Справа № 634/362/24
Провадження № 1-кп/634/75/24
20.06.2024 рокусел. Сахновщина Харківської області
Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Сахновщина Харківської області кримінальне провадження № 12024221090000305 від 21.03.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Огіївка Сахновщинського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, з середньою-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України,-
встановив:
09 березня 2024 року о 22 год. 20 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , де він проживає, використовуючи мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 , здійснив телефонний виклик оператору служби №102 та повідомив про те, що буцімто невідомі йому особи в період часу приблизно з 08 год. 00 хв. по 22 год. 15 хв. 09 березня 2024 року з території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 викрали грошові кошти в розмірі 20000 грн. При цьому ОСОБА_4 , достовірно знав про те, що ніяких протиправних дій у відношенні нього ніхто не вчинив. В подальшому того ж дня о 22 год. 51 хв. до домоволодіння за вказаною адресою прибули співробітники СОГ ВП№1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області, де за його участі був проведений огляд місця події. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , того ж вечора о 23 год 30 хв. перебуваючи на території власного домоволодіння, розуміючи та усвідомлюючи протиправність свого задуму, будучи повідомленим під підпис ДОП ВП №1 Красноградського РВП ГУ НП в Харківській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України про завідомо неправдиве повідомлення про скоєння злочину, діючи умисно, офіційно повідомив про те, що невідомі йому особи в період часу приблизно з 08 год. 00 хв. по 22 год. 15 хв. 09 березня 2024 року з території домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 викрали грошові кошти в розмірі 20000 грн.. На підставі вказаної заяви, підписаної власноруч ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ч.1 ст. 214 КПК України слідчим відділення №1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області 10 березня 2024 року невідкладно внесенні відомості до ЄРДР №12024221090000258 за попередньою правовою кваліфікацією злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Таким чином. ОСОБА_4 , у зазначений період часу виконав усі дії, які вважав за необхідне щодо завідомо неправдивого повідомлення органу досудового розслідування ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, 11 березня 2024 року в період часу з 17 год. 03 хв. по 17 год. 35 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у службовому кабінеті №12 ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області, який розташований за адресою: вул. Поштова, 4, сел. Сахновщина Красноградського району Харківської області, під час допиту в якості потерпілого по кримінальному провадженню №1202422109000258, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за давання завідомо неправдивих показань, умисно надав слідчому відділення №1 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_7 , завідомо неправдиві показання про вчинення відносно нього 09.03.2024 по АДРЕСА_2 кримінального правопорушення.
Дотримуючись засад кримінального судочинства, а саме доступу до правосуддя і змагальності сторін та свободи в поданні ними доказів, відповідно до вимог ст. 351 КПК України, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 , свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, пояснив суду, що 09 березня 2024 року ввечері він пішов до магазину в АДРЕСА_2 , де купив пляшку алкогольного напою, в ході розпивання якої він зустрів своїх знайомих, з якими він також вживав спиртні напої. Коли повернувся додому він вирішив зателефонувати до поліції та повідомити про нібито крадіжку у нього грошей. Здійснивши вказаний дзвінок, до нього приїхали працівники поліції, яким він також повідомив про крадіжку грошей в сумі 20000 грн., яких в нього насправді не було, хоча працівники поліції повідомляли його про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. В подальшому його викликала слідча для допиту з приводу його заяви про крадіжку грошей. Під час допиту 11 березня 2024 року, після попередження слідчим за завідомо неправдиве показання потерпілого, поєднані з обвинуваченням в тяжкому злочині, він підтвердив слідчому факт крадіжки у нього 20000 грн. В скоєному щиро розкаюється.
Обвинувачений ОСОБА_8 вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримали захисник і сторона обвинувачення.
Сторони кримінального провадження під час судового розгляду клопотань про визнання доказів недопустимими не подавали.
Судом роз'яснені положення ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам процесу вони зрозумілі.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_8 , своєї вини, а також те, що сторони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.
Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, які суд кваліфікує:
- по епізоду від 09 березня 2024 року за ч. 2 ст. 383 КК України, а саме завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення тяжкого злочину;
- по епізоду від 11 березня 2024 року за ч.2 ст. 384 КК України, а саме завідомо неправдиве показання потерпілого, поєднані з обвинуваченням в тяжкому злочині.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря нарколога не перебуває, проте перебуває на обліку у лікаря психіатра, згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 241, ОСОБА_4 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі легкої розумової відсталості, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними, не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України не судимий.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
Згідно ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 від 07.06.2024 року, згідно якої Красноградський районний сектор №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області вважає, що у обвинуваченого високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, та середній ризик небезпеки для суспільства.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України є умисними нетяжкими злочинами, наявність пом'якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 383 КК України та ч. 2 ст. 384 КК України у виді позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України необхідно визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі.
Враховуючи всі встановлені під час судового розгляду обставини цього кримінального провадження, беручи до уваги особу обвинуваченого, те що ОСОБА_4 , в силу ст. 89 КК України не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання тяжкі наслідки в результаті скоєння кримінального правопорушення - відсутні, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, з метою виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що цілі покарання обвинуваченого, будуть досягнуті з такою мірою покарання, як позбавлення волі з застосуванням норм статей 75,76 КК України.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому не надходило, а суд не вбачає підстав для його обрання.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 369 - 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 383 КК України у виді 2 (двох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 384 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяць.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: