20.06.2024
Справа № 642/3155/24
Провадження №1-кс/642/1783/24
20 червня 2024 року Ленінський районний суд міста Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові скаргу Військової частини НОМЕР_1 , від імені якої дії ОСОБА_3 , на бездіяльність Другого СВ (з дислокацією в м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР,
06.06.2024 до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова представник Військової частини НОМЕР_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування своєї скарги зазначив, що Командиром військової частини НОМЕР_1 направлено Директору територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві повідомлення від 25.02.2024 №3236 про вчинення головним сержантом 2 єгерського взводу 7 єгерської роти 3 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України. До повідомлення було долучено матеріали службового розслідування.
На адресу військової частини НОМЕР_1 04.06.2024 надійшла відповідь слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві від 18.05.2024, в якому зазначається, що повідомлення за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на наявність події та доказів вчинених кримінальних правопорушень, підслідних слідчим Державного бюро розслідувань, а тому таке повідомлення, з огляду на його зміст, у даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тому заявник просив визнати незаконною таку бездіяльність Другого СВ (з дислокацією в м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, та зобов'язати уповноважену особу органу досудового розслідування внести відомості по його заяві до ЄРДР.
Представник в/ч в судове засідання не з'явився, надав заяву по розгляд скарги у його відсутність, вимоги скарги підтримує.
Представник другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань на адресу суду не надав, поважні причини неявки суду не повідомив.
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань на адресу суду не надав, поважні причини неявки суду не повідомив.
Так, статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення статті 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності особи, що звернулась із скаргою, та особи, бездіяльність якої оскаржується.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4 ст.107 КПК України.
Вивчивши доводи скарги та оцінивши надані до суду докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Зі змісту скарги та доданих до неї документів вбачається, що Командиром військової частини НОМЕР_1 направлено Директору територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві повідомлення від 25.02.2024 №3236 про вчинення головним сержантом 2 єгерського взводу 7 єгерської роти 3 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України. До повідомлення було долучено матеріали службового розслідування.
Вищевказану заяву було передано до Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Харкові) ТУ ДБР м. Полтава, оскільки підвідомчість по виконанню вимог ст.214 КПК України по вищевказаній заяві належить останньому.
Згідно листа Другого СВ (з дислокацією в м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві від 18.05.2024, відомості по заяві в/ч від 25.02.2024 №3237 до ЄРДР не внесені, у зв'язку з відсутністю даних, які свідчать про подію кримінального правопорушення.
Про невнесення таких відомостей заявнику стало відомо з листа Другого СВ (з дислокацією в м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, від 18.05.2024, який отримано військовою частиною 04.06.2024.
Таким чином, відомості про вчинення кримінального правопорушення, що міститься в повідомленні не були внесені до ЄРДР протягом строку, встановленого ч.1 ст.214 КПК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Частиною 6 вказаної статті регламентовано, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Пунктом 1 розділу 3 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 6 квітня 2016 року №139, передбачено, що внесення відомостей до реєстру здійснюється на заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України.
Тобто, законодавцем чітко встановлено часові межі, протягом яких заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання відповідної заяви чи повідомлення.
Таким чином, чинні процесуальні норми законодавства не передбачають для слідчого, дізнавача чи прокурора іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Системний аналіз положень ст.ст. 214,303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-карного діяння.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Відповідно до положення абзацу двадцять четвертого підпункту 1.1 пункту 1 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - Узагальнення) (лист від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17), у якому зазначається, що з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
З огляду на викладене, перевірка відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення, повинна проводитись у рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Тому слідчий суддя позбавлений можливості надавати оцінку фактичним обставинам, встановлювати наявність чи відсутність факту вчинення кримінальних правопорушень, тобто здійснювати перевірку заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. При цьому слідчий суддя звертає увагу, що навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст.284 КПК України.
У межах даної скарги встановлено, що відомості до ЄРДР за повідомленням військової частини НОМЕР_1 не внесені, досудове розслідування не розпочато, що суперечить вимогам ст.214 КПК України, які визначають строки внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача та прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення визначено п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Враховуючи викладене, правових підстав для невнесення Другим СВ (з дислокацією в м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, відомостей до ЄРДР, згідно заяви командира в/ч НОМЕР_2 від 25.02.204 про вчинення кримінального правопорушення, слідчим суддею не встановлено, тому скарга в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимог заявника про визнання бездіяльності Другого СВ (з дислокацією в м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, незаконною, слідчий суддя вважає, що прийняття такого рішення слідчим суддею суперечить ч.2 ст. 307 КПК України.
Керуючись ст.ст. 26, 214, 216, 303, 306-307, 376 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу Військової частини НОМЕР_1 , від імені якої дії ОСОБА_3 , на бездіяльність Другого СВ (з дислокацією в м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Другого СВ (з дислокацією в м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 25.02.2024 №3237 та розпочати досудове розслідування, про що повідомити заявника в установлений законом спосіб і строк.
В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала в частині відмови в задоволенні скарги може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали виготовлено 20.06.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1