наданих процесуальних строків у АТ «Златобанк» були відсутні повноважні представники та відсутня можливість подати заяву про скасування судового наказу. Наявність інших судових справ, пов'язаних з ліквідацією та оспорення реєстраційних дій, не підтверджує обставин щодо неможливості подати заяву про скасування судового наказу у межах строків, передбачених ст. 157 ГПК України (15 днів).
Наявність судового рішення про стягнення грошових коштів з боржника не впливає на черговість задоволення вимог кредиторів банкрута, відтак доводи боржника про скасування рішення з одних лише міркувань про неможливість задоволення вимог кредитора в судовому провадженні не мають значення для вирішення спору.
Твердження відповідача про те, що він дізнався про наявність за результатами аналізу в лютому 2024р. виконавчих проваджень з відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень, судового рішення на примусовому виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції не спростовують висновків суду про те, що заявником не було подано суду жодного доказу, який би підтвердив неможливість подати заяву про скасування наказу у визначений законом строк.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/287/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/287/19 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн;
12.04.2024 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкцію № 2 від 10.04.2024, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/287/19. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/287/19 до розгляду у судовому засіданні 28.05.2024.
Враховуючи воєнний стан в Україні та обмеження, встановлені цим станом, перебування суддів у відпустках, тимчасовою непрацездатності судді Гаврилюка О.М., з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/287/19 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представник ПАТ «Златобанк» у судовому засідання 28.05.2024 підтримав доводи апеляційної скарги просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/287/19, поновити строк на звернення з заявою про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ від 22.04.2019 у справі № 910/287/19 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» основної заборгованості у розмірі 49 013 грн 83 коп. та судових витрат у розмірі 176,20 грн судового збору.
Представник ТОВ «Рівнетеплоенерго» у судовому засіданні 28.05.2024 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/287/19 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
04.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52; код ЄДРПОУ 35894495) про стягнення 51 063,29 грн заборгованості, з яких: 49 013,83 грн основна заборгованість, 868,16 грн інфляційні втрати, 1 181,30 грн проценти річних, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Договором № 1573 на постачання теплової енергії від 09.12.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі № 910/287/19 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» у видачі судового наказу за вимогою до боржника - Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про стягнення 868,16 грн інфляційних втрат та 1181,30 грн процентів річних
25.02.2019 у справі № 910/287/19 видано судовий наказ.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/846 від 12.04.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/287/19 у зв'язку з прийняттям рішення Вищою радою правосуддя від 05.03.2019 №662/0/15-19 «про звільнення Якименка М.М. з посади судді господарського суду міста Києва у відставку».
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями справу № 910/287/19 передано на розгляд судді Усатенко І.В.
Господарським судом міста Києва, у складі судді Усатенко І.В., за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» видано судовий наказ від 22.04.2019 у справі № 910/287/19 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52; код ЄДРПОУ 35894495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» (33027, Рівненська область, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 27; код ЄДРПОУ 36598008) основну заборгованість у розмірі 49 013 (сорок дев'ять тисяч тринадцять) грн. 83 коп., судового збору у розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 коп.
13.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про скасування судового наказу у справі № 910/287/19, яка мотивована тим, що задоволення вимог до банку, який перебуває в процедурі ліквідації, здійснюється лише відповідно з нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Заявник також просить поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу, мотивуючи клопотання зміною керівництва та найменування банку.
Також боржник вказує на те, що АТ «Златобанк» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк» копія оскаржуваного судового наказу не надходила. З вказаних підстав боржник просить поновити йому строк на подання заяви про скасування судового наказу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 повернуто заяву про скасування судового наказу від 22.04.2019 у справі № 910/287/19 Публічному акціонерному товариству «Златобанк», на підставі ст. 158 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеним в ухвалі Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/287/19, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
За приписами статті 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу; із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги; заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці; судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Статтею 148 ГПК України визначено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.1); особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч.2).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Як вже зазначалось, Господарським судом міста Києва, у складі судді Усатенко І.В., за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» видано судовий наказ від 22.04.2019 у справі № 910/287/19 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52; код ЄДРПОУ 35894495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» (33027, Рівненська область, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 27; код ЄДРПОУ 36598008) основну заборгованість у розмірі 49 013 (сорок дев'ять тисяч тринадцять) грн. 83 коп., судового збору у розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 коп.
Статтею 156 ГПК України встановлено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має (ч.1); одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами (ч.2); копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч.3); днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу (ч.4).
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 11 статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог статті 156 ГПК України, господарським судом першої інстанції було надіслано на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами, та отримано ПАТ «Златобанк» 06.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103050331451.
Враховуючи відсутність підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, колегія суддів вважає твердження скаржника про те, що відсутність відомостей про уповноважену особу ФГВФО Славкіної М.А. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань обмежило можливість представництво інтересів АТ «Златобанк» отримання поштової кореспонденції належними представниками, оскарження судових рішень, враховуючи, що матеріалами справи підтверджений факт одержання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав копію судового наказу для вчинення відповідних дій за належною адресою та вручена адресату, є безпідставними, оскільки зазначене має суб'єктивний характер та є наслідком організації роботи у ПАТ «Златобанк».
Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (колегія суддів враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).
З огляду на те, що копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами божнику було надіслано за належною адресою, яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та наявність у матеріалах справи рекомендованого повідомлення за № 0103050331451, яке свідчить про отримання 06.05.2023 ПАТ «Златобанк» копії судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що господарським судом першої інстанції вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення боржника про наявність наказного провадження у справі № 910/287/19.
Таким чином, боржник був належним чином повідомлений щодо розгляду даної заяви, а строк на подачу заяви про скасування судового наказу закінчився 22.05.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що боржник не скористався правом подачі заяви про скасування вказаного наказу, відповідно до ч. 1 ст. 159 ГПК України судовий наказ набрав законної сили 28.05.2019 та був направлений на адресу стягувача.
13.03.2024 боржник звернувся до місцевого господарського суду із заявою про скасування судового наказу разом з клопотанням про поновлення строку на її подачу.
Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 ГПК України).
Згідно частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Перевіряючи доводи заявника про поважність причин пропущеного процесуального строку суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Боржником не надав суду доказів того, що особа, яка 06.05.2019 отримала копію заяви про видачу судового наказу та копію судового наказу не мала необхідного обсягу повноважень діяти від імені боржника.
Не надано таких доказів і до апеляційної скарги.
Також скаржником не надано доказів того, що поштову кореспонденцію від імені ПАТ «Златобанк», має повноваження та право отримувати виключно уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк», як не надано доказів і того, що в межах наданих процесуальних строків у АТ «Златобанк» були відсутні уповноважені представники та відсутня можливість подати заяву про скасування судового наказу. Наявність інших судових справи, пов'язаних з ліквідацією та оспоренням реєстраційних дій, не підтверджує обставин щодо неможливості подати заяву про скасування судового наказу у межах строків, передбачених ст. 157 ГПК України (15 днів).
Крім того, як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, з моменту отримання боржником судового наказу пройшло майже 5 років, водночас скаржником не було подано жодного доказу, який би підтвердив неможливість подати заяву про скасування наказу у визначений законом строк, чи доказу, який би підтвердив наявність підстав для поновлення п'ятнадцятиденного строку на подання заяви про скасування судового наказу через майже 5 років.
Ураховуючи доводи, наведені боржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу, та враховуючи викладене, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість зазначеного клопотання та відмову у його задоволені.
Згідно з приписами частини 2 статті 158 ГПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Зважаючи на те, що боржником без поважних причин пропущено процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу і судом відмовлено у задоволенні клопотання про його поновлення, господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про повернення заяви боржника про скасування судового наказу.
З огляду на викладене, доводи викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновку господарського суду першої інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваного судового рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/287/19 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/287/19 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/287/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/287/19 залишити без змін.
3. Справу № 910/287/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 20.06.2024.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
Б.О. Ткаченко